ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Проза

 (хрестик)
Образ твору Цих дівчат знаходили мертвими в різних місцях, містах; містики не було, небо заздрило чистоті їхньої шкіри.
Харе крішна, крішна харе - сказав перший слідчий.
Блядь - сказав другий слідчий.
Сьогодні теща пересолила борщ - сказав третій слідчий.

Жодних слідів ґвалту. Жодної ознаки болю. І не всі помічали міцно стиснутий правий кулак у кожної.

У Каті в долоні був каштан. Маленький коричневий каштан, він випав з руки майже одразу, і його непомітно підібрав п"ятирічний Костя, який і знайшов Катю, гуляючи з дідом в парку. Костя клав каштан під подушку, думаючи про красиву мертву тьотю. Одного разу вночі каштан проріс тоненьким стеблом і лоскотав Кості вухо, поки йому снилась пустеля Гобі.

У Валі в долоні був нічний метелик. Коли патологоанатом розчепив дівчині тонкі холодні пальці, метелик одразу перетворився в гусінь. Отже: у Валі в долоні була гусінь, вона сховалась за лінією долі і тихенько плела кокон, поки Валя лежала в морзі райцентру, на вулиці Партизанській, 6.

У Лесі в долоні знайшли пустку, одинокість безмежну, яка швидко оселилась у голові дільничого інспектора Ковальчука, після чого він перестав пити, курити і говорити.

А ще у Каті, Валі і Лесі на грудях зліва чорнів маленький намальований хрестик, значення якого ніхто не розумів. Лише матері дівчат, побачивши його, не дозволяли ховати дочок у білих сукнях.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 16:36:26
Переглядів сторінки твору 9864
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:50:32 ]
Чому? Хіба не Бог дає людині її долю? Тоді хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:11:09 ]
Юлечко, це довга розмова, тому її важко в нашому випадку вести від початку. Взагалі, точніше, Бог кожному пропонує і дає можливість для досягнення ідеального, а те що з нами стається - це поєднання дуже багатьох факторів, на які ми, дякуючи Богові, маємо реальний вплив.

Інша, справа, вищі сутності - наприклад Прометей. Він не міг нічого зробити зі своїм життям - все повинно було йти у чіткій відповідності. А ось герої - прагнули отримати оракул щодо своїх намірів, і якщо той оракул (прогноз) їм не подобався, то і життя змінювалося. Так древні виходили і на стіни (коли до піфій далеко було), і дивилися на різні речі і явища, що реагували на ті чи ті рішення древніх...

Словом, Бог напряму в наші справи, як це вважає Християнська Церква, ніби не втручається, хоча і допомагає тим, хто просить у нього помічі. Себто антропосу. Але багато хто просить допомоги і сутностей, осуджених Богом... :(

Та й життя надто багатомірна річ, аби його зводити лише до земних днів, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:26 ]
А класно! Я спочатку налаштувалася на містику, але потім ця іронія... особливо сподобався морг на Партизанській.

А потім прочитала, що твір взагалі-то про кохання, і ще раз кажу: класно. Така дуже поетична проза вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:34:12 ]
дуже дякую! воно починалося писатись як верлібр, але вийшло.. те, що вийшло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:58:04 ]
Взагалі, Юль, якщо чесно і відверто, то до твоїх пояснень думала, що це про якусь секту.

А кого у білих сукнях ховають?

Взагалі, даремно прозу не пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:14:09 ]
У білих сукнях ховають дівчат, які ще не були заміжні.

:)

Мабуть, я надто лінива для прози. Може, ще доросту колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:13 ]
Для того, щоб мати повну картину, перечитав усі коментарі.Хочу сказати не про твір, а про автора. Є в неї якась незбагнена перчинка, що і приваблює читача.Які б вона не робила спроби - це завжди жваво обговорюється, має в собі притаманний тільки їй шарм. Я теж було подумав про секту(харе крішна), але після пояснень все стало на свої місця. Успіхів, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:48 ]
:-) дякую, Володічка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:25 ]
Дякую усім за увагу, до зустрічі після вихідних! смачної паски і ковбаски :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 22:26:02 ]
страх
страх від незрозумілого
коли є розуміння - страх вичерпний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 09:48:15 ]
Погоджуюсь із Володимиром Сірим - "перчинка". Але, шановна Юліє, невже твою "Жіночу Таємницю" так видно? Щодо твору, то погоджуюсь із автором коменту "...я надто лінива для прози..."
:))) Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:57:05 ]
Христос воскрес!