ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Стах Розсоха
2021.07.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Северин Вельзеульський (1991) / Іншомовна поезія

 Отрывок из поэмы "Повесть странника Моджо: фантазии летящего хиппи."

























курсы английского

Моджо

Я знаю что кощунство -
Не жертвой быть средь вас,
Ведь ярое безумство
Подвластно ветру в гнева час.
Ветра - власть воздуха!
Откройте мне мятежность,
Чтоб я вдохнул той бури духа
И преподнес стихии доблесть.

Ветер

Безумец!Сумасшедший!
Зачем посмел просить
Меня стихию,смертный?

Моджо

Я знаю что мне жить,
Не даст спокойно рок;
Блаженства carpe diem*,
Попробовать хочу сей сок,
Смешать с душевным морем.
Хочу я ввысь подняться во общем,
Эфирного глотнуть напитка
И смело жертвую я всем,
Чтоб обрести:
Души покой мой на века.

Ветер

Не то Икар ступает
В то самое болото,
Не то мечтатель чует
Все крики грёз in petto*.
Кто есть ты странник,кто?

Моджо

Как бард и пилигрим
Спокойно я иду в то место,
Где всем мечтаниям моим
Настанет совершение!

За словом слово,речь
Скрывала и моление.
Ну как?Ему да не помочь?!
Всё громче грело солнце,
Боязнь укрылась сном
И с криком билось сердце -
В нем счастье истекало ручьем.

Моджо

Моих фантазий баловство
Дает всё больше воли
Которым дышит божество,
Не зная нашей боли.
И я всё ел свою добычу:
Минут - тех яблок счастье.
Не знал что путь свой косо мечу,
Один лишь ego во внимание.

Мой Моджо стал уверен:
Кто делает лишь благо для людей,
Воистину блажен
И зла любого он сильней.
Но очень,очень жаль,
Мы поздно мудрого находим,
Лишь щедрую печаль
Мы мигом в дом приводим.
Для хиппи время рока
Как раз-то и настало -
Он чувствовал что смерть близка
И крылья...О горе! Их не стало!
По телу лился воск,
Вокруг летали перья;
Он отключил свой мозг
Чтоб умереть без всякого страданья.
Последний раз увидел всё,
Чем радовался глаз -
Хрусталь разбился вовсе,
Хоть крепким был алмаз.

А повести рассказ
Имеет продолжение:
Живет плоть только раз,
Но дух имеет вечное дыханье.























курсы английского

*Carpe diem(лат.) - лови мгновение
*in petto(iтал.) - в грудях
*ego(лат.) - я























курсы английского





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-22 01:27:56
Переглядів сторінки твору 1007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.306 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.306 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2010.07.18 14:30
Автор у цю хвилину відсутній