ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Дарія Швець (1988) /
Критика | Аналітика
/
І.П.Котляревський та його "Енеїда". Спроба фразеографічної обробки.
Власне семантичні трансформації фразем «Енеїди» І.Котляревського
Анотація. У статті робиться спроба проаналізувати семантичні трансформації
фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, семантична трансформація, дефразеологізація, подвійна актуалізація.
Summary. The article tries to analyze the semantic transformations of idioms of the "Eneida" I. Kotlyarevsky.
Key words: phraseological unit, semantic transformation, dephraseologization, double actualization.
Семантичні трансформації – це такі перетворення фразеологізмів, які спричинюють зміну традиційного значення, не порушуючи при цьому лексико-граматичного складу стійкого словосполучення 13; с.84. Тобто надання фраземі більш абстрактного значення, додаткових смислових відтінків і навіть повне переосмислення її значення аж до створення полісемічної фраземи. В "Енеїді" І.Котляревського доволі часто зустрічаються такі перетворення:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт [38; c.33].
В загальнонародній мові відома фразема мов муха в меду вживається зі значенням ‘повільний’. У поданому контексті одиниця має значення ‘розкішно жити’. Таке влучне оказіональне перетворення усталеного виразу надає йому більшої експресивності та гумористичного забарвлення. З цією ж метою автором була введена така смислова трансформація усталеного виразу братись за живіт:
Прокляті вітри рздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере [38; c.25].
Фразема братись за живіт означає ‘сміятись, реготати’, але в даному випадку його змістове наповнення – ‘знудити’, що зумовлено попереднім контекстом.
Оскільки семантичні трансформації виключають втручання у внутрішню структуру стійкого словосполучення, то трансформацію фраземи зумовлює саме контекст, фразеологічне оточення. Зміна традиційної лексичної та синтаксичної сполучуваності фраземи призводить до її значеннєвої трансформації, наприклад:
Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
І звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
І перебійця визивати,
Кричав, опарений мов пес [38; c.45].
Фразеологізм як опарений традиційно вживається з лексемами на позначення бігу ((бігти), як опарений) тому має усталене значення ‘швидко’. Котляревський у даному прикладі поєднав цю фразему зі словом іншого семантичного поля, від чого змінилось значення усталеного виразу, адже вжитий зі словом кричати усталене порівняння як опарений має іншу семантику - ‘голосно’.
Найчастіше семантичні трансформації в "Енеїді" здійснюються автором за рахунок явища подвійної актуалізації, яке полягає в реалізації у тексті одразу двох значень фразеологізму: прямого, тобто дослівного, і фразеологічного. Це явище зумовлене такою характеристикою фразеологізмів як семантична двоплановість і взаємодією фраземи й співзвучного з нею вільного словосполучення, її генетичного прототипу. Наприклад:
Дідона тяжко зажурилась,
Ввесь день не їла, не пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, як би шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала нігті на руках [38; c.37].
Така реалізація семантичної двоплановості легко здійснюється у тексті, адже існує вільне словосполучення кусати нігті, генетичний прототип фраземи зі значенням ’шкодувати, каратися’, її стилістичний омонім. Лише такі двопланові словосполучення зазнають повної подвійної актуалізації:
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Як тут Дідона за чуб хвать [38; c.36].
У даному випадку контекст повністю реалізує і фразеологічне значення виразу схопити за чуба зі значенням ’вчасно спіймати, підловити’, і дослівне, що дорівнює сумі значень компонентів словосполучення.
Але якщо словосполучення має лише фразеологічне значення, тобто сума значень його окремих компонентів не має у дійсності реального відповідника, відбувається обігравання лексичних значень всіх або окремих компонентів фразеологізму, тобто їхня семантизація. В “Енеїді” маємо приклад двох різних семантизацій синонімічних фразеологізмів за царя Хмеля, як людей булло жменя і за царя Гороха, як людей було троха із семантикою ’давно’:
Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля витканий царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря [38; c.107].
Для того, щоби такий вираз органічно вливався в текст, поряд з його новим прямим значенням, що виникає з контексту, зберігається значення фразеологічне.
Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Партрети всіх богатирів [38; c.105].
Таке перетворення традиційного фразеологізму надає більшої образності, колоритності висловлюванню за рахунок оказіональності звучання.
За принципом одночасності чи неодночасності реалізації лексичного і фразеологічного планів значень словосполучення виділяють одночасне сприймання фраземи і співзвучного з нею вільного словосполучення, контекстуальну дефразеологізацію і помилкову актуалізацію. При одночасній реалізації прямого й переносного значень висловлювання з контексту одразу випливають і лексичне, і фразеологічне значення словосполучення, наприклад:
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може й в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь [38; c.63].
Це допомагає зробити вираз більш експресивно насиченим, влучним, цікавим, створює гумористичний ефект:
Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг [38; c.35].
Контекстуальна дефразеологізація – це такий різновид подвійної актуалізації, при якому з попереднього контексту випливає фразеологічне значення виразу, а з наступного – дослівне.
Помилкова актуалізація фраземи – це явище протилежне контекстуальній дефразеологізації: Тобто попередній контекст реалізує лексичне значення виразу, а наступний – фразеологічне.
Отже, явище подвійної актуалізації може здійснюватись за рахунок:
• вживання на фоні фразеологізму співзвучного з ним вільного словосполучення зі вказівкою на нереальність змісту останнього;
• коментування прямого змісту фраземи задля одержання гумористичного ефекту;
• конкретизації фразеологізму, тобто реалізації лексичного значення певного його компоненту за допомогою конкретизатора 13; с.95-96.
Подвійна актуалізація поділяється на структурно неускладнену (просту) і структурно ускладнену – таку, що взаємодіє з даними різновидами структурно-семантичного типу трансформацій:
1) Субституція компонентів фразеологізму – заміна занадто узагальненого компоненту фразеологізму конкретним, що є більш близьким до контексту і водночас зумовлює подвійну актуалізацію фраземи. В "Енеїді" знаходимо такий приклад:
Нема на світі мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там тілько ясно, де Еней [38; c.38].
Тобто, спочатку читачем сприймається фразема білий світ немилий, і лише з подальшого контексту за рахунок коментування змісту фразеологізму виявляється лексичне значення виразу, яке також зазнає трансформації внаслідок заміни компонента фразеологізму (немилий на єсть тьмою);
2) Поширення компонентного складу фразеологізму, введення у його межі нових компонентів – означень, додатків, обставин, синонімів, уточнень, що реалізують лексичне значення певного компонента.
Дідона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тогді пили [38; c.30].
Тут йдеться про ревнощі Дідони, тому контекст вказує на фразеологічне значення виразу розбити горщика –’посваритись’ ; натомість, поширювач вказує на його пряме, лексичне значення .
Отже, за допомогою семантичних трансформацій фразема органічно вплітається в зміст твору. Вони дають змогу абстрагувати чи конкретизувати усталений вираз, переосмислити його зміст, змінити її просторові та часові рамки, досягати гумористичного ефекту, будувати парадокси тощо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Власне семантичні трансформації фразем «Енеїди» І.Котляревського
Анотація. У статті робиться спроба проаналізувати семантичні трансформації
фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, семантична трансформація, дефразеологізація, подвійна актуалізація.
Summary. The article tries to analyze the semantic transformations of idioms of the "Eneida" I. Kotlyarevsky.
Key words: phraseological unit, semantic transformation, dephraseologization, double actualization.
Семантичні трансформації – це такі перетворення фразеологізмів, які спричинюють зміну традиційного значення, не порушуючи при цьому лексико-граматичного складу стійкого словосполучення 13; с.84. Тобто надання фраземі більш абстрактного значення, додаткових смислових відтінків і навіть повне переосмислення її значення аж до створення полісемічної фраземи. В "Енеїді" І.Котляревського доволі часто зустрічаються такі перетворення:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт [38; c.33].
В загальнонародній мові відома фразема мов муха в меду вживається зі значенням ‘повільний’. У поданому контексті одиниця має значення ‘розкішно жити’. Таке влучне оказіональне перетворення усталеного виразу надає йому більшої експресивності та гумористичного забарвлення. З цією ж метою автором була введена така смислова трансформація усталеного виразу братись за живіт:
Прокляті вітри рздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере [38; c.25].
Фразема братись за живіт означає ‘сміятись, реготати’, але в даному випадку його змістове наповнення – ‘знудити’, що зумовлено попереднім контекстом.
Оскільки семантичні трансформації виключають втручання у внутрішню структуру стійкого словосполучення, то трансформацію фраземи зумовлює саме контекст, фразеологічне оточення. Зміна традиційної лексичної та синтаксичної сполучуваності фраземи призводить до її значеннєвої трансформації, наприклад:
Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
І звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
І перебійця визивати,
Кричав, опарений мов пес [38; c.45].
Фразеологізм як опарений традиційно вживається з лексемами на позначення бігу ((бігти), як опарений) тому має усталене значення ‘швидко’. Котляревський у даному прикладі поєднав цю фразему зі словом іншого семантичного поля, від чого змінилось значення усталеного виразу, адже вжитий зі словом кричати усталене порівняння як опарений має іншу семантику - ‘голосно’.
Найчастіше семантичні трансформації в "Енеїді" здійснюються автором за рахунок явища подвійної актуалізації, яке полягає в реалізації у тексті одразу двох значень фразеологізму: прямого, тобто дослівного, і фразеологічного. Це явище зумовлене такою характеристикою фразеологізмів як семантична двоплановість і взаємодією фраземи й співзвучного з нею вільного словосполучення, її генетичного прототипу. Наприклад:
Дідона тяжко зажурилась,
Ввесь день не їла, не пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, як би шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала нігті на руках [38; c.37].
Така реалізація семантичної двоплановості легко здійснюється у тексті, адже існує вільне словосполучення кусати нігті, генетичний прототип фраземи зі значенням ’шкодувати, каратися’, її стилістичний омонім. Лише такі двопланові словосполучення зазнають повної подвійної актуалізації:
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Як тут Дідона за чуб хвать [38; c.36].
У даному випадку контекст повністю реалізує і фразеологічне значення виразу схопити за чуба зі значенням ’вчасно спіймати, підловити’, і дослівне, що дорівнює сумі значень компонентів словосполучення.
Але якщо словосполучення має лише фразеологічне значення, тобто сума значень його окремих компонентів не має у дійсності реального відповідника, відбувається обігравання лексичних значень всіх або окремих компонентів фразеологізму, тобто їхня семантизація. В “Енеїді” маємо приклад двох різних семантизацій синонімічних фразеологізмів за царя Хмеля, як людей булло жменя і за царя Гороха, як людей було троха із семантикою ’давно’:
Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля витканий царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря [38; c.107].
Для того, щоби такий вираз органічно вливався в текст, поряд з його новим прямим значенням, що виникає з контексту, зберігається значення фразеологічне.
Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Партрети всіх богатирів [38; c.105].
Таке перетворення традиційного фразеологізму надає більшої образності, колоритності висловлюванню за рахунок оказіональності звучання.
За принципом одночасності чи неодночасності реалізації лексичного і фразеологічного планів значень словосполучення виділяють одночасне сприймання фраземи і співзвучного з нею вільного словосполучення, контекстуальну дефразеологізацію і помилкову актуалізацію. При одночасній реалізації прямого й переносного значень висловлювання з контексту одразу випливають і лексичне, і фразеологічне значення словосполучення, наприклад:
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може й в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь [38; c.63].
Це допомагає зробити вираз більш експресивно насиченим, влучним, цікавим, створює гумористичний ефект:
Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг [38; c.35].
Контекстуальна дефразеологізація – це такий різновид подвійної актуалізації, при якому з попереднього контексту випливає фразеологічне значення виразу, а з наступного – дослівне.
Помилкова актуалізація фраземи – це явище протилежне контекстуальній дефразеологізації: Тобто попередній контекст реалізує лексичне значення виразу, а наступний – фразеологічне.
Отже, явище подвійної актуалізації може здійснюватись за рахунок:
• вживання на фоні фразеологізму співзвучного з ним вільного словосполучення зі вказівкою на нереальність змісту останнього;
• коментування прямого змісту фраземи задля одержання гумористичного ефекту;
• конкретизації фразеологізму, тобто реалізації лексичного значення певного його компоненту за допомогою конкретизатора 13; с.95-96.
Подвійна актуалізація поділяється на структурно неускладнену (просту) і структурно ускладнену – таку, що взаємодіє з даними різновидами структурно-семантичного типу трансформацій:
1) Субституція компонентів фразеологізму – заміна занадто узагальненого компоненту фразеологізму конкретним, що є більш близьким до контексту і водночас зумовлює подвійну актуалізацію фраземи. В "Енеїді" знаходимо такий приклад:
Нема на світі мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там тілько ясно, де Еней [38; c.38].
Тобто, спочатку читачем сприймається фразема білий світ немилий, і лише з подальшого контексту за рахунок коментування змісту фразеологізму виявляється лексичне значення виразу, яке також зазнає трансформації внаслідок заміни компонента фразеологізму (немилий на єсть тьмою);
2) Поширення компонентного складу фразеологізму, введення у його межі нових компонентів – означень, додатків, обставин, синонімів, уточнень, що реалізують лексичне значення певного компонента.
Дідона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тогді пили [38; c.30].
Тут йдеться про ревнощі Дідони, тому контекст вказує на фразеологічне значення виразу розбити горщика –’посваритись’ ; натомість, поширювач вказує на його пряме, лексичне значення .
Отже, за допомогою семантичних трансформацій фразема органічно вплітається в зміст твору. Вони дають змогу абстрагувати чи конкретизувати усталений вираз, переосмислити його зміст, змінити її просторові та часові рамки, досягати гумористичного ефекту, будувати парадокси тощо.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"* * *"
• Перейти на сторінку •
"Стилістичний аспект дослідження фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського"
• Перейти на сторінку •
"Стилістичний аспект дослідження фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського"
Про публікацію