ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
2024.05.20
11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
2024.05.20
10:29
Лицедій
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
2024.05.20
09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
2024.05.20
05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
2024.05.20
01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
2024.05.20
00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
2024.05.20
00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
2024.05.19
21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.
Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії
2024.05.19
18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.
В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.
В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Ом (1987) /
Публіцистика
Як козаки магами були - трішки історії....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як козаки магами були - трішки історії....
Про козацьку силу та могутність Січі століттями ходять народні оповіді. Народні розповіді стали мотивом для створення всім відомих козацьких дум. Повні метафор та порівнянь, вони вміщують у собі певну езотеричну інформацію з магічним підтекстом. Гіперболізм переростає в тріумф, а тріумф у магію…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію