ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2020.11.26 21:45
П‘ята ранку, лунко й холодно, не приходять думки
Порожнеча, немає сну ні в одному оці
Незворотність абсурдного сушить голову
Голова засушена на тарань
Що там буде завтра? Яка історія?
Яка парадигма прийдешнього?
Амплітуда коливань?
Смішні до бе

Євген Федчук
2020.11.26 19:39
Спекотний день зміняла врешті ніч,
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг

Ярослав Чорногуз
2020.11.26 19:37
З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.

Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,

Олександр Панін
2020.11.26 17:08
Біжать Баранюги
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.

Іван Потьомкін
2020.11.26 13:39
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Ігор Шоха
2020.11.26 13:31
Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.

Де-не-де розвіяні по світу

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:55
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:53
Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.

Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк

Тетяна Левицька
2020.11.26 08:54
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.

Сергій Губерначук
2020.11.26 06:06
З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.

Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,

Микола Соболь
2020.11.26 05:08
Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…

«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…

Тата Рівна
2020.11.25 22:31
На подорож у минуле немає квитків
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту

«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт

Олександр Олехо
2020.11.25 10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…

Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба

Тетяна Левицька
2020.11.25 09:35
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,

в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,

Микола Соболь
2020.11.25 07:24
А на душі так любо
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.

Сергій Губерначук
2020.11.25 06:09
Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.

Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.

Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Проза

 РІЗДВЯНИЙ КОЛОБОК
(Композиція-ремікс для сцени
Для дітей, що дорослішають,
для дорослих, що бавляться казками.)

Дійові особи: дід, баба, Колобок,
Звірі: Ведмідь, Вовк, Лисиця.

ДІД:
Ну що старенька, скоро вже Різдво.
А в нас у холодильнику не густо,
Олії трохи. Пляшечка на двох.
І півлітрова баночка капусти.
А що в кладовці? Тут у нас мука,
Турецьких дріжжів маємо пакунок,
Чи не спекла б ти, жінко, колобка,
Хоч на Різдво побалувати шлунок.
БАБА:
Тобі, старий, лиш волі трохи дай,
Відразу прагнеш стати командиром.
(думає)
Мука, олія, дріжджі і вода...
Можливо й вийде порцій на чотири.
Ну що ж, умовив, то неси давай,
Усе що треба: миску, сіль і воду,
Муку з комірки. Буде коровай,
Чи колобок. Тим більше -є нагода.
(ідуть місити тісто, готувати колобок)
(Зявляється Колобок)

КОЛОБОК:
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
Румяний і легенький, мов пір’їна,
Ніде нічого в мене не стирчить,
Не маю рук я, і не маю ніг,
Вершина досконалості: оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне із його квадратом!
( обдивляється)
Щось я занадто швидко вистигаю...
Накритий стіл. Кутя стоїть, узвар,
Я стільки часу тут вже марно згаяв,
Пардон, старенькі... і оревуар!

(викочується з хати і
котиться далі, наспівуючи пісеньку)

Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
М’якенький і легенький, мов пірїна,
Ніде нічого в мене не стирчить.....
...............................................

ВЕДМІДЬ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ВЕДМІДЬ:
А я Ведмідь. У нас тут безробіття.
У Лісі криза. Холодно. Зима.
Я був у сплячці до цієї миті.
Та на Різдво прокинувся. Й дарма.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ВЕДМІДЬ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й танцювати можу за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену..

(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

ВОВК:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ВОВК:
Я Вовчик- Братік, будемо знайомі
У лісі криза. Холодно. Зима.
Все істивне скінчилося у домі.
У лісі теж провізії нема.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ВОВК:
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю навіть за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.

(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

ЛИСИЦЯ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.

ЛИСИЦЯ
А я Лисичка. Ось, цілуй но лапку,
У лісі криза. Холодно. Зима.
Я навіть продала свою канапку
І жодних меблів у норі нема.

КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?

ЛИСИЦЯ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю гарно за харчі.

КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.

ЛИСИЦЯ:
Ходи но ближче, і скажи на вушко
Чи є у тебе, хлібчика цілушка..

КОЛОБОК:
Красуне, д`урні вже превелись,
Хоч і траплялись в казочках колись.
Збираймо групу: «Лісовий дубок»,
Країні й лісу треба КОЛОБОК!

(ідуть збирати звірів)

(У хатинці Дід з Бабою за столом.)
ДІД:
Ну що, стара, хоч на столі й не густо,
І хтось у нас поцупив колобка,
Та маємо узвар, кутю й капусту,
Чим не Різдво?

БАБА:
Ох, діду, не лукав!
Наш колобок був свіжий та румяний.
А ти його, розвеза, прозівав!
Вмикай но телевізор, капітане,
Подивимось кохання в Домі -2.

(Стукіт у двері)
ГОЛОС КОЛОБКА:
Господарю! Тут Колобок і звірі!
Гостинців купа, їжа і питво!

БАБА:
Це КОЛОБОК! І вірю і не вірю!
Таке буває лише на Різдво!

ДІД:
Іду, біжу, ворота відкривати,
Хвилююся. І ноги ніби з вати...
(заходить Колобок з командою)
КОЛОБОК:
Ми щойно, діду, із корпоративу,
Приватна група запросила нас,
То ми їх привітали так красиво,
Що вже і поп-зірками стали враз!

ВОВК:
І заробіток маємо пристойний:
Солодощі, і фрукти – перший клас,
Є здоба, і ковбаси, і напої
А надодачу- євро про запас.

ВЕДМІДЬ:
Давайте, діду, звернення в газету:
«Приватний підприємець КОЛОБОК
Організує виступ на банкетах,
Із колективом «Лісовий Дубок.»

ЛИСИЦЯ: (погладжуючи хвіст)
Пишіть, що все у групі натуральне,
Не маскі - шоу, і не татуаж
Засади наші – високоморальні,
Фольклор у звірів- вищий пілотаж.

КОЛОБОК:
Ну, що ж , панове, хутко до роботи,
Заносьте в хату речі для реприз,
Розкрутка групи- це моя турбота,
І у горі кута- мінімалізм!

( усе товариство хором співає пісню Колобка)
Наш Колобок! Як гордо це звучить!
Наш Колобок! Не птах і не тварина,
Легенький і м’якенький, мов пірїна,
Ніде нічого в нього не стирчить,
Не має рук він і не має ніг,
Вершина досконалості – оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне з його квадратом!

Лисиця танцює танець живота.
Вовк та Ведмідь виконують акробатичні етюди.
Баба з дідом їдять банани.
ЗАНАВІС:)))

Від автора:
Мораль цієї баєчки така:
Де б Україні взяти Колобка?



________________




Найвища оцінка Іван Фірко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-30 16:59:33
Переглядів сторінки твору 9048
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.292 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.041 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 11:54:24 ]
Іванцю, дякую тобі за усмішку. Для автора дуже важливо, щоб вона з'являлася саме там, де він на неї розраховує:)))
Щодо оцінки, то це ти вже занадто щедро, як для такої жартівливої казочки.
Успіхів тобі. Посміхайся частіше. Впевнена, що твоя лірична героїня обов'язково відповість тобі взаємністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:34:34 ]
Легко, невимушено, дотепно, поетично.
З повагою Василь