ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.09.29
05:59
Мовчать вітри, замовкли зливи,
калини кім’яхи горять
і снігурі такі щасливі
летять до кетягів багать
немов зігрітися тут хочуть
і це для них найвища ціль.
Всміхнеться сонечко напрочуд,
коли ущухне заметіль.
калини кім’яхи горять
і снігурі такі щасливі
летять до кетягів багать
немов зігрітися тут хочуть
і це для них найвища ціль.
Всміхнеться сонечко напрочуд,
коли ущухне заметіль.
2022.09.29
05:28
Все як треба, все чин чином,
Все гаразд на чужині, –
Лиш думки про Батьківщину
Рай затьмарюють мені.
Наче вранішнім туманом,
Чи тремтливим міражем, –
Смутки швидко стерли грані
Між Парижем й Ірпенем.
Все гаразд на чужині, –
Лиш думки про Батьківщину
Рай затьмарюють мені.
Наче вранішнім туманом,
Чи тремтливим міражем, –
Смутки швидко стерли грані
Між Парижем й Ірпенем.
2022.09.28
11:18
На пальмі жіночої статі
розказує какаду,
як я в полотняному платті
з Платоном по Азії йду.
Під руку взявши Платона,
здіймавсь на гірське плато
оддать на поживу тритонам
розказує какаду,
як я в полотняному платті
з Платоном по Азії йду.
Під руку взявши Платона,
здіймавсь на гірське плато
оддать на поживу тритонам
2022.09.28
09:42
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с
2022.09.28
08:22
Історії далекі відголоски
усе іще даються у знаки.
Нікуди не поділися «совки –
брати», які і нині неазовські,
урядники і наймити московські,
іуди, куплені за мідяки.
Напевне еволюція людини
усе іще даються у знаки.
Нікуди не поділися «совки –
брати», які і нині неазовські,
урядники і наймити московські,
іуди, куплені за мідяки.
Напевне еволюція людини
2022.09.28
05:54
Упав каштан під ноги, як і дощ.
Штовхає вітер навіжено в спину.
Стікає осінь з лабіринтів сош,
немов життя із серця безупинно.
Чомусь нуртує сквира, ще й така,
що можу ледь розгледіти дорогу.
Але ж її мелодія дзвінка.
Давай на брудершафт по трохи г
Штовхає вітер навіжено в спину.
Стікає осінь з лабіринтів сош,
немов життя із серця безупинно.
Чомусь нуртує сквира, ще й така,
що можу ледь розгледіти дорогу.
Але ж її мелодія дзвінка.
Давай на брудершафт по трохи г
2022.09.28
05:31
Про що ти думаєш, солдате,
Коли рішуче йдеш у бій, –
Коли роїться ще багато
В очах твоїх рожевих мрій?
Про що ти думаєш, солдате,
Коли ніяк немає сну, –
Коли німих хрестів розп’яття
Кругом віщують про війну?
Коли рішуче йдеш у бій, –
Коли роїться ще багато
В очах твоїх рожевих мрій?
Про що ти думаєш, солдате,
Коли ніяк немає сну, –
Коли німих хрестів розп’яття
Кругом віщують про війну?
2022.09.27
22:28
Після закінчення фахового медичного коледжу два з половиною роки Орися пропрацювала медсестрою у хірургічному відділенні однієї з миколаївських лікарень. Московське повномасштабне вторгнення застало її у відпустці, але вже о восьмій ранку вона була на роб
2022.09.27
21:45
В грудях моїх розцвітає сонячний ранок
Кожну клітинку зігрівши променем чистим
Буду твоєю найкращою любкою з тисяч коханок
Гімном життя і кохання твоїм урочистим.
Буду як час безкінечна й жадана як мить
Буду я чистим повітрям у вільних легенях,
Кожну клітинку зігрівши променем чистим
Буду твоєю найкращою любкою з тисяч коханок
Гімном життя і кохання твоїм урочистим.
Буду як час безкінечна й жадана як мить
Буду я чистим повітрям у вільних легенях,
2022.09.27
13:18
Висиджуючи яйця у бункері, почувався кощієм безсмертним.
У паршивому стаді запаршивіє будь-яка вівця.
Коли бракує мудрості, починають мудрувати.
Тому, хто мілко плаває в історії, краще плавати в унітазі.
Після дебілізації можна й мобілізацію.
2022.09.27
08:41
Надворі тихо плаче дощ
і сльози краплями стікають
до келиха минулих прощ,
а я жалкую, та не каюсь…
А я несу душі тепло,
у грудях – серця свого стукіт,
яке розіб’ється як скло
і сльози краплями стікають
до келиха минулих прощ,
а я жалкую, та не каюсь…
А я несу душі тепло,
у грудях – серця свого стукіт,
яке розіб’ється як скло
2022.09.27
05:37
Духовитими вітрами
Пахне світла далечінь,
Хоч темніє під ногами
Сьогодення вбога тінь.
Ніжнотонна і прозора
Далеч мрійно вабить зір,
Лиш позбавитися горя
Не вдається до цих пір.
Пахне світла далечінь,
Хоч темніє під ногами
Сьогодення вбога тінь.
Ніжнотонна і прозора
Далеч мрійно вабить зір,
Лиш позбавитися горя
Не вдається до цих пір.
2022.09.26
22:11
Мобілізація! – лунає як набат.
Від призову тікають «патріоти»…
Штампує все нові закони кат,
дорога їм одна – до ешафоту.
Шляхи заполонили в Казахстан,
у Грузію, Монголію, Європу…
Кацапи залишають рідний стан,
Від призову тікають «патріоти»…
Штампує все нові закони кат,
дорога їм одна – до ешафоту.
Шляхи заполонили в Казахстан,
у Грузію, Монголію, Європу…
Кацапи залишають рідний стан,
2022.09.26
14:13
А Бог любить трійцю," — так батько казав,
Тому у родині дітей було троє.
Зростали посеред некошених трав,
Будинок біленький яснів супокоєм.
І пахнув ялиною затишний двір,
Мелісою, липою, м'ятою влітку.
Фіалкові ночі торкалися зір,
Тому у родині дітей було троє.
Зростали посеред некошених трав,
Будинок біленький яснів супокоєм.
І пахнув ялиною затишний двір,
Мелісою, липою, м'ятою влітку.
Фіалкові ночі торкалися зір,
2022.09.26
12:18
Любить Україну без мови її -
Це теж, що не чути в гаю солов'їв.
Це теж, що не чути в гаю солов'їв.
2022.09.26
12:04
В вересні має бути бабине літо
та вересень майже минув.
Жменькою краплинок начисто вмитий,
час розглядає війну.
Дивиться, очі свої видирає
й огляда з всіх боків
небо ще літнє густе неокрає
з відбитком чорних птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та вересень майже минув.
Жменькою краплинок начисто вмитий,
час розглядає війну.
Дивиться, очі свої видирає
й огляда з всіх боків
небо ще літнє густе неокрає
з відбитком чорних птахів.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2022.09.01
2022.05.01
2022.04.12
2022.03.19
2022.03.12
2022.03.09
2022.02.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катря Межуровська /
Проза
Хочеш?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш?
Чути.
Відчувати.
Торкатись…
Пестити всю ніч, втамовуючи спрагу й бажання холодною водою.
Холодною ванною, яку боляче били роки.
Ступаючи крок за кроком білим мармуром підлоги,
обережніше, усвідомлюючи жах холоду на своєму обличчі.
Крутнутись різко і впасти, вдарившись спиною,
але відловлюючи кайф від того божевільного,
болючого відчуття, що тане в переповненій крижаною водою ванні.
Переливається через край синтетична рідина.
Життєдайна колись, мертва тепер.
Але світло в ній так само, з тією ж силою живо грає…
Зі стелі дивляться два великих синьо-зелених ока.
Пестять білу шкіру віями і тануть. Не було їх?
І знов зігріває м’яке ліжко, зім’яте ранком,
з ароматом кави між складочок,
з найсолодшими снами під подушкою,
з найнебезпечнішим палким коханням під ковдрою…
Хочеш? Коли зриває дах, то зовсім не боляче.
Відчувати.
Торкатись…
Пестити всю ніч, втамовуючи спрагу й бажання холодною водою.
Холодною ванною, яку боляче били роки.
Ступаючи крок за кроком білим мармуром підлоги,
обережніше, усвідомлюючи жах холоду на своєму обличчі.
Крутнутись різко і впасти, вдарившись спиною,
але відловлюючи кайф від того божевільного,
болючого відчуття, що тане в переповненій крижаною водою ванні.
Переливається через край синтетична рідина.
Життєдайна колись, мертва тепер.
Але світло в ній так само, з тією ж силою живо грає…
Зі стелі дивляться два великих синьо-зелених ока.
Пестять білу шкіру віями і тануть. Не було їх?
І знов зігріває м’яке ліжко, зім’яте ранком,
з ароматом кави між складочок,
з найсолодшими снами під подушкою,
з найнебезпечнішим палким коханням під ковдрою…
Хочеш? Коли зриває дах, то зовсім не боляче.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1432 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1432 seconds