ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Літературна премія
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літературна премія
Літературна премія
Бачили, як кіт вилизує кішку перед копуляцією? Дбає про неї.? Бачили. Дуже миле видовище, втішливе. . Тому мені подобаються й письменники, які хвалять одне одного, пишуть панегірики, оди, красномовні натяки, штовхають дружніх одне одному муз на Парнас і обдаровують одне одного літературними преміями, а то й гарячими поцілунками на літературних збіговиськах. І не тільки
А серед ваших знайомців є такі?
У мене є. І це втішає, оскільки сатиричне стило не має спочинку, а, отже - я ще не вмер. Наче.
Нещодавно відбувся один такий літературний конкус. Аби отримати премію потрібно збиватися в зграю. Чи, принаймні, в тандем. Бажано перед оголошенням результатів виставити "поляну" членам суддівської ради та щось пообіцяти. І результат гарантовано. Якщо ж член суддівської ради виявиться непідкупним, то варто підстерегти його в темному кутку і добряче віддухопелити. І пообіцяти зламати руку, якщо буде голосувати проти.
Минулого року довелося і мені бути арбітром на змаганнях титанів красної словесності.
Затисли мене тоді лірики в тьмяному коридорі. І зав'язалася люта січа. Одному сонетяреві довелося відкусити вухо, іншому зав'язати вузлом прутня, а третьому - найнахрапистішому - зробити з носа невеличкого хобота. Так що подумайте сто разів, перш ніж погодитися бути суддею на творчих збіговиськах. Справа ця небезпечна, кривава та вельми невдячна. Якщо хирляві, не знаєте бойового самбо чи боксу - відмовляйтеся негайно, бо здоров'я дорожче за істину. А от якщо бігаєте щодня марафон, сто разів піднімаєте пудову гирю - тоді можна.
Дружина каже:
Подала заявку на участь в конкурсі "Душа моя, окрилена, ридає!".
- А де він відбудеться?
- В Ірпені, в будинку письменників.
- Ох, страшне це місце, люба. Там стільки сліз письменницьких пролито, що Дніпро здасться струмочком. Не ходи туди. Залишся вдома, я тобі краще борщ зварю та наліплю лінивих вареників.
- Не хочу вареників! Хочу увічнити свої творіння та показати колегам, що і я не пальцем зроблена!
Не зміг її відмовити. Уперта жінка - як кам'яна скеля: не зрушиш. Довелося на ходу придумувати запасний варіант спасіння.
Жінка поїхала до Ірпеня електричкою, а я маршруткою, аби випадково не перетнутися.
Під час конкурсу, нашорошивши лапаті вуха, стояв у коридорі. Вивчив увесь склад комісії, де вони живуть, їхні телефони та склад сімей. Це неоціненна інформація.
Миколу Приходька - голову комісії, підстеріг в кущах, коли він рушив до крамниці купити ковбаски. Зчавив ззаду карк залізними пальцями і просичав:
- Якщо Марина Крутихвіст не отримає першу премію - помреш лютою сиертю. Труп не знайдуть. Зрозумів?
З іншими членами комісії було трохи складніше, бо вони ходили парами, відчуваючи, що над їхніми головами нависла сокира біди.
Особливо складно було з Елеонорою Голопупенко та Анастасією Шобтиздох. Обидві були настільки огрядними, що я не міг їх обхопити руками. Тільки шиї.
Щоб не впізнали нападника - довелося начепити маску упиряки.
На стежці, якою вони ходили, викопав глибоку яму, зверху натягнув поліетилен та присипав пісочком. І коли цей поважний дует відповідальних осіб шубовснув під землю закричав:
- Перша премія - Марині Крутихвіст. Якщо не згодні - закопаю зараз вас живцем! То яке ваше рішення?
- Згода.
Кинув я до ями драбину і хутко накивав п'ятами, аби притиснути до кілка наступну жертву.
Під вечір так втомився, що ледь не встиг на останню маршрутку. А конкурс буде продовжуватися і завтра. Аж пообіді оголосять результати.
Прийшов додому, а дружина не спить, чекає.
Питає:
- Ти де був, чоловіче? Вже північ.
- Викликали на працю. Лопнула труба з гарячою водою в Дарницькому районі.
- Зрозуміло. А я на конкурсі вже виступила. Правда, комісія суддівська якась дивна. Коли я проходжу поруч - сахаються і хрестяться, а говорять зі мною пошепки і тільки на ви. А очі повні сліз. Ох, нелегка поетична праця, якщо люди так страждають. Так можна захворіти, а то і завчасно померти.
"Це точно",- подумав я, згадуючи як хрустів кадик Сашка Пустомелі під моїми пальцями. Довго довелося його переконувати. Ой довго...
Премію дружина отримала. Нині, розпашіла та вдоволена лежить на моїх грудях і тихо сопе. Наступного місяця буде ще один літератуурний конкур. Але вже не біля столиці, а у Львові. Тому треба підготуватися, придумати стратегію і тактику майбутнього бойовища.
Ну, а якщо вам приспічить взяти участь в поетичній різанині - не соромтеся, звертайтеся. Плату за послуги візьму символічну: сто тисяч. Якщо згодні - надсилайте в месенджер повідомлення. Номер рахунку дам у приваті.
З повагою, вуйко Сашко
28.11.2023р.
Бачили, як кіт вилизує кішку перед копуляцією? Дбає про неї.? Бачили. Дуже миле видовище, втішливе. . Тому мені подобаються й письменники, які хвалять одне одного, пишуть панегірики, оди, красномовні натяки, штовхають дружніх одне одному муз на Парнас і обдаровують одне одного літературними преміями, а то й гарячими поцілунками на літературних збіговиськах. І не тільки
А серед ваших знайомців є такі?
У мене є. І це втішає, оскільки сатиричне стило не має спочинку, а, отже - я ще не вмер. Наче.
Нещодавно відбувся один такий літературний конкус. Аби отримати премію потрібно збиватися в зграю. Чи, принаймні, в тандем. Бажано перед оголошенням результатів виставити "поляну" членам суддівської ради та щось пообіцяти. І результат гарантовано. Якщо ж член суддівської ради виявиться непідкупним, то варто підстерегти його в темному кутку і добряче віддухопелити. І пообіцяти зламати руку, якщо буде голосувати проти.
Минулого року довелося і мені бути арбітром на змаганнях титанів красної словесності.
Затисли мене тоді лірики в тьмяному коридорі. І зав'язалася люта січа. Одному сонетяреві довелося відкусити вухо, іншому зав'язати вузлом прутня, а третьому - найнахрапистішому - зробити з носа невеличкого хобота. Так що подумайте сто разів, перш ніж погодитися бути суддею на творчих збіговиськах. Справа ця небезпечна, кривава та вельми невдячна. Якщо хирляві, не знаєте бойового самбо чи боксу - відмовляйтеся негайно, бо здоров'я дорожче за істину. А от якщо бігаєте щодня марафон, сто разів піднімаєте пудову гирю - тоді можна.
Дружина каже:
Подала заявку на участь в конкурсі "Душа моя, окрилена, ридає!".
- А де він відбудеться?
- В Ірпені, в будинку письменників.
- Ох, страшне це місце, люба. Там стільки сліз письменницьких пролито, що Дніпро здасться струмочком. Не ходи туди. Залишся вдома, я тобі краще борщ зварю та наліплю лінивих вареників.
- Не хочу вареників! Хочу увічнити свої творіння та показати колегам, що і я не пальцем зроблена!
Не зміг її відмовити. Уперта жінка - як кам'яна скеля: не зрушиш. Довелося на ходу придумувати запасний варіант спасіння.
Жінка поїхала до Ірпеня електричкою, а я маршруткою, аби випадково не перетнутися.
Під час конкурсу, нашорошивши лапаті вуха, стояв у коридорі. Вивчив увесь склад комісії, де вони живуть, їхні телефони та склад сімей. Це неоціненна інформація.
Миколу Приходька - голову комісії, підстеріг в кущах, коли він рушив до крамниці купити ковбаски. Зчавив ззаду карк залізними пальцями і просичав:
- Якщо Марина Крутихвіст не отримає першу премію - помреш лютою сиертю. Труп не знайдуть. Зрозумів?
З іншими членами комісії було трохи складніше, бо вони ходили парами, відчуваючи, що над їхніми головами нависла сокира біди.
Особливо складно було з Елеонорою Голопупенко та Анастасією Шобтиздох. Обидві були настільки огрядними, що я не міг їх обхопити руками. Тільки шиї.
Щоб не впізнали нападника - довелося начепити маску упиряки.
На стежці, якою вони ходили, викопав глибоку яму, зверху натягнув поліетилен та присипав пісочком. І коли цей поважний дует відповідальних осіб шубовснув під землю закричав:
- Перша премія - Марині Крутихвіст. Якщо не згодні - закопаю зараз вас живцем! То яке ваше рішення?
- Згода.
Кинув я до ями драбину і хутко накивав п'ятами, аби притиснути до кілка наступну жертву.
Під вечір так втомився, що ледь не встиг на останню маршрутку. А конкурс буде продовжуватися і завтра. Аж пообіді оголосять результати.
Прийшов додому, а дружина не спить, чекає.
Питає:
- Ти де був, чоловіче? Вже північ.
- Викликали на працю. Лопнула труба з гарячою водою в Дарницькому районі.
- Зрозуміло. А я на конкурсі вже виступила. Правда, комісія суддівська якась дивна. Коли я проходжу поруч - сахаються і хрестяться, а говорять зі мною пошепки і тільки на ви. А очі повні сліз. Ох, нелегка поетична праця, якщо люди так страждають. Так можна захворіти, а то і завчасно померти.
"Це точно",- подумав я, згадуючи як хрустів кадик Сашка Пустомелі під моїми пальцями. Довго довелося його переконувати. Ой довго...
Премію дружина отримала. Нині, розпашіла та вдоволена лежить на моїх грудях і тихо сопе. Наступного місяця буде ще один літератуурний конкур. Але вже не біля столиці, а у Львові. Тому треба підготуватися, придумати стратегію і тактику майбутнього бойовища.
Ну, а якщо вам приспічить взяти участь в поетичній різанині - не соромтеся, звертайтеся. Плату за послуги візьму символічну: сто тисяч. Якщо згодні - надсилайте в месенджер повідомлення. Номер рахунку дам у приваті.
З повагою, вуйко Сашко
28.11.2023р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію