ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Дмитренко (1987) /
Проза
Шедевр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шедевр
➣ В даному творі цифри заміняють літери.
У ро9ині зн4менитих художникі8, на сві7 з'явився синочок Дмитро. І от він ріс до тих пір, аж поки не 8изна8, що також хоче м4лювати картини. Тож, взяв Дмитро чис7ого 4ркуша, пензлик та фар6и й взявся до праці. Але в процесі зрозум18, що має лише три кольори: червоний, жовтий та синій. Звісно ж, він засмутився. Але зг4да8ши про поради батьків, він про9овжив працювати.
Дмитро добре зн48, що червоний та жовтий у поєднанні 9ають помаранчевий колір. Тому він обережно змішав ці 98а кольори та н4м4люв4в коло.
— Це буде колесо! — мови8 Дмитро.
О так, хоч 8оно було не зо8сім рівним, та 8 очах хлопчика, колесо 6уло просто 6ез9оганним.
Потім, з’єднавши синій та чер8оний, Дмитро отримав фіолето8ий колір. В ту мить, ф1олето8ий — с748 його улю6леним кольором, тож, впро9овж 9екількох х8илин, хлопчик м4лю8а8 лише ним. Але потім подумав, що фіоле7ового забага7о й 8ир1шив попрацювати 1ншими кольор4ми.
Наспр4891 ж, малюнок Дмитру не дуже подобався, 4ле 8ін добре п4м'ятав, як казав його тато: малюнок ху9ожник4 як лебедине яйце. Спочатку біл4 шк4рлуп4, потім ги9ке каченя і на ост4нок — прекрасний ле6і9ь. Тож, м4люнок, на 9умку Дмитра, знаходи8ся 9есь у 9ругій фаз1.
Поє9навши жо8тий та син1й, Дми7ро, ут8ореним з3л3ним кольором, зробив 93кілька л1н1й на8коло кол3са.
“Т3п3р це сон3чко! — по9ум48 хлопчик — А чи може сон3чко 6ути із з3л3ними промінчик4ми?”
Дми7р0 засумн1вався, 4л3 п07ім зр0зум18, що він 4втор свого творіння, і т0му, м0же твори7и, як душ4 з4б4ж4є.
Хл0пчик з’є9н48 усі 7ри к0ль0ри 74 07рим48 к0ричн38ий. У с4м0му низу 4ркуш4, 8ін зр06и8 93кільк4 х8иляс7их ліній. 9ми7р0 908г0 9и8и8ся н4 них, н4м4г4ючись зр0зумі7и, щ0 70 — з3мля чи м0р3. 4 п07ім 8иріши8, щ0 к0ж3н гля94ч п0мі7и7ь с80є.
73п3р ц3й м4люн0к сп090648ся 9ми7ру. 8ін пр073р 6ру9ними п4льцями ч0л0 й 063р3жн0 8зя8ши 4ркуш, п06іг 90 747уся й м47усі.
— М4м0, 7470, як 84м м0я к4р7ин4? — з4пи748 8ін.
7470, п0гляну8ши н4 син4, пі9пр48и8 0куляри й п08ільн0 8і9п08і8.
— 74 ц3 пр0с70 ш3938р!
П0сміх4ючись, пі9783р9ил4 сл084 7474 й м4м4:
— 74к, синку, ц3 ш3938р!
2021
У ро9ині зн4менитих художникі8, на сві7 з'явився синочок Дмитро. І от він ріс до тих пір, аж поки не 8изна8, що також хоче м4лювати картини. Тож, взяв Дмитро чис7ого 4ркуша, пензлик та фар6и й взявся до праці. Але в процесі зрозум18, що має лише три кольори: червоний, жовтий та синій. Звісно ж, він засмутився. Але зг4да8ши про поради батьків, він про9овжив працювати.
Дмитро добре зн48, що червоний та жовтий у поєднанні 9ають помаранчевий колір. Тому він обережно змішав ці 98а кольори та н4м4люв4в коло.
— Це буде колесо! — мови8 Дмитро.
О так, хоч 8оно було не зо8сім рівним, та 8 очах хлопчика, колесо 6уло просто 6ез9оганним.
Потім, з’єднавши синій та чер8оний, Дмитро отримав фіолето8ий колір. В ту мить, ф1олето8ий — с748 його улю6леним кольором, тож, впро9овж 9екількох х8илин, хлопчик м4лю8а8 лише ним. Але потім подумав, що фіоле7ового забага7о й 8ир1шив попрацювати 1ншими кольор4ми.
Наспр4891 ж, малюнок Дмитру не дуже подобався, 4ле 8ін добре п4м'ятав, як казав його тато: малюнок ху9ожник4 як лебедине яйце. Спочатку біл4 шк4рлуп4, потім ги9ке каченя і на ост4нок — прекрасний ле6і9ь. Тож, м4люнок, на 9умку Дмитра, знаходи8ся 9есь у 9ругій фаз1.
Поє9навши жо8тий та син1й, Дми7ро, ут8ореним з3л3ним кольором, зробив 93кілька л1н1й на8коло кол3са.
“Т3п3р це сон3чко! — по9ум48 хлопчик — А чи може сон3чко 6ути із з3л3ними промінчик4ми?”
Дми7р0 засумн1вався, 4л3 п07ім зр0зум18, що він 4втор свого творіння, і т0му, м0же твори7и, як душ4 з4б4ж4є.
Хл0пчик з’є9н48 усі 7ри к0ль0ри 74 07рим48 к0ричн38ий. У с4м0му низу 4ркуш4, 8ін зр06и8 93кільк4 х8иляс7их ліній. 9ми7р0 908г0 9и8и8ся н4 них, н4м4г4ючись зр0зумі7и, щ0 70 — з3мля чи м0р3. 4 п07ім 8иріши8, щ0 к0ж3н гля94ч п0мі7и7ь с80є.
73п3р ц3й м4люн0к сп090648ся 9ми7ру. 8ін пр073р 6ру9ними п4льцями ч0л0 й 063р3жн0 8зя8ши 4ркуш, п06іг 90 747уся й м47усі.
— М4м0, 7470, як 84м м0я к4р7ин4? — з4пи748 8ін.
7470, п0гляну8ши н4 син4, пі9пр48и8 0куляри й п08ільн0 8і9п08і8.
— 74 ц3 пр0с70 ш3938р!
П0сміх4ючись, пі9783р9ил4 сл084 7474 й м4м4:
— 74к, синку, ц3 ш3938р!
2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію