ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Ракові утворення на шкірі можна ліквідовувати різними способами. По-перше, це хірургічне видалення. Якщо стадія розвитку злоякісного утворення пущена самопливом - це проблема. І дуже велика. Може не допомогти ні хеміотерапія ні опромінення.
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію