ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Сьогодні передивившись стрічку новин і не знайшовши там жодної втішної новини я все таки хочу зрозуміти гробове мовчання тих, хто так радо і урочисто заявляв що вони 73%, а ті хто не відносяться до цих "переможних" відсотків це порохоботи і взагалі якась непотріб на їх переконання.
Я буду говорити сьогодні виключно про себе і свої відчуття. Ніколи нічиїм ботом не була і за Петра Порошенка голосувала не тому, що Він для мене був сонцем без плям, а тому, що бачила реальні здобутки: у відродженні ЗСУ, у зовнішній політиці, в позитивних змінах у моєму селищі Слобожанське, де реально запрацювали реформа децентралізації і ще багато-багато в чому... Я відчувала себе Українкою на своїй землі, хоч як не було важко. А коли під час чергової поїздки на передову, побачила яким брудом поливає його канал "Новоросія", побачила грубо змонтовані брехливі фейки то у своєму рішенні утвердилася. Я навіть ту поїздку добре пам'ятаю, коли хлопці пригощали нас чаєм, а ми попросили включити нам маленький допотопний телевізор і те що там побачили настільки вразило, там було стільки ненависті до нашого президента що уже тоді навесні 2018р я собі сказала, що коли вороги його так ненавидять, то значить робить багато вірних речей.Тоді я і зробила свій вибір, хоч претензії і у мене були і немало, та почала дивитися на недоліки іншими очима, намагалася зрозуміти деякі речі, знайти виправдання деяким вчинкам. Коли чесно, то не завжди знаходила виправдання деяким вчинкам тодішньої влади, а у деяких напрямках відвертої бездіяльності і всередині усе бунтувало, та розуміла, що усе відразу в таких умовах змінити неможливо, адже вороги не тільки зовні, а і всередині країни зачаїлися і шкодять, як тільки можуть. До останнього чекала, що здоровий глузд переможе і усі патріотичні сили об'єднаються, чи хоч би перестануть брудом поливати один одного. Він же не піарив себе, як найкращого, а казав, що Він потрібен Україні. Так сьогодні це видно навіть засліпленому до нього ненавистю, що Порошенко був потрібен Україні на ці перехідні і надважкі роки, щоб закріпити принаймі те, що мали, чого досягнули.
Девять місяців пройшло від виборів і що ми сьогодні бачимо, повне руйнування усього досягнутого, чим пишалася Україна, стовідсоткову імпотентність нової влади, тому, що куди не поглянь на усіх напрямках діяльності одні мінуси і проколи по факту діяльності, а найгірше що у душі багатьох заповзає безнадія.
Хочу запитати у 73%, а хто ж нині на війні наживається?
Чому ми, хто підтримував наші ЗСУ і досі підтримуємо, а де ж команда зе?
Чому мовчить СБУ коли сатрапи Януковича відверто на ТБ принижують пам'ять Небесної Сотні.
І ще багато, багато хочу задати чому, на які я не отримаю відповіді...
29.01.2020р. Надія Таршин
Я буду говорити сьогодні виключно про себе і свої відчуття. Ніколи нічиїм ботом не була і за Петра Порошенка голосувала не тому, що Він для мене був сонцем без плям, а тому, що бачила реальні здобутки: у відродженні ЗСУ, у зовнішній політиці, в позитивних змінах у моєму селищі Слобожанське, де реально запрацювали реформа децентралізації і ще багато-багато в чому... Я відчувала себе Українкою на своїй землі, хоч як не було важко. А коли під час чергової поїздки на передову, побачила яким брудом поливає його канал "Новоросія", побачила грубо змонтовані брехливі фейки то у своєму рішенні утвердилася. Я навіть ту поїздку добре пам'ятаю, коли хлопці пригощали нас чаєм, а ми попросили включити нам маленький допотопний телевізор і те що там побачили настільки вразило, там було стільки ненависті до нашого президента що уже тоді навесні 2018р я собі сказала, що коли вороги його так ненавидять, то значить робить багато вірних речей.Тоді я і зробила свій вибір, хоч претензії і у мене були і немало, та почала дивитися на недоліки іншими очима, намагалася зрозуміти деякі речі, знайти виправдання деяким вчинкам. Коли чесно, то не завжди знаходила виправдання деяким вчинкам тодішньої влади, а у деяких напрямках відвертої бездіяльності і всередині усе бунтувало, та розуміла, що усе відразу в таких умовах змінити неможливо, адже вороги не тільки зовні, а і всередині країни зачаїлися і шкодять, як тільки можуть. До останнього чекала, що здоровий глузд переможе і усі патріотичні сили об'єднаються, чи хоч би перестануть брудом поливати один одного. Він же не піарив себе, як найкращого, а казав, що Він потрібен Україні. Так сьогодні це видно навіть засліпленому до нього ненавистю, що Порошенко був потрібен Україні на ці перехідні і надважкі роки, щоб закріпити принаймі те, що мали, чого досягнули.
Девять місяців пройшло від виборів і що ми сьогодні бачимо, повне руйнування усього досягнутого, чим пишалася Україна, стовідсоткову імпотентність нової влади, тому, що куди не поглянь на усіх напрямках діяльності одні мінуси і проколи по факту діяльності, а найгірше що у душі багатьох заповзає безнадія.
Хочу запитати у 73%, а хто ж нині на війні наживається?
Чому ми, хто підтримував наші ЗСУ і досі підтримуємо, а де ж команда зе?
Чому мовчить СБУ коли сатрапи Януковича відверто на ТБ принижують пам'ять Небесної Сотні.
І ще багато, багато хочу задати чому, на які я не отримаю відповіді...
29.01.2020р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"А душа не співає вже пісні голосні"
• Перейти на сторінку •
"У нас нині новини - розпечені жарини..."
• Перейти на сторінку •
"У нас нині новини - розпечені жарини..."
Про публікацію