ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.21
08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
2024.05.21
07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
2024.05.21
04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
2024.05.20
11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
2024.05.20
10:29
Лицедій
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
2024.05.20
09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
2024.05.20
05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.
2024.05.20
01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.
Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,
2024.05.20
00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.
Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Короткі і повчальні історії з життя людей.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Короткі і повчальні історії з життя людей.
Короткі і повчальні історії з життя людей.
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію