ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.15
10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.
2024.05.15
05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,
2024.05.15
05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.
Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!
2024.05.15
00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
2024.05.15
00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти
ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти
ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі
2024.05.14
10:00
Василий Куролесов
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
Я свято верю, что собака -
последний Ангел на Земле.
Когда затянет душу мраком -
2024.05.14
05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?
2024.05.14
04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.
2024.05.14
01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.
Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
2024.05.14
00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества».
Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими.
Російські цінності дочекаються свого базарного дня.
Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм
2024.05.14
00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.
Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап
2024.05.13
23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
2024.05.13
17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим
2024.05.13
10:55
Тінохрінь
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
2024.05.13
10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лерія Кот (1997) /
Проза
Про любов, кошенят і філософію
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про любов, кошенят і філософію
Не дарма вікно автобуса вважають основою філософії. Сьогодні в дорозі додому я роздумувала на дві різні теми, які в підсумку злилися в одну: коти та кохання.
Згадала як Блошка (моя кішечка) була маленькою. Її та інших кошенят кинула їх мама-кішка. Моя мама за ними доглядала, але в результаті вижила тільки Блошка. Штучно вирощена кішка виросла, але у неї слабкі кістки. Вона не така як всі коти, вона спить як людина на спині та боком. Дуже рідко можна спостерігати її сон клубочком, як годиття справжній кішці. Вона може стати в пози, які жоден кіт не зможе повторити. Вона може стрибати вгору на два метри, в полюванні за мухами. Вона не вміє нявкати, тільки "ур" або "ме", "мее" і "ав".
І тут мої думки збило СМС повідомлення, що прийшло на телефон, і вони різко змінилися. Згадала письменника-філософа Сковороду. Я хотіла, як він, мандрувати по світу і ні до кого не прив'язуватися, жити і шукати сенс життя. На жаль, далеко не доля. Є люди, до яких я вже прив'язалася. Та я нікому, ніколи не зможу сказати "я тебе люблю", а якщо і скажу, напевно, не щиро. Любов це слабкість, а сказати «люблю» рівно словам «я слабка». Я буду любити мовчки, той кому треба сам здогадається.
Я можу зізнатися в любові по-справжньому щиро тільки коту. Я люблю свою Блошку і зізнаюся їй у коханні кожну хвилину, але вона мене не розуміє. Та я все одно люблю її, адже вона мене ніколи не покине, навіть якщо захоче. Я люблю її навіть коли їм ковбасу, а вона мурчить, лише тому, що хоче шматочок.Люблю і тоді, коли, ця маленька гидота, заганяє мені в шкіру пазурі і за секунди мої руки отримують болючі ранки. Я люблю її за те, що вона пухнаста, гостра, непередбачувана, нахабна підлиза, за її "ур". За те, що вона маленьке зло, і за неординарність.
Може любов і полягає в пухнастості, "ур" при дотику, і відчуттю, що нікуди ця істота від тебе не втече.
Згадала як Блошка (моя кішечка) була маленькою. Її та інших кошенят кинула їх мама-кішка. Моя мама за ними доглядала, але в результаті вижила тільки Блошка. Штучно вирощена кішка виросла, але у неї слабкі кістки. Вона не така як всі коти, вона спить як людина на спині та боком. Дуже рідко можна спостерігати її сон клубочком, як годиття справжній кішці. Вона може стати в пози, які жоден кіт не зможе повторити. Вона може стрибати вгору на два метри, в полюванні за мухами. Вона не вміє нявкати, тільки "ур" або "ме", "мее" і "ав".
І тут мої думки збило СМС повідомлення, що прийшло на телефон, і вони різко змінилися. Згадала письменника-філософа Сковороду. Я хотіла, як він, мандрувати по світу і ні до кого не прив'язуватися, жити і шукати сенс життя. На жаль, далеко не доля. Є люди, до яких я вже прив'язалася. Та я нікому, ніколи не зможу сказати "я тебе люблю", а якщо і скажу, напевно, не щиро. Любов це слабкість, а сказати «люблю» рівно словам «я слабка». Я буду любити мовчки, той кому треба сам здогадається.
Я можу зізнатися в любові по-справжньому щиро тільки коту. Я люблю свою Блошку і зізнаюся їй у коханні кожну хвилину, але вона мене не розуміє. Та я все одно люблю її, адже вона мене ніколи не покине, навіть якщо захоче. Я люблю її навіть коли їм ковбасу, а вона мурчить, лише тому, що хоче шматочок.Люблю і тоді, коли, ця маленька гидота, заганяє мені в шкіру пазурі і за секунди мої руки отримують болючі ранки. Я люблю її за те, що вона пухнаста, гостра, непередбачувана, нахабна підлиза, за її "ур". За те, що вона маленьке зло, і за неординарність.
Може любов і полягає в пухнастості, "ур" при дотику, і відчуттю, що нікуди ця істота від тебе не втече.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію