ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Публіцистика

 Краски Жизни

"Теперь я знаю: Есть секрет!
Между Женщиною и Мужчиной,
Что в Жизни ближе двоих - никого нет.
Когда хочу я быть Счастливой....
Надо Счастье подарить - в ответ!"

Я впервые пишу о нас, мужчинах. Мужчинах, которые всегда считали себя сильным полом, несмотря на то что часто падали от слабости.

Как-то раз моя сестра сидела и плакала в своей комнате. С тоскою в сердце я смотрел за тем, как подошел к ней отец, чтобы узнать причину её слез. Они разговаривали несколько часов, но я запомнил одну особенную фразу, которую отец произнес в тот вечер. Прошло уже восемь лет, но я до сих пор каждое утро вспоминаю его слова, и они дают мне силы.

Нежно погладив ее по голове, отец сказал: "Доченька, ты встретишь большого человека, и тебе больше никогда не придется плакать..." Не раз я задавался вопросом, существует ли точный рецепт, как стать этим большим человеком, чтобы быть выше всякой мелочности.

С годами мы осознаем, что если бы только все мужчины сражались за право быть сильными духом, великодушными, за большое сердце... мир был бы совсем другим!

Я понял, что большой человек - это не тот, кто способен купить все, чего бы он ни захотел, чуть ли не любовь и уважение окружающих.

Отец учил мою сестру: "Избегай того, кто говорит только о самом себе, а о тебе не заботится, того, кто хвалится собственными достижениями. Не связывай свою судьбу с тем, кто порицает тебя, указывает тебе на твои недостатки или считает, что ты многое должна изменить.

Зачем тебе нужен муж, который, если ты не изменишься, бросит тебя ради блондинки? Или ради глаз другого цвета? Или ради более стройного тела? Зачем тебе нужен тот, кто не будет видеть твою истинную внутреннюю красоту?"

Сколько раз я позволял поверхностному взгляду не замечать тех, кто был по-настоящему предан мне и искренен со мной. Не без труда я осознал, что быть большим человеком - это не означает достигнуть высот в обществе, иметь много денег, машин, домов, всегда быть в окружении женщин или быть самым красивым. Истинный человек, большой человек - это тот, кто чист душой, кто не скрывает своих чувств, не прикрывается слабостями, не прячется в тени. Он готов раскрыть свое сердце, не убегая от реальности, он ценит в женщине моральные качества и внутреннее величие. Большой человек решительно идет вперед, не опускает глаза, не лжет и умеет плакать от боли.

Замужество моей сестры принесло ей счастье, ее муж, большой человек, не был ни знаменитостью, ни карьеристом, не был ни самым преуспевающим, ни самым состоятельным. Этот большой человек всего-навсего никогда не заставлял ее плакать. С ним она улыбалась всему, что они вместе достигли, воспоминаниям, каждой совместно прожитой радости и заполнившим их жизнь троим сыновьям. Этот большой человек так сильно любит мою сестру, что неустанно целует ей руки, даже чаще, чем губы. Он любит её за то, что она есть, за то, кем они становятся вместе.

Автор неизвестен




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-25 17:01:11
Переглядів сторінки твору 699
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній