ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2024.06.12 18:25
Демонічна моя Богине,
Надто холодно у твоїй тіні;
Храми сірі твої, негостинні,
Не доносять моління крізь стіни.

Демонічна моя Богине,
Я заповнив ефір твоїм іменем;
І мелодія світла, нестримана

Микола Соболь
2024.06.12 16:38
Яка преамбула, о, Боже!
У переливах диво-слів
лиш преподобний «майстер» може,
втулити стільки будяків.
У пишній словокаламуті
нам не знайти першоджерел,
але, як бачимо по суті –
стоїть недоєним козел.

Іван Потьомкін
2024.06.12 12:05
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Світлана Пирогова
2024.06.12 08:06
А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.

Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички

Віктор Кучерук
2024.06.12 05:47
Працювати неохота
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.

Артур Курдіновський
2024.06.12 05:04
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.

Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні

Володимир Бойко
2024.06.11 23:47
Знову ділять українців
На своїх і на чужих,
Щоб добити поодинці
І понищити усіх.

І ведуться на приманку
Дурнуваті хохляки,
Московитської шарманки

Іван Потьомкін
2024.06.11 13:43
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н

Олександр Сушко
2024.06.11 10:54
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в

Світлана Пирогова
2024.06.11 08:47
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.

Артур Курдіновський
2024.06.11 03:02
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?

В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кирило Поліщук (1991) / Публіцистика

 Електроннна чи паперова книга?
Сьогодні усі говорять про інформаційний простір (хоча, звісно, ці розмови тягнуться ще із такого ж символічного «вчора»), про новітні інформаційні технології, які проникають у всі сфери нашого життя, про заміну старих понять і засобів новими. У контексті цих розмов провідну роль відіграє дискусія на тему «Чи замінить електронна книга паперову?». Дехто вважає, що так (Аргументи на користь цього твердження наступні: електронні книги простіше виготовляти, розповсюджувати і зберігати); Дехто вважає, що ні (Аргументуючи це тим, що книга – це традиція. Так було і так буде. Ну і ще багато інших доказів). Але коректною та вірною відповіддю буде така: електронна і друкована книги існуватимуть паралельно. Якщо так, то їх функції будуть різними.

Насамперед, необхідно розібратися у тому, які ж функції виконувала і виконує книга. Серед них інформативна (містить та зберігає у собі інформацію), пізнавальна (слугує засобом пізнання, дещо схожа на інформативну – адже передає якусь інформацію, досвід і т.д.), ідеологічна (викладає, формує, нав’язує певну ідеологію, думки, стиль життя та інше. Сучасна книга, особливо у художній літературі, помітно втрачає цю функцію. Хоча з цим теж можна посперечатися, адже художній текст несе у своїй суті ідею, яку висловлює автор), комунікативна (ця функція є прадавньою, першою функцією книги, хоча і немає особливих підстав виділяти її в окрему функцію. Це та ж сама інформативна, пізнавальна, але з іншого боку. Комунікативна функція – це діалог письменника або дослідника із читачем. Через роки, покоління, століття, відстань.), естетична функція (залежить від зовнішнього вигляду книги, якості друку, паперу, роботи дизайнера, матеріальної та духовної її складовою. І ця функція теж торкається інформативного вмісту книги).

Безперечно, як то видно, провідною функцією, властивістю, якістю та цінністю книги є вміщена у ній інформація, яка несе у собі смисли, викликає емоції, у залежності від літератури. Підтвердженням цього є соціологічне дослідження, яке констатує, що чоловіки у книжках шукають інформацію, а жінки емоції (через це такі популярні жіночі романи).

І ось аргумент на користь того, що електронна книга замінить друковану – інформацію швидше і зручніше розповсюджувати в електронному варіанті. У світі, де майже кожен має телефон, ноутбук, планшет – і все це із виходом в Інтернет, інформація поширюється з метеорною швидкістю. Для створення такої інформації не потрібно ніяких витрат (ні верстки, у деяких випадках ні редагування, ні друку), для доступу до неї також – лише декілька кліків, і перед твоїми очима усе – найсвіжіші новини, підручники, класична та сучасна література, посібники, наукові статті, монографії, енциклопедії, словники. Серйозно розглядається впровадження у систему освіти електронних підручників. Тут велика кількість плюсів – змінюється програма (чи не кожен рік), змінюються підручники, а отже необхідний новий друк, що є накладно з точки зору коштів і використання ресурсів (зокрема паперу). Електронний підручник знімає ці витрати. Такий підручник замінює десяток важких книжок, які носять школярі – це плюс до здоров’я. Такий підручник є інтерактивним, тобто у ньому можна відмічати, виконувати завдання. Корисною річчю, до речі, є і електронний журнал та щоденник.

Ось так і витісняється друкована книга. Зараз деякі посібники та художні твори виходять лише у електронному вигляді, які ви за незначні кошти можете придбати, або отримати доступ для свого комп’ютера чи іншого гаджета. Це зручно. Задоволений автор – отримує гонорар; задоволений видавець – мінімум затрат; задоволений читач – швидко отримує бажану літературу чи інформацію. Здається ідеальна схема, але ж… Чомусь не має великої радості від цього.

Усе просто – любителі літератури, книжок – це власники та фетишисти. Їм не достатньо мати книгу у мегабайтах, яка тихесенько спочиває на флеш-накопичувачі чи жорсткому дискові. Вони хочуть мати її фізично (особисто я і ще багато моїх знайомих саме такі), тримати у руках, вдихати запах типографської фарби, слухати шерхіт сторінок, дивитись як на ній збирається пил, як тьмяніє і жовтіє папір – це казка. Втратити свою паперову бібліотеку можливо лише у випадку, якщо усе згорить, або затопить вода, або просто комусь схочеться винести вашу тисячну бібліотеку. Втратити електронну бібліотеку – достатньо загубити флешку чи телефон чи планшет, що є простішим за просте. Або впустити страшний вірус (у мене такий вірус років 5 тому зжер усю пам'ять на жорсткому диску – просто незрозумілим чином видалив усі фотографії, файли і фільми). Хоча і поновити таку бібліотеку простіше, але хіба ж це не мінус електронної книги? Я вже більше року користуюся рідером, але купувати паперових книжок менше не став. Я маю необхідність задовольняти свою естетичну функцію.

Тож, безперечно, книги електронні і книги друковані мають співіснувати, обидва типи потрібні і необхідні. Як ми побачили, головним у книзі є її якісна інформація та естетичність (що включає і зовнішній вигляд і зміст). Одразу згадується тут книга у м’якій обкладинці, яка навіть після першого разу розпадається, з якої висипаються сторінки. А самі сторінки – вигляду найдешевшого туалетного паперу, жахливий друк, літери стираються пальцями. Розумієш, що не хотів би мати таку книжку на своїй поличці. Тому ховаєш у якісь коробки у комірчині, чи ще гірше – викидаєш зі слізьми. Задумуєшся, чи потрібна ТАКА якість книги, коли є цілком хороший замінник – електронна. Інформація оновлюється, з’являється із неймовірною швидкістю, народжуються сотні тисяч художніх книг, посібників і т.д., а тому їх і не встигають друкувати, або друкують в економ варіанті – одноразовій сортирній книжці. Якби треба було проголосувати за те, щоб знищити такі книжки і більше ніколи не друкувати – я б голосував обома руками, щоб лишилися тільки хороші видання, нехай і дорогі. Вбивство задля краси. Тому розумієш, що переваги електронного видання, ой які великі.

До чого це я? Нещодавно придбав на подарунок за 100 гривень чудове видання книги Кеннета Грема «Вітер у вербах» (з ілюстраціями Роберта Інґпена), яка вийшла у видавництві «Махаон-Україна». Чудове оформлення, чудові ілюстрації, неймовірна якість. Приємно тримати в руках. Там же зустрів ще одну книжку – нову збірку Юрка Іздрика «Ю». Сильно ним ніколи не захоплювався. До половини дочитав «Таке», з три десятки віршів – і то все. Але взяв у руки цю книжку і просто закохався. Закохався у це видання. Якісний друк, приємний на дотик глянцевий папір, хороша тверда обкладинка, чудове оформлення і кольори. Поезії перемішані із ілюстраціями, уривками фотографій, графіки – досить незвично. Книга – витвір мистецтва, від корки до корки. І це приємно вражає. Видавництво Старого Лева тримає марку – ще одне чудово виконане та оформлене видання. Потреба у естетичному задоволена. Придбав її за 54 гривні – купився на бренд Іздрика, і, звичайно, на якість видання.

Але справа не у цьому. Ось що каже на палітурці про книгу сам автор: «Абсолютна більшість вміщених тут віршів написана упродовж півроку – з вересня 2012 по березень 2013. Писалося майже щоденно. Щойноспечені вірші, відповідно, майже щодня публікувалися в моєму блозі «Мертвий щоденник».». А отже, що ми бачимо – майже усі вірші, вміщені у цю чудову збірку, вже були оприлюднені цілком безкоштовно в електронному швидкому доступі, і читачі з ними ознайомлені, і можуть ознайомитись (додається навіть посилання на блог). Читач інформацію отримав, але чому ж автор і видавець вірять, що знайдеться 2 тисячі чоловік, які поміняють свої 50 гривень на цю книгу, якщо можуть прочитати усе безкоштовно? Тому що є. Тому що такі завжди були і будуть.

Існування цієї книги, особисто для мене, стало таким собі відкриттям того факту, що має співіснувати два світи – електронний і друкований. Електронний – для передачі інформації (підручники, посібники, так само і художня література). Друкований – подарунковий, колекційний, для задоволення естетичних потреб. Це означає відсутність сортирних книжок (у плані низької якості друку/обкладинки/паперу, а не їх вмісту). Для друкованої книги нові вимоги – вона має задовольняти естетичну потребу, а тому має бути виконана зі смаком, бути фактом мистецтва вже не так літературного, бути високої якості. І нехай її ціна буде від 100 і більше. Такий сценарій розвитку природний і логічний, він задовольнить і пожирачів інформації (якими являємось усі ми), і естетів-любителів книг (яких серед нас не так і мало, як здається).

2013 рік.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-22 21:42:11
Переглядів сторінки твору 913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.603 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 16:02
Автор у цю хвилину відсутній