ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лицемірство
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Сонет тонкостанних
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
На побачення
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Старосілля*
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
* * *
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах...
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,

Іван Потьомкін
2024.06.04 13:25
***
Радиш тримати такт із тими,
Хто годен лише осуду й зневаги.
Та про який там такт мова може йти,
Коли з-за такту, немов шуліка на курчат,
Він кидається з несусвітніми прокляттями
На ошелешену од несподіванки невинну душу.
…Ні, видно, не судилось доро

Микола Соболь
2024.06.04 10:10
Потім яке вже ніколи не настане
Мовчить журавель над криницею,
вітер гуляє селом,
діти хворіють столицею,
з дому злітають гуртом.
Зрідка прилинуть до матері,
трохи вдихнути тепла,
місто впіймало їх ятером,
мойра окутала зла

Віктор Кучерук
2024.06.04 05:02
* * *
Без історії роду
Важко нам обійтись, -
Перерив я до споду
Всі архіви колись.
Тільки жодної вістки
В установах нема
Ні про прадідів, звісно,
Чи бабусь, зокрема.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 не бійся
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ореста Возняк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Людмила Калиновська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 22:43:00
Переглядів сторінки твору 6156
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.625 / 5.25  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 23:07:17 ]
Не впевнена, що Бог закоханий...
Може б - "досконалий у своїй таїні"...
(звісно, то дуже особисте моє прочитання!)

Взагалі перша строфа цікавіша за решту. А далі ніби апендикс якийсь, чи розшифровка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 21:44:38 ]
"Закоханий Бог" це антропоморфізм тобто представлення Бога у людських категоріях. З антропоморфізмами часто зустрічаємося в Біблії. Наприклад, як подають богословські підручники, в Пісні пісень Бога зображено в постаті закоханого юнака.
Стосовно "апендиксу" є тут певна проблема. Я хотів побудувати певну аналогію між таемницею любови Бога, яка деколи проявляється в мовчанні і таємницею нашої любови. Мабуть це до кінця не прочитується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 21:57:13 ]
Мовчання Таємниці Таємниць
І голос нашої любови?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 00:01:00 ]
ну... навпаки все. ...На мою думку, але я не можу її диктувати.
десь так я побачила, але то є:

не бійся
у серце моє
загорнутись
воно не вкраде
твого болю
- проросте
твоєю мрією
розчиниться
у твоїй самотності
мовчатиме
як мовчить Бог
закоханий у тайну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:39:17 ]
Ви дуже добре помітили, якщо логічно і природньо, саме так вірш повинен звучати. Натомість я тут вчинив певну провокацію. Обернув полюси, бо кожна любов містить у собі також елементи страждання, самотності, досвіду "іншості" другого. Вони нам потрібні і вони потрібні тим, кого любимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 00:32:47 ]
А для мене Він "проникливий тайною". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:48:14 ]
Може це те саме. Любов - найбільша тайна Бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 08:28:36 ]
Запрошуєте до байдужого серця? Ну і як?..
Бог закоханий у тайну? Наш Творець - найпрекрасніша
таїна! Це безмежна Любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:55:09 ]
А воно тільки на перший погляд байдуже. Може саме у таємниці мовчання любов проявляється найбільше. Ставлю собі питання: чим є мовчання люблячого Бога і чим є мовчання люблячої людини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 18:59:59 ]
На мою скромну думку, ви, пане Богдане, тут помиляєтесь, вважаючи, що Бог мовчить. А раптом мовчання це швидше конкретно чиєсь (ліргероя) несприйняття?
Можливо є сенс в кінці вашої композиції покласти знак запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 21:53:01 ]
Мушу трохи уточнити. Бог не тільки мовчить, Він є, перш за все, Богом, який говорить. Але є такий час, коли мовчить. І тим мовчанням хоче нам щось особливе сказати, щось таке, що може суттєво змінити наше життя. Якщо приглянемося уважніше до постаті якогось святого, можемо побачити у його житті чорну полосу, яку дехто з них називає мовчанням Бога. І суть не в самому мовчанні, а тому, що сталося після того.
Колись я спостерігав за батьком, який з маленьким сином гуляв у парку. В певний момент хлопчик впав на землю і чекав, поки батько його підніме. Але батько не зрушив з місця, уважно спостерігаючи за сином. Хлопчик сам піднявся і тоді опинився в раменах батька. Може у цьому смисл мовчання Бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 22:46:02 ]
Я би міг із вами погодитися, пане Богдане, бо ви ніби кажете і з теплом, і зі щирою вірою. Але хочу ще трохи разом із вами спробувати виразніше відкрити для себе істину.

Кажучи, що Бог мовчить, ви апелюєте до наших первинних, тваринних, органів відчуття, так? Але є ще й інші органи відчуття, які розвиваються лише в людях.
Чи хіба хтось має сумнів у тому, що Бог кличе нас до себе постійно, що постійно вказує правильну дорогу. Це беззаперечно.
Чи наша, на жаль, поширена, незмога його чути значить, що Бог мовчить, що райська музика життя коли-небудь змовкає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 23:32:56 ]
Відповідь пані Вікторії: Іноді Бог мовчить перед лицем нашого страждання і нашої самотності. І цей досвід нам дуже потрібний. І це мовчання нам потрібне. І потрібно вміти мовчати перед лицем страждання і самотності когось, кого любимо. Бо потім виявиться, ще це мовчання зовсім не є мовчанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 00:13:45 ]
Відповідь Редакції Майстерень: Навпаки, коли кажу, що Бог мовчить, маю на увазі найбільш людські - духовні органи чуття. Тільки духовна людина в змозі почути мовчання Бога. Є такі моменти в житті віруючої людини, коли у своєму стражданні і самотності кличе до Бога, і здається - Бог її не чує. Насправді мовчання Бога це вогонь очищення. Він забирає у людини все зайве.
А те, що називаємо - поширеною незмогою Його чути, це просто неша людська глухота і небажання слухати Бога. Хто хоче - почує, бо райська музика життя ніколи не замовкає і мовчання Бога є її частиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 11:59:48 ]
Чудово, нехай на цьому і припиняться наші розшуки, перед таїною Бога, бо якщо розкриватимемо далі, то що робитимемо, слабосильні, із отриманим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 13:14:10 ]
Дякую, Богдане, за мужність так спокійно і вдумливо пояснювати, що мовчання є Діалогом, при чому діалогом, який є найвищою формою особистісного спілкування (спілкування в модусі Я-ТИ, а не Я-Воно). І часто саме мовчання виражає діалог людини та Бога як двох вільних особистостей.
Не буду продовжувати ці богословські розвідки. Просто дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 17:18:41 ]
Я щойно прочитав Ваш коментар. Ви дуже добре і коротко назвали те, що я хотів сказати. Дякую, Оресто.