ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
* * *
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Привітний / Вірші

 Народилася зірка
Народилася зірка - є дозвіл на шлях -
Кличе простір у справах творіння -
Знов мандруємо ми на смугастих котах
Й гнуться зорі від їх муркотіння

Там, на променях ще несповитих зірок,
Блискотять галактичні зайчата,
І цей танець найдальший померхлий куток
Розфарбовує подихом свята

Мати всесвіту вічна, на тлінних руках
Її діти живуть або гинуть, -
Маєм пам'яттю першого молока
Усвідомити вірну стежину.

Вість про зірку несімо прекрасній Землі -
Що віки коло Сонця кружляє -
Бо для нас (хоча і весь всесвіт нам дім)
Більш дорожчого місця немає.

Контекст :


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 16:19:46
Переглядів сторінки твору 6913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.960 / 5.25  (4.120 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 3.841 / 5.5  (3.846 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2008.11.12 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 18:22:28 ]
Казково і життєво. Повторююсь, бо мені здалось, що то продовження.

Чи то, як і Печалі Усміхненої:

"І це не тавтологія:
То для підсилення…
Чи для тих, хто повільніше петрає)"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 22:18:29 ]
То дійсно щось на кшталт продовження, - на своєму сайті я розміщаю вірші за часом написання і, так як я хотів продовжити "полосатих котів", то й вліпив їх в різдвяний вірш. Може з часом з'явиться цілий світ освоєний на полосатих котах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 11:02:32 ]
Непогано вийшло, Віталію :) Свіжа поезія, оригінальні образи. Тільки от коти - смугасті, "полосатий" - це русизм, яких раджу позбавитися. "І мандруємо ми на смугастих котах -гнуться зорі від їх муркотіння" - ?

А ще подивіться передостанні рядки 3 і 4 катрену - там ритм збитий.

І питання - мати всесвіту вічна, тоді як її руки можуть бути тлінними? Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:00:36 ]
Ванда, згоден з вами на рахунок смугастих-полосатих. Перший вірш написався про полосатих, в деяких словниках є слово "полосатий" то я й вирішив залишити так (я не дуже знаюся на мовних питаннях), треба буде щось робити з "полосатими". Хоча в різдвяному вірші вони просто за вуха притягнуті)), щоб показати спорідненість з "Ми мандруємо на полосатих котах" в якому, це виправити буде трохи важче... Дякую за пораду, для мене це важливо.
На рахунок "Мати всесвіту вічна, на тлінних руках..." я намагався сказати, що пам'ять першого молока допоможе нам усвідомити безпечний шлях, адже Мати всесвіту і породила ці шляхи. Тому я не проводив грань між вічною Матір'ю всесвіту та тлінними руками наших матерів, - материнське молоко дає усвідомлення де поставити ногу. Може вийшло незграбно, та то таке...

Мати всесвіту вічна... На тлінних руках
її діти живуть або гинуть, -
Може так?

Єдине що третій катрен не дуже вписується в історичність різдвяного вірша (мені так іноді здається) і якщо я придумаю продовження про смугастих котів то я перенесу його в інший вірш, а цей або залишу так, або додам щось...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:08:04 ]
Валерію, радію, що коментарі виявилися корисними. Можете після "вічна" чи трикрапку чи тире поставити - щоб якось розділити вічну матір та тлінні руки земних матерів.
Мені здається третій катрен досить вдалий - у час великого свята Різдва думки про усвідомлення себе частиною Всесвіту досить актуальні :)
Ще одна маленька ремарка - уникайте дієслівних рим типу танцюють-віщують. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:45:44 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:52:49 ]
Валерію, мені й самій цікаво було б почути визначення "професійного" поета :) Є таке загальноприйняте переконання, що уникання дієслівних рим, рим типу "очі-ночі", "любов-кров", дієслівних закінчень "-ать"(писАть), "-ить" (любИть) - свідчать про більш високий рівень поетичної майстерності :) А удосконалити своє поетичне слово, напевно, прагне практично кожен поет, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:54:15 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:05:15 ]
Напевне що так. Коли я думав як писати (взагалі) то в мене склалося враження, що думка має пріоритет над формою, і римою в тому числі, адже вона (думка) має свою якість та динаміку і якщо слова на своєму місті то самодостатня думка може жити. Може ці рими є випадком безсоромного заважання життю думки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:11:36 ]
Валерію, на тему приорітетності думки чи форми у поезії точаться численні дискусії. До речі, часто говорить, що думкою варто жертвувати заради форми. Не скажу, що повністю погоджуюся з цим - але тут варто, напевно, прислухатися до більш авторитетних персон, ніж я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:32:45 ]
Ванда, може це до питання що з'явилося раніше, курка або яйце, або тлінності материнських рук...

Я трохи переробив другий катрен, так краще?

Там, на променях ще несповитих зірок,
Мерехтять галактичні зайчата -
Зблиски в кожний забитий пітьмою куток
Провіщають наближення свята

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:42:41 ]
Цілком імовірно :) Так, Валерію, зараз стало значно краще, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:56:48 ]
:) Із зайцями трохи розібрався - все одно хотілось щоб вони танцювали, бо мерехтіти і дурень може:)) Може до вечора їх змушу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:05:17 ]
Може змінити порядок слів - "Галактичні танцюють зайчата"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:48:03 ]
"ТупотЯть" ? Може бути навіть пасадобль :)