Гадаю, Миколі Соболю, на превеликий жаль, багато чого не вистачає - толерантності («паскуда!», «виродок!» та ін. - це на мою адресу), освіченості( РЕмарук, АрИстович тощо), правдивості… Бракує йому й послідовності.
Скажімо, Соболь чемно не помічає портретів російських класиків - від Лермонтова до Гумільова, що буквально щодня з‘являються на головній сторінці порталу. Не помічає й численних перекладів поезій Єсеніна, Цвєтаєвої, Левітанського… А не помічає тому, що боїться щось ляпнути, бо можуть, як муху, прикрити його сторінку і водночас «гудбай раша!» всі п‘ять тисяч його «навічних» шедеврів…
До речі, у ПМ немає заборони на російську мову, що свідчить про рівень демократичності видання. Хоча, звичайно, те варварство, що чинить сьогодні рф, м‘яко кажучи, не дуже сприяє популяризації російської культури. У свій час таке відбувалося й з німецькою…
Зараз деякі літературні портали прямо попереджають: приймаються твори лише українською мовою. І це - їхнє право. І це можна зрозуміти.
Але, повторюю, у ПМ наразі російську ніхто не забороняв. І, наскільки мені відомо, ніхто не наділяв Соболя правом такої заборони.
Тому, публікуючи твори російською мовою, я, здається, не порушую встановлених на порталі правил.
До того ж російськомовні речі я розміщую вкрай рідко, а дата свідчить про час їх написання - задовго до війни…
І тут Соболь починає справжню війну саме зі мною, тому що абсолютно впевнений у своїй безкарності (допоки!). У хід не вперше йдуть відверті образи. Ось, зокрема, зовсім свіжі його закиди на мою адресу: «Ці виродки наводять ракетні удари по Україні»…
Цікаво, а що наводить сам Соболь такими висловами, які своєю агресивністю й грубістю так нагадують пропагандистські методи наших північних сусідів?
Тож поки російськомовні громадяни України віддають за неї свої молоді життя, як, скажімо, племінник моєї однокласниці Андрій Халоїмов, або одужують у шпиталях з єдиним бажанням щонайшвидше повернутися на фронт, отакі Соболі, замість того, щоб краще вчити українську мову, з якою у них ще поле не оране роботи, по тихих хатах воюють з російською.
А потім такий крутий мачо заливається слізьми: не я першим починаю, ой, вибачте, це випадково…

Чий сьогодні портрет на порталі - Лермонтова? Недаремно Тарас Григорович так цінував його твори, навіть ілюстрував деякі поезії…
Цікаво, чи знає це Соболь?
Бачу пронизливий погляд Михайла Юрійовича з сьогоднішнього портрета і чую лемент Соболя: не я першим починаю!..
Звичайно ж, не він.

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік