Вечір. Руйнація геометрії.
Зведені нанівець кути.
Взагалі: дедалі, тим менш матерії.
Так паленіють від наготи.

І – зупиняються. І гущавина
наступне приховує, щo печать
письмена у сувої. Аби ж прояснення –
з лабії б і почать…

І – місяць, виліплений в Монголії,
притискає до зовні сторонніх шиб
прищуватий, лезами листь магнолії
голений вилиці прототип.

Як війську, що радше примкне до хлібної
черги, ніж зайдеться від «ура»,
сьогоденню, щоб завтра ясніти дниною,
вчора потрібне – й край.

Це є комплекс боввана, злигатись з сутінню
згідного, корчі в нім нутряні.
У людині відмінність сумірна ступеню
просвітлення в відчаї від борні.

<1987>