У село я приїхала з міста
І, врубавшись у фішку на раз,
Одягла черешневе намисто -
Це найкраща прикраса з прикрас.

Я забула про ті капелюшки
І сплела із волошок вінок,
Почепила з двох вишень сережки
І купатись пішла на ставок.

Засмагала в самому намисті
(Навкруги був густий очерет)
І збирала з латаття та листя
Запашний і духмяний букет.

Уявляла, що я - Грета Гарбо,
А коханий - наприклад, Піт Бред,
І прокумкав про щось мені гарно
Жабеняток маленьких дует.

Я їх слухала досить прихильно,
Прокричала їм "Браво!" та "Біс!" -
І на крик мій та оплески сильні
В очерет звідкись хлопець прибіг.

О, який ти наївний, юначе, -
Ще не бачив такої краси?
Усміхнулась йому - він охоче
Доторкнувсь до моєї коси.

Подала йому руку: "Я - Катя" -
Зашарівся і поряд приліг...
З очерету дивились булькаті
Жабенят оченята малих.


18.10.2012