Моя сусідка живе навпроти,
Вона – не проти, і я – не проти...
Піду́, куплю їй коньяк і шпроти
Й зайду́ у гості, відкривши рота…

Скажу їй: «Знаєш, сусідко мила,
Візьмі́мось, врешті, до цього діла,
Терпіти, чесно, мені неси́ла,
Бо те чекання так утомило…

Мене, як рибу, спіймала в ве́ршу,
Ось, знов про тебе пишу я ві́рша...
Та це - по друге, ну, а, по-перше -
Ти ж станеш перша, хоч і не вперше…

А то уп’юсь же, побачиш, мила,
Упа́ду вниз я, опущу крила…
На плечах в мене важезна брила -
А погляд в тебе такий сміливий…»


29.09.2011 р.