світ – наче вирва від не пережитих століть
бродить самотність у вітряних коленкорах
жінко з очима блакиті – хто зможе пірнуть у блакить
і не заблукати в німотних її коридорах?
хто перетне цю зневіру людську напролом?
хто цю непевність від тебе цілунком відмає?
…жінці з очима зеленими падає сніг на чоло
значить зима або просто любов відступає
все надбання від безладних доріг – порохи
пристрасть відійде а з нею і води солоні
…жінці з очима кориці у горлі лоскочуть птахи
і незбагненне тепло раз у раз осідає у лоні