Осінь. По вінця налити і випити,
перетопити образи пригадані.
Тягну цигарку і подумки „йшла би ти...”
кидаю всоте услід любці-гадині.
Мне простирадла сьогодні зі зварником!
Щойно з загранки і щедро башлятиме.
Модні капрони і туфельки з бантиком
купить - у клубі у них вишиватиме!
Осінь. У нас би напевно наладилось.
Я зав’язав би з горілкою, з картами,
там і халтурка яка нова трапилась,
жили б як інші - цілунками з матами.
Але прикинула вигоду, зрадила.
Знав би, то не довіряв ані крапельки!
В мами затрималась, в гості заладила,
шубки, панчішки, курви-приятельки!
Осінь. Прострація соцагітації.
З хлопцями пива би зо три бокальчики!
і малювати оголені грації -
задниці, перса, і з мальборо пальчики.
Тьху! ще б горілочки. Осінь парадами -
Лєніни, Маркси і Фрідріхи Єнгельси.
Кожному в око твоїми принадами
асоціальні прописую індекси.
Згаслу цигарку на потім заначити,
чорт і з тобою, і з глупою ревністю.
Знай, що Мистецтво завжди буде значити
більше за піхву, кажу тобі з певністю!