Край дороги дика груша
Струшує плоди, –
Гнилички відразу сушить
Сонце, як завжди.
Їх гора переді мною
І покров навкруг, –
Пнуться оси жвавим роєм
На медовий дух.
І ділитися не хочуть
Грушами, мабуть, –
Від світанку аж до ночі
Сторожко гудуть.
Сильно жалять за потреби
Оси в літні дні, –
Їстівне комахам треба
Більше, ніж мені.
27.10.21