На батьківщину вернешся. Еге ж.
Дивись округ, питай себе на черзі,
до кого тепер в друзі попадеш?
Кому ти ще потрібен? До вечері

купи собі солодкого вина,
дивись в вікно, оговтуйся потроху:
у всім твоя, одна твоя вина,
от і гаразд. І дякувати Богу.

Як добре, що нема ні уз, ні скріп,
як добре, що нема кому винитись,
як добре, що ніким тобі по гріб
любови не давалося обітниць.

Як добре, що ніколи у пітьму
чиясь рука тебе не проводжала,
як невимовно любо одному
іти у ніч від гомону вокзалу.

Як добре, поспішаючи навгад,
піймати на словах себе причинних,
і вчути разом, як неквапно лад
дає собі душа у перемінах.

--------------------------