Випни груди, слов'янине!
Наша слава не загине.
Та лиха тепер година:
Батько відцурався сина.

Батька відцурався син -
Яка хата, такий тин.
Серце мерзне, очі гріють
Срібло, золото й бурштин.

Дім будує будівельник,
Борошно молотить мельник -
В домі житимуть пани
І хліб їстимуть вони.

На війну ідуть вояки
Без шаблюки, без коняки,
Ми воюємо за мир,
За здоров'я п'ємо спирт.

Але все не так погано,
Не журімось, християни!
Не зарадить нам журба,
Бо життя - це боротьба.

Погляньмо під кутом інакшим
На це становище скрутне:
У ньому не буде пом'якшень,
Та все сумне колись мине.

Ми не безхатьки - маєм дім,
Хоч лихо хазяйнує в нім,
Ми ним ударимо об землю -
Не хлібом живемо одним!

І ми не сироти, на нас
Із неба дивиться Тарас.
Й на нашім тижні буде свято,
Настав єднатися нам час.