- Не згай, як піде хліб по хаті! -
Йдучи у поле, каже мати…
…Це дивно якось, чи ловити?
Чи знов до печі садовити?…

Сиджу у дверях, на порозі,
Чекаю… Піде?… Вітер носить
Запаморочний аромат!….
Хліб вийде з печі сам навряд!?…

- Що? Ловиш ґав у холодочку? -
Запитує сусідка. - Дочко,
Твій хліб у мене за дверима!
А ти милуєшся садочком…

- Та як би зміг повз мої очі?
Він ще не йшов, я знаю точно!
- Виймай вже з печі! Бо Ярина
Тебе сваритиме до ночі….

…Люблю, як ходить хліб по хаті,
Густим, родинним ароматом
Просочує усе навкруг…
Війну… Сирітство… Кличе мати…
З голодним трунком ситий дух…
Веселка чорно-білих смуг…

© 05.2019