Коли поезія – пародія,
тоді і вірші – трин-трава.
У кожного своя мелодія
на одинакові слова.

У кожного своя фантазія
і не нова, і не стара,
і кожна істину угадує
по каліграфії пера.

І воювати із піхотою,
якій єфрейтора давай,
не вийде вже одною чотою
ні за медалі, ні за пай.

І зафіксовані позиції
поета-барда-байкаря
не угамовують амбіції
передового бунтаря.

Які у біса ілюстрації
проти корупції-люстрації,
якщо позиція така,
що у П’єро немає нації,
а у Лєруні Облігації
нема серпа і молотка.

                                             17.04.2015