Настав той час, коли розумієш , що втрати можна все . Але найголовніше себе зуміти створити із попелу, тих війн якій йдуть не тільки на дворі, а в середині й рвуть на шматки людяність , спокій довіру ,все що було живе й давало рухатись далі, витримувати все на шляху до мрій .Допомагало зрозуміти, що ти живеш і вдихати повітря для того, щоб створити себе, а зараз буря в наших серцях вогонь в наших очах спалюють все навкруги не дають забути те що ми бачили, що відчули . Цей вогонь не згасити він буде жити і як говорили колись ми цього не забудем! Ми цього непростим!
Але коли стихне галас, і зумієм створити себе , ми таких як раніше були головне не забути про те що було, та що ми збагнули дивлячись в очі страху….

Знов навкруги самота
і я не боюсь нічого.

Як не вистачає тиші коли життя гамірне.
Галас і шум навкруги та спокою ніде знайти.

Війна - це слово нам не солодко знайомо, і радості не чутно звідкіля. Лише турботою про тих хто далеко і гучним криком страждання душі пропитано воно. Ми вже втомились і не знаємо куди піти і, що зробити щоб було б краще для нас. Бо це страждання добре знайоме. Бо чийсь брат чи чоловік, чи сват, чи просто друг пішов за нашу землю воювати. Й ніхто не зна чи повернеться живий, чи обійме маму, дітей і дружину, чи поляже у полі разом з побратимом, з яким колись проводили весело час. Народна мудрість каже, що час лікує, але душа яка стікає кровю від страждань ніколи не буде такою ж живою як років 10 тому назад .
Десь соловей співає й враз любовю загоряється та земля і миру нам зозуля кує . Ми сподіваємось що час який почав це наше страждання закінчить враз і знову хлопці повернуться додому й обіймуть матерів, які вже по сивіли від незнання долі,й обіймуть втомлених від проливання сліз сестер й дружин, які за наказом долі повині мучитись від переживань. Дітей обіймуть що чекали на тата мов маленькі ластів'ята у гнізді. Дівчата, дружини і матері які пішли воювати за свободу на рідній землі теж живими повернуться додому, де берегинями були до цього горя.

Знаєш знову пишу листа додому, але відповіді
все нема. Може нікого і вдома не було, а може

Знов гостро постали слова на папері.
Йчомусь змарніла вона подивившись на