Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Невесенко (1963)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Тримала мати в серці таїну
    Тримала мати в серці таїну,
    сльозу втирала краєм хустки.
  •   В одесі
    Одеса.
    Вечір.
  •   Душа роптала: «Я від туги пла́чу...»
    Душа роптала: «Я від туги пла́чу.
    Сльоза моя густіша ніж ропа.
  •   Рош га-Шана в Умані
    Змішалися види:
    сучасність і давність.
  •   Вересень
    Тупає за вікном осінь дощем холодним.
    Блякне в імлі пейзаж, небо висить рябе…
  •   * * *
    Я за літом, як у вирій, в чужу далеч йшов привільну –
    темнота на кругозорі й тиха часу течія.
  •   Кудлаті хмари в німій судомі
    Кудлаті хмари в німій судомі,
    застигли тихо перед дощем.
  •   Був день, як день. Ні смутку, ні жури
    Був день, як день.
    Ні смутку, ні жури.
  •   Щасливцеве
    Не стримать років цибатих,
    хоч долю скартай саму…
  •   Я пам’ятаю вечір той
    Я пам’ятаю вечір той:
    заграва, море й ми з тобою.
  •   Я знову тут. І тут закінчу вік
    Я знову тут. І тут закінчу вік, –
    вже встиг зістаритись й зігнутись.
  •   Другу
    Життя прожить – не поле перейти.
    А ми живем і – дасть Бог – будем жити.
  •   Ні сліз, ні каяття
    Ні сліз, ні каяття, – нічого з давніх днин.
    І пам’ять все життя випліскує з глибин.
  •   Каліка
    …Отака вона фортуна –
    тяжкий хрест в лихій юдолі.
  •   Моя самотність мліє в самоті
    Моя самотність мліє в самоті,
    давно їй сумно в тілі моїм куцім.
  •   Таке буття. Таке життя
    Таке буття. Таке життя.
    Час зупинись!
  •   Вернувсь товариш із війни
    Спливала ніч – жарка й загайна.
    Я додивлявсь останні сни.
  •   Я украв себе у долі
    Я украв себе у долі,
    сам себе у себе вкрав.
  •   Томливе безсоння зі мною зжилось
    Томливе безсоння зі мною зжилось,
    я марно його не тривожу.
  •   Розтеклась пітьма навкруг
    Розтеклась пітьма навкруг,
    час плететься тихим кроком.
  •   Хмурий день тамує втому
    Хмурий день тамує втому,
    вечір ще ген-ген.
  •   За обрій сонце упало томне
    За обрій сонце упало томне.
    Дрімала в тиші загускла ніч.
  •   Маестро слухав тишину
    Маестро слухав тишину –
    гучну, виразну і веселу,
  •   Після дощу
    Небесний вогонь загасили дощі.
    Вдивляюсь в задимлене мрево.
  •   Дощ
    Сполоханий ранок давно від’ятрів
    і землю розбурхав схололу.
  •   Вже вщухли розриви мінні
    Вже вщухли розриви мінні.
    У вирвах димить земля.
  •   Весна розправила вже крила
    Весна розправила вже крила.
    Вже мерехтять квіто́к ростки.
  •   Світанок
    Палає в далечі заграва,
    імла ранкова осіда.
  •   Туман, боєць і ворон
    Туман густий крадеться бісом,
    з долини сунеться на кряж,
  •   Ярівсь в заграві горизонт
    Ярівсь в заграві горизонт,
    багрянцем хмари обдало.
  •   Згубився день у сутінковій млі
    Згубився день у сутінковій млі.
    Пузате небо зщулилось од вітру.
  •   Холодна темінь стелиться сукном
    Холодна темінь стелиться сукном.
    Зомліле місто тішить ніч ласкава…
  •   Весна уже ось-ось
    Весна уже ось-ось. Стікає сніг в калюжі.
    Строкаті небеса на сонці мерехтять.
  •   А душа, мабуть, має крила
    …А душа, мабуть, має крила,
    як у ангелів, чи у птиць…
  •   Морозна ніч
    Морозна ніч. На небі – зорі.
    І сніг рипить. І спить майдан.
  •   Білий кінь
    День морозний. І сонце. І сніг.
    Біла паморозь вкрила дерева.
  •   Палата. Ліжко. М’ята постіль
    Палата. Ліжко. М’ята постіль.
    Руді розводи кров’яні…
  •   Він нелюбов’ю відболів
    Він нелюбов’ю відболів,
    боявсь – любов’ю захворіти.
  •   Вже вечоріло. Вдалині
    Вже вечоріло. Вдалині
    згасало сонце.
  •   Колише ранок траву шовкову
    Колише ранок траву шовкову,
    більмом в долині мигтить ромен.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки