•  Небо України

Власне, лічені хвилини –
до відльоту, до прощання.

•  Богдани́*

Крŏзь душі, крŏзь віру, крŏзь правду святу**
колишуться мрії, як ліс на вітру!

•  Твердо спати…

Твердо спати. У го́ловах – книги.
Тяжко знати. Думки, мов кормиги!

•  Важке питання…

Важке питання, бо національне.
І ти скажи кому – то не повірить.

•  Там, де стигне врожай…

Там, де стигне врожай
в українській бабусиній казці,

•  Ефект свого добробуту не в нас

Безпо́міч наша – у чужій руці.
Немає блага правоті́ не Вкрайни.

•  На Київ – гроза…

На Київ – гроза.
Але сліз не чекай.

•  Місто

Страшни́й Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.

•  Індиґо

На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.

•  Боже, благослови Україну…

Благослови Україну.
Благослови моїх рідних.

•  Україна молода

Синє небо. Жовті луки.
Предковічний храм.

•  Нащо мій біль ти приспала

Нащо мій біль ти приспала
під колискову зорю?

•  Патріотизм у апогеї…

Патріотизм у апоґеї.
Дружина шиє прапори

•  Хоча би вітер віяв…

Хоча би вітер віяв
та прогнав

•  Засмаглі сосни сохнуть…

Засмаглі сосни сохнуть, сохнуть.
Від спеки вицвілий пісок.

•  Тарасова гора

Аж поки сили вистачить в Дніпра
гонити в світ свої поспішні води,

•  Майорієш

Як добре, що ховатися не вмієш,
а в променях стоїш – і майорієш!

•  Іро… Ні! Я?

Снідають снігом пні –
бути весні…

•  До України

До України крок лише один
з усіх її вершин, з усіх глибин!

•  Жовта пшениця, блакитне небо…

Жовта пшениця, блакитне небо.
Жовте сонце, блакитне море.

•  Білорусія плаче…

Білорусія плаче.
Білі сльози стекли.

•  Дідусь у рожевому кепі…

Дідусь у рожевому кепі
навприсядки показав.

•  Змирає листя...

Змирає листя –
завмирає місто.

•  Червоні прапори – і прапори

Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!

•  Переступи через ґрань протиріч…

Переступи через ґрань протиріч –
і розцвітає вже інша країна,

•  Земле моя…

Ох… Ох… Земле моя.
Один, як перст, у тобі я.

•  Кинь свій погляд небесний…

Кинь свій погляд небесний
на неї, засуджену зовсім –

•  Машиною часу…

Я повертаюся з тобою на чолі
у давнину запеклу і ворожу.

•  На горі козаки вогонь розкладали…

На горі козаки вогонь розкладали.
А в долині круки турок доїдали.

•  Тихою-тихою сапою…

Тихою-тихою сапою
ранок підходив, як фронт.

•  Розрослись кульбабки…

Розрослись кульбабки, викинули цвіт.
Ти – моє дитятко вже чимало літ.

•  Отці

Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.

•  Коротко кажучи

Кермую.
Друкую.

•  Індульґенція з Галілеї

Спимо смиренно ми
в сувоях чорних ґротів,

•  К◦

Сиґналом до збройного повстання
було вирішено оголосити сніг.

•  Героям Крут

На кривавому полі,
на горбочку край Крут

•  Ілюмінацій грайво переморгується…

Ілюмінацій грайво переморгується,
тролейбуси скотилися у яр,

•  Україно рідна!

Україно рідна –
Вкраїно моя,

•  Українська молитва

Ми зберемо́ся всі до купи
й піде́мо

•  Колаж

На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.

•  Москва

Без перебільшення, ця купа не мала;
мурашки копошать напружено,

•  Хвала Україні!

Хто розумом вільний – не стане рабом
чужих божевільних і злих ідеалів!

•  Відчинивши місячне віконце...

Відчинивши місячне віконце
і тумани випивши до дна,

•  Розлогі простори розораних нив...

Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.