Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Неоніла Ковальська Гуменюк (1957)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Чумацький Шлях
    Протягом століть Чумацький Шлях
    Сяє й мерехтить зірками ясно
  •   Гілка калини
    Гілка калини у білому цвіті,
    Ніби віночок дівочий весільний
  •   Щоб матері синочків не втрачали
    Вона кигиче чайкою над морем,
    Підпадьомка перепілкою у полі,
  •   Хатина в лісі скраю
    Барвінку листячко зелене
    З-під снігу визирає,
  •   Не летять у вирій лебеді кохання
    Підкралася до нас життєва осінь,
    А літечко квітуче вже забрала
  •   Хризантеми
    Хризантеми пишні й гарні
    І морозу не бояться,
  •   Життя не завжди райдужне
    Чи сумно тобі чи радісно -
    Не кожному знати треба,
  •   Ой, струмочку, ти куди?
    Ой, біжить біжить струмок,
    Чути його голосок,
  •   Коли вдягаю вишиванку
    Коли сорочку одягаю вишивану
    Ту, що мені матуся дарувала,
  •   Ми - українці
    Чи ми із Поділля, а чи із Волині,
    З Полісся, а може із Буковини,
  •   Зберегти зуміли почуття
    Кохання в серці пташкою тріпоче
    Та розправляє крила-почуття,
  •   Слухай музику зими
    Дерева, немов зачаровані нині,
    У тиші зимовій дрімають собі.
  •   Дощу осколки кришталеві
    Дощу осколки кришталеві,
    Просякнуті усі сонцями
  •   Кольори України
    Зацвіло волошками безкрає небо синє,
    А донизу в поле сипнуло бірюзи,
  •   Вдача у неї така
    Між берегами високими
    Річка мала неглибокая
  •   Дуб столітній
    На високій кручі, що біля ставочка
    Виріс дуб могутній, йому років зо сто.
  •   Пихатий Нарцис
    Набундючився Нарцис
    І згори дивився вниз
  •   Ніна-Ніно
    У Грузії і в нашій Україні
    Пісню й свободу всім любить дано,
  •   Річечка Тернавка
    На самісінькому дні
    Глибокого яру
  •   Порожня вулиця
    А наша вілиця сільська така широка,
    Ой, гамірно колись на ній було:
  •   Винограду сині оченята
    Із-під листочків-капелюшків
    Дивляться сині оченята,
  •   Різним ти буваєш, вітре
    Вітре, вітре, вітровію,
    Все летиш собі та вієш,
  •   Осінь перейшла у снігопад
    Багряна осінь перейшла у снігопад,
    Під ним листочки жовті залишились.
  •   Переплелися долі наші
    Розсипає вітер осінню позолоту,
    Ягідки-намисто в калини, мов рубін.
  •   Зоряне кохання
    Ходить місць-господар
    Із зірками поміж хмар
  •   Несподіванки природи
    На світанку дощик прошумів
    І калюжі на землі залишив.
  •   Погляд очей волошкових
    Волошкових очей твоїх лагідний погляд
    Зачаровує й манить усе за собою.
  •   Мережана ковдра землі
    Січневий день хлюпнув в обличчя сонцем,
    Промінчики на волю відпустив,
  •   Найбільше багатство України
    Україна багата піснями
    І кожен тут вміє співать,
  •   Музика в серці живе
    Музика, музика, музика
    З дитинства у серці живе,
  •   Закохана Зима
    У срібному гамаку
    Зимонька гойдається,
  •   Будьте багаті на любов
    Задощило, задощило
    Під самісіньке Різдво.
  •   Різдв"яна колядочка
    Місяць в шибку загляда,
    Лине світом коляда
  •   Він не загинув
    Червоні ягоди калини
    На білому снігу,
  •   Щастя таки усміхнулось тобі
    В твоєму серці стільки доброти,
    Що нею можна огорнуть пів світу,
  •   Новорічні побажання
    Ось і ще один рік до кінця добігає,
    Усього в ньому було: веселе й сумне,
  •   Усі мої думки тобі
    Усі мої думки лише тобі,
    Як щира сповідь і душі, і серця,
  •   Молитва мами - оберіг
    Він пішов захищати Вітчизну,
    А матуся молилася вслід
  •   Нашої долі вишиття
    Чорною ниткою смутку,
    Доленько не вишивай,
  •   Тільки схлипує струмочок
    В рівчаку на дні глибоко
    Щось тихесенько дзюркоче.
  •   "Золотим" ювіляркам
    Золото, золото, золото
    Жіночих щасливих літ,
  •   Ти повідай мені, річко
    Річенько, мені повідай
    Де береш початок свій,
  •   Пішов нарешті дощ
    Пішов нарешті дощ за стільки днів,
    Адже його не було ще із літа,
  •   Спалах пристрасті
    Він цілував їй кожен пальчик,
    До себе ніжно пригортав
  •   Пора осіння
    Над рікою туман, мов димок сіруватий,
    Бо вода іще тепла, повітря вже зимне
  •   Квіти осінні
    Жовтим вогне палають чорнобривці
    І різнокольорові айстри, мов зірки,
  •   Б"є джерело із-під землі
    Щось тихенько жебонить
    У траві високій,
  •   Як без пісні жити?
    Виспівує соловейком,
    Чайкою кигиче
  •   Гай березовий
    Відспівав уже гай березовий
    Пречудову пісню весняну,
  •   Де ж ти, доле блукала?
    Де ж це ти, доле
    Довго блукала,
  •   У осінь я закохана
    Всі люблять весну сонячну й квітучу
    І літечка барвистий натюрморт,
  •   Догорає літо
    Останні дні серпневі принесли прохолоду,
    А зимні роси вранці торкнулись легко ніг.
  •   Щоби не пройшло щастя мимо
    Полудень віку як маківка літа,
    Сонце іще у зеніті,
  •   Ночі зоряна краса
    За сосну високу заховався місяць,
    Звідти добре видно йому поле й луг,
  •   Не знать війни ніколи
    Позолотило колоски
    Яскраве сонце літнє,
  •   Плекаю Слово
    В душі плекаю Слово, як маля,
    Думки в рядочок сію, наче жито.
  •   Рясно липа зацвіла
    А надворі літо - липень,
    Зацвіла так рясно липа,
  •   Тополина заметіль
    Закружляла, закружляла
    Тополина заметіль,
  •   Іще зійде кохання зоря
    Догорає велика ватра
    На травичці біля ставка
  •   Літечко зізналося в любові
    А край дороги польової
    Ростуть Петрові батоги,
  •   Справжнє щастя
    Вірити в краще, ділитись добром,
    Ближнього завжди любити
  •   Повчитись треба у птахів
    Побивається голубка над голубом вбитим,
    Їсти й пить вона не хоче, плаче із жалю.
  •   Звучить піснями літо
    Прозорі росяні краплини,
    Немов дзвіночки срібні.
  •   Сім ночей кохання
    Я сім ночей, проведених з тобою,
    Мабуть запам"ятаю назавжди,
  •   Кличе батьківський поріг
    Рожево яблуньки цвітуть
    У батьківськім саду,
  •   Пісня дівоча
    Десь від річки доноситься пісня дівоча,
    Гарно так, що і зорі заслухались, мабуть,
  •   Навперейми з вітром
    А на лугу кінь гнідий
    Пасся собі усю ніч
  •   Щоб запахло святом
    Клечана Неділенька
    В зеленім віночку
  •   Непердбачувана матінка-природа
    Раптово десь взялась травнева злива
    Із громом, блискавицею та градом.
  •   Дідусь-осокір
    Старий-старий осокір
    До води схилився.
  •   Купала мене доля...
    Купала мене доля у добрі й любові,
    Сповивала в ласку й ніжності рушник,
  •   Матерям
    Матері, матері, матері,
    Ми життям вам завдячуєм, рідні.
  •   Вербиченька плакуча
    Вербиченьці плакучій
    Весна втирає сльози:
  •   Завірюха черешнева
    Завірюха черешнева,
    Черешнева заметіль,
  •   Травень і Весна
    Узяв в обійми Травень Весну-Красну,
    Рожеві й білі сипав пелюстки
  •   Так народжуються вірші
    Ніч прийшла, заколисала
    Звірів, дику й свійську птицю,
  •   Танець дощу
    Ой, здалеку суне й суне
    Хмара чорна,
  •   Зацвітає слива
    Край городу на межі
    Зацвітає слива.
  •   Туману густа пелена
    Лугом, лугом, долиною
    Котиться туман
  •   Квітня середина
    То сонечко ласкаве,
    То суне хмара сива,
  •   Україна в вишитті
    Вишиванки день сьогодні
    Україна відзнача.
  •   Тут доленька моя
    Далеко через поле
    Стежина повела
  •   Від весни до весни
    Наливаються берізки соком пресмачнющим,
    Згодом "вибухнуть" бруньками вишні молоді.
  •   Весняного цвіту просить душа
    А життєва доріженька
    Барвінком стелилась
  •   Гармонія природи
    Перший день квітневий усміхнувся сонцем,
    Бо і справді сміху в нас сьогодні день.
  •   Кульбабки і курчатка
    У росяних травах зелених
    Сховалися жовті кульбабки,
  •   А твої очі...
    А твої очі - блакитні озерця
    Хлюпають, хлюпають хвилі тепла,
  •   Весняний настрій
    Подовшали уже деньки весняні,
    Зробилась меншою також чаклунка-ніч.
  •   Пора весняна
    Заплакав день дощем таким холодним
    Й сніжинки закружляли у танку,
  •   Туманова пісня
    Долиною широкою туман покотився,
    Молоденьким вербиченькам коси намочив,
  •   Коли усміхається жінка
    Коли усміхається жінка,
    То сонце виходить з-за хмари
  •   Наодинці з природою
    Наодинці з природою прагну бувати,
    Походити вузенькою стежкою в лісі
  •   Китайська троянда
    Китайська троянда
    Цвіте на вікні,
  •   Диво це творила мама
    Скатертина вишивана
    Та барвисті рушники
  •   Вино кохання
    Вино кохання теж буває різним:
    То меду смак, то полином гірчить
  •   І "весняночки" полинуть
    А тоді, як сніг розтане,
    Крига скресне на ставку,
  •   Ожива природа
    Бачать себе зорі
    У люстерку річки,
  •   Весняна пісня
    А на гіллі верби старої,
    Немов на гойдалці-колисці
  •   Незрівнянна й загадкова
    Кажуть, що жінка примхлива,
    Неначе погода весняна,
  •   Серед Зими - весняне диво
    До Лютого прийшов у гості Квітень,
    Сніг розтопив, Підсніжник розбудив
  •   Про що співає буйний вітер?
    Про що співає буйний вітер?
    Про те, що є дива на світі,
  •   Тишу порушує людина
    Стежечками лісовими
    У густій-густій траві,
  •   Колючки бджілкам не страшні
    Росла собі акація
    Колюча й непідступна,
  •   Весняного кохання аромат
    Там, де музика дзвінкого джерела
    Весело весняно так лунала,
  •   Хтось казку бачить
    Хустка зелена,
    Блакитні квіти,
  •   Ночі зоряної казка
    Зорі, наче вишиванки
    Сяяли отак до ранку
  •   Туманова Ковдра
    Розвішав дядечко Туман
    Просушувати Ковдру білу,
  •   Сонце повернуло на весну
    Лютневий день вже довшим став хоч трішки
    І сонце повернуло на весну.
  •   Зимо, душу не бентеж
    А гілля берізок,
    Наче серпантин
  •   Їм не бути разом
    А тополя струнка та висока,
    Що простягує віти до неба,
  •   Купаю душу в калиновому розмаї
    У вишневому садочку
    В калиновому розмаї
  •   Ода зимовій красі
    Хоч сонце свої промінці посилає
    На матінку-землю узимку також,
  •   А туман клубочиться
    А туман клубочиться
    Котиком сіреньким,
  •   У глибокому ярку
    Кущі глодові у ярку глибокім
    Давно ростуть і квітнуть навесні.
  •   Зимова тиша
    Спить ставок маленький біля лісу,
    Кригою, мов ковдрою укрившись
  •   В густій траві дитинство заблукало
    Здавалося - вони такі високі,
    Сягають наче аж самого неба,
  •   Співай, душа
    Сріблиться у волоссі сніг
    І теплиться доброусерці,
  •   Болить душа
    Моїй так холодно душі
    І вона плаче, мов дитина,
  •   Всехвальну співає коляда
    Легкокрилим білим-білим птахом
    Понад світом проліта колядка,
  •   Всі пори року пречудові
    Чого за літом сумувати? -
    Я запитати хочу вас.
  •   Ой, вітре, вітре
    (пісня)
  •   Мовчання - золото
    "Мовчання - золото" - так хтось колись сказав,
    Цей мудрий вислів треба пам"ятати
  •   Хай Небо нас благословить
    Прихили мені небо високе
    І дістань звідтіля зірку щастя,
  •   Щоб птахи не замерзали
    Надворі була відлига,
    То й калюжа утворилась
  •   Лінія долі
    На твоїй маленькій лагідній долоні
    Швидко відшукаю я лінію долі,
  •   Ти один такий
    Вітер повіяв і щось шепотів,
    Мені здалося, що твоє ім"я.
  •   Протоптаною стежиною
    Протоптаю стежиною
    Чи вкатаною дорогою
  •   Взялася зима за діло
    А сніжок мете і сипле
    Густо-густо так із неба,
  •   Щастя кожен хоче
    А на губах палкі цілунки,
    У серці ватра - звуть любов"ю,
  •   Грудневий вечір
    Грудневий вечір підступа тихенько,
    Сипле лапатий білий-білий сніг,
  •   Осінні роздуми
    Ось і перший день листопада,
    На травичці легкий морозець.
  •   Ти дзвени-співай, водограй
    Водоспад-водограй,
    Ти дзвени-дзвени-співай,
  •   Біле царство зими
    На черешеньці маленькій
    Стали гілочки біленькі,
  •   Зими каприз
    А вітер знов заграв на саксафоні,
    Мелодію ту слухав ліс увесь,
  •   Падає сніг
    А сніг усе падає, падає,
    Не видно стежок і доріг,
  •   Ще раз про Колобка
    Гуляв лісом Колобок,
    Усе собі скік та скок,
  •   До криниці стежечка вела
    А від порога стежечка вела
    В долину до глибокої криниці,
  •   Самотність
    На схилі літ сидить він біля хати
    Один-однісінький.А поруч - ні душі.
  •   Від біди собою заслоню
    Від невдач, життєвих бур й штормів
    Я тебе собою заслоню,
  •   Повертайся, осене
    До фінішу вже наближається осінь,
    Передає естафету зимі,
  •   Зими поцілунки-привіти
    А вітер сорочку розхристав
    На старій розлогій вербі,
  •   І приходить вечір
    Полум"ям яскравим догорає обрій,
    Промінці останні сонечко кида.
  •   Винограду сині оченята
    Із-під листочків-капелюшків
    Дивляться сині оченята,
  •   Руки хліборобські
    Шорсткі вони, усі в мозолях
    Та ніжні й лагідні і теплі,
  •   Ще раз про калину
    Навесні цвіла калина
    Біля маминих воріт,
  •   Юності квіти запашні
    А запах м"яти терпкий-терпкий
    Й досі вчувається мені,
  •   Мого серця романс
    Лиш волосся мого ти губами торкнувся
    І сп"янів, наче випив терпкого вина,
  •   Шалапут-вітрисько
    Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько,
    Що, здається ось-ось ненароком торкнуться землі,
  •   Сон
    Неначе той безкрилий птах
    Я падаю кудись у прірву,
  •   Щедрі дари осені
    Так тепло, хоч Покрова одцвіла
    Рясним жовтогарячим падолистом,
  •   Дні наповнюй справами добрими
    Колись, можливо хтось на цьому світі
    Про тебе добрим словом і згадає
  •   Скільки осінь має фарб?
    Скільки осінь має фарб?
    Цього ж бо ніхто не знає,
  •   Фруктовий літа натюрморт
    Позолотило яблук круглі боки
    Серпневе сонце в нашому саду
  •   Осіння мелодія
    Позолоту, позолоту
    Осінь розкидає скрізь
  •   Вітер споминів
    Вітер споминів так теплотою війнув
    Про матусю-голубоньку рідну мою
  •   Рідній землі вклонюсь доземно
    Чи близько буду, чи далеко,
    Лечу до тебе, мов лелека,
  •   Горобиновий вогонь
    А горобиновий вогонь
    Спалахує яскраво,
  •   Уже Покрова близько
    Вранці трава аж біла,
    Холодна там роса,
  •   Заворожена-зачарована
    Заворожена-зачарована
    Я красою її неймовірною.
  •   Душі романси хочеться співати
    Жовтневий день всміхнувся сонцесяйно,
    Хоч вітерець холодний повіва.
  •   Ой, ти, скрипочко чарівна
    Ой, ти, скрипочко чарівна,
    Мелодія твоя дивна,
  •   Незримі пута любові
    Одне одного без слів
    Завжди розуміємо,
  •   По краплинці
    По краплиночці-краплинці
    Ми добро, немов у скриньку
  •   Квітне мальвою душа
    Пригорнулась до твого плеча
    І, здається на мить задрімала,
  •   Лист у купелі осінній
    У мокру та холодну купіль
    Вкинула осінь жовтий лист
  •   Хризантеми осені воздають хвалу
    Погляд задумливий бузкових хризантем
    Туди спрямований, де сонячний серпанок
  •   За велінням долі
    Старих осокорів
    Чуби кучеряві
  •   Гроза на світанку
    Надворі після ночі ледь світало,
    Ще й зіронька ранкова в вишині,
  •   Юності поле ромашкове
    Думками бреду я ромашковим полем,
    Де в юності часто бувала не раз,
  •   Природи дивовижний світ
    А вересу блакитний ніжний цвіт,
    Що так милує око й душу тішить,
  •   Між осінню і літом
    Спускається стежиною в долину
    Золото-серпень в жовтому брилі,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки