Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Кондратюк (1983)

Інфо
* Народний рейтинг 4.240 / 5.25
* Рейтинг "Майстерень": 4.038 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Переглядів сторінки автора: 4925
Дата реєстрації: 2017-11-14 21:35:59
У кого навчаюсь: Богдан-Ігор Антонич, Томас Ділан, Ігор Римарук
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2021.11.28 21:53
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Політ уві сні
Цей політ цікавий, він неминуче возрадує моє око,
Коли я летітиму уві сні понад оцими дрімучими лісами,
А білі хати привітно махатимуть до мене своїм світло-сірим димком.
Я відразу побачу, ту тонесеньку синю доріжку, яку проклали попід хмарами іще з осені,
Крихкі журавлі, перш ніж розчинитись у небі в той час, як летіли ключем до свого вирію,
Щоб відчинити його для усього химерного і нездійсненного,
Аби воно відійшло і не збивало мій дух спантелику.

Вогкі ліси, що так знехотя заспокоюють своєю зажуреною висотою
Важко піднімуться понад кривим плечем цього притрушеного сивиною пагорба.
Їхній туман, як більмо на оці, однак він знову надовго втамує мою спрагу
До самого дна, того схованого за сухим очеретом замуленого озера,
Що завжди мене дивувало своїм чорно-білим полиском,
Котрий занадто лунко іскрився від сонного до блідноти місяця,
Тоді, коли я так сильно прагнув бачити у своїх видіннях лише кольорові сни.

Над берегом того озера я можливо відчую усю свою короткочасну надію,
Яка усіма правдами і неправдами відігрівала моє неотесане знічене серце,
Шліфуючи його своїми тендітними і ніжними до легкого болю руками,
Докіль я нарешті зумів відростити на ньому і випробувати свої ще слабкі крила,
Для того, щоб знову летіти й розплутувати клубок цих короткочасних снів,
Аби вони змогли рясно пролитись на землю росою обвуглених ніччю зірок,
А їхній сонячний пил аж до ранку лишився лежати на стулених сонних повіках.