•  ***

Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.

•  ***

Торкнись мене – струною забриню.
Я під смичком – податлива і грішна.

•  ***

Берег лівий, берег правий
У Дніпра – у вирвах мінних.

•  ***

В розпачі небо голосить.
Вітер зализує рани.

•  ***

Кожна мить – як невидимий постріл.
Голка днів не латає рубці.

•  ***

Я відпускаю слово – хай бринить,
Хай заколисує, леліє та пророчить,

•  ***

І день, як день – пташи́на весняна
Не відає про свари та насилля.

•  ***

Жовті нарциси –
Сонця ковток,

•  Підвельнська* пастораль

Подався в мандри чоловік.
Довгенько не було.

•  ***

Не вчи літати. Я тепер безкрила.
Та не питай, хто крила обрубав.

•  ***

Червивого нападало в саду.
Набрала в руки, просто так – на згадку,

•  ***

Сутеніло, ти кинув палити,
Буревійно рвонувся з-за столу,

•  ***

Наворожи мені себе, як ти лиш вмієш,
Так всепроникно - до судин і так стихійно -

•  ***

Люблю весняний диво-фіолет,
Який земля-чаклунка випадково

•  ***

Відболілося маками,
Відридалося відчаєм.

•  ***

Каштан квітує буйно восени,
Незрозумілий у своїм стремлінні,

•  ***

Ладнала тополя під лемент (воронячу мову)
У зачіску гостру, що звався колись «їжачок»,

•  ***

Ладнала тополя під лемент (воронячу мову)
У зачіску гостру, що звався колись «їжачок»,

•  ***

Хтось вийшов з мірилом теслярським
І з обрію в зорях досвітніх

•  ***

Хрумтить мороз. А з ним і я. За двадцять.
Наввипередки спішимо удвох.

•  ***

Сніг пеленав світ в чисті пелюшки,
Трусив з перин-хмаринок біле пір’я,

•  ***

Як же ти світишся, жіночко,
В час, коли носиш дитя.

•  ***

Я просила снігу у зими,
Хоч не знала, що із ним робити:

•  Стану також бійцем.

«Як же так?..» - горе ллялося ридма,
«Як же так?..» - зазирало в труну.

•  ***

Я у весну ту більше не вернусь,
Вона для мене вже давно відквітла.

•  ***

Так легко п’ється небо із дощем.
Підставлю губи спраглі під негоду,

•  ***

До безхмарного ранку не склалося нам
Ні дійти, ні добігти – жадали так зорі,

•  ***

У неба сьогодні - відтінок легкого дощу,
Трембіта той настрій не в змозі ніяк відігнати,

•  Магура*

Колись я знов на Ма́гуру** зійду,
Смерекою постану на вершині,

•  Мій любий краю

Мій любий краю, найрідніший,
Широколанові поля

•  Липка історія

На зварений джем прилетіла голодна оса,
Усілась на крайчик великого мідного тазу,

•  Українки

Тендітні квіти лоно України
Дарує людству, як взірець краси,

•  ***

Гойдалась на півмісяці душа,
Уверх-униз - дохмарково, неспішно,

•  ***

Зворушує тремтіння білих вій
Акації, що маревом розквітла,

•  Сталева діво

Сталева діво! Карта ти у грі,
Тобою ще не раз колись зіграють,

•  А сивий Дніпро

А сивий Дніпро набачився стільки за вічність,
Що певно не зміг би у пам’яті все вкарбувать,

•  Космос поміж нас

Хай буде вічність, космос поміж нас,
В яких тебе не зможу обійняти,

•  Полин

Гірчить полин, Чорнобильська зоря
Так полихнула - простору не стало,

•  Сучасна легенда

Кохали так, що навіть голос терп,
Як погляди стрічались випадково,

•  Легенда про Олексу

Гей, здригніться, полонини, гори розійдіться,
Бо Олекса йде по плаю, нишкніть, наче вівці!

•  ***

Він випив сонце із моїх грудей,
І думав, певно, що на ніч стьмянію,

•  ***

Я себе відучала від просині,
Від бентежних небесних шляхів,

•  Безпрограшна стратегія

Як виграти загарбницьку війну?
Здоровий організм учинить відсіч.

•  ***

Судомно березень затискує в кулак
Зім’ятий шовк сталевого світанку,

•  В суєті марнот

А я твою сповідую любов,
Молюсь на неї зранку та по ночі,

•  Повернення

Вернувсь додому. Що змінилось? Ніц.
Сусідня лиш збезлюдніла садиба,

•  Найкраща панацея

Востаннє березень укутався в сніги,
Патлате небо плахтою лляною

•  Котився місяць

Котився місяць небосхильним колобком,
Запеченим із дріжджового тіста,

•  А що мені – вітри?

А що мені – вітри? Хай про́йдуть по мені,
Зірвуть глевку печать сліпої безнадії,

•  Березень із присмаком надії

Ковтало небо хмарки поодинці,
Промінням гладило, голубило по спинці,

•  На противагу самоті

Гніздила тополя під лемент воронячих криків
У зачіску голу, що звався колись «їжачок»,

•  Весняний ранок

Поїв мене, мов кавою, дощем,
Добавивши в горнятко трохи льоду,

•  Невесняний ліс

Безлюддям дихав невесняний ліс,
Зійшли сніги, відкривши ржу підніжжя,

•  Закономірність?

Я дощовим осліплим черв’яком
В світ виповзла з трьохмісячної сплячки,

•  Карма?

Я вийшла вчора на кривавий сніг,
Він так пасує до моєї карми,

•  Кіборгам

Волав бетон: «Не зраджував я Вас!
Мені підступно в ребра вибухівку

•  Сховай мій образ

Сховай мій образ в мрійні жалюзі,
Мов сонцесхід, небажаний удосвіт,

•  На вишні й досі...

На вишні й досі золотавий ситець,
Його лоскоче довгожданий дощ,

•  Стібок за стібком

Стібок за стібком, мов вся вічність попереду, сину,
Лягають нитки - вишивають додому стежину,

•  Ти зі снігів...

Ти зі снігів ішла до мене, сестро,
Щоб звоювати душу із калини,

•  Сум із корицею

Купається у золоті беріз
Тремка уява, стомлена безсонням,