Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вікторія Торон

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Раніше...
    Раніше – нікуди без книжки в руках,
    ідей обнадійливих прядив,
  •   Регресія
    Коли тікає глузд, тоді згасає світло,
    слизька гаряча ніч розчахує свій зів,
  •   Дарунки
    Вона дари вернула пам’ятні твої,
    дбайливо обрані, довірені, знайомі...
  •   Із карнавалом -- самота
    Нема з ким вести діалог,
    мінятись скарбом із кишень,
  •   Лицар без батьківщини
    Немов підбитий Сірано*, на глум узятий Дон Кіхот,
    Крізь підлий натовп гомінкий я пронесу свою біду.
  •   Поїзд
    О переможна і стрімка прямолінійність,
    з якою в русі залишається позаду
  •   Зайнялася пожежна блакить (переклад)
    Зайнялася пожежна блакить,
    З рідним краєм забулось прощання.
  •   Втрата
    Куди поділась та кохана цілість, що дихала, і спрагла, і бажала
    собі тепла, і віддано тулилась, у очі мені втішно заглядала?
  •   Стоїть німа обпльована країна
    Стоїть німа обпльована країна,
    І макабрують ті, кому не жаль,
  •   Небесні корені
    Коли підземні сили коливають
    Пухкі чарунки карликових гнізд,
  •   Час
    Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
    що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
  •   Оплакую Європи дивну смерть
    Оплакую Європи дивну смерть*,
    розмислюю про вежу Вавілонську.
  •   Буденності благословенні жорна
    цю мить, здається, бачила вві сні
    (і упізнання вразило, як хворість),
  •   Тривога
    Мчать просвітки межи стовбурів дерев,
    насторожено пульсує кожен нерв.
  •   Всі ідеї – птахи
    Всі ідеї – птахи, що летять до сильця.
    Очеретом блакитним здіймаються вени.
  •   Розкуркулення (фото* 1930-х рр., с. Удачне, Донбас)
    Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
    якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
  •   Служити справі?
    Служити справі*? Відмовляюсь.
    Вона невдячна і пуста,
  •   Споріднені душі
    Споріднені душі на спінених конях
    стриміли крізь час і пустелі безсоння,
  •   Голоси
    Він ріс життєлюбом, високим і гарним,
    невпинно дотепним, чарівно-свавільним...
  •   Все дороге тобі
    Все дороге тобі крізь пальці витікає,
    було, здавалось, а подивишся – немає.
  •   Без жару пристрасті
    Без жару пристрасті, із тихим розумінням
    я напишу тобі чи віддано промовчу,
  •   Я дружбу вищою вважала за любов
    Я дружбу вищою вважала за любов.
    У серці відданість видзвонювала лунко,
  •   Ця рубінова мова
    Ця рубінова мова – вино в кришталі,
    бархат уст і розбурханий шепіт,
  •   Бруківка намірів
    Бруківка намірів залишилась по смерті,
    бруківка намірів – і більше не вдалося...
  •   Поставити на карту – і програти
    Поставити на карту – і програти,
    бо спомин давньолітній підморгнув,
  •   Спить пес
    Спить пес, і коло нього спить тривога,
    і тчеться сірувате світло дня.
  •   Імпресії
    Виткі, роздмухані, розбиті
    сніжать повз білі відчуття
  •   О. (3)
    Якби могла до тебе притулитись,
    Мене б ніякі далі не зманили,
  •   Вітряки твоїх думок (переклад)
    Кругові
    Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
  •   І смерті не бути володарем (переклад)
    Ділан Томас
  •   І хочеться сказать собі
    І хочеться сказать собі: пожди.
    Нехай життя прокочується мимо,
  •   Без відповідей
    Чи вирваний шматок
    років твоїх уряд
  •   І «вічна пам’ять», і «не забудем»
    І «вічна пам’ять», і «не забудем»,
    але забудуть і не згадають.
  •   Не помилитись
    Складніш знайти гармонію в світах,
    коли «вільніші» люди і стихії.
  •   Старі газети
    Cтарі газети. Вижовтілі крильця
    метеликів, затиснутих у часі;
  •   Стрічались. Лагідно всміхались
    Стрічались. Лагідно всміхались.
    Розпитували. Обіймались.
  •   Коли замислив він тебе
    За гранню доброго і злого, де позавидимість гуде,
    люблю раптову примху Бога, коли замислив він тебе,
  •   Їм байдуже, що нас вбивають
    Їм байдуже, що нас вбивають,
    тим юнакам, що я їх знала
  •   Поминання
    Линуть душі до священних берегів...
    Після спраглого земного перестою
  •   Зве листя зелене (переклад)
    Це час, щоби жати, пора, щоби сіять,
    зве листя зелене крізь далі й роки.
  •   Дороті Паркер і невідомий автор (вільний переклад)
    ПІДСУМОК Дороті Паркер
  •   Ти хвиля і частка
    Ти хвиля і частка, ти частка і хвиля.
    У різноголосся щоранку улившись,
  •   Услід
    Кількасот нічних годин. Розбігається й тремтить
    ворухка куляста ртуть розтривожених думок.
  •   Серце, забудь свої мрії
    Серце, забудь свої мрії,
    Спрагло за хмари не рвися,
  •   Сонячний хлопчик (переклад)* **
    Покинутий песик – в густих порохах --
    застиг, непорушно-стійкий,
  •   Не знаю
    -- Де ти мандруєш? Де ти пропала?
    -- На роздоріжжях у хмарі буденності:
  •   Після Вегасу*
    Що це було -- тяжкий урок
    чи попередження суворе?
  •   Вегас 2017*
    З хащі гілок дивляться очі:
    чорні яблука
  •   ...І страшно
    Під ліхтарями — тепло, непорушно,
    немов у ваті.
  •   Пломінці
    Новинами зіжмакані думки
       впиваються, примушують до росту.
  •   ...Із залишків загиблої любові
    Це — час відталих і щасливих сліз
    (хто вигадав, що плачуть тільки в горі?),
  •   Чи ми зустрінемось в садах
    Чи ми зустрінемось в садах,
    отих небесних, на дозвіллі,
  •   В минулість кохання чужого упасти
    В минулість кохання чужого упасти,
    тужити за їхнім утраченим раєм,
  •   Під незагойне, рване небо
    Під незагойне, рване небо,
    де буря з посвистом гуде,
  •   Якби
    Куди полинула любов,
       коли не стрілись більше руки,
  •   О ти, життя солодка таємнице! (переклад)*
    О ти, життя солодка таємнице!
    Нарешті, зрозумілий мені зміст
  •   Напередодні прощання (старому другові)
    Все більш розпливається значення слів і речей,
    і тоне у далечі погляд коханих очей.
  •   Люди б'ються*
    Люди б’ються за міфи, ідеї, фантоми,
    за портрет у піску на краю океану,
  •   Нічна западина. Сповільнення годин
    Нічна западина. Сповільнення годин.
    Душа теплішає у стані перемовин,
  •   Дрібні лимони в крижаній воді
    Дрібні лимони в крижаній воді
    виловлюю замерзлими руками,
  •   Ясніє свято пряжкою століть
    Химерними сплетіннями вогнів,
    буденносте, лови дитячу казку,
  •   Розчуленість*
    ФІГУРКИ НА СЕРВАНТІ
  •   Він поруч, але вся його душа...
    Він поруч, але вся його душа
    обвіяна холодними вітрами,
  •   Куди ж ти дивився, Господи?
    (пам’яті членів артистичного товариства та їхніх гостей, які загинули в пожежі 2 грудня)
  •   О, скільки їх з’явилось і пішло!
    О, скільки їх з’явилось і пішло,
    розкидавши заплутані відбитки
  •   Світ Дікенса. Коричнева пастель
    Світ Дікенса. Коричнева пастель.
    Свіча, скорботно схилене обличчя.
  •   Останкіно
    Неначе зграя, вчувши кров,
    надсадно бреше,
  •   Коли страждаєш, і мовчиш...
    Коли страждаєш, і мовчиш,
    і бережеш безсилля звичне,
  •   Я обіцяла бути — й не була
    Я обіцяла бути — й не була,
    приїхати хотіла — й не з’явилась.
  •   Стан опісля
    Земля під ногами—хмара,
    Світло—як білий шовк,
  •   По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку
    По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку...
    Усміхнені опудала промокли
  •   У світі, німому, як здиблений айсберг
    У світі, німому, як здиблений айсберг,
    ми всі обдаровані (так видається)
  •   Відкриті архіви
    Як уціліли їх сліди?
    Піщаним змієм шарудить
  •   Ця тиша ночі — як ріка
    Ця тиша ночі — як ріка, як покривало з оксамиту.
    Якою хвилею чи сном тебе принесено сюди?
  •   Світе вечірній, із синього скла!
    Світе вечірній, із синього скла,
    День мій невтолений, у запитаннях!
  •   Catcher in the rye*
    Am I your keeper оn this Earth? Аm I your “catcher in the rye”?*
    Is it my duty to explore your land of permanent despair?
  •   За Вашим часом це було вже пізно
    За Вашим часом це було вже пізно.
    О тій порі не слід було дзвонити,
  •   Коли мине зачарування
    Коли мине зачарування, чи ти любитимеш мене?
    Чи годуватимеш з руки пташиних днів моїх дрібниці?
  •   Озвався Бог живим серцебиттям
    Озвався Бог живим серцебиттям
    дерев, які щовечора минаю.
  •   Розпадається все на пісок і вітрила
    Розпадається все на пісок і вітрила,
    на скорбот якорі і на відгомін щастя,
  •   Немає заборон—немає правил
    Немає заборон—немає правил,
    у космосі нема орієнтирів,
  •   Щонеділі
    ...Cпізнюєшся в церкву (стиснуте каміння
    бруку --горбкувате, мов життя)
  •   Байдуже пишеш – відповідь приходить
    Байдуже пишеш – відповідь приходить,
    вкладаєш душу – слова не почуєш.
  •   Портрети
    ...І виплакатись, знаючи, що – всує,
    бо не повернеш той життєвий цвіт.
  •   Залишеним друзям
    Я зникну на роки і на країни,
    Стривожена, без цілі і керма.
  •   Комахами дрібними на вітрах
    Комахами дрібними на вітрах,
    захопленими в кручені потоки,
  •   Дорватись до книжок
    Дорватись до книжок, перегортати
    заглиблено – у кріслі, на колінах,
  •   Здрастуй, тишо...
    Здрастуй, тишо—і трояндо запашна!
    Здрастуй, ноче—і сюрчання цвіркунів!
  •   Куди зникли всі квіти? (переклад)
    Куди зникли всі квіти? Стільки часу спливло.
    Куди зникли всі квіти? Зникли давно.
  •   Неспокій
    Неспокій мій ховається між слів.
    Вітрила напівсферами тугими,
  •   Г.П. (прикутій до ліжка)
    З необхідності виникла дружба між нами
    (і у долях--ніким не сподівана зв’язність),
  •   Твердий горішок
    Як ворог не вступається нітрішки
    І лють його не можна загасить,
  •   І вигляд зроби, що її ти не бачиш (переклад)
    Вона наближається – вдай, що не бачиш,
    серце моє,
  •   На гострих піках сяючих ідей
    На гострих піках сяючих ідей
    чи встигнеш запідозрити підміну,
  •   Я тиші жду
    Я тиші жду, коли б розтанув хор
    і запитання в намірі б зостались,
  •   Немов форель в потоці
    Сліпуче плетиво повітряних ниток,
    навперебій містками з’єднаних думок,
  •   До себе приміряєм смерть
    До себе приміряєм смерть—
    чи довго це? чи швидко?
  •   Двійник
    Життя свого пройшовши половину
    (напевно — більше, та не в тому річ),
  •   Щасливо усміхаються з дисплея...
    Благав він — і ожила Галатея.
    Постав «новий хоробрий»* без границь.
  •   Які ми судді?
    Які ми судді? Що ми знаєм?
  •   Мир тоді настає
    Мир тоді настає, коли ти вже про нього не мрієш,
    коли ти вже не молишся різним у світі богам.
  •   О. (2)
    Це не краплі дощу стугоніли по ринвах,
    Це хвилини пливли, це стікало життя.
  •   Подрузі, втраченій в дорозі
    Як всі були ми «росіяни»,
    із мови судячи, тоді
  •   Дерево
    Моє — не море, не стежина,
    не степ широкий неозорий,
  •   Хоч дивне
    Хоч дивне, але кращого не буде
    побічного немріяного щастя,
  •   Мости історії
    Зарились в мох історії мости,
    провалені і часом непрохідні...
  •   Він мав продовження — дитячий наш роман
    Він мав продовження — дитячий наш роман.
    Був страх засвідчити сумні тілесні зміни
  •   Я слухаю нічну порожню мушлю
    Я слухаю нічну порожню мушлю
    у плямах і прожилках синюватих
  •   Назад до Джейн
    Хапатися, давати інструктаж,
    ключі шукати, трубку телефону...
  •   Охапки полевых цветов
    Охапки полевых цветов—
    всем, кто стоит на рубеже
  •   Навчи мене не сперечатись, або молитва про здатність до пасивного опору
    Навчи мене не сперечатись —
    — крізь запітнілі крильця лінз
  •   Червневий вітер
    Чудес не буде — лиш червневий вітер
    підноситиме випрану білизну
  •   Тиняюся, як пісня Сольвейг
    Тиняюся, як пісня Сольвейг –
    загублено і мелодійно,
  •   Шнурами змій розстрільні списки...(Биківня)
    Шнурами змій розстрільні списки
    повзуть мовчазно в звивах літ.
  •   Час мінливості і непевності
    Час мінливості і непевності,
    мов сипучі піски -- реальності,
  •   Підхопи мене, мить
    Підхопи мене, мить, на похилій ілюзій,
    На межі непривітного серцю прозріння,
  •   Лиш той повірив би мені...
    Ніколи не кружляти сном,
    в якому б Він мене чекав?
  •   Не вір словам --слова нас розділили
    Не вір словам – слова нас розділили,
    знекровили двобічністю понять,
  •   Пересмішник
    Свистить і щебече, кує і скрегоче,
    витьохкує вправно, милуючи слух,
  •   Настане час...
    Настане час — і зміни заберуть
    цю містику стрімкого упізнання
  •   Вона
    Вона буває метушлива, з нервовим сміхом недоречним,
    книжок роками не читає і не вжива розумних слів,
  •   Здавалося, в душі є стільки сил
    Здавалося, в душі є стільки сил,
    що можемо всі драми пережити,
  •   Запустіння*
    За рік без людей заніміють стежки,
    село бур’яни покрадуть,
  •   Недоростки
    Новини, страх і поголоски –
    і ти міркуєш день-у-день
  •   Страсний тиждень
    І спала я, і плакала вві сні
    під лампами безжалісного слідства,
  •   Я покинула себе
    Я покинула себе і у тобі заблукала,
    А твоя мені країна вдвоє краща, ніж моя.
  •   Я у печерах пам'яті своєї
    Я у печерах пам’яті своєї
    в цю ніч блукала довго із тобою.
  •   Міражі
    Химерні люди-міражі
    В пісках путелі виростають,
  •   Колиска теплого дощу
    Колиска теплого дощу—
    У плиннім шелесті первиннім,
  •   Я визнаю одразу --ти правий
    Я визнаю одразу --ти правий
    джерельною гіркою правотою.
  •   Страшний момент, коли цілує сонце
    Страшний момент, коли цілує сонце,
    бо знаєш—після цього буде морок.
  •   О. (1)
    Коли ідеш до маминого поля
    дорогою, що сива від морозу,
  •   Прощання з кавою
    О, шляк би трафив цю турецьку каву!
    Навколо після неї –все не так.
  •   В цю герметичну теплу ніч
    В цю герметичну теплу ніч,
    у скрині запахів і тиші
  •   Молодість --космічний корабель
    Молодість –космічний корабель;
    радісне і збуджене, стогриве
  •   Ользі, або чоловіки в стосунках полохливі
    (під враженням від мемуарів та щоденників О. Кобилянської «Слова зворушеного серця», «Дніпро», 1982).
  •   Ти кажеш мені --правда переможе (песимістичне)
    Ти кажеш мені — правда переможе.
    Вона перемагає або ні.
  •   Сім'я з тамтої сторони
    Сьогодні знов розлігся крик у тій сім’ї через дорогу.
    З гаражних піднятих дверей котились каменем слова.
  •   Фоліант
    Під шумовинням у мережаному морі,
    в різьбленій скрині, що зарилася у дно
  •   Переможці (досвід античності)
    Перемагає бог війни, перемагає груба сила.
    Ахейців лютим торжеством кривавий вітер налетів.
  •   Подруги на Подолі (у 80-х рр.)
    (пам’яті Поліни і Христини)
  •   Палата розбитих сердець
    Я дзвоню їй —вона не бере телефон,
    передзвонює —голос ледь чути.
  •   Доки слово не сказане
    Доки слово не сказане, ти – не абсурд, не невдаха,
    Ти ще просто блукаєш в розхристанім вітром житті.
  •   Картки, і PIN-и, і паролі...
    Картки, і PIN-и, і паролі,
    і кабелі, що «не від того»...
  •   Немічний лицар
    Ви написали мені лист з дитинства знаною рукою
    (непевні літери у нім були знекровлено-хисткі),
  •   З родинного альбому
    Верталися назад на батьківщину
    з сусідньої чужої чужини.
  •   Прибудуть стиглі вечори
    Прибудуть стиглі вечори,
    з дороги пильні прохачі,
  •   Бензозаправка
    Цей вечір став вмістилищем утрат,
    Обманутих бажань, нерозуміння.
  •   He was the coldest S-O-B
    He was the coldest S-O-B,
    who had a warm and friendly smile,
  •   Дитинство (Позаду мовчазного піаніно)
    Позаду мовчазного піаніно,
    де затишно і злегка павутинно,
  •   І Львів не той, і Київ спить
    І Львів не той, і Київ спить,
    нервовим спазмом перейнятий.
  •   Дерева (вільний переклад)
    Не знайдеш в світі жодної поеми,
    Яка могла б із деревом зрівнятись,
  •   Смерть від формальностей звільня
    Смерть від формальностей звільня,
    І коли сліз мені не стало,
  •   Олені на дорозі
    Людяність –неначе те казкове диво
    в вимірах асфальтових пустель.
  •   Піти і повернутись
    Піти на гамірний базар,
    в різноголосся лайок, жартів,
  •   Коли свою земну закінчать путь
    Коли свою земну закінчать путь,
    нехай святяться, Боже триєдиний,
  •   Ти мовчиш -- невже все безнадійно?
    Ти мовчиш—невже все безнадійно?
    День-у-день тріпочемось безкрило.
  •   На картини Е.Хоппера
    Поміж життєвими сюжетами—холодне скло в панельних стінах,
    В кафе стоять порожні столики, де двоє нудяться розсіяно.
  •   Як нудно робить необхідне!
    Як нудно робить необхідне!
    Я краще робитиму зайве.
  •   Прогулянка з місяцем
    Той місяць ізбоку ішов невідступно,
    ставав, коли я зупинялась,
  •   O leave me my illusion
    O leave me my illusion, dear sir!
    It’s such a dreary world without your presence.
  •   Як дерево огненне у вікні
    Як дерево огненне у вікні,
    так я збираю фібрами коріння
  •   Ті перші*
    Ті перші, що стали на захист країни,
    яка розгубилась, завмерла, змаліла,
  •   У свята
    Буденність -- зорана рілля,
    де серце ниділо на споді,
  •   Не зникай
    Як бідне серце стрепенулось, лиш тільки ти промовив слово,
    як заяснів холодний вечір і підморгнули ліхтарі!
  •   Ми з нею подруги--сто літ
    Ми з нею подруги—сто літ, і двісті літ вона-- киянка,
    і розмовляли ми завжди російською, як мало бути,
  •   Сфера відкрилася...
    Сфера відкрилася вищих частот,
    світ захлинається від розуміння
  •   Лабіринт
    Коли сльоза холоне на щоці,
    прийди нечутно, ангеле спасіння,
  •   He didn't break the spell
    He didn’t break the spell, the same as many others.
    My hopes were dashed again, but still to my surprise,
  •   То змін нема, а то багато
    То змін нема, а то багато—
    різноголосся, біль і страх.
  •   Швачка
    Схилилась мовчки над шиттям,
    щоб про життя своє гадати,
  •   Королівський ритуал
    Зібралася еліта на бенкет—
    сонм академіків, доцентів, професури,
  •   Все згідно з планом
    Все згідно з планом— серця свіжий щем
    і слово «ні», підсвічене екраном,
  •   Кінець року
    Нічне холодне небо, в’язь зірок,
    скляних гірлянд усміхнені вітання,
  •   На вірш В. Сосюри ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!
    Нікого ніхто не любив за декретом,
    за закликом чи за наказом,
  •   Ця дівчинка в червонім сарафані
    Ця дівчинка в червонім сарафані—
    вона хотіла, щоб її любили,
  •   Не буде С ЛЁГКИМ ПАРОМ у цю ніч
    Не буде «С лёгким паром» у цю ніч.
    «Служебного романа» теж не буде*.
  •   Ти знаєш, кохане...(розмова із серцем)
    Ти знаєш, кохане, що цього не буде—
    ми так вже про це говорили багато!
  •   Як везли назад його, мертвого
    Як везли назад його, мертвого,
    голова тряслась на вибоїнах,
  •   Жорсткі свободи правила учить
    Жорсткі свободи правила учить--
    неначе в крижану ступати воду,
  •   Усмішка
    І знову, по захмарених роках,
    коли із неминучим мирить досвід,
  •   Звірятка
    Як рада я їм служити, пухнастим отим звіряткам!
    Для них відчиняти двері, хоч поруч є kitty door,
  •   Земля питає збурена--коли
    Земля питає збурена—коли,
    душа питає зболена—коли,
  •   Невидимі
    Навколо нас не дихають, стоять
    громадою згуртовано-німою,
  •   Молитва перед вмиканням комп'ютера
    Не дай Господь зайти мені на сайт
    і прорости у нім коментарями,
  •   Себе полюби, мій народе
    Ніхто тобі, знай, не завадить сповна
    любити себе, українцю.
  •   Серце жінки
    Тому і не навчилась вибирати,
    бо їй усе здавалося—це гріх:
  •   Танець
    Вони нанизуються колом на хід невидимої нитки
    і спільним рухом поступають-- вперед, назад, на крок убік.
  •   Крихітка Цахес (O Fortuna)
    Зло тримає нас в чеканні, у бунтуючій тривозі,
    аутичне і безбарвне, із лицем мучної маски.
  •   Гейша
    Дріботять ощадні мої кроки; рівна, під кутом належним, спина
    злегка нахиляється до тебе — гостя дорогого на цей вечір,—
  •   Я--зло, яке вміє чекати ((монолог лідера)
    Я --зло, яке вміє чекати
    і бачити шанс у нагоді.
  •   Ця мелодійність мови спокушає (самокритичне)
    Ця мелодійність мови спокушає — і ось уже римуєш беззмістовність,
    потуги непрацюючих амбіцій і виплески банальних сентиментів...
  •   Я в драми рукотворені не граю
    Я в драми рукотворені не граю.
    Ми всі несем у собі—я і ти—
  •   Мати й син (Україна й Росія в аспекті історичному та космічному)
    Як лава--з гарячих відкритих ротів,
    І як не своя--Україна.
  •   Колесо часів, або—що є вісь?
    ...А по землі гуркоче колесо часів
    І миготить тривожно спицями епох,
  •   Коли рідшає пошта
    Коли рідшає пошта, дзвінки і привіти,
    і на двох не розділиш підслуханий жарт,
  •   Почти по Фрейду
    Умный Фрейд в просветлённом старании
    бросил нас в непростой круговерти:
  •   Мег вийшла із душу
    Мег вийшла із душу, рум’яна й пахуча.
    Джон митись іде після неї.
  •   А може, легше померти?
    А може, легше померти? Надіятись на воскресіння?
    Священний Грааль безсмертя хто впевнений, що заслужив?
  •   Синій колір
    Синій колір—колір смутку і далекої дороги,
    ліхтарів, сумних, як птиці, сплячих вервечкою авто,
  •   Колишня однокласниця, львів'янка
    Колишня однокласниця, львів’янка
    знайшла мене, приїхавши у Київ,
  •   О, краще б я, вступаючи в життя
    О, краще б я, вступаючи в життя,
    вхопила дар взаємної любові—
  •   Камінь
    Зрухнувся сірий камінь, покотився
    З крутої, непривітної гори,
  •   Коли звертаюсь я на Ви
    Коли звертаюсь я на «Ви»--до багатьох говорю, схожих
    на Вас, хто в вимірах своїх мене б, блукаючи, зустрів.
  •   Suzie
    Four husbands and six children—and alone.
    “Don’t leave this one” (I begged her)-- “I’ll OD*”.
  •   Вандея
    Розмите світло відмира
    крізь товщу сірих вод Луари,
  •   О ти, у кому тиша і любов!
    О ти, у кому тиша і любов!
    Цю землю обіймаєш ти до втоми;
  •   Мой друг, учи повадки зла
    Мой друг, учи повадки зла. Жизнь не даёт спасенье даром.
    И миллионы до тебя бросали в небо вопли гнева,
  •   Смерть, пританцьовуючи, суне по землі
    Смерть, пританцьовуючи, суне по землі, у дзеркальці милуючись собою
    (гніздовища людей під каблуками тріщать, немов горіхові шкарлупи),
  •   На концерті
    Співає музика і плаче,
    Переливається за межі почуття.
  •   Благословен
    Благословен,
    хто не сприяв навальній силі,
  •   Катари
    Тоді, як гинули катари,
    стовпи стояли вогняні
  •   В останні хвилини
    В останні хвилини їм зла не бажай.
    Їх крики брутальні, і звужені очі,
  •   Страшна казка
    ...І буде твій ворог безжальний і хитрий.
    В болотній гарячці, отруйнім повітрі,
  •   Лушпинням слів засмічено думки
    Лушпинням слів засмічено думки,
    порожній пафос виїв серцевину,
  •   Розмова з істотами ночі
    Приспіть моє серце—вечірня годино,
    чорних дерев розперезаний дух,
  •   Есть романтика нетерпимости
    Есть романтика нетерпимости—
    трубку бросить, руки не подать,
  •   Ніхто не вчив нас падати, малих
    Ніхто не вчив нас падати, малих,
    клубочком покотитися на мати,
  •   Два поэта, или Всё на свете--только песня на украинском языке (поэту Л. Киселёву, 1946-1968)
    Эпиграф 1--И. Бродский, эпиграф 2--Л. Киселёв
  •   Старий записник
    Цей старий записник ніби з мертвих воскрес,
    повний стертих імен, застарілих адрес,
  •   Боже, храни нетерплячих
    Боже, храни нетерплячих,
    тих, що їм ворог—чекання,
  •   Сніг падав
    Сніг падав на спини терплячих трамваїв,
    на зошити, списані з краю до краю,
  •   Як заєць ходив топитись (за мотивами української народної байки)
    Іде по лісі заєць, вмивається сльозами,
    Іде на став топитись, хоч знає, що це гріх.
  •   De profundis* (несучи портрет Сталіна)
    Ти знаєш, а з догмами—легше,
    життя було... непогане,
  •   Страх, або бабушка тримає на шнурочку
    «Бабушка» тримає на шнурочку
    світ, що був простим і зрозумілим.
  •   Гойдатися в колисці натяків
    Гойдатися в колисці натяків,напівпризнань, напіввідвертості,
    щоб без облуди і без хитрощів, лиш погляд в погляді— на відстані.
  •   Якби себе ми шанували
    Якби себе ми шанували
    в дорожній куряві років,
  •   Груди--напнуте вітрило
    Груди—напнуте вітрило!
    Упирається у спину
  •   Невже умре ця мова ніжнорука...
    Невже умре ця мова ніжнорука
    і світ її ніколи не оцінить,
  •   Функціонери
    (гра для дорослих у серйозних установах)
  •   Той, хто скраю
    Коли ти в натовпі стоїш--і вир людський навколо тебе,
    і поєднавшись з усіма,ти в ейфорії, як в бою,
  •   О ніченько, солодка і жадана!
    О ніченько, солодка і жадана!
    Здається, все довершу, що не встигла,
  •   Я олів'є на свята не кришу...
    Я «олів’є на свята не кришу,
    не добираю в дзеркалі обнови
  •   В нічнім тумані ліхтарі
    В нічнім тумані ліхтарі,
    і зачепившись за деталь—
  •   Що буде, те буде
    Що буде, те буде. Уклін перед Богом,
    і гідність—для себе, сусідів і світу.
  •   Короткий український ренесанс*
    Короткий український ренесанс
    шестидесятих і семидесятих...
  •   А ті, хто з нами однієї крові...
    А ті, хто з нами однієї крові,
    одного роду, спільного дитинства—
  •   Життя--театр, сказав поет...

    Життя—театр, сказав поет, в якому люди — лиш актори,
  •   Наші втрати
    Ворожбою чи обманом—не сказати—
    Розливаються туманом наші втрати.
  •   Пустуни
    А пам’ять плугом вивертає скиби
    минулого, яке не повернуть,
  •   Який є простір в німоті!
    Який є простір в німоті, який протяжний білий шовк!
    Вгорнусь у нього з головою і пропуcкатиму крізь пальці.
  •   Сповинуті в тумані
    Що Бог нам присудив в своєму плані?
    Як ляжуть карти долі на столі?
  •   Дніпро печаль мою обмиє
    Дніпро печаль мою обмиє
    (а вітер висушить лице),
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки