Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Герасименко (1962)
Я на полях жовтневих жовтий сонях,
я соловей, де сови - солов`ї.
Й сніжинка я на сніжних дня долонях,
й тичинка я в квітучій течії.




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Що ще?
    прогнози
    ВООЗ
  •   Кульбабка і каштан
    Як тільки повністю розтанув
    на вулиці і в серці сніг,
  •   Оспівування півників
    Пандемія, криза, карантин –
    цей коктейль ковід наколотив.
  •   Каштан весну порятував
    Птахами, піснями повстань
    рішуче і пристрасно, травню!
  •   Ми будемо веселими
    Тривожна прийшла весна,
    лякає коронавірусом,
  •   Ми неодмінно подобріємо
    Жорстокий світ. Весна сумна.
    Пресвітло плачуть абрикоси,
  •   На поминальні дні
    Хоч квітень збільшив сяйво квітів –
    тепліший світ не подобрішав:
  •   Дякую Богу
    Дякую Богу, що дихаю
    Й хочеться дихати ще.
  •   Ода ліхтарям
    Чи листя, чи сніжинок фестивалі,
    а чи метеликів − о будь-якій порі
  •   У Парижі теж бабине літо
    Літо бабине бавить планету:
    невагома, ажурна журба.
  •   Поет помирає
    Поет помирає від прози життя,
    каштани і клени запалюють свічі,
  •   Котик-муркотик i повний животик
    1
    І справді геть похолодало.
  •   Диптих про Ворохту
    1
    В Тернополі полудень. Тіні стелились короткі.
  •   Повiсть про прибиральницю i мiсяць-молодик
    Ти - співробітниця проста,
    яку і "босс" і "босски" бісять.
  •   Коли каштан один
    Весною сповнена Полтавщина
    від Солониці до Сорочинців.
  •   Дует непереможений
    Cяє даль зорею золотою,
    наміри окрилює міцні.
  •   Дует нескошений
    І на улюбленій скосили
    моїй галявині красу,
  •   Гори поряд
    Як добре крихитній мурасі,
    на враження на свіжі ласій:
  •   Усмiхнися, грицику
    Ні сузір`я не заводять,
    ні з хмаринками гульба.
  •   Грицики i ми
    Грициків уквітчані плантації,
    що до Сонця тягнуться щосили,
  •   Весни пожежа
    Весни пожежа і в мені пала.
    Горю, як світ, її вогнем зеленим.
  •   Чорнобиль
    Пороблено щось з Україною. Боже, чому?
    Давно не лунає від неї медових мелодій.
  •   Весняний вернiсаж
    Весняний вернісаж: картини, де розквітлих
    розрадить, надихне краса міцна рослин -
  •   Аквавiта
    Яка ця зелень соковита,
    яка п`янка вона у трав.
  •   Грiють землю,синь лоскочуть
    І мечами, і свічками кличете:
    "З криці й висі принципи візьми!"
  •   Абрикоси розцвiли
    Абрикоси, розумієш, розцвіли.
    І блакить, і синь цілують пелюстками!
  •   Князюйте, джмелику
    Весна звелить - і вмить бажання змеле,
    але кохання зразу не спече.
  •   З музою одружуюсь
    З музою розлучений, у відчаї
    до натхнення я б не докульгав,
  •   Затанцює осінь
    Під акорди вересня веселі
    на літзборах, в полі, у пивній
  •   Диптих: під кленами, під зорями
    1
    Ні, багрянцем серця не запалять
  •   Квітню велика подяка
    Жирголі бджолами-джмелями,
    дзижчаннями печаль спиляли.
  •   Небесній Сотні
    Хлопці, вже четверті роковини
    вся в сльозах держава відзнача.
  •   Ясенопад
    Вирує та шумить ясенопад,
    злотавих барв дає дощу в наливку.
  •   І цвітіть і живіть
    Як бадьорими залишимось: бордовими
    затужили явора листки.
  •   Присвята абрикосинкам
    У веселій і юній весні
    абрикоси печалились чорними,
  •   Страшна жара
    Страшна жара природу добива,
    сокира спеки ще і ще гостриться...
  •   Під ногами і на серці
    У любові ми були блаженні:
    почуття красиві, та не сильні,
  •   Мряка сяяла
    Мряка сіяла сумно і м`яко,
    плакав дощ і зі мною балакав
  •   Повість про поета і шовковицю
    Дивлюся на доспілу я шовковицю
    не тільки з апетитом - із цікавістю
  •   I до і після гарного дощу
    До
  •   Один, два, три, три, чотири
    Очерет - один у полі воїн,
    а гроза накинеться за мить
  •   Кумири премилі
    Як ми чекали! Сонечко, з`явись!
    Години ці у цілковитій темряві,
  •   До злету далеко
    І червень вже у височінь злетів!
    І прагнуть - плодики, іще у травні квіти.
  •   Про літо, липу і пилипа
    Злітає літо, зацвітає липа
    і рейтинги пахучості очолює:
  •   Запах томатного соку
    У літній полудень ми готували борщ
    і з овочами давніми і свіжими.
  •   Мистецтво і природа
    Щоб написати щось ліричне,
    чи іронічне, чи вогнисте
  •   Місце, де пишеться
    Я сиджу на озері Кохнівському
    в чорному ширянні ластівок.
  •   Місце, де клює
    Сплативши борг сповна Ремарку,
    хай іншим фабули плете,
  •   Золото і срібло
    Ловили золотими капелюхами,
    але воно слова жаги не слухало.
  •   Шматочок щастя
    По священній цій землі ступаю,
    (до сосни зі мною притулись)
  •   Шматочок свята
    Сонце, сосни, крила за плечима,
    гайвороння світле вар'єте.
  •   Як жити?
    Прокинулась. Де у душі вогонь?
    Немає: пусто, холодно і тихо.
  •   Дуету поетів і поезії
    Ну ось і осінь сунеться у гості
    особою веселої оси.
  •   Подих осені
    Гроно горобини пожовтіло
    Так осінньо, мила, подивись.
  •   Надія для двох
    Іде життя урок,
    вирує долі грище.
  •   Прогноз на 24 серпня
    І грайлива злива миє дині,
    і Ярило у хмарини гупає,
  •   Втопи нас, весно!
    Любов хоч пригасилась, – віршем-піснею
    Життя триває і весна трима.
  •   До абрикос
    Ходімо до розквітлих абрикос,
    Прекрасних, як щасливі наречені,
  •   Перед весною
    Перед весною всі такі красиві,
    Немов хтось у сріблястім решеті
  •   Хурделиця і серце
    Заметене, побілене, заморено-сумнЕ те.
    Полагоджене на усе життя.
  •   Небесним друзям і земним
    Я кидав чорний хліб гракам,
    На білому, трагічно-чорним.
  •   Звернення до природи
    У січні ввічливому опади зліпи,
    але щоб не дощі товкли акрилові,
  •   Прогноз і сміху, і сліз
    Сніг об’явився – у природі свято:
    Усіх і білими, і гарними зробив.
  •   Різдвяне
    Cіяє Віфлеємською Зорею
    над Україною крило Святого Вечора.
  •   Моє новорічне привітання
    Щоб не діяли у КремлІ нам,
    ми - підзахисні у небес.
  •   Україно, ти одужаєш!
    Не буду з Україною стогнати,
    а рану заподіяну стократно
  •   І стали брили крилами
    Опадають у пам'ять уперто сніги,
    Замітає майбутнє брутально, без жалю
  •   Зброя літератора - оса
    Обома руками за Обаму
    і прем’єра Великобританії.
  •   На святковий день
    Полем кроки непосильні:
    заметіль збиває з ніг.
  •   Йолки-палки
    Чия міліція: народу, чи «урода»?
    Ви, у пагонах, що усі його?
  •   Надія житиме!
    Королеви лихої указ:
    «У зимі це кохання не діє»
  •   Враження оскаженілі
    Народ у розпачі, а він
    сказав, що «перегнули палку».
  •   Міняю хустку на сомбреро
    Я заходив у чорну безодню
    і утома моя, і журба,
  •   Майдану і народу
    Ви – молоді, а вороги:
    Москва, мороз і «регіони».
  •   Не померти і побачити париж
    А гаї, неначе обгорілі,
    начепили опіки тобі,
  •   Краплина горя
    Летиш і бачиш, на покору хворим,-
    над морем горя, над голодомором,
  •   Кохання: від земного до небесного
    Як доля дві дороги зв’яже,
    Веселим стане хмурий день.
  •   Леді-атмосфера
    О, Моя Леді, не суди за те,
    Що нині я у вас – усюдисущо.
  •   Капусті спартанцям городу
    Перед Зимою – сам: усі
    Рослини всохли в перемир`я ,
  •   Небо у розпачі
    Не сяє хмарина білява,
    не гріє із висі долонь:
  •   Темнохмарне
    Ожиною небо ожиле
    осилить у сумніві мить,
  •   Білохмарне
    Так білохмарно в мене на душі:
    ні горя чорного, ні радості сліпучої.
  •   Негритосик і мулатки
    Похмурий день на дачі. Сонце миле,
    Тебе нема – нас осінь не злюбила.
  •   В печі печалі
    В печі печалі – чвари чорних чар…
    В печі печалі – іскорки розлуки.
  •   Дружина - ожина
    Моя дружина – як ожина дика:
    витка, чіпка і гостра на язик.
  •   Птах щастя
    Під зіркою Полярною вгорі
    не синій птах – а кольору зорі,
  •   О, схаменись, озимино!
    І Сонцю квітами ще світиться Земля,
    І ясен Осені ще золотиться троном.
  •   І з уроку такого утік!
    Школа. Вітер вирує. Вперед.
    Опинюся у спокої скоро я.
  •   Утечу і посплю досхочу
    В печері ночі Місяць, як Циклоп,
    що стереже моїх думок ватагу,
  •   О щастя їм, о горе їм
    Я душу ніжну зрадою поранену
    Лікую рано лагідною втіхою,
  •   І радію, і сумую
    Радію
  •   Пародія на пісню Миколи Гнатюка, яка
    Надає відомому, але забутому хіту
    Нові крила, рожево-голубоваті.
  •   На парашутах, на катапультах
    * * *
    Ще по-літньому привітний вересневий сад,
  •   І подарує веселі пісні
    В осені мідно-косій усі – безголосі.
    Не до сміху, коли диригує печаль.
  •   І я плачу
    Чому не сонячно мені?
    Чому синиць пісні сумні?
  •   Пожежа осені - з калини
    З калини погляди палкі
    Не можуть люди відірвати.
  •   Бабине літо - учитель зими
    Давало літо бабине вистави,
    останні, жаль. У голубому небі
  •   І пузо подужало душу
    Як не лякав тебе зими режим:
    «По снігу побіжиш ногами босими!»
  •   Про осу і красу, і любов
    З води я витягну осу,
    Яка так боляче тонула,
  •   Пожалів - ужалили
    Я думав: урятую дві бджоли,
    Які тонули і гуділи жалібно.
  •   Чорне і синє
    Чорнили спілу синь круки,
    І тишу крики їх чорнили,
  •   Грибна соната
    А небо-дах чому на нас не пада?
    Його тримає сосен колонада.
  •   У гарбуза у гарнізоні
    Засумував гарбуз у гарнізоні.
    Та у бої посада не пуска.
  •   Чорнії брови, карії очі
    Я – слуга краси і чистоти.
    Щоб не важко я служив, не сумно.
  •   Осінь іде
    Садами осінь лікарем іде,
    у вишні листя вирива руде.
  •   У в`язниці осені
    У в’язниці осені ясній
    Золотіє і печаль іржава.
  •   У вересні, як у березні
    У вересні і сонечко пече.
    У вересні і ластівка щебече.
  •   Не помідорний вересень
    Не помідорний вересень, хоч плач.
    Стеблини сохнуть і гниють томати.
  •   Нагорода, чи кара
    Любов – як життя: нагорода чи кара…
    На радість чи муку коханням ожив?
  •   І ніжні, і ворожі
    Черешня й вишня – ніжні дві сестри,
    Що обійнялись вітами ласкаво.
  •   Тумани, тополя і місяць
    Коли душа твоя смутна,
    А їй негоже притаманне,
  •   Небесний невеселий вальс
    Із Вітром Хмара танцювала вальс,
    виконуючи нелегку роботу –
  •   У вересневому полоні
    А вересень дав небу синь і сливам,
    і небо ще синітиме від слив.
  •   Поету, якому за сорок
    Ще квітує восени квасоля,
    ще дівує, ніби молода,
  •   Шлюб неба і землі
    Задумали побратись чорнозем
    і небосинь, точніш, Земля і Небо:
  •   Понови, полони, полюби
    І знов той шлях, і знову захмеліли,
    Мене в скарбниці серця понови
  •   Тобі, зорі - сонет: і звіт, і злет
    Кометою усміхненою мчав,
    Яскраво-доброю, хмаринами овацій.
  •   Далеко, далеко, близько-близько
    Далеко листопад і сніг – далеко.
    Зима – далеко, смуток і біда.
  •   Оси, осінь і синь
    Над сливами і персиками – оси,
    І сипле вись ласкаво-гострий сміх.
  •   Генеральна репетиція осені
    Перше вересня, весняно саду, серцю:
    барви осені листка не вбили жодного!
  •   Дві айстри на серпня могилу покласти
    Біла, чи бордова
  •   Балада про лагідну воду
    Сутінки надходять оксамитові.
    Ми самі, де листя і вода.
  •   і закінчився літній сон
    Вже осінь у садку душі
    Тужливу пісню завела:
  •   Сонечко
    Заходило Сонце поволі,
    не стримало щедрість долонь:
  •   Блискавка з-під землі
    Я відірвав од ґрунту деревій,
    Мов козачка від матері татарин.
  •   День незалежності
    Святкуй, країно, незалежність.
    Неволі хуртовій затих.
  •   У вікна закохана вічність
    Тільки сонячну помаду
    витре вечора ганчірка,
  •   Вересень вирушив, Вересень вирішив
    Як скучили за Осінню, за Вереснем,
    Відсвяткувавши Яблуневий Спас,
  •   У серпня зеніті
    Ну от і я в зеніті серпня.
    Минуло вчора Маковія.
  •   Найсолодша таємниця соняшників
    Так швидко я промчався коло соняхів.
    Так, що не встиг пізнати їхню суть:
  •   І місяць, і зорі - гарбузові
    Місяць покотився гарбузом,
    хмари потяглися гарбузинням.
  •   І мріє сад, і трудиться для мрії
    Пітьма і тиша. Сад про сонце мріє,
    про музику і світлу, і дзвінку.
  •   Служив для Сонця Місяць...
    Служив для Сонця Місяць маяком,
    і хлібом, і водою був питною,
  •   Помідоріада
    *
    Помідори доспіли,
  •   Синичка-медсестричка
    Синичка соняшник обстежить,
    Окине оком кавуни,
  •   Протиборство радості світлої і смутку
    Білогруді хмари
    раптом посіріли,
  •   Протиборство сонця і грози
    Горою суне хмара грозова
    "Спокійні будьте!" - сонце призива.
  •   Едем: від копії до оригіналу
    Меліса осам до смаку,
    мурашки моляться на пижмо,
  •   Мальва - і селянка, і богиня
    Мальва на асфальті зацвіла,
    не загальмувала іномарка,
  •   Порятунок павука - моя рука
    А в умивальнику – павук!
    Не бійся рук моїх, павуче,
  •   Яблука: з Мангеттену у Гарлем
    Тихіше ви, нащо так гулко стукать
    В нічому не повинну землю милу?
  •   Небесне лагідне повстання
    Ще сонце небо полонить,
    та вже бунтарський вітер свище
  •   Любов не зникла
    Однаково: не солодко, не гірко,
    перехворів і світлом, і теплом:
  •   Мустанг
    Домашньо-затишно в містах,
    мов овоч, спокій достигає.
  •   Великі та Величні
    На березі, на лівому Дніпра
    ми подорожі план ніяк не зліпим:
  •   Цариця-робітниця
    Закінчила прийом цариця Ніч.
    Плащ зоряний на місяця повісила
  •   В зеленому тунелі
    Неволя серця – краща із неволь.
    Відбув відпустку – і лечу до Неї.
  •   Рідні незнайомці
    В тролейбусі, як в тихому бою,
    калічить горло, крила солов`ю
  •   І бджолі допоможу, і собі
    Із миски вибратись допоможу бджолі,
    немов зорі, що впала в калабатину*.
  •   Майстер і Маргарита - рік 2011
    Хоч в думці тебе я, мила,
    ще цілував,
  •   Осі вгодив я і Собі
    Осі вгодив я : витягнув з води,
    щоб не згубили босу холоди.
  •   Чина ніжна і злочинна
    Чи наяву, а чи ві сні
    лежала під парканом чина*
  •   Небо не почуло!
    Повз мене хмара пропливла фрегатом.
    А я стояв і проклинав недолю.
  •   Холодні жнива
    Це не гроза, не злива - це жнива:
    З асфальту дощ, збираючи, змива:
  •   Шовковий шлях
    У серпень поспішали споришем,
    Були душею і думками босі.
  •   Персику, пересохлому і спиляному.
    Пересохлий персик я пиляв
    не по ногу, а – по чорні перса,
  •   Білий налив

    Відбілів, згаснув « білий налив».
  •   Побажання абрикосам, що вмирають на асфальті.
    Бажаю абрикосам на асфальті,
    яких не встигли кинути в смітник,-
  •   Не корисним рослинам
    Всі мають право на блакить,
    На сонце, на дощі ласкаві
  •   Дорога на дачу: і хмарно, і мрійно
    Липень злив: на підозрілість хворий:
    шорти замінив на галіфе.
  •   Смуток: із блакиті в сміттєбак.
    Як же смутку солодко в блакиті,
    ( Травень зеленню не попалив)
  •   Золотим планетам і плодам
    Різниця вбивча – небо і земля.
    І хмари не заміняться травою.
  •   Коли згадаю, що ти є
    Коли згадаю, що ти є,
    То запалю зорю погаслу.
  •   Дощ на дачі
    Яка це радість - дощ на дачі.
    Як задзвенить зело від зливи.
  •   Кохання: від равлика до орла
    Іти я мушу, й душу цю не мужню
    Ти помістила в неприступну мушлю.
  •   Мурашник житиме!
    Вже сонце високо, та, мов помер мурашник:
    не вирушають в яблуневий маркет,
  •   Дві грози
    Аж з того берегу Дніпра
    йшли дві грози, два лиха.
  •   Надломлене надвечір`я
    Ледь-ледь ступа червневе надвечір`я,
    земля - сумна: невтішилась дощем,
  •   Радість гучна, горе тихесеньке
    Полив полудневий. Зі шлангом зроблю шоколадну,
    із - сонцем. Кохана, кого напувати, командуй!
  •   Голубінь і глубінь голубині
    Запалала світло, дзвінко,
    щоб отак тебе любив,
  •   Бузок високогірний, бузок високомрійний
    Хоч місяць промчав, але спів не погас,
    а став голосніше, гостріше горіти.
  •   Тріо ліричне - тріо трагічне
    З траси вирвався тенет
    у рожеву конюшину, фіолетовий горошок,
  •   Іволго, іволго
    Від іга снігів тебе звільнено, іволго,
    від гніту негоди, від звірства вітрів.
  •   Ну, джмелику
    Ходімо, джмелику на вулицю,
    бо ти в хатинці пропадеш.
  •   Ах, солов`ї
    Після зими вуста землі
    були ще свіжо-вогкими.
  •   Жінці-крижинці
    Розквітлому серцю і солодко, й совісно:
    у жінку-крижинку закохане палко.
  •   Вигріваймось, Агрусе!
    Вигріваймось, Агрусе. Березнем-агресором,
    окупантом-Віхолою світло замело.
  •   Весна рятівниця
    Ще тиждень, Весно, і заллєш ти
    зеленим вулиці й серця.
  •   Під парасолькою цілунку
    Солодкі спогади, чаруйте,
    в гучні сплітайтеся пісні.
  •   Література і життя
    Мов це мене несуть, гризуть,
    та затягне, рука напише,
  •   Забудькуваті незабудки
    О, радість, розгортається сувій
    із синьооких диво-незабудок.
  •   Вишня захисниця
    Так вийшло: ніжно захистила вишня
    від лагідного нападу дощу,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки