Автори /
Борис Костиря (1983)
![]() |
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
"Втома культури початку століття..."
•
Мовчання
•
"Я шукаю інформацію в Інтернеті..."
•
Могила майстра
•
"Я відчуваю, як руйнується мій світ..."
•
"Вицвілі фотографії осені..."
•
Частини і ціле
•
* * *
•
Ентропія
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Ніний автовокзал
•
Океан
•
Автобус
•
Чорна кішка
•
Дерева
•
Телефонні дзвінки
•
* * *
•
* * *
•
Гарматні очі
•
Сонце в крові
•
Горе моєї коханої
•
Старий годинник
•
* * *
•
Трояндовий голос
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Втома культури початку століття,
Остеохондроз застарілих ідей,
Остеохондроз застарілих ідей,
Твоє мовчання проростає з голосу
Втомленої ночі у субтропіках плоті.
Втомленої ночі у субтропіках плоті.
Я шукаю інформацію в Інтернеті,
Ніби в морі, сповненому піску.
Ніби в морі, сповненому піску.
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
Вічні пілігрими тіла і душі.
Я відчуваю, як руйнується мій світ,
Які удари завдають по ньому.
Які удари завдають по ньому.
Вицвілі фотографії осені
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
Наповнюють нас жовтогарячим смутком,
Я піднімаюсь із попелу,
Я відроджуюсь із уламків,
Я відроджуюсь із уламків,
На березі ріки я очікую мрію,
Немов спалах наднової зірки.
Немов спалах наднової зірки.
Електроенергія покидає телефон,
Ніби серця покидає надія.
Ніби серця покидає надія.
Зима прийшла, і давить танками душу
Своєю непеможною мерзлотою,
Своєю непеможною мерзлотою,
Зимові дерева летять
У свій зимовий космос,
У свій зимовий космос,
Тепла колиска моїх снів
Несе мене до твоє хати, кохана,
Несе мене до твоє хати, кохана,
Коли ти йдеш і розхлюпуєш
Свою вроду направо і наліво,
Свою вроду направо і наліво,
Я висадився о третій ночі
На безлюдний автовокзал.
На безлюдний автовокзал.
Ми з тобою стоїмо
По різні береги океану темної ночі.
По різні береги океану темної ночі.
Мчить автобус
Із одного виміру буття
Із одного виміру буття
Ти – моя чорна кішка.
Маниш і ведеш у глибини
Маниш і ведеш у глибини
У мені ростуть дерева,
У мені ростуть
У мені ростуть
Телефонні дзвінки пронизують мене
Середньовічними кинджалами.
Середньовічними кинджалами.
Космос плаче
на зелені груди Землі
на зелені груди Землі
Дівчинка йде стежиною,
Одягнена в платтячко з місячного серпанку.
Одягнена в платтячко з місячного серпанку.
Гарматні очі
Цілими роями
Цілими роями
Моя кров заклято вибухає сонцем,
Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.
Сонце заклято вибухає моєю кров’ю.
Я хочу випити все твоє горе, кохана,
Я здатен його помістити в душі.
Я здатен його помістити в душі.
Старий годинник
Тишу колише.
Тишу колише.
Я впився поглядом у небо,
Пооране фіалковим плачем.
Пооране фіалковим плачем.
Голос троянди хоче мене доторкнутися,
А я хочу його поцілувати.
А я хочу його поцілувати.