•  ***

Холодними руками по стіні
Стікало моє вчора і сьогодні.

•  ***

До зустрічі у іншому житті!
Можливо ми там будемо літати,

•  ***

Тіні перехрещені на стінах,
Одяг заховався по кутках,

•  ***

Еротизм оголених плечей,
Вже футболку не цілують груди;

•  ***

Пробач мені - я не такий, як всі:
Десь ненормальний, в чомусь дуже дивний.

•  ***

Останні слова, ніби постріл у скроню, -
Вмирати треба без мук.

•  ***

"Душі моєї тихий ніжний біль" -
Я так тебе назвав собі самому.

•  ***

Ти зникала в темряві кімнати,
Розчинялася у отворі дверей,

•  ***

Я думаю про тебе день і ніч,
А ти про мене навіть не згадаєш.

•  ***

Ти знаєш - сонце не померло,
Не впав на трáви білий сніг,

•  ***

Попéреду лиш цегляна стіна,
З-під бруду усміхається графіті.

•  ***

Тепер я вмію падати з-за хмар,
Ламати крила, кров*ю умиватись;

•  ***

Весни немає в тебе у очах-
Весна тебе учора залишила.

•  ***

Діамантові сузір*я
Розплескались в небесах,

•  ***

Я спалюю мости -
Не повертайсь, не треба.

•  ***

Напевно Ти зі мною просто грала
В дорослі ігри: хід один - і "мат".

•  ***

Останній келих випитий до дна;
Дарма, що так гірчить твоя отрута.

•  ***

Не цілуй холодне скло,
Не ховай обличчя в долоні,

•  ***

Мовчи... Благаю, тільки не слова,-
Вони так легко можуть вбити.

•  ***

Твоє кохання - перший білий сніг,
Що танув ще в повітрі від бажання.

•  ***

Я не вмію тебе цілувати,
Ти ж цілуєш мене у вуста

•  ***

Так соромно-бути без тебе,
Незручно, бо поряд не ти.

•  ***

Не здавалася, чекала,
Із надією в очах

•  ***

Душать мене ці чотири стіни,
Вмирає мій голос крилатий.

•  ***

Я знову йду в замріяні сади,
Говорю наодинці із вітрами,

•  ***

Я після себе певно щось залишу,
Можливо слід у небі, може тишу,

•  ***

Побачив правду,ту,яку шукав роками
І відсахнувся...Ні, це не вона!

•  ***

Це не перина з пуху,піря,вати,
Це не промінчик сонця у вікні.

•  ***

Я на плечі твоєму малював весну-
Зажурену, самотню, не кохану,

•  ***

Я написав поему про кохання.
Вона вмістилася, на диво, в кілька слів:

•  ***

Буває так: хтось кине мимоволі
У душу пригорщу подрібненої солі

•  ***

Я розриваю в шмаття наше небо -
Ти так далеко;ти пішла;ти вже чужа.

•  ***

Душа моя не витримала тиску -
Затоптана ногами у асфальт.

•  ***

Ці квіти подаровані не мною,
Але вони - для тебе і тобі.

•  ***

Я спрагло пив із келиха той біль,
Який мені сама ти наливала.

•  ***

Все як завжди: вино і квіти,
Вірші украдені з книжок,

•  ***

Червоні вітрила під колір зорі
Не часто побачиш у морі,

•  ***

Сльози мої умивають долоні,
Я плачу від радості - диво!

•  ***

Ти йдеш від мене...Як же я без тебе?
Кому ж я подарую ці півнеба,

•  ***

Я слухав пісню трав,
Я чув як говорили,

•  ***

Я бачив вже ці сльози-
Це ніби дежавю:

•  ***

Мороз вечірній обіймав за плечі,
Вже сльози не тікали із очей.