•  * * *

Я прощу тобі, місто, трамваєм травмований травень
І підвищений тиск брудносірих похмурих будівель.

•  * * *

Закохайся у жовтень...

•  * * *

Поговоріть зі мною, небеса,
Зашелестівши зливою по зелені.

•  * * *

Це заради рядків – ніч безсонна і день заклопотаний,
І невчасно посаджене, і неналежно прополоте.

•  * * *

Котру добу, невтомні та нахабні,
Дебеле скло довбли до болю краплі –

•  * * *

Що ти скажеш мені
після цього ковтка “Амаретто”?

•  * * *

...Тільки іноді
залишки мрій

•  * * *

Знаю, Отче: не так живу.
Ніби йду навпомацки в темряві.

•  * * *

“Вжити до...”
Бо бажано вижити,

•  * * *

Подаруй мені казку,
струнке світлооке дівча!

•  * * *

„Ідіть собі з миром!” –
нарешті промовив дільничний.

•  * * *

Оббиває
поріг твій

•  * * *

Тільки гори і море. Лиш море та гори...

•  * * *

І буде ніч. І буде сон мій теплим:
Жита з волошками,

•  У вагоні

Набито вщерть...
Баптисти і туристи,

•  Франкове

„Я бачив дивний сон...”
– згадалося Франкове —

•  Вона

Вона...
Вона!

•  Пані осене

Пані осене!
Як Ви вчасно...

•  НАПЕРЕДОДНІ

1
Мед і груші

•  Я вимріяв тебе.

Я вимріяв тебе.
Я викрав у зими

•  Пора терезів

Ось вона і настала –
пора Терезів та вагань.

•  Ну, здрастуй...

Ну, здрастуй, наполохане моє!
Давно тебе не бачив... Каюсь, винний.