Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мирослав Артимович (1949)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослав Артимович, [ 2018-03-02 07:32:02 ],
на сторінці поезії     "З весною!"   Артимович Мирослав

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-03-03 11:12:50 ],
на сторінці твору     "«Післясмак…»"   Артимович Мирослав

Хороша критика, грунтовна. Міг би теж дещо додати, але я не спеціаліст у сонетярстві. Автор помилки виправить неодмінно, у другому виданні. Перше, з помилками, стане раритетом. Причину такої кількості ляпів у виданні бачу не тільки у рівні майстерності автора, але й у відсутності літредактора та коректора. Є технічний редактор Є.Онишко. Мабуть, це людина, яка верстала книжку. І все.
Самовпевненість пішла не на користь.
Власне бачення після прочитання твору двояке. Розуміючи всю складність побудови такої надскладної поетичної комбінації залишилося відчуття холостого пострілу. Це моя суб'єктивна точка зору, сподіваюся що помилкова, оскільки така гігантська праця просто за свою масштабність має бути якось винагороджена. Це ж не прохідний твір початківця.
Критикувати легко, а написати щось подібне - важко. Інколи просто недоступно.
Але тут мова навіть не про це. Дав прочитати корону сонетів чотирьом фахівцям. А потім тещі. Вона за 85 років багато чого такого прочитала. Всі в один голос заявили: "Нецікаво. Другий раз читати не захочеться".
Я розгублений. Сподіваюся, що це тільки точка зору окремих людей, а не загалом усієї творчої спільноти.
А Ви як гадаєте?
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2018-03-03 14:22:29 ],
на сторінці твору     "«Післясмак…»"   Артимович Мирослав

Дуже цікаво все це читати. І, думаю, для всіх небайдужих - важливо.
Маю щире сподівання, що й вельмишановний автор, п.Ярослав, із властивою йому суто аристократичною посмішкою сприйме все написане, розведе руками, і скаже: "і справді цікаво, утім, буду щасливий побачити інші, схожі творчі спроби! Чим більше, тим краще!"

А ще, на мою скромну думку, дуже важливим є особливий кут зору на творчість Ярослава Чорногуза саме окрізь глибше розуміння притаманного йому ( як на мене - в більшості творів) стилю. І тут вже просто читачі не годяться, вони будуть як сільські рибалки на поверхні океану. Для них риби тут не буде, бо для них риба - це те, що в кошику. Тобто, я про стилістичний океан "маньєризму". Хто не в курсі, той легше сприйме порівняння "маньєризму" як "статичний" чи "динамічний" жест, форма (для заповнення і самими читачами), акорд - різних рівнів і способів існування.
Взагалі, вважається, що будь-який вислів завершується "жестом" чи ж бо акордом відчуттів ).
Нмсд, Ярослав Чорногуз природжений маньєрист, і сприймати його творчість інакше, це втрачати 99 відсотків із написаного. Фактично, по суті, автор пише "жестами", формами жестів, акордами, які чудово роззіповуються в зворотну сторону - до будь-якої складності сцен, характерів, описів, послідовностей. Переконаний, що це, в основному, робиться музично-підсвідомо, а як таке інакше робити? Суто інтелект не годиться.
Тож для мене і є неймовірною розкішшю в стосунках із творами автора - саме сприйняття пластики маньєризму, і заповнення цієї пластики саме моєю читацькою особистістю.
Чи всі здатні до глибшого, аніж на поверхні "декоративного сюжету", сприйняття? Ні. Тому не думаю, що саме в такому ключі ця "корона" буде кимсь написана. Шліфуємо і радіємо, що в нас таке є )
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2018-03-03 14:41:27 ],
на сторінці твору     "«Післясмак…»"   Артимович Мирослав

Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2018-03-04 01:50:37 ],
на сторінці твору     "«Післясмак…»"   Артимович Мирослав

Так, Мирославе! Я дякую Вам за конструктивну в багатьох місцях критику, на 15-20 відсотків вона корисна для мене. На жаль, чесно визнаю, майже не був знайомий з роботами Ігоря Качуровського. Заговорили про нього в письменницьких колах нещодавно і я не встиг як слід придивитися до творчості цієї особистості. Його переклади Петрарки хвалив Максим Стріха, як найкращі на сьогодні. Ця вимога крапки в катренах, терцетах, і не перетікання речення з катрена в катрен - її дотримати мені - дуже легко, це не складно, просто я не знав про її існування...
Мені здається, що вся ця критика виникла ще й значною мірою під впливом наших словесних боїв з олександром Сушком, хтось образився за "графоманський клозет", хоч я вже стомився повторювати, що мав на увазі під цими словами не весь сайт, а лише конкретну особистість одну.
Ви не критик і не аналітик, це правда. Якби Ви таким були, то почали б свій аналіз із Образного ряду, поетичних знахідок - я це десятки разів повторював у порадах молодим і початкуючим авторам. Ви цього майже не зробили, одне -два речення напочатку і до помилок одразу майже перейшли.
Якщо б я так зробив із Вашим вінком сонетів "Уставай, Україно", то моє критичне простирадло було б утричі довшим. З точки зору ритміки він не витримує ніякої критики, його треба просто викинути в кошик, а з точки зору змісту там є дещо гарне, і через те його хвалять колеги Богдан Манюк, Галя Михайлик, покійна Світлана Костюк і т.д. Є цілі строфи по 10 складів, а є всі по 11 - дике порушення канону сонетного, не витримана схема теза-антитеза, синтез майже ніде, розривання речення між картенами також наявне, хоч Ви, на відміну од мене, знали і читали Качуровського...
Як казав Платон Майборода іншим композиторам - напишіть щось подібне самі, і тоді будете мати моральне право мене критикувати. Те саме у м"якшій формі Вам сказав і Володимир Ляшкевич. Критикувати завжди легше, ніж самому таку складну форму написати. А так виходить, що дехто хоче вивищитись над колегою, втоптавши його у бруд. На жаль, життя показує, що тим самим він сам себе ще більше принижує! За вишукуванням бліх ми не бачимо великого, то стаємо самі блохами літературними, я так вважаю, якщо не згодні - заперечте мені.
Мені прикро про це казати, але за цією статтею, окрім конструктиву мені відчулися заздрість і злість. Даруйте, Мирославе!

1   ...   328   329   330   331   332   333   334   335   336   337