Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Валентин Дяченко

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Фешак Адріана, [ 2006-12-12 10:05:30 ],
на сторінці поезії     "*** 13.04.05р."   Дяченко Валентин

свідомо, чітко, виважено
Коментатор Фешак Адріана, [ 2006-12-12 10:09:46 ],
на сторінці поезії     "Мілленіум-епоха."   Дяченко Валентин

чи так все безнадійно?
люд лізе у землю???? я є частиною люду і можу Вам свідомо заперечити!
файна критика, але безгрунтя таки присутнє КОЖЕН САМ ВИБИРАЄ КУДИ ЙОМУ "лізти"
Коментатор Максим Вітер, [ 2007-02-04 14:08:27 ],
на сторінці поезії     "*** 13.04.05р."   Дяченко Валентин

Сам вірш мені сподобався. Але виникло враження що чуть кінець "Зе все вам наша шана внагороду!" не в ритм. Як на мене трошки потребує доробки. Ну і помилки трошки відволікають від читання "Ви є, були і завжди будИте" чи "внагороду!"
Коментатор Максим Вітер, [ 2007-02-04 14:11:47 ],
на сторінці поезії     "Мілленіум-епоха."   Дяченко Валентин

Мені сподобався опис подій, зразу перед очима картинка вимальовуєть, хоч і символічна але яскраво виражена.
Коментатор Максим Вітер, [ 2007-02-04 14:22:36 ],
на сторінці твору     "***"   Дяченко Валентин

Привіт! Дивно мені, що ти тут так мало своїх віршів розмістив. Ти ж їх стільки написав, деколи бувало ти за один урок зо два напишеш, а тут нічого з цього я не бачу. Виклади побільше ще з романтичної тематики ну і взагалі побільше віршів тут опубліковуй, хай люди почитають, навіть якщо добре й не оцінять, це вже їхня справа. Можливо хтось хоча б пораду добру дасть і тим самим, можливо, допоможе.
Коментатор , [ 2007-02-18 20:30:53 ],
на сторінці поезії     "***"   Дяченко Валентин

Я рада, що Ви впізнали мій погляд! Шкода тільки, що людина, для якої Я написала той вірш, абсолютно на мене не заслуговує. Щастя треба заслужити, Я, напевно, ще не заслужила.

А Ваш вірш Я би присвятило нашому спільному другу і ще додала, що ранити може не тільки слово, а й певні дії, яких Я від нього не чекала і, напевно, ніколи не зможу вибачити (впевнена, що для нього то не має ніякого значення), хоча Ви, дорогий Валентин, мене вбили морально не менше. Деколи двох почутих слів хватає, щоб розчаруватись в людині на все життя. Я би дуже хотіла, щоб Ви мені хоч щось пояснили і щоб Я змогла зрозуміти те, в що досі не можу повірити!

Найсмішніше те, що Я не вмію цінувати людей, які справді того заслуговують, Ви мені не раз про то говорили, а ще Ви попереджували мене, щоб не сприймала все серйозно, не вийшло.

Оцінила!Зробила висновки!Викреслила з списку моїх друзів деяких людей (це не про Вас, принаймні, доки ми не поговоримо). Сподіваюсь Я зможу дотриматись свого слова і більше НІКОЛИ НІКОГО не буду ставити на рівні з двома красунями, які заслуговують медаль "За вірність, чесність, відсутність цинізму, підтримку і дружбу".

Надіюсь, це залишиться між нами.

З повагою
щиро Ваша...
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-02-20 17:52:30 ],
на сторінці поезії     "***"   Дяченко Валентин

добиватися (свого) - вимагати, вимагти, домагатися, домагтися, допоминатися, допімнутися, упоминатися, упімнутися
Коментатор , [ 2007-02-24 00:51:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Дяченко Валентин

Я також думаю, що нам варто так поспілкуватися. Якщо чесно, то Я вже давно не ображаюсь. Я впевнена, що, якщо так сталося, то десь там, в майбутньому, мене чекає хтось набагато кращий, хтось, хто справді заслуговує бути біля мене.
Ви не повірите, але в мене також є своя таємниця... дуже схожа на Вашу.

А Любові Вам не варто добиватись, вона Вас не варта, хібащо Я думаю не про ту Любов.

Ваша поезія дуже оригінальна. Я ще раз переконалась, що „все просте - геніальне”.
Коментатор Катя Нагайчук, [ 2007-02-26 12:31:21 ],
на сторінці поезії     "***"   Дяченко Валентин

коротко та лаконічно, але актуально для кожної людини...
Коментатор , [ 2007-03-03 15:54:19 ],
на сторінці поезії     "***"   Дяченко Валентин

Насправді все не так трагічно :)! Якщо чесно Я навіть рада, що так вийшло, бо ці стосунки жахливо впливали на мене. Я постійно думала "Чому Я так сказала?", "Він правильно мене зрозумів?", "Не треба було того робити", "Треба було промовчати", "Чого він не пише?", "Він ще ображається", "Він читав ту СМС?" і т.д., а насправді не варто було навіть перейматися тою людиною!!! Щодо кохання, то НІ, це не воно! Напевно це було просто захоплення або моя примха, бо, якщо чесно, мені так по-справжньому було погано(після того) рівно 2 дні і не тому, що "кохана людина так зробила", а тому, що Я помилилася в найкращій подрузі. Ні, навіть не так, Я просто завжди чогось такого чекала від ного (Я ж казала Вам не раз, що Я йому не довіряю!), а від неї - ніколи. Позитив в цій історії тільки один - Я знову ВІЛЬНА :) і знову готова (по-справжньому готова) підкоряти нові вершини :)

Зараз мені дуже добре! Чесно, я почуваюся такою вільною, а найважливіше те, що Я нарешті звільнилася від нього, навіть не в плані зустрічання, а морально! На собі переконалась, що розчарування - найкращий спосіб зробити правильні висновки!
І, на даний момент, Я не хочу ні його ні її бачити близько біля себе, ні як друзів, ні як знайомих.

Мені так добре, весна в душі, весна за вікном, хочеться чогось нового, когось нового!!!

А щодо вашої фрази „ви відпускаєте людину, яка вас любить”, Я просто не маю ніякого морального права тримати його біля себе! Я хочу, щоб в нього все було добре, щоб його любили, а не використовували, бо Я можу його тільки використовувати, любити не заставиш!!!

Дякую за пораду (про коротші рядки), чесно кажучи, Я вже пробувала їх скоротити, але чогось мені дуже важко так писати, чогось так не виходить, забагато думок в голові, замало складів! Обіцяю, попробую, Вашим порадам Я завжди рада.

І останнє. Вірш „Кава” присвячений не для нього, він написаний так давно, що аж страшно згадати для кого він написаний, та й ту людину тепер важко впізнати :). Це була ще одна помилка в моєму житті, Ви її пам’ятаєте.

Вітаю з першими днями весни!
Щиро Ваша...
З шаленою повагою...
Коментатор , [ 2007-03-04 22:37:42 ],
на сторінці поезії     "Мілленіум-епоха."   Дяченко Валентин

Ви ПОМИЛЯЄТЕСЬ (відповідь на Ваше питання). А вірші такі тому, що Я люблю писати про почуття, кохання, розчарування не завжди свої, а інколи і свої, до речі, так як і Ви. Дуже часто слова спадають на думку просто для рими і те, що Я пишу - це моя реальність помножена на два, бо, якщо писати те, що є, то може вийти не „щирість”, а „буденність”, яка нікому не цікава!!! І не думайте, що всі мої вірші для нього, забагато щастя для однієї людини, йому і так пощастило, що Я була в його житті!

І взагалі, чого всі думають, що Я сиджу і ридаю??? Це не так!!! Знаєте, Я і вірність це теж речі не дуже сумісні, просто Я вмію розмежовувати дружбу і щось інше, тобто знаю, з ким можна, а з ким ні!!! Не знаю чого, але зараз мені з того всього дуже смішно :) Чого саме моє життя завжди якась „Санта-Барбара”???????? :)

Ви вважаєте чесним „втішати ту, котра любить Вас”? Хоча б раз навчіться на чужих помилках (в даному випадку на моїх)! З власного досвіду кажу Вам, що Ви не витримаєш довго, для мене це було і є самогубством. А щодо Любові, не ідеалізуйте її так, вона того все одно не оцінить. Краще ніяк, ніж абияк, краще ні з ким, ніж з абиким. „Непотрібні” люди ніколи на довго не затримуються в нашому житті, тому він не затримався і вона не зможе, хоча, кажуть, любов(Любов) приходить з часом, вибір за Вами.
Це вірш написаний в дуже гарному стилі.

З повагою Ваша Ангела...
Коментатор , [ 2007-03-18 23:59:15 ],
на сторінці поезії     "Нічна Мадонна"   Дяченко Валентин

Я шокована! Ви не знали хто Я? Ви взагалі читали те, що Я Вам писала? Чи так, переглядали, по діагоналі? Але це ВЖЕ немає ніякого значення. Для себе Я вирішила, що пора рухатись далі і в моєму житті немає місця для людей(людини), які не можуть визнати своєї помилки, а тільки кидають банальні фрази і стараються перекласти свою вину на обставини, чи то на когось іншого і для людей(людини) з поганим, жахливим, примітивним, жалюгідним, убогим смаком. Дивно, як легко можна опуститись від КРАЩОГО до гіршого, цікаво, що буде далі :), бо нижче вже неможливо, а вище, сміливості не хватить :), на щастя, це вже не мої проблеми. Кажуть жіночу половину людства можна поділити на дві групи: „дівчата” і „баби”, смішно, але навколо Вас дівчат ВЖЕ не залишилося. Неважливо. Загалом, хотіла повідомити Вас, що нашому спілкуванню справді прийшов кінець(мабуть, за Вашою ініціативою, бо Я ТАК хамити можу вічно) і наша дружба в’їхала в стіну, бо Я не бачу, не відчуваю і не чую нічого, що могло б змінити мою думку (вибачень Я не чула ні тоді, ні сьогодні і так розумію, що вибачатися ніхто не має намірів. Розумію. З ким не буває? Чого Я взагалі причепилась?).

Шкода, що через гордість ми нездатні зберегти дружбу, яка пройшла вже стільки випробувань часом, відстанню і порозумінням.

Кажете помилки помагають? Надіюсь Ця помилка Вам помогла зрозуміти скільки Ви мали і скільки Ви втратили.

З повагою Ангела.
Коментатор , [ 2007-04-20 22:43:16 ],
на сторінці поезії     "*** 13.04.05р."   Дяченко Валентин

Валентине! Я не хочу, щоб хоч колись, хоч десь, хоч якось зі мною таке повторилось, тому висновки Я для себе зробила.

Щодо мого невміння пробачати, то, напевно, Ви не помиляєтесь, тобто Я вибачаю, але ніколи не забуваю. Ваші вибачення Я приймаю і, в свою чергу, прошу вибачити мені мою фразу про „дівчат”, ”баб” і смак, хоча, щодо останнього, то Ви справді все неправильно зрозуміли (можливо колись і поясню, що Я мала на увазі :), повірте, Вам буде смішно так, як зараз мені), а, щодо двох перших висловів, то Ви самі знаєте, що Я просто хотіла нахамити, Ви ж знаєте мене, Я така :), та й Ви не дуже відрізняєтесь (Я пам’ятаю Ваш вислів про „баб” і „центр всесвіту”, оцінила :), хоча і не повірила :).

З повагою завжди Ваша Ангела...
Коментатор , [ 2007-11-18 23:57:32 ],
на сторінці поезії     "Кілька нот оптимізму дружби"   Дяченко Валентин

Як скажеш :)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-02-07 10:41:58 ],
на сторінці поезії     "Цвіте..."   Дяченко Валентин

Трішечки з милозвучністю попрацювати, деякі суто технічні помилки виправити, і зовсім гарно буде. "хвилювання знак" - "віщий знак"?
Коментатор Оля Бойчук, [ 2008-03-07 14:03:18 ],
на сторінці поезії     "Цвіте..."   Дяченко Валентин

Мені подобається. Легко і милозвучно читається,гарний зміст. Моя оцінка - 5.