Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Роксолана Вірлан (1971)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Підіймайся жити
    Такі важкі перелисти світанків,
    Такі - ночей тривалості - глевкі..
  •   Зла доброта
    Якою злою може бути доброта,
    що тих і сих, і всіх, прим'явкуючи - гріє,
  •   Зашепти над пораненим
    Мертва водо, з чорноставу,
    з джерела вода живлюща,
  •   Холодне небо
    Що ж це ти, небочко, що ж це ти,
    глипаєш бездною чорною?
  •   Мотиваційне замовляння- формулювання
    Брат мені - Вогонь займистий,
    а Вода - сестра.
  •   Рік без тебе ( світлоспогадне Ростику)
    Цей рік без тебе схлипував дощами,
    під шкіру ночі повз тягучим холодом,
  •   Будеш знати
    Йде босорка коловратом:
    просипайся, лісе - брате,
  •   Приїде мама
    Приїде мама - затепліє світ,
    усе набуде кольору і сенсу
  •   Ради ладу ( заговір на добро)
    Палю свічечку недільну -
    ткану променем ранковим:
  •   Приціл
    Війна не вміщається в рими, вірші у слова -
    як біль не вміщається в набряк важкого мовчання,
  •   Арей ( словоактивація енергій бога Арея)
    Зірними гронами, небними дзвонами,
    шумом гілок непокірних дерев,
  •   Стріли гострінь ( замовляння на посил помсти)
    Святенна помсто - чиста, мов кришталь,
    розпруго гніву, блискавко поцільна,
  •   Захиснословне ( магосвіт)
    Могутністю усіх стихій
    і силою вітрів нестримних,
  •   Закляття ( за Маріуполь)
    Бути чуду! Диву бути!
    Втятись ночі- дню рости.
  •   Нашепти на ворога ( магосвіт)
    Лісе, торганий вітрами -
    сильнодубий, чорноставий,
  •   Oдне слово ( наспіви у покинуте місто)
    Вже забуваю, забуваю
    за заволокою дощів
  •   Під знаком Плеяд
    У човні по воді, по слідах - по твоїх неокреслених,
    Під розгорненим небом і знаком високих Плеяд,
  •   Пливи собою ( Ahothaho)
    Вселенський обшир повниться життям:
    цвірчить зірками, бавиться болідами,
  •   Війни знамення (незвітреними слідами)
    Воям шиють мокасини -
    значить близиться війна.
  •   Усе життя, як танець сонця. ( незвітреними слідами)
    Таке святе озління влите в серце,
    така стрімка уяви донебесь,
  •   Видіння ( незвітреними слідами)
    Шукає корінь джерела,
    заскука - стрічі,
  •   Навіжений кінь ( незвітреними слідами)
    Ці святенні - ці Чорні Горби, наче хвилі завмерлі,
    витинають гибкі силуети з глибин небосхилу,
  •   Метелик в пелюстi ( незвітреними слідами)
    Дай руку, хлоп"ятко, дай мамі долоньку малу,
    Як ранок дає розсвітання розлогості прерій.
  •   Над білополем
    До першої відлиги, до скресань
    громОхких рік - ще тяглість миль обмерзлих.
  •   Смак помсти ( із циклу "Огнедуха")
    Яке солодке смакування помсти,
    який гірчавий присмак опісля.
  •   А може й справді (із циклу
    Я – гирло зла? Химерниця? Я – відьма?
    Так кажуть люди… всюди кажуть… Добре!
  •   Цей човен
    Звідкіль цей човен взявся тут плисти,
    собою ворушити гладь озерну
  •   Осенію. ( Із циклу "Огнедуха")
    Знаєш, я вже також осенію –
    тоншаю до пролисків душі.
  •   Гра з огнями
    ЗапожарІє - бог боронь!
    Ця осінь бавиться з огнями:
  •   Влада над Мухіббі ( присвята Hurrem) із циклу "Огнедуха"
    Любиш мене? А любиш?
    Ну ж бо, скажи! Скажи!
  •   Як знати...Із циклу " Огнедуха"
    Немає бога, татку, ти збрехав!
    Якщо ж і є, то, мабуть, кроволюбець!
  •   Обіцяй
    Це не осені карний огром,
    не від бурі здригаються осі –
  •   Заходить осінь
    Заходить в небо висота,
    Як слово в душу.
  •   Безчас
    Час не лікує – лікує безчасся,
    склюнувши розсип космічний з тарелі.
  •   Зажди
    Зажди, зажди - оце ж надійде осінь,
    Присвисне долом, вигорить в ярах.
  •   Ліліт
    Моя Ліліт...лелітко, злотозмійко!
    Отак ідеш супроти веремій -
  •   Здоровки, бандерівцю!
    Здоровки, бандерівцю мій!
    Розповився туман,
  •   То нехай не буде
    Сич на чорнім дубі
    зиркає в потойсвіт.
  •   * * *
    Розвольний серпню, я перед тобою,
    Мов голка гола, чиста, як сльоза.
  •   Дозволь ( Ahothaho 19)
    Дозволь усьому відбуватися:
    дзуміти бджілці, йти дощу.
  •   Світлоспогадне
    Заземлитися, притулитися,
    прилюбитися до трави.
  •   Розумна безконечносте.
    Розумна Безконечносте, кладусь
    на твою хвилю, виплилу з нізвідки.
  •   Відпускаю (Ростику)
    Залишаю Нью-Йорк, ярим сонцем розпечений. Ми...
    я на південь – в дорогу, а ти – вертикаллю – до неба.
  •   Древо (Магосвіт)
    Навчи мене, моє крислате древо,
    висотувати з бездни цятку тверді,
  •   Напутнє (Ahothaho 18)
    Усьому, що побачиш, не повір,
    і не повір нічому, що почуєш.
  •   Видовище ( Ahothaho 17)
    Гучні слова колись вернуться в тишу,
    значимості розтануть в небутті,
  •   Русалка
    Перегойдую твою лодію
    у свічаді води премудрої –
  •   А раптом...(Вдова)
    Тягнули з неба ятір сто вітрів:
    у землю впершись, витягали ятір-
  •   Розбуджені Духи ( Ahothaho 14)
    Та чого ж ти мене зазиваєш у пору приранню,
    у спросонну іще серцевину розкотистих прерій,
  •   Молоді Боги
    Лункава зірка в обрії згаса,
    з колосся здійнялася пташа зграя.
  •   Провідчуте
    Так мило озивається волошка
    На легкий дмух розвесненого дня.
  •   Гадання
    Неодмінно усе розхмариться:
    звиють війни, війнуть – і вйо!
  •   Замовляння на зцілення ( Ahothaho 13)
    Небо на тебе дихає
    бездною необнятою,
  •   Спокій луни
    Попросити б у себе пробачення
    за душевні незбуті побачення,
  •   Прийди тримати за долоню
    Як сніг перелоскоче сивий простір,
    граки прострочать білизну слідами,
  •   Висока ватра
    І як оті сади шуміли,
    І як оті шуми текли,
  •   Опташена душа
    Заблукла птаха на зимівлю проситься-
    Бодай до призьби, до піддашшя-хай би-
  •   Орлині гнізда
    І вже... і вже... і вже не має значення,
    куди летять осінні стежі страчені,
  •   Зіниця нашорошена
    Не те щоб ніч, а радше, чорний злак...
    Не те щоб злак, а зірна зав'язь думки,
  •   Вона (Магосвіт)
    Піде топити в бурних ручаях
    останні грона смуту золотого,
  •   Хвіст по осені
    І Чур, і Пек, і хвіст по осені,
    І триста коней навісних -
  •   Не така
    Чого іще ти вештаєшся в небі,
    Лиловий зойку - просвіте добра?
  •   Призимовий дух
    Не зійшлися зорі в небі тому,
    Вітер хмари вергнув набакир.
  •   Вільна
    Небо пролітнене сиззю скипіло,
    Вишерхло листя під утлим світінням...
  •   Народжується море ( Ahothaho - 11)
    З долонь твоїх народжується море:
    небесне дно, форелі золоті,
  •   Мелодія нічия
    Бачиться мені: посоловіє
    Літова зіниця - запливе
  •   Древні Дракони
    Вчиняйтеся, осердя крутоскельні,
    сочіться, трави, молочайним сном.
  •   Відьомським човном ( Магосвіт)
    Розквітли світляки у чорних вербах,
    яри втопили ночі кольори...
  •   Шлях до себе
    А при дорозі розмарин.
    На денці неба - зірна гуща
  •   Літо моє
    Літо моє, ой літо,
    Вишнями в небо влите.
  •   Завжди мрій
    Зазорена у цю ріку,
    Струмій на хвилі неподатливій.
  •   Здавалося б...
    Здавалося б усе вже перебуло,
    Прочулося усе на цих стежках,
  •   Світи течуть
    Нічого не трапляється даремно:
    Світи течуть навсіч антисвітам
  •   Словами золотими
    Помовчимо з каміннями оцими,
    При шепоті кульбабового моря...
  •   Лети до мене ( незвітреними слідами)
    Лети до мене снитися мені,
    Совина душе - тайносте шаманна,
  •   Веснокровне перевтілення
    Розбуди мене теплими лисками
    По чолі, по щоці та по рученці,
  •   Коли...( Магосвіт)
    Коли спадають у нічні полотна
    Пелюстя зір, обтрушених зі снив
  •   Квантова осінь ( Магосвіт)
    Дивом собі дивуюся
    З того добірного розсипу,
  •   Мовою душі
    Вона піде...вона завжди іде...
    Вона не обертається ніколи
  •   Родом із ранньої зірки
    Жити - смалити будні...
    Висмалити до останку
  •   Якби ти запитався (Магосвіт)
    Якби ти запитався мене - я б тобі оповіла,
    Як за надвигом осені - коні тупочуть руді,
  •   Косачка (Магосвіт)
    Пропадати тому хлопцю...пропада...
    Що ходив під мою яблуню рахманну,
  •   Ahothaho - 8 (лилові світанки)
    Проведи мене через долину полинну, шамане,
    Монолітове сіре будення і зав'язь віків,
  •   Мій човен
    Мій човен пише ймення на ріці,-
    Глибоке ймення вогняного Духу.
  •   Дар для Сонця (Магосвіт)
    Чорні очі - пекучі вишні -
    Вищі туги і тяжчі хмар...
  •   Жоржинна ярість
    Як пахло небо висотою
    І демонилися вітри.
  •   Зірні вовчиці ( Магосвіт)
    Посестро- Відо, вільшанкам і сойкам не спиться.
    Крильми тріпочуть у ночі тугий тулумбас.
  •   Варю нектари або Te amo
    Чотири вічності і місяць
    Варю нектари трав'яні -
  •   Ahothaho -7 (танець над осінню
    А давай цілу ніч танцювати над пасмами осені,
    Легковажити, важити легко над вигином леготу.
  •   Тонке нашестя
    Високий сум — красива глибина,
    Тонке нашестя золотих енергій.
  •   Не вір мені ( Магосвіт)
    А до завтра тебе вже забуду,
    Моє літечко — тля голуба,
  •   Люби мене
    Люби мене — як уперше.
    Люби мене — як ув останнє,
  •   Що я шукаю?
    Дзенькнула повня гуцульським дукатом,
    Срібно ковзнула свічадом озер.
  •   У толтетському лісі. ( Ahothaho)
    А ми ловили теплі згустки світла,
    Іздмухували пил зірковий з листя
  •   Магиня (Магосвіт)
    Гляди, як вона розворушує стерплі хребти -
    мов сотні драконів розвитих із льоль тонкосніжних.
  •   Сварожа Ніч ( в орбітах честі)
    Сварожа Ніч - осмолена і тягла -
    така воронопера Ніч Сварожа:
  •   Під п'ятим сонцем ( в орбітах честі)
    Під п"ятим сонцем вигорають землі,
    вугліє злото ветхих аннунаків.
  •   Груша на околиці
    Не йди до неї, доню, - не ходи -
    до висохлої груші на околиці,
  •   Липа
    І най би ще стояла приосінена
    до хати вересневої, до комину,
  •   Тому й жива
    Ця осінь - зійшла тінь конкістадора:
    надсадно напливає - тягло сунеться,
  •   Стебелина
    Падуть дощі - дощі падуть невпинні,
    мов заполоч розмотана й тужна -
  •   Зi серпнем
    Такої ще не бачила ізроду,
    як ніч ота, що зорями цвіла -
  •   Літо це намарилось ( в орбітах честі)
    і літо це намарилось тобі,
    і вчулися замальвлені округи...
  •   не Осінь ( Магосвіт)
    Яка ж терпка, яка химерна -
    як цівка світла в плазмі ночі;
  •   Воно того варте ( в орбітах честі)
    Давай-но видужуй, викронюйся в небну бурлінь,
    обламане гілля напругою тиші дозвучуй,
  •   ЯВА ( незвітреними слідами )
    Задиркувате місто хлюпає неонами,
    реве висотками - каліче плівку неба,
  •   Завтра запізно. ( в орбітах честі)
    Смерки які - ой, недобрі.
    Сонце яке - спадне.
  •   Земські гриви (Магосвіт)
    Зела мої, зела гожі -
    гриви поземського духу,
  •   Зелене ( Магосвіт)
    Зелене ворожіння - ой, зелене.
    Хупаве вигортання першородива.
  •   Дівчина на небному коні ( в орбітах честі)
    Покажи мені свою долоню,
    дівчино, на ярім румаку.
  •   Гоятлай (незвітреними слідами)
    Це тане час у клекоті смоли,
    рубає тіні лезо гостромісячне.
  •   не хникчи мені на плечі ( в орбітах честі)
    Зимонько-дівко, не хникчи мені, не жалій
    і не занензуй у груди сльотою з розпуки!
  •   З вікна золотого (Огнедуха - 12)
    Так ладно мені у твоїх оксамитових водах
    Так тепло вливатись у сни волошкові твої,
  •   Донома (незвітреними слідами)
    Летіли пера золоті - червоно танули.
    Розбитий обрій огнедухо розпачав.
  •   Лавиносердя ( незвітреними слідами)
    Наростає з потОйсвіту, міста напругу ятрить
    голосіння невмовчане. Видивом ночі закрапало.
  •   Лети додому ( в орбітах честі)
    Із неба роздолоненого диво -
    сяйвинко, з-поміж диму, зла, сльоти:
  •   Кленове заклинання ( Магосвіт)
    Дай мені одсумувати - не рушай мій сум,
    зойку високого у заклинанні кленовім.
  •   Люблю без кінця - ( синові - АрТурові)
    Привіт, мале, по збіганому дню-
    так файно впасти у твої обійми.
  •   Моя кохана ( в орбітах честі)
    Моя кохана, де твої мечі?
    У землю вгнані аж по рукояті?
  •   І як Ти в цьому виграєш бою? ( в орбітах честі)
    Ночеголосся. Вкоськаних отар-
    вузли мовчання. Витерплого люду-
  •   Сон (Кінець часів)
    Дув оркан, наче кипінь розлючений,
    диким норовом, крильми кервавими,
  •   Осінні кошики ( Мовою душі)
    Назбирала кислиці у кошики.
    Йшла пасльоном...ти - вересу кИлимом.
  •   Борись ( в орбітах честі)
    Дивися, приніч закипає
    на віях обріїв соснових,
  •   Літо вийде з берегів
    Вже завтра літо вийде з берегів,
    роззелено уплине в теплий окіл,
  •   Ротація ( в орбітах честі)
    Стою у травні по коліна!
    Пливу по вінця у весні,
  •   Це ж весна
    Небонько, це весна!
    Людоньки, - це ж уже!..
  •   Не здатися живим (в орбітах честі)
    Ці журно-білі накипи зими
    на чорній рурі танку і на гіллі.
  •   Галактичні рушники ( в орбітах честі )
    Земля забандажована снігами.
    Плюється арта дробом канонад.
  •   Покликаний
    Ламаючи замки нічної скрині,
    Ти кречетом упився волі гострої.
  •   Викровлюється воля ( в орбітах честі)
    Нерозщебетані світанки
    більмом осклілим в оці неба.
  •   Ядуча мова окупанта ( в орбітах честі)
    Цвіте війна у горя на стеблі-
    цвіте крізь осінь і у зиму пнеться
  •   Омана здовженої тіні (замальовка)
    Косого променю забава
    в часі призахідної миті -
  •   Чорна сова ( магосвіт)
    Золото це - зурочене.
    Золоту цьому не вір -
  •   Вдихнути серцем Україну
    О, сонця вихлюп - рідне босеня!
    Магнітна буре, циганча біленьке,
  •   Характерник ( магосвіт)
    І чаїною мовою моря, і кострища знаком-
    з білокостя виспівуйся, з крови скипай! Виходи!
  •   За честь - ( в орбітах честі))
    Сліди червонокрокі
    углибли в землю тісно...
  •   Унеблений у серце молодим ( в орбітах честі)
    Підземні води кров"ю підійшли,
    яко під горло задубілий ком.
  •   Не торкайтеся - ( танок Есмеральди)
    Не торкайтеся танцю вустами, руками, очима!
    Не сполохайте руху легкого вогненних вітрил.
  •   Заклекотала чорна ворожба ( в орбітах честі)
    Заклекотала чорна ворожба
    в гортані літа. Чернями війнуло.
  •   Думки ізвідтам ( в орбітах честі)
    Кимарить око тиші. В"ється нерв
    супроти ста армад осатанілих.
  •   Чи ж я не зашептала кулі? -( в орбітах честі)
    Чи оберіг тобі не намолила?
    Чи вишиванку не зацілувала,
  •   Шукаєш оком опертя ( в орбітах честі)
    Ще буде час на вечори рахманні,
    ще заіскряться з віч каринки зваб
  •   Під оболоком вигірклого літа (в орбітах честі)
    Скажи, що рветься звомплена стpуна –
    од пісні навіженої, не з горя.
  •   Хлопці, не смійте вмирати (в орбітах честі)
    Хлопці, не смійте вмирати..!
    ой полягло вже сміливців.
  •   Тіні Мокселі - спадуть (в орбітах честі)
    Гибіли тури твої, на три поля волаючи,
    капища вснули, прокільчився чортополох.
  •   Веснівна
    На себе заглядається Веснівна
    у дзеркало ковбані дощової:
  •   Сотник ( в орбітах честі)
    Сотнику мій, чи гадали учора ми, що
    нас доторкнеться війна незбагненно - реальна.
  •   Гніздо Незборимих ( в орбітах честі)
    Ти сьогодні десь там - у вогні недитячого бою,
    Я на іншому боці планети вигострюю стріли.
  •   Кровоперий Ангел (в орбітах честі)
    О, калиновий Ангеле,
    да й кармінне крило,
  •   Повcтанцям - Полеглим на Грушевського
    Вою, куди ж ти в заобрій?! - зарано ще! Весни
    придихом сонць не зігріли осклілу ріку.
  •   Kоли гасне нації імунітет***
    Kоли гасне нації імунітет,
    на милицях кульгає думка,-
  •   Ізкотилась перлина
    Розчахнулася обрію мушля,
    ізкотилась перлина Різдвяна:
  •   Tворимо історію ***
    Ми застаєм уривками історію
    і творимо самі її фрагменти,
  •   ВИТОЧУЙ РАЙ ***
    Допоки ми всі під сітківкoю Божого Ока
    і з нами Ярило сплахує ув унісон -
  •   Іронії вигин
    Хупава періодика дощів,
    одвільжено-осіння палітурка.
  •   Предків голос
    А сьогодні не просто запрошено нас -
    із небес ревом урвано в лет!
  •   Огнедуха - 11 ( Зболене)
    Співаю зрідка - вже мовчу частіше.
    Протяла тишу гілка кипарису.
  •   Oдходить красиво
    Напінена вохра летить листяними газелями,
    провіює сиву мережку тремких пaвутинь,
  •   Лише трохи усмішки
    Чорні янголи в крапочку білу- розчахнуті ночі,
    крукопері недосни пригрілися на підвіконні
  •   Повірити у себе
    Ти сю лодію виспівав нотами тужного моря
    і безвеслу її відпустив , наче в безвідь маяк.
  •   Небо одсонціло
    У наві неба - одсонціло - он же-
    осоння в галактичнім каганці
  •   Характерниця (Магосвіт)
    Отави полеглі - знеможене плем"я.
    Гуде бугили тонкосоло -напастя!
  •   ДракOсінь
    Розкайданені далі... Часовости мудра брова
    засуворіла гостро над Овида оком - досада.
  •   Телепортація ( наспіви у покинуте місто)
    Жовтолапого Сфінкса таємні сліди на Бродвеї,
    позіхають утомлені артгалереї дверима,
  •   Всесвіту пил
    Зеленню простір сит-
    сOками перемок.
  •   Надкупольні злети
    а за сплавами золота - гони...яка пектораль
    на біленькій - на шиї берези! -о царствена скитко,-
  •   Сім семипрядь для ПМівців ***
    Зачохлені душі та вікна забиті
    під силу лише одімкнути Поетам,-
  •   Літа серединка золота
    Літа серединка золота
    в чашах невибагливих камелій...
  •   Поциганчена огнями
    а котка дорога снить колесами-
    всіяна роменами, даліється.
  •   Ти в менe вір
    Ти часто мене називаєш у помислах янголом,
    а знаєш, насправді я грішна і зовсім земна -
  •   Липня Дух нектариться
    Нічні тумани, як молока емішів,
    луни півбринза впала з неба лавиці.
  •   Hавчилася дихати в завтра ***
    Вчинив мене янголом,Боже! - порадь:
    Як бути над ним? -коли серце "калать"...
  •   Чорні черешні - літа зіниці
    Червня черешні
    чорно-смолисті -
  •   Насердні фрески
    Хлюпочуться лилики в ночі чорнилі,
    гойдається бЕзсну судомисте гілля.
  •   життя - " зошит у клітинку"
    Утяти логіки надумане кільце...
    Не розуміти - відчувати і уміти
  •   Волосся і характер - непокладисті
    Рукоплавно пірнула, неначе у трави густі -
    в тугостеблі, що вперто й натужно пручаються вітру, -
  •   Розпелюсткована до серця
    Птахою безирійно змерзаю...
    у долоні падаю Твої...
  •   Кагорове розвення
    На кагоровім обрії нота Ярила чудна -
    ля мінорами ниє, легатами топиться, гинучи.
  •   Просерпантинене слідами ( душеперегук за Домініком Луцюком)***
    твоя домінія-
    стежинна лінія
  •   Ще одне полотнище (з ранньої творчості)
    Гойдалися модрин розлітні гами,
    і скелі шпиль царів - як Колоксай.
  •   Молочно-сонячний вітрун
    Протестувальнику малий,
    вереденятко карооке.
  •   Долевійні вітри
    Випасала вітри
    у лазурі посонного неба,
  •   Сонцепомазання
    Хвилюють обрій згиби гір.
    Ліси онімблені у весни.
  •   Любовна мадера (наспіви у покинуте місто)
    Серцями пташиними небо нaповнене грає,
    крильми перебовтана гусне вершкова блакить.
  •   Гострила серцервійного ножа...(Огнедуха - 10)
    Гострила злоболезого ножа-
    aспідa ікло гостроятаганне.
  •   Сад - яблукодатель ( Огнедуха - 9)
    Сни мої тобою нашорошені,
    тужавіє серця оболок.
  •   Без мене - із циклу " Огнедуха"
    Ярі ночі - шарі дні,
    чужини ненатле ложе.
  •   Розкристалена сутінь
    Не забувайте крапку ставити над "і",
    коли навіялися брехні з гирла ночі,
  •   Душеперегук
    Багато з ким пірнати можна в ночі,
    у перелюбній лодії плисти,
  •   Роду мед
    Пахне сонцем і любов"ю...
    Квітовид югнув до гір.
  •   Накликана гаївками
    ВиходИла з молочної купелі - глею туману
    і заносила руки голюнькі угору...плила,
  •   Пелазги- перелітники
    У ночі гаварецьке чорножбання,
    вельможно запливали перелітники-
  •   Зими напівпритомна воркота
    Мороз - на цвіт, сніги- на крила тОнкі -
    іронії шторми - природи жарт.
  •   Розбалансована весною
    Ледь розгорнулось язичками листя,
    а вже плітки зелені розвело.
  •   У цій порі
    Гутного сонця лункаве вібрато,
    німбу мосяжного - тепле кільце.
  •   На гранітах міст ( студенство 90-их)
    Ми кров"ю підіймались y стеблі
    земного віку, в пуп"янь підпливали,
  •   Чатую сон твій
    Оце, коли дитя зачула в лоні я-
    одразу знала: Син! Вояка! Вогнище!
  •   Hайнебніше з див (Наспіви у покинуте місто)
    Павучки- альбіноси мережили простір часовости,
    ошелешено, - білі Аркани зими,- круговертили.
  •   Безсоння (Наспіви у покинуте місто)
    Чи птаха- Білодайна пролітала
    і вигубила пера легкопухі ?-
  •   Цятка сонця
    Із льоду брил укладені мости
    не дочекають ейфорії весен,
  •   Зимові перегуки ( наспіви у покинуте місто)
    Піднебесної пластики хмар - неземна теракота,
    тонкопальцями з неї чаклує Завія дива.
  •   Небесна кутя
    Відун шукає зорі на кутю -
    зернята маку в небі дріботіють.
  •   Змовчане завіконня
    Вила вовчицею дико-пребілою,
    аж ізкипали сніги схарапуджені...
  •   Як дивно одягтися в серце
    Сакральна ніч, Земля у синім німбі,
    Хвостом хлюпоче риби ера...Диво!
  •   Згадколовля
    Хитрує рудо-вогняна лисиця,
    в осклілім небі гостро мружить око.
  •   Забута подруга
    Вечірник - зорелапий Скарабей,
    заволочив сонливе Сонце в невідь...
  •   Прощай
    Анумо вже "присядем на доріжку",
    коня покине загнаного Час-
  •   Стугонять розпанахані гени
    Чорний досвіде, дай нам отями
    окропи огнезірно з Небес! -
  •   Тональності мідного шалу
    Пересипане звуками листя скипа норовисто-
    диригує сьогодні не будь-хто, - а сам вітровій.
  •   Світлоспогадне
    Висока тиша...небоповінь вечорова...
    Люнарний янгол оперезаний сузір"ями.
  •   Це важливо
    О мудросте, дай вміння обгорнути
    Життя хвилини в пелюстки любові,
  •   Повстанська любов (в орбітах честі )
    А у мене був ти - був у буднях, омитих огнями.
    Небо рвалось од куль, але чудo, що в мене був ти!
  •   Знебопроба
    Най урветься терпцю перевузлена нитка
    на кужельце знедолі намотана. Склоки
  •   Мрійте
    Люди, мрійте чисто і джерельно!-
    запилкуйте слово у зеніти.
  •   ніякої осені - просто декори життя
    Світанок одзьобав останню зорю- ночевицю,
    зазернену небо-тарелю світла залили.
  •   Вишнеоке безсонько ( Огнедуха- 8)
    Моє мале - безсонько вишнеоке,
    чого не спиш у пOру безлелеку?
  •   Осені дух
    Просічена летом лелеки - шаркою стрілою,
    крила тугоперого лезом утята, кровиш
  •   ЛЮБОВ У ВСІ ЧАСИ ІІІ
    Зeмля чаділа - запахи війни...
    A небо голосило зосеніло.
  •   ПОЛЮБИЛА ( Огнедуха 7 )
    Розпеленана з пуп"янку - з дива дитинного...Кинута
    на шрамовану стьожку дороги- лишається йти.
  •   Сонце одзвучало
    Яка досада!- сонце одзвучало-
    перелило сусалі дo листви.
  •   Крила
    Що мені є з тими крилами?-
    Боже мій, роздивись!
  •   Танець ( Огнедуха - 6 )
    Стамбульське небо колeться зірками
    і місяць яничарить сни зомлілі.
  •   Продаж на Безeстині ( Огнедуха 5 )
    Це істина: у світі все мінливе-
    от був сей день і вже його нема.
  •   Причал печалі
    Причал печалі...зОлота зотлінь...
    оковдрилась у притінь товщилезну
  •   На кадризі ( Огнедуха 4 )
    Сей день уже розплавлено-кервавий
    розлився із-під місячного леза
  •   Осені прелюди (замальовочка)
    Сонце охолоджене-
    зерня безпритуле -
  •   СОН ( Огнедуха 3 )

  •   ЮНь ( Огнедуха 2 )
    На зблиску леза літа і серпа,
    звойоване на смерть од косовиці,
  •   Дитинство ( Огнедуха - 1 )
    У перламутpi неба - куполи
    плили зазолотіло проти вітру -
  •   * * *
    Гофровані спекою дні погасаючи, тліють.
    3аспрагла вільготного подиху ветха земля,
  •   ДУШЕ, ЛЮБИ!
    Душе, прозорій і не ймись лихим-
    бо це тобі до вроди не пристало,
  •   Я повертаюся
    Злoтокоса моя, бурштинова,
    Україно! В осінню пору
  •   Залишений ( наспіви у покинуте місто)
    Невзятий мною в туголикі будності-
    лишайся святом в епіцентрі спогаду.
  •   ГНІВ
    Коли ваш гнів сягає величин
    Пекельної, тяжкої амплітуди -
  •   КОМАРНЯНСьКЕ ЛІТО (спогадне)
    Ряхтить легенька паволока літа,
    Гілки зважнілі тулить до землі.
  •   МАМУСЯ_ - їЖАЧОК ( простобуденне)
    Сьогодні я мамуся - їжачок...
    на голці кожній сотня думочОк.
  •   ПОРАНЕНО ВЕЧІР
    Поранено вечір! Підмогу негайно!
    Пронизано груди! - ридають глибини.
  •   Розпусниця
    Розпусниця яка..! - довкіл розпуста
    з її торкань до пуп"янків тугих,
  •   * * *
    В інтернетний простір
    потопаю
  •   НАСТРОЄВЕ
    Живу під забороною писати-
    в мені поет не гасне попри все.
  •   Мій звукосвіт!
    Мій звукосвіте! Ще при теплім лоні
    Моєї нені й купелі тридзвонній*
  •   ДРУГ
    Друзів на світі так мало-
    так мало друзів.
  •   Позич струну...
    Гітаронько, позич мені струну
    під Ля мінор сердечного настрою.
  •   КОЗАЦьКА ЛОЖКА
    На пEчі борщик смачно закипає,
    Є теплий хліб і буде діткам сить.
  •   Доторкнися
    Доторкнися до мене любов"ю-
    Ти відчуєш яка я безмежна.
  •   Наснись мені -
    Наснись мені..! прийди нечутно в гості!
    Дверей тягар тихенько відчини.
  •   * * *
    Подай мені, Боже, сім крилець
    I Сім непоборних щитів!
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки