Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Потьомкін (1937)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-10-20 18:56:16 ],
на сторінці поезії     "Радість досвітнього ранку"   Потьомкін Іван

Рух - це життя, кажуть. Життя - це рух.
Коментатор Семен Санніков, [ 2019-11-09 09:44:01 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

І справді так.
Семен.
Коментатор Семен Санніков, [ 2019-11-09 16:25:07 ],
на сторінці поезії     "Шалехет і листопад"   Потьомкін Іван

Існують гарні рими для "відліта".
Та вірш і без них практично нічого не втратив.
Семен.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-11-09 18:09:37 ],
на сторінці поезії     "Шалехет і листопад"   Потьомкін Іван

Прекрасно, пане Іване! Вірш класний, суперовий! Особливо сподобалася фраза про Європу і птахів.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-11-09 18:10:59 ],
на сторінці поезії     "Шалехет і листопад"   Потьомкін Іван

Перший раз пошкодуаала, що не можу оцінити, бо поставила б 6 балів.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-11-09 21:03:16 ],
на сторінці поезії     "Шалехет і листопад"   Потьомкін Іван

До вірша хотів би додати ще й таку подробицю: Ізраїль виділяє корм для перелітних птахів в долині Хула.
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-11-11 09:05:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Побільше б таких див у житті. Щоб воно не здавалося сірим і буденним, особливо пізньої осені! Гарно, пане Іване)))
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-12 22:45:26 ],
на сторінці поезії     "Ігорю Бродському, невтомному мандрівникові"   Потьомкін Іван

Досить інтересна присвята.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-14 09:43:21 ],
на сторінці поезії     "Дитяча провина"   Потьомкін Іван

Нещодавно бачив дещо схоже.
Схопилася пташина та й побігла - щоби я за нею.
Та нащо вона мені. Та і йшов собі наїденим.
Бігла-бігла, зупинялася-очікувала, а поті знялася та й полетіла. Певно, до своїх.

Дякую. Гарний щемливий вірш.
Ю. С.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-11-14 11:36:16 ],
на сторінці поезії     "Дитяча провина"   Потьомкін Іван

Так щемно, ьоркає неймовірно, пане Іване! Дивно, що Ви картаєте ще й досі себе. Слава Богу, що вижили! Міцного Вам здоров'я!)))
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-11-14 11:36:45 ],
на сторінці поезії     "Дитяча провина"   Потьомкін Іван

Торкає
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-15 12:11:33 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Ген виявився сильнішим за все інше.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-11-16 11:01:50 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Так... сумно...
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-11-16 13:27:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Справді сумно і прикро. Якщо ж ідеться про Ген, то його подибуємо в приказці: "Якось та буде, бо ще не було так, щоб якось та не було".
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-16 16:42:02 ],
на сторінці поезії     "Дощ в Ізраїлі"   Потьомкін Іван

Видовищна поезія, приємні для сприйняття результати літхуд відображення. В цілому прекрасно.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-18 17:34:32 ],
на сторінці поезії     "***"   Потьомкін Іван

Потужно так вийшло, наступально. Можливо, тому що окситонні рими. Можливо, тому, що авторські переконання безумовно авторитетні та зрозуміло висвітлені.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-11-21 12:23:03 ],
на сторінці твору     "Муса"   Потьомкін Іван

Передавайте привіт гарній людині з України!)))
Люблю, Ваші мініатюри!
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-23 17:36:21 ],
на сторінці поезії     "Дощ уже в дорозі"   Потьомкін Іван

А нам би снігу, бо мороз.
Зі снігом ослабне.
Можливо, "за То́ру вже готові сісти".
А що - нехай просякають.
Можливо, "В Єгипет хмари чомсь полинула".
Загалом зрозуміло, сприймається і поділяється.
Кому дощі - морока, а кому бездощів'я - не життя.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-23 17:41:51 ],
на сторінці поезії     "Дощ уже в дорозі"   Потьомкін Іван

хмара.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-25 12:45:45 ],
на сторінці поезії     "Мінорне"   Потьомкін Іван

Цікавий і перспективний авторський задум.
Вже два місяці як лелеки відлетіли. Ще було листя.
Але скоро назад. До бруньок.
Приємне очікування. Тривожне теж. Як їм там і чи вчасно повернуться. А нашому птаству перезимувати би.

Дякую,
Ю. С.
1   ...   132   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   167