Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ігор Павлюк (1967)
Забув я віршів рвані клаптики:
В руці Творця моя рука...
Із Ним ми творимо галактики
І ДНК!

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-01-20 13:08:36 ],
на сторінці поезії     "Братові"   Павлюк Ігор

Вибухова антитеза...
Коментатор Ігор Шоха, [ 2016-01-20 14:39:27 ],
на сторінці поезії     "Братові"   Павлюк Ігор

Антитезою мало би бути - смоли, а не води. Але ми добрі і навіть безрукі з милості безрукових і михалкових готові подати хліба за ніж у спину.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2016-01-21 11:29:54 ],
на сторінці поезії     "Братові"   Павлюк Ігор

Тут брат в сенсі Брута, а не старшого... Мабуть.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2016-03-01 17:00:59 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

До оголеності відверта сповідь, в якій, щоправда,знаходиш дещо й своє.
Коментатор Олена Балера, [ 2016-03-04 17:37:45 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

А чи не можна: "Де нашим душам воздадуть по вірі"?
Коментатор Ігор Шоха, [ 2016-03-04 20:46:52 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Добре умієте передати біль світу.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2016-03-15 16:18:35 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Діти просять ніжності та хліба...

Дякую за поезію.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2016-03-15 18:42:42 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

І хреститись проситься рука.
На Христову рану, не на німба...

!!!
Коментатор Олександр Міщук, [ 2016-04-09 00:04:07 ],
на сторінці поезії     "ЗУСТРІЧ ЗІ СТАРИМ ДРУГОМ (Із циклу «У скляній корчмі»)"   Павлюк Ігор

Ein Treffen mit altem Freund
(Aus dem Zyklus „In der Glaskneipe“)


Mit altem Freunde traf ich mich gestern bei schwarzem Biere.
Mit ihm besprachen ganz unser Wesen,
trübselig, lyrisch.

Für die wir tranken, die schon im Abflug…
Für die, die leben.
Dass unsre Zeit fliegt so, wie ein Eilzug,
rasch uns entgegen.

Dafür, dass trotzdem uns etwas bleibe.
Wovon? Wozu denn?
Wie Tauwasser nimmt ein das Ew’ge
Die Angst, die Sünden.

Zum Kommunismus endlich zu kommen,
verspricht mehr keiner.
Wohin? Wofür denn wir uns beeilen?
zur Leichenfeier?


… Mit Freund wir saßen am Ahorn gelben
mit schwarzem Biere.
Es ging uns herrlich, so morgens frische,
all‘ schien uns grüne.

Es flogen Vögel, die Federn fielen,
Gesänge klangen.
Und leise klirrten des Freunds Medaillen,
das Schwarzkreuz schlagend.

Und aus der Tasche nahm ich als Gabe
Eins meiner Bücher ….

Es ging uns ewig, es ging uns trübe,
Es war uns nüchtern.

01.03.2015

Deutsche Nachdichtung: Oleksandr Mishchuk
переклад на німецьку Олександр Міщук
Коментатор Олена Герасименко, [ 2016-11-22 15:11:06 ],
на сторінці поезії     "Україна... Танці на протезах..."   Павлюк Ігор

Як добре Ви написали: не ставити оцінку! Важко оцінювати такого автора - справжній талант здатен сам чесно себе оцінити. Тема війни мені близька й болісна. Ви для мене - взірець поета, твір мужній! Дякую!
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-21 21:41:10 ],
на сторінці твору     "Володимир-Василій "   Павлюк Ігор

Каторжна праця. А читати було як тяжко! Зате цікаво.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2022-04-15 10:45:55 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Дуже сильний вірш, вражаючі образи!
1   ...   174   175   176   177   178