Автори /
Віктор Кучерук (1958)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Скінчилася...
•
На морі
•
* * *
•
На пляжі
•
Відпустка
•
Розчарування
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
У спеку
•
Не питай
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Епізод
•
Порада
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Стимул
•
* * *
•
Не така
•
Біля колиски
•
* * *
•
* * *
•
Дзвіночок
Ще бродять за вікнами тіні бліді,
•
Неочікуваний вірш
•
Пора
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Поет і планшет
•
* * *
•
* * *
•
Повечір'я
•
* * *
•
* * *
•
Такий вдачею
•
Уранці
•
* * *
•
* * *
•
Песимісту
•
В мережах
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Молодість
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Тепер
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Невже?..
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Сумління
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
На воді
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Невідворотності
•
Сяйво весни
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Пам'ятний вальс
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
За три кроки
•
* * *
•
* * *
•
*.*.*
•
* * *
•
*.*.*
•
* * *
•
Голос Почайни
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Я - дивак...
•
Дбайлива віхола
•
Україна...
•
Збайдужілому товаришу
•
Вічний слід
•
* * *
•
Плин
•
Вихор юності
•
Сходять зерна
•
Про тебе...
•
Калейдоскоп
•
У Вербна неділю
•
Запах меду
•
Як в юності
•
Єдина прикмета
•
Хмари
•
Між трав
•
* * *
•
Труждання
•
Розставання
•
Тінь світання
•
Омани
•
Моє життя
•
На східцях
•
Навесні
•
Справжній Гриць
•
* * *
•
Тобі на втіху
•
Встиг
•
Степ
•
Вікова відрада
•
Неприваблива акварель
•
* * *
•
Вабливі видива
•
Вишгород
•
Прикмети березня
•
Добра звістка
•
Чудове місце
•
Вишивала сину...
•
Не втішай...
•
Жура
•
Немає матері
•
Влада війни
•
Удосвіта
•
Я радий...
•
Нема надій
•
Двоє
•
Непримітний подорожній
•
Зливки весняних слідів
•
Життя ходу не зупинити...
•
Не видно...
•
Відлуння війни
•
Сину
•
Несподівана зустріч
•
Невтішне зізнання
•
Українські сліди
•
Яблука
•
Матерям України
•
Болячка
•
Благовісники
•
Тремтіння
•
Вчуваючи омани
•
До побачення
•
З Новим роком тебе, дорога Україно!
•
Душі на догоду
•
Голосом недоспаних ночей
•
Занепокоєння
•
Удача
•
Під снігом
•
Прощання зі снігом
•
На дорозі надій
•
Не муч мене
•
Без доріг
•
Сніг
•
Сестри
•
Самота
•
Свічка пам'яті
•
Марні очікування
•
Екстремальний політ
•
Сніжного вечора
•
Зважаючи на досвід
•
Спомин про презентацію
•
Спомин про розставання
•
Прикмети старості
•
Вдома
•
Не знаю звідки в мене ці думки...
•
Львівська кава
•
У Вишгороді
•
Дитячі малюнки
•
Передчуття, прозріння чи уява...
•
Середина осені
•
Наспівуючи пісню
•
Чоловіча пам'ять
•
Мигкоче золотом і воском...
•
Тримайся...
•
Благо
•
Незабутнє
•
Усе - так само...
•
Мандрівникам
•
Найдорожча рідня
•
Уже...
•
Падолист
•
Хочу...
•
* * *
•
В очікуванні слова
•
Літнє повітря
•
Незамінній
•
Під дощем
•
Вишгород прощається з Героєм...
•
Творчість
•
Не обманути
•
Святковий день
•
Пролог до майбутнього
•
Не говори...
•
Пенсійний вік
•
Місячної ночі
•
Вічність
•
Дружині
•
Скрижалі
•
Пекуче літо
•
На згадку...
•
Автобіографія
•
Вибачайте, мамо...
•
Рідній школі
•
Обікрадена часом земля
•
Півники
•
Дощові думи
•
В очікуванні...
•
Імпровізуючи експромтом...
•
Відкохав
•
Без відповіді
•
Радониця
•
Самотність
•
Коренеплоди
•
Дарма...
•
Живу!..
•
Веселка
•
Весняні пахощі
•
Радіація
•
Благодійнику
•
В Ботанічнім саду
•
Весна
•
Не залишилося нічого...
•
* * *
•
Залишаймося людьми!..
•
* * *
•
В зимовому полоні
•
Протяги
•
Перезимую...
•
Пересторога
•
Ревнощі
•
Відхід весни
•
Пам'ятаю
•
Не корімся
•
Тривожно
•
На морозі
•
Взаємність
•
Нехай збуваються!
•
Завірюха
•
Зустрілися
•
В передчутті снігів
•
Свавілля дощу
•
На переправі
•
Туман
•
Туга
•
Досвід
•
Війна
•
В обіймах сонця
•
Радість
•
Перекличка
•
Жур
•
Згадки
•
Осінній снігопад
•
Світляна навала
•
На дорозі
•
Похололи пестощі дівочі...
•
Ти така, як і я...
•
* * *
•
* * *
•
Осінній день
•
На Покрову
•
Минаючи осінь
•
Прозорість осені
•
Давно було
•
Осінні спогади
•
Незручність
•
З лікувальною метою
•
Минає літо
•
Перед сном
•
Спекота
•
Щось не так
•
Освенцім
•
Нехитрі уроки
•
Постійне правило
•
Подалі від гріха
•
В очікуванні грози
•
Замість тоста
•
Відпустка
•
Зоряно
•
Споглядання
•
Нездогаливому
•
Інший жереб
•
Мамині долоні
•
До завтрашнього дня
•
* * *
•
Зачекався
•
Напровесні
•
Пізньої осені
•
Говори
•
Після боїв
•
Біля мами
•
Замріявся
•
* * *
•
В кого вдався
•
Весняне
•
Терпеливий
•
Біля годівнички
•
Чом радіє так серце моє?
•
По снігу
•
В негоду
•
Невизначеність
•
Відкриття
•
Звістка про правду
•
Колискова для онуки
•
Українцям
•
Соромно
•
Минання
•
Поводир
•
* * *
•
Ази
Безкрайність і кінець
•
Нехай
•
Троянди цвіт на оксамиті...
•
Нащадкам
•
Істина
•
Зізнання
•
Після спілкування з котами
•
Осінній вірш
•
Після відпустки
•
Пролетіло літо
•
* * *
•
2014
•
Відшукай
•
Клич
•
Епізод
•
* * *
•
Ненажера
•
Серпень
•
Я всім скажу...
•
Невиправний
•
Все минеться
•
Суть
•
Уклін тобі, світанку літній...
•
Я не можу тебе не любити
•
Невигадане
•
Гірке літо
•
Не про те
•
* * *
•
Жорстокість
•
Пора
•
Ти на світі - єдина така...
•
Сумління
•
Добрий настрій
•
Горе
•
Холодне літо
•
Безсилля
•
Роздум
•
Прозріння
•
Зустрічі, проводи...
•
Вперед
•
Побажання
•
Настанова доньці
•
Повинен
•
Ти і я
•
* * *
•
Після грози
•
Забута могила
•
Прости
•
Вартовий розлуки
•
"Друзям'
Моїм діянням свідки
•
Біда
•
Абрикосовий цвіт
•
Кіт
•
Вишгород мій...
•
Незгасна зоря
•
Земне життя
•
* * *
Дитинство пахне радощів слідами
•
* * *
•
Додому
•
Прощавай
•
Весело
•
Досада
•
Зажурена ніч
•
Де ти, друже?
•
Одкровення
•
Біля труни
•
Священна мета
•
Мамина усмішка
•
Пролог до зустрічі
•
Обрії
•
* * *
•
Я йду...
•
Вишгород - межує з Межигір'ям...
•
Загреба
Країна невдоволена,
•
Непрощена душа
•
Без образи
•
Двірник
•
В майбутньому...
•
Влада листопада
•
* * *
•
Помста
•
Цікавість
•
Голос землі
•
Cуміш
•
Спроби
•
Чекання на...
•
Порожнеча
•
Ярмо байдужості
•
Заблукалий
•
Романтик
•
15.10.13
•
Негадано-неждано
•
* * *
•
Не стихає біль...
•
Неминучість
•
Безнадія
•
* * *
•
Біля годинника
•
Cуворий зміст
•
* * *
•
Бабине літо
Обтрушує яблука вітер
•
На вокзалі
Оточує колом, снує мимо мене,
•
Без відповіді
Розвиднюється мляво восени –
•
Порада
І.Д…
•
Невільник
•
Непорозуміння
•
Як не повірити знову...
•
Післясвяткове
•
Химери
•
Не спиться…
•
Зоря моя вечірня...
•
Скінчається історія...
•
Фраза
Я витерпів болі, розвіяв жалі,
•
Зачекай... Схаменися... Отямся...
•
Як пахне солодко життя...
•
В дощ
•
Вірність
•
Грай, бандуро…
•
Довгождані дощі принесли прохолоду...
•
В жнива
•
Незагоєна рана
•
Прохолодою вітер дихне...
•
Болить душа
•
Присвята матері
•
Час розмелює дні, наче жорно зерно...
•
Заклик
•
Нехай збувається
•
Зачаклований
•
Запах матіоли
•
Сліди
•
Рідня
•
Повітря
•
Мене розсудливість так хватко...
•
Ідилія
•
Шурхоче, шепоче, похрускує...
•
Під Лютіжем
•
Післявесільне
•
Не сумуй
Сестрі Олі
•
Розмова з мамою
•
Спогади
•
Мамі
•
Древня хата
•
Жінці
І все – таки ніяк не розберу,
•
Мамина правда
•
Час мисливця
•
Спонукання
•
Останній сніг
•
Хто ти?..
•
Передчуття
Хляпнула зненацька хвилею дзвінкою
•
***
•
Пригадалося…
•
Зустріч
Немов озвалась молодість луною
•
Дружина
•
Мушу…
Без подиву і клопоту,
•
На порозі
І перший сніг, і дощ останній,
•
Друга мама
•
Материнські настанови
•
Потаємність безрадісна ночі...
•
Воскреслий
•
Пристрасть
•
Зимової ночі
•
На іменинах…
•
Довічні бажання
•
Україна
•
Ти
•
Мертвий грудень
•
Волосся
•
Очікування
•
Вишня
•
Листопад
•
Омани
•
Признання
Не скаржуся, не каюся, не плачу,
•
Стеблина
Змінилася кольором нині вона
•
Синівська сповідь
•
Здається диво - сном життя
•
Аргумент
Я. П…
•
Невтямки
•
Моя доля
•
Щастя
•
Зашуми непокірно, калино…
•
Новий день
За вікном сріблясто засвітало,
•
Надіюсь
Тобі одній не зраджу я нізащо,
•
Гріх
•
В батьківській хаті
•
Незабутній
•
Без слів
•
Жартівлива пісня
•
Незгасна свіча
•
Загадка
•
Пародисту
І. Г…
•
Буревій
•
Липень
•
Червень
Чарівною повінню блакиті
•
Увечері
Уже холоне вечір літній,
•
Вночі
•
Мені без тебе…
•
Кременчук
Перехрестя стрічань і розлук,
•
Самотність
•
Гра
•
Літо
Зливами умите, сонечком зігріте,
•
Де ти?..
•
Мимрення
•
Одкровення
Запашна прохолода весняної ночі
•
Передгроззя
•
Забарився
Г. К...
•
Научи мене, мамо, співати...
•
Фантазія
Дурманить травень пахощами трав
•
Випадок
Сонце золотило обрій на світанні,
•
9 травня
•
Треба йти
•
Матері
•
Струна
Оживе, забринить, залоскоче
•
Згасли мрії, наче зорепади...
•
Я до тебе непомітно...
•
Буковина
•
Приходь
•
Заплаканий досвіт
•
Ясноокій
•
Весна нестримно повнить соком...
•
Мов побував у рідному селі...
•
Тривожним шумом верховіть...
•
Едем
•
В передчутті весни
Ледве зникла прохолода нічки
•
Весняні марення
•
Давай пробачимо похмурі...
•
Наука
•
Щука
•
Щасливчик
•
Без роздумів
•
Мамина душа
•
Дні
•
* * *
•
Невимовність
•
Там, де пахне солодко аїром...
•
Зимова пісня
•
Чаклунка
Л.Д…
•
Мій світ
•
Прохання
•
Кохання
•
“До Євро”
Славетній слов’янській родині
•
Казав дідусь
•
Згадки
•
Доріжка
•
Суть
•
Негостинність
•
В зимовому полоні
•
Закоханість
•
Зачарованість
•
Зимові роздуми
•
Материнські настанови
•
Поклик
•
В'язень
•
Уява
•
Початок
•
Сум
Чи слів його погасли звуки,
•
Іронічні рядки
•
Навчання
•
Радість
•
Невиправні
•
Анумо
•
Не квапся
•
Шарудить сніжинками зима...
•
Біля ялинки
•
Рідний край
•
Молитва за Вишгород
•
Співанка
•
Впевненість
Крізь літа і відстані минуле
•
Невже не відчуваєте між рим...
•
Я гадаю, що не випадково...
•
Треба
•
Ім’я
Радію тобі, Україно моя,
•
Обминають мене заметілі...
•
Спогад
•
Мовчання
Розкаже, буває, мовчання,
•
Прощання
П’ять хвилин до початку розлуки
•
Про себе
Живу, працюю і люблю,
•
Сльотливо, порожньо і сіро...
•
30.11.10
•
Осінній день
•
Моє покоління
•
Мамині пиріжки
•
Гріх
•
Щем
•
Бринить душа
•
Осіннє
•
Каяття
•
Осінь
•
Озовися...
Хоч на вулиці ще не зима,
•
Без відповіді
•
Мета
•
Пророче
•
Замерзання
•
Привід
•
Вода Дзвонкової криниці
•
Острах
•
В тумані самотності...
•
Жовтнева заметіль...
•
Боротьба
•
Тобі
Н. К…
•
Вірші
•
Певно, звик я до тебе, бо нині...
•
Передчуття
•
Рідна мова
•
Долоні
•
Невагомий, жовтий, тополиний...
•
По сліду
•
Ми
•
Сівач
•
Увечері, осінньою порою...
•
Дяка
•
Вересень
•
Яка ти, доле моя, вперта...
•
Ранок
•
Хіба можна цей світ не любити...
•
Зустрічались крадькома...
•
Перше кохання
•
Жовтим ластовинням обліпило...
•
Привіт, маленька батьківщино...
•
* * *
•
Красива ти, моя любове...
•
Не біжи…
•
Любі серцю змалечку простори...
•
Неначе сни в полон взяли...
•
Мене всього спили до денця...
•
Де віття вербове ще нижче обвисло...
•
Гребу бадилля на городі...
•
Задощило небо і земля розмокла...
•
Споглядання
•
Любове вічно, Україно...
•
Пальцями, устами і диханням...
•
Іржаві пасма хуртовини...
•
Передчуття німого болю...
•
Стоїть на протягах осінніх...
•
Світлий день за даллю голубою...
•
Неспівзвучність і слів, і мелодій...
•
Чи появилось часу більше...
•
Якби були шляхи відкриті...
•
Хоч набігався вже досхочу...
•
Ні шереху, ні запаху, ні блиску...
•
Коли світанок у воді...
•
Якщо знов оминула удача...
•
Ледве гілочка в шибку постука...
•
Пережити, вижити і жити...
•
Я озвуся у тиші відлунками...
•
Таланту блиск не замаскує сутність...
•
На підвіконні мальви сонні...
•
Душі моєї дивний устрій...
•
Обличчя
•
Коли пішла понад рікою...
•
Чи стала довшою дорога...
•
Прориваючи спеки блокаду...
•
В шумі тихому беріз...
•
Курган прадавній край села...
•
22 червня
•
Дід Іван
•
Побажання
•
Погляд
•
Кохай мене душею і словами...
•
Мамина душа
•
Проміння сонячного стріли...
•
Синиця
•
Сни
•
Коли полин од спеки охолоне
•
Людям
•
Наслідки меліорації
Прогірклий запах жабуриння
•
Як дитина - беззахисний...
•
Серце до серця горнулося вчора...
•
Батьки і діти
•
Як гарно і любо у світі...
•
Птаха випорснула з рук...
•
Ти знаєш правду про війну?..
•
Дружині
•
Якби діди прийшли з війни...
•
Мені говорили…
•
Я покличу тебе за собою ...
•
Нерозлучні
•
Збиває вітер яблуневий цвіт...
•
До влади
•
Українська пісня
•
На урядові реформи
•
Зелена мелодія лісу...
•
Прокидається в серці неспокій...
•
Відчуття
•
Не всі ми істину насправді...
•
Весняний спомин
•
Ховались малими від рідних у стіг
•
Молодик
•
Починаю свій день не з порожнього...
•
Не потрібно багатства, ні слави...
•
Неспокійний вітер
•
Нам сумувати сьогодні незмога...
•
Ти мене із ніжністю не згадуй...
•
Ще тільки сутінки прозорі...
•
Душа жіноча, як криниця...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вересневих вітрів перегони
Зупинила поява дощів
Зупинила поява дощів
Тобі мій біль не подолати,
Його щодня в собі несу, –
Його щодня в собі несу, –
… ……………………………………………..
День за днем, за роком рік
День за днем, за роком рік
Одне й те саме навкруги
життєве коло, -
життєве коло, -
Пожовклий сад, вологою набряклий,
Обчухраний облогою вітрів, –
Обчухраний облогою вітрів, –
Пес дрімає під парканом,
Кіт на лаві міцно спить, –
Кіт на лаві міцно спить, –
Неначе поле борозною
Чи олівцем шматок листа, –
Чи олівцем шматок листа, –
Рясних краплин у вікна стукіт
Не зупинявся півдоби, –
Не зупинявся півдоби, –
В години радості і скрути
Ятрить минулістю наш слід, –
Ятрить минулістю наш слід, –
В повітрі запахи осінні,
В душі – цвітіння весняні,
В душі – цвітіння весняні,
Благословила сина мати
На долю світлу і легку, –
На долю світлу і легку, –
Палає вогнище на лузі
І звівся дим на повен зріст,
І звівся дим на повен зріст,
Багато зір, а світла мало
Знедавна сіється згори, –
Знедавна сіється згори, –
Лиш тільки про час кукурікнув
Зраділий світанню когут, –
Зраділий світанню когут, –
Пустоту безкраю
Зором обійму
Зором обійму
Запах сушеної м’яти
Переповнює кімнату
Переповнює кімнату
Старію я, а ти ростеш
І сяєш, мов перлина
І сяєш, мов перлина
Уночі потрібно спати,
А не скніти без пуття
А не скніти без пуття
Куди мене ведеш ти, доле,
Не знаю я з тих давніх пір,
Не знаю я з тих давніх пір,
Звернув увагу і помітив
Те, що чомусь не помічав, –
Те, що чомусь не помічав, –
Повита ночі таїною,
На прибережнім моріжку, –
На прибережнім моріжку, –
Крізь прочинене вікно
Запахи розмаю,
Запахи розмаю,
Слава Богу – обминула,
Дяка долі – не знайшла, –
Дяка долі – не знайшла, –
В літню пору, біля ставу,
В неширокому ярку, –
В неширокому ярку, –
Давно зозуля не кувала,
Не чути одуда в гаю, –
Не чути одуда в гаю, –
Промінчик сонця, мов долоня мами,
Ковзнув теплом забутим по щоці,
Ковзнув теплом забутим по щоці,
Вуаль прозору синього світання
Ворушить вітер в узголів’ї круч,
Ворушить вітер в узголів’ї круч,
Смуга біла, смуга чорна,
Добрі мрії, їхній прах, –
Добрі мрії, їхній прах, –
По дорозі пізнання,
Крізь утому зневір, –
Крізь утому зневір, –
Розляглася безкрая
Понад шанцями ніч, –
Понад шанцями ніч, –
Синім сяєвом світання
Заясніло звіддалі
Заясніло звіддалі
Ось візьму і, немов чарівник,
Поманю тебе в час надвечірній
Поманю тебе в час надвечірній
Хмільний, як брага, запах матіоли,
Від вітру намагаючись втекти, –
Від вітру намагаючись втекти, –
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
І промовлять якісь слова,
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
Зненацька душу обпекло
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
Розтанула, як блискітки у піні, –
Магнолій чад повис над морем
І стихнув стомлено прибій, –
І стихнув стомлено прибій, –
Розпашіле, неозоре,
Гомінливе, наче хміль, –
Гомінливе, наче хміль, –
Шурхочуть хвилі кришталеві,
А сонце палить аж до сліз, –
А сонце палить аж до сліз, –
Заясніло небо понад темним морем,
Зазвучали тихо перекати хвиль, –
Зазвучали тихо перекати хвиль, –
Коли летіли списи й стріли
На потом скроплені грядки, –
На потом скроплені грядки, –
Чи то за бездумними нами,
Або щоб зволожити квіт, –
Або щоб зволожити квіт, –
Іще в досвітньому тумані
Незриме світло для очей, –
Незриме світло для очей, –
Сюркочуть коники в траві
І жайвір не змовкає, –
І жайвір не змовкає, –
Хоча осколки поруч впали
І жах відразу відступив, –
І жах відразу відступив, –
Незабутнє, неповторне,
Галасливе і німе, -
Галасливе і німе, -
В погляді твоєму знову бачу подив,
Та не хочу поки намір гнати пріч,
Та не хочу поки намір гнати пріч,
Тільки той, хто на фронті був
І вернувся живим звідтіль, –
І вернувся живим звідтіль, –
Утомлюють, немов головоломка,
Мізки до щему майже щодоби
Мізки до щему майже щодоби
Життєдайного сонця невщухаючий струмінь
Іскрометно несеться з розколини хмар, -
Іскрометно несеться з розколини хмар, -
Якщо очі такі голубі
Ще й зволожені ледь по краях, –
Ще й зволожені ледь по краях, –
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
І вкрили небо синім полотном, -
І слів шалену плутанину,
І дум родючих вихорці,
І дум родючих вихорці,
Дощ переповнив глибокі калюжі
І заливає узбіччя кругом, –
І заливає узбіччя кругом, –
Ні храму дзвони голосні,
Ні солов’їв міських пісні
Ні солов’їв міських пісні
Я пишу, а вона не читає…
Я читаю – не чує вона…
Я читаю – не чує вона…
Блиснуло і гримнуло зненацька,
Різко і протяжливо притьмом, -
Різко і протяжливо притьмом, -
Яке це щастя - прагнути і вміти
Слова ласкаві сіяти тобі
Слова ласкаві сіяти тобі
Уже змовкає лементом бряжчання
В дворах людей буденна метушня,
В дворах людей буденна метушня,
Поки в тілі не схолола
несподівано душа, -
несподівано душа, -
Зранку, вдень чи в пору вечорову
Я, життям научений добру, –
Я, життям научений добру, –
Захлинулась дощами земля
І занурилась нишком у воду, –
І занурилась нишком у воду, –
Коли немає що втрачати,
Якщо вже згублено усе, -
Якщо вже згублено усе, -
Про вік не питаю, бо видно і так,
Що він іще тільки окреслює віхи,
Що він іще тільки окреслює віхи,
Уже минає, певно, рік,
як скоїла ти злочин,
як скоїла ти злочин,
Ми стрімко валимось додолу
І премось вгору без пуття,
І премось вгору без пуття,
Днів прийдешніх обрії невидимі
На краях несходимих доріг, –
На краях несходимих доріг, –
Падіння болісні та злети
Короткочасні без пуття, –
Короткочасні без пуття, –
Якась весна ця не така,
Як попередні, –
Як попередні, –
Тінь упала на доріжку,
Наче зібганий димок, –
Наче зібганий димок, –
Невідповідні й підходящі,
Мінливим завжди відчуттям, –
Мінливим завжди відчуттям, –
Чи жалітися на долю,
Чи змиритися з отим,
Чи змиритися з отим,
Ще бродять за вікнами тіні бліді,
Думки спросоння так поперли,
Що я до столу радо сів
Що я до столу радо сів
Шугає птаство понад гаєм,
Кульбаби золотом горять, –
Кульбаби золотом горять, –
Спів пташиний на світанку,
Мов будильника сигнал, –
Мов будильника сигнал, –
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Та не хоче душа, –
Повзти, вставати, йти і знову
Спіткнутись, впасти і повзти
Спіткнутись, впасти і повзти
Жар світання синизною
Освітляє височінь, –
Освітляє височінь, –
Змарнів помалу чоловік,
Мов на стовпі афіша, –
Мов на стовпі афіша, –
Як стала газета не в моді
І зникло з кишені драже, –
І зникло з кишені драже, –
Затулившись далеччю і часом
Від моїх допитливих очей, –
Від моїх допитливих очей, –
Відходять дні нестримано, як сльози
Обтяжених реальністю надій, –
Обтяжених реальністю надій, –
Наче півня співучого гребінь
Чи із сушених фруктів узвар, –
Чи із сушених фруктів узвар, –
Хоч серце жваво стукотить
Без стомлення ознаки, –
Без стомлення ознаки, –
Мережать хмари пелехаті
Небес високих широчінь,
Небес високих широчінь,
Не буду плакати навзрид
І корчитися в муках,
І корчитися в муках,
Над обрієм сонце звелося помалу
І хмари прожогом пустилися в лет, –
І хмари прожогом пустилися в лет, –
Тече, міліючи, ручай
Уздовж пилястої дороги, –
Уздовж пилястої дороги, –
Чистий аркуш, мов перший сніг,
Перед зором привабно біліє, –
Перед зором привабно біліє, –
Чого журитися, коли
Нема куди тікати
Нема куди тікати
Чи я шукав тебе?.. Авжеж
Г. С...
Вже туманів клуби в берегах
Вже туманів клуби в берегах
Час, на жаль, безповоротно тане
І поволі знищує сліди
І поволі знищує сліди
Котяче нявкання і псяче
Не вмію в усмішці таїти
Душі зболілої печаль, –
Душі зболілої печаль, –
Я хочу жити так, як всі,
Але, як всі, не можу жити,
Але, як всі, не можу жити,
Г. С...
Коли я був трохи молодшим
Коли я був трохи молодшим
Спізнілий вітер пружними руками
Зіпхнув тумани з вогких берегів
Зіпхнув тумани з вогких берегів
Я маю бути молодим
І мушу стати терпеливим
І мушу стати терпеливим
Коли дрімають нишком
Завжди лайливі пси, –
Завжди лайливі пси, –
Половіють зорі на світанні
І згасають, наче ліхтарі, –
І згасають, наче ліхтарі, –
Не треба, друже, сумувати
За отією, що пішла, –
За отією, що пішла, –
І сонце сяяло над нами,
І пахли веснами вітри, –
І пахли веснами вітри, –
Хочу жити без печалі
І не відати біди, –
І не відати біди, –
Мої надії світлі скопом,
По схилах строгого життя, –
По схилах строгого життя, –
І в недалекому учора,
І в призабутому колись, –
І в призабутому колись, –
Час не спиниш і не перебореш
Погода природою править
Невимушено, жартома, –
Невимушено, жартома, –
Повний місяць небачено низько
Над оселею мовчки закляк
Над оселею мовчки закляк
Спорожнілий день зимовий
Мерхнув швидко в сонній тиші, –
Мерхнув швидко в сонній тиші, –
Нарешті ніч скорилася світанку,
Хоч місяць ще між хмарами блищить, –
Хоч місяць ще між хмарами блищить, –
Г. С...
Не можу відстань зберегти
Не можу відстань зберегти
Г. С...
Головне – не думай про печалі,
Головне – не думай про печалі,
Відспіваний зарані,
Похований всіма, –
Похований всіма, –
Про що ти думаєш, жеброто,
Якщо в буденній самоті
Якщо в буденній самоті
Вже зостарений досить,
Я, рвучкий, мов колись, –
Я, рвучкий, мов колись, –
Вбираю поглядом у себе
Доріг манливу далечінь
Доріг манливу далечінь
Г. С...
Напевно, в мене настрою нема
Напевно, в мене настрою нема
Побільше б сонливої тиші,
Поменше б шуміння подій, –
Поменше б шуміння подій, –
Г. С...
Не надійся – не відстану,
Не надійся – не відстану,
Обов‘язково пригадаю,
Або колись побачу в сні, –
Або колись побачу в сні, –
Не задобрюй як-небудь
І чимдуж не втішай, –
І чимдуж не втішай, –
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Стосунків наших пізню зав’язь
Ти стільки раз вже снилася мені,
Що міг би збожеволіти від щастя,
Що міг би збожеволіти від щастя,
Засклив мороз мілкі калюжі,
Пожмакав листя, вп’явся в хлань,
Пожмакав листя, вп’явся в хлань,
Дощ іде… Турбот не стало
І немає суєти, –
І немає суєти, –
Осінніх днів тривка зажура
Навколо мене і в мені
Навколо мене і в мені
Звідусюди вернуся,
Безумовно, туди,
Безумовно, туди,
Г. С...
Як рибак на поклажу
Як рибак на поклажу
За віконцем листопад
голосно шурхоче
голосно шурхоче
Дрімає тиша поміж стін
Спустілої кімнати, –
Спустілої кімнати, –
Ще недавно сонце гріло
Зрання аж до темноти,
Зрання аж до темноти,
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
І грудей твоїх тепло, –
На зміну осені спішить зима
З облудою заучених уроків, –
З облудою заучених уроків, –
Хоч я боюся порожнин краси
І не люблю безбарвності ніколи, -
І не люблю безбарвності ніколи, -
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Ти мене стражденного не любиш,
Уже б давно забув про самоту
Г. С...
Пригадаю коли-небудь
Пригадаю коли-небудь
Не спиню болів плину
і не знижу в ціні
і не знижу в ціні
Г. С...
Блукають сутінки холодні,
Блукають сутінки холодні,
Не говори мені нічого,
Якщо не хочеш говорить,
Якщо не хочеш говорить,
Г. С...
Густіли сутінки помалу
Густіли сутінки помалу
Моє кохання зріднене неждано
З твоїм умінням вірити й любить, –
З твоїм умінням вірити й любить, –
Не спиться… Тоскно… Самотужки
Не подолати сум оцей,
Не подолати сум оцей,
Г. С...
Дарма знедавна не приходиш
Дарма знедавна не приходиш
Утікаючи помалу
Від самотності нуди, –
Від самотності нуди, –
Осінній день притишено-прозорий,
Пропахлий димом, у сльозинках рос
Пропахлий димом, у сльозинках рос
Біжить у далеч вогкувата
Дорога берегом ріки.
Дорога берегом ріки.
Буденно, стишено, помалу,
Немов побілені вапном, –
Немов побілені вапном, –
Пітьму жовтаву і німотну тишу,
І супокій удаваний зірниць
І супокій удаваний зірниць
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Освітляючи зміряний шлях, –
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Цілий вечір за вікном, –
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Напевно, снив тобою знову,
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
Солодких крихіток надій
Простирадла вологі туманів
Досихають цієї пори, –
Досихають цієї пори, –
Погаснуть осінні пожежі
Димами пропахлих дібров,
Димами пропахлих дібров,
Гіркота вітрів осінніх,
На лелечому крилі,
На лелечому крилі,
Г. С…
Відболіло нарешті… Відплакалось…
Відболіло нарешті… Відплакалось…
Г. С...
Зберу в єдине відчуття
Зберу в єдине відчуття
Пітьма густішає поволі,
Немов холонуча смола,
Немов холонуча смола,
Уже жовтіє біля гребель
Татарське зілля й осока
Татарське зілля й осока
Пахтить димами вересень затемна
І тиша заворожено стоїть, –
І тиша заворожено стоїть, –
Г. С...
Гаряча, втомлена, щаслива
Гаряча, втомлена, щаслива
Час іде… Година по годині
Юність віддаляється від нас,
Юність віддаляється від нас,
Стала рано осінь до роботи,
Працю літа зводить нанівець, –
Працю літа зводить нанівець, –
Що за думи, що за сни,
Хто їх заохотив, -
Хто їх заохотив, -
Г. С...
Мигочуть зорі світоповні
Мигочуть зорі світоповні
Г. С...
Пригорнися до мене тісніше,
Пригорнися до мене тісніше,
Г. С...
Сумління
Сумління
Чи наснилось, чи здалося,
Чи привиділось мені,
Чи привиділось мені,
Г. С...
Не шукай у дальнім світі
Не шукай у дальнім світі
Г. С...
Запах трав і барви квітів,
Запах трав і барви квітів,
Г. С...
Коли, всміхаючись привітно,
Коли, всміхаючись привітно,
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
Втомлено радіючи життю, –
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Надихни і силою наповни,
Г. С...
Захлинався, скрикував, не дихав,
Захлинався, скрикував, не дихав,
Г. С...
Моя утіхо, грішна і свята,
Моя утіхо, грішна і свята,
Сонця промінь золотавий
Пропікає сито хмар -
Пропікає сито хмар -
Тьмяніють відсвіти зорі
У синіх водах на світанні,
У синіх водах на світанні,
Ще до осені не близько
І далеко до зими, –
І далеко до зими, –
Г. С...
Обсиплеться хвоя іржава
Обсиплеться хвоя іржава
Г. С...
Смієшся ти - і я радію,
Смієшся ти - і я радію,
Г. С...
Не вимислити мріями пори
Не вимислити мріями пори
Г. С...
Як ти там, де я не був ніколи
Як ти там, де я не був ніколи
Безперестанно нишком кличеш
Чомусь мене до себе ти,
Чомусь мене до себе ти,
Г. С...
Чи нам сміливості забракло,
Чи нам сміливості забракло,
Невагомі, притишені, сірі
Та убогі, в уяві моїй, –
Та убогі, в уяві моїй, –
Питань невирішених куча
Єство обтяжує моє, –
Єство обтяжує моє, –
Г. С...
Це не я жирним гримом на вроду
Це не я жирним гримом на вроду
Треба жити, друзі… – Треба жити
Та шукати в завтрашнє доріг,
Та шукати в завтрашнє доріг,
Уляглося сонце на перину хмари
і холодна сутінь потекла на нас
і холодна сутінь потекла на нас
Г. С...
Це не уява і не сон,
Це не уява і не сон,
Захотілось неквапливо
Та, маскуючись найтихше,
Та, маскуючись найтихше,
Г. С...
Там, де липу пестять клени
Там, де липу пестять клени
Г. С...
Затихнув скрізь пташиний щебет
Затихнув скрізь пташиний щебет
Наближається вечір… Помалу
Гусне сутінь на сірій воді, –
Гусне сутінь на сірій воді, –
Г. С...
Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
Г. С...
Вітерця нічного
Вітерця нічного
Новонароджені слова
в ряди шикуються і пари,
в ряди шикуються і пари,
Г. С...
Затихнуть колись пересуди,
Затихнуть колись пересуди,
Г. С...
За те, що з ним не розминулись
За те, що з ним не розминулись
С. Г...
Я так згорьовано кохаю,
Я так згорьовано кохаю,
Г. С...
Мовчазливо радію
Мовчазливо радію
Дивися й слухай… Пізнавай
Життя красу і шумовиння, –
Життя красу і шумовиння, –
Вечора відсвіт червоний
Тоне в багровій воді, –
Тоне в багровій воді, –
На кордоні совісті спокуса
Душу вперто знаджує щомить, –
Душу вперто знаджує щомить, –
Г. С...
Доцвітають весняні квіти,
Доцвітають весняні квіти,
Г.С...
Може щастя побачу,
Може щастя побачу,
Ясніє сонце між повік хмарин
Чи жевріє, як жар у теплому горнилі, –
Чи жевріє, як жар у теплому горнилі, –
Вчепився дощ у сіру хмару
І поночіло на землі,
І поночіло на землі,
Коли пощерблена лопата
В куток тікає від руки, -
В куток тікає від руки, -
Сподівався даремно щомісяця,
Хоч наївним не був, далебі, –
Хоч наївним не був, далебі, –
Все може статися щомиті…
Чи, мов, підкошений впаду
Чи, мов, підкошений впаду
Плинуть зорі світлою юрбою
І стає прозорою пітьма, –
І стає прозорою пітьма, –
Відквітнуть конвалії білі
У теплому лоні лісів,
У теплому лоні лісів,
Зустрінь мене, як світлу ніч,
Повиту пустотою, -
Повиту пустотою, -
Вже не маскуючись як-небудь
В імлі прозоро-голубій,
В імлі прозоро-голубій,
Хоч ходив уперто навпрошки
І завжди відкрито перед світом, –
І завжди відкрито перед світом, –
Лоскоче ніздрі запах пряний
Розквітлих дружно абрикос, –
Розквітлих дружно абрикос, –
Г. С...
Коли розвіються тумани
Коли розвіються тумани
Г. С...
Тобі подобається світло...
Тобі подобається світло...
Попід вікнами коти,
Вуличні й домашні, –
Вуличні й домашні, –
Коли десь щастя стрінеться мені –
Чи наяву я розпізнати зможу
Чи наяву я розпізнати зможу
Колись я думав: трохи ще помучить
Мене життя і стане веселіш,
Мене життя і стане веселіш,
Мов фрагмент яскравої світлини
Ретушує майстер олівцем, –
Ретушує майстер олівцем, –
Не квітне квітень, як раніш,
І світ навколо, наче вимер, –
І світ навколо, наче вимер, –
Впокорена пальцями, врешті струна
Озвалася бажаним звуком, -
Озвалася бажаним звуком, -
Нехай все буде так, як є
Сьогодні поміж нами, –
Сьогодні поміж нами, –
Щонеділі, в неугавнім храмі,
Між чужими й рідними людьми, –
Між чужими й рідними людьми, –
Г. С...
Я вчора навіть думати не міг,
Я вчора навіть думати не міг,
Невщухаючий дощ затуманює шибку
Пеленою густою безликих краплин, –
Пеленою густою безликих краплин, –
По дорозі на вершину,
Неухильно тут і там, –
Неухильно тут і там, –
Тремтять зіщулені дерева
Іще в притишених садах,
Іще в притишених садах,
Г. С...
Одній не стати на крило.
Одній не стати на крило.
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
Хмари жвавої над морем, –
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Дощі з жадобою ріки, –
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
Як у світах дітей тепло, –
Ніч така, незміряно глибока,
Що в пітьмі втопилося усе, –
Що в пітьмі втопилося усе, –
Не кажи мені нічого
Про оте, чого нема
Про оте, чого нема
Чи збагненним стало невідоме,
Чи кохання добавляє сил, –
Чи кохання добавляє сил, –
Гніздо порожнє на крислатій
і знеособленій вербі
і знеособленій вербі
Радощам – радуюсь, звісно...
Смутками – мучусь терпляче...
Смутками – мучусь терпляче...
Щоночі розбуджує душу весна
Світінням ясним небозводу, –
Світінням ясним небозводу, –
Мені потрібно небагато
В кінці найважчої з доріг, –
В кінці найважчої з доріг, –
Умивається дощами
Довго заспана весна, –
Довго заспана весна, –
Знов надія сили множить
І спиняє плин часу –
І спиняє плин часу –
Важко жити в розпачах і болях
На шляхах розтоптаних надій,
На шляхах розтоптаних надій,
Спогади посіяли неспокій
У душі ошуканій моїй, –
У душі ошуканій моїй, –
Боюсь тебе, як самоти ночами,
Як блискавки раптового вогню, -
Як блискавки раптового вогню, -
Сірі пасма вогкого туману,
Мов куліси, виснуть край води, –
Мов куліси, виснуть край води, –
Коли дорослішають діти -
Батьки старішими стають,
Батьки старішими стають,
Хоч сніг впереміж із дощем
Вирують відучора, –
Вирують відучора, –
Я сьогодні щасливий вже тим,
Що нічого не видно під снігом, –
Що нічого не видно під снігом, –
На рамі шибки волоконце,
Давно примерзлих павутин, –
Давно примерзлих павутин, –
То пісня тужно даленіє,
То плине поруч без кінця, –
То плине поруч без кінця, –
Я думав, що не зможу жити
В оцій пустелі кам’яній,
В оцій пустелі кам’яній,
Спочатку плакала, а потім
не проронила ні слівця, -
не проронила ні слівця, -
Хоч ще зими студений подих,
Як тінь, остуджує чоло, -
Як тінь, остуджує чоло, -
Хоч натомлене серце збивається з ритму,
І невпинно холоне,спустошена часом, душа, -
І невпинно холоне,спустошена часом, душа, -
Звільни мене від самоти
Цілунками і сміхом,
Цілунками і сміхом,
Коли в шумливі вишиванки
Причепуряться ясени, –
Причепуряться ясени, –
Осяяні місяцем стигнуть сніги,
Пружніють овіяні вітром дерева, –
Пружніють овіяні вітром дерева, –
Вушка сміхом залоскочу,
очі - поглядом збентежу,
очі - поглядом збентежу,
Не так, як сусід подарунками
До свята дружину лишень, -
До свята дружину лишень, -
Мерехтлива віхола лютнева,
Попелом сріблястим уночі, –
Попелом сріблястим уночі, –
Ні стежини, ні дороги –
Тільки чийсь недавній слід, –
Тільки чийсь недавній слід, –
Чомусь не віриться відразу,
Що до цієї висоти
Що до цієї висоти
Ані глибокої образи,
Ні гніву чорного в душі, –
Ні гніву чорного в душі, –
Буду чути щоденно тебе,
Наче любої пісні відлуння,
Наче любої пісні відлуння,
Матусю сили залишали,
Як берег в’ялих хвиль відлив,
Як берег в’ялих хвиль відлив,
Кажуть люди – буде добре,
Як забуду я колись,
Як забуду я колись,
Десь там, за обрієм далеким,
Зів’ялим листям пахне сад, –
Зів’ялим листям пахне сад, –
Зима ретельно побілила
Вапном притишене село, –
Вапном притишене село, –
Під ласкавим сонечком надії,
серце звично гріється і жде,
серце звично гріється і жде,
Коли вправно вітер обтрушує з віт
колючих сніжинки вологі, -
колючих сніжинки вологі, -
Усе так само, мов колись,
І так буденно, як учора, –
І так буденно, як учора, –
Минає день без болю втрат –
Ані поранених, ні вбитих, –
Ані поранених, ні вбитих, –
Мені б лише не збитися з дороги,
Моя любове – вічно молода, –
Моя любове – вічно молода, –
Холодне серце не горить,
А лиш приречено німіє, –
А лиш приречено німіє, –
Морозним вітром дихає зима,
Рясні сніжинки сіються на стежку, –
Рясні сніжинки сіються на стежку, –
Проти ночі обмінялись
Номерами телефонів, –
Номерами телефонів, –
Не так, як думаю, роблю,
Не так, як хочеться, буває,
Не так, як хочеться, буває,
Нема нікому справ до того,
Що я нічого вже не жду
Що я нічого вже не жду
Сніжинки, звихрені вітрами,
Шурхочуть срібними крильми
Шурхочуть срібними крильми
Я безмірно багатий коханням, –
Це його животворне тепло,
Це його животворне тепло,
Про що наспівують вітри
Мені в цю ніч зимову –
Мені в цю ніч зимову –
Лише торкнувся ненароком
Її манливої руки, –
Її манливої руки, –
Коли вщухає хуртовина
І світ ясніє навкруги, –
І світ ясніє навкруги, –
Хоч позаду, знадою багаті,
Юності веселої літа, –
Юності веселої літа, –
Розмився сніг у талих водах
Ущерть наповнених калюж,
Ущерть наповнених калюж,
Ані полегшення, ні болю, –
То страх, то відчай струсоне
То страх, то відчай струсоне
Живу тривожно і щасливо, –
Так, як у Господа просив,
Так, як у Господа просив,
Чим довше ніч – тим менше світла
І більше місць для втішних стріч…
І більше місць для втішних стріч…
Чи то вік мій винуватий,
Чи то скупчення подій, –
Чи то скупчення подій, –
Ці дуби, я знаю, не старі,
А лише притомлені роками, –
А лише притомлені роками, –
Т. І...
У снах привиділась чи в яві
У снах привиділась чи в яві
Сніг повільно сіється і рівно
Покриває зледенілий шлях, –
Покриває зледенілий шлях, –
Від самоти осатанілий,
У плині скорбному ночей, –
У плині скорбному ночей, –
Як прикро, люба, що не разом
Уже радіється й болить, -
Уже радіється й болить, -
Зимова ніч, пустельна і безкрая,
Чорніє в посинілому вікні, –
Чорніє в посинілому вікні, –
Т. І...
Мовчання довшає, мов ночі,
Мовчання довшає, мов ночі,
Дивлюсь, як тане на граніті,
В тремтінні полум'я, свіча
В тремтінні полум'я, свіча
Іде, кружляє, стелиться
Шумливо навсібіч, –
Шумливо навсібіч, –
Розкрила нишком трухлі двері
В покритий мохом мій Едем, –
В покритий мохом мій Едем, –
Т. І...
Безшелесно, неквапно, зірчасто,
Безшелесно, неквапно, зірчасто,
Гойдається, мов маятник,
Із боку в інший бік, –
Із боку в інший бік, –
Коли життям посріблене волосся
Іще й сніжком притрушує згори, –
Іще й сніжком притрушує згори, –
Красива дуже жіночка
Мої бентежить сни
Мої бентежить сни
Т. І...
Неповторна, своєрідна,
Неповторна, своєрідна,
Т. І...
Густішає сутінь студена
Густішає сутінь студена
За віконцем листопад
Кане в безвість живо, –
Кане в безвість живо, –
Допитливі очі дитини
Уважно вглядаються в світ,
Уважно вглядаються в світ,
Т. І...
У бездонність зловісну криниці
У бездонність зловісну криниці
Т. І...
Ось влучить завтра слово в серце,
Ось влучить завтра слово в серце,
То хліба черствого скоринка,
То мед з ікрою день при дні, –
То мед з ікрою день при дні, –
Т.І...
Не карай мене жорстоко
Не карай мене жорстоко
Т. І...
Мене уб’є твоє мовчання,
Мене уб’є твоє мовчання,
Сиві пасма туманів осінніх
Вились мляво на плесі ріки, -
Вились мляво на плесі ріки, -
Коли в повітрі запахів ніяких,
І, звичних вуху, шелестів нема, –
І, звичних вуху, шелестів нема, –
Т. І...
Межи рядків і слів, і літер,
Межи рядків і слів, і літер,
Т. І...
Поза увагою зоряне небо,
Поза увагою зоряне небо,
https://www.facebook.com/100002932615183/videos/2062543123853421/
Т. І...
Т. І...
Т. І...
Боюсь, що скоро скажеш: “Досить
Боюсь, що скоро скажеш: “Досить
Бувало сумно, прикро, гірко
Іще й образливо колись,
Іще й образливо колись,
Т. І...
Не можу жити без кохання,
Не можу жити без кохання,
З роботи йти не хочеться додому
Цієї надвечірньої пори, –
Цієї надвечірньої пори, –
Т. І...
Давай домовимося зразу,
Давай домовимося зразу,
Т. І...
Як серце вірним бути змусить
Як серце вірним бути змусить
Т. І...
Неначе цвіль, мокріє осінь
Неначе цвіль, мокріє осінь
Т.І...
Не шукав, не прагнув і не кликав
Не шукав, не прагнув і не кликав
То все мені – гроза за небокраєм
І буревій, і сонця досхочу, –
І буревій, і сонця досхочу, –
Усе буденно, просто, звично
І так, як вчора я хотів, –
І так, як вчора я хотів, –
Т. І...
Мене дивує знову й знову
Мене дивує знову й знову
Т. І...
Невже ця осінь назавжди
Невже ця осінь назавжди
Т. І...
Ловлю безсонними очима
Ловлю безсонними очима
Т. І...
Дозволь мені, несмілому, сказати
Дозволь мені, несмілому, сказати
Т. І...
Закохався – і співаю,
Закохався – і співаю,
Т. І...
Моя зажуро смаглочола,
Моя зажуро смаглочола,
Т. І...
Була б чужа - тоді не говорили,
Була б чужа - тоді не говорили,
Т. І...
Не дивись винувато на мене
Не дивись винувато на мене
Т. І...
Знов душа зажурено радіє,
Знов душа зажурено радіє,
Т. І...
З усіх осінніх обрисів і барв,
З усіх осінніх обрисів і барв,
Ночіє швидко і невпинно,
Без шумовиння і вогнів, –
Без шумовиння і вогнів, –
Т.І...
В холодній пустці вечорів,
В холодній пустці вечорів,
Т.І...
Ночі тінь, невсипущою знадою,
Ночі тінь, невсипущою знадою,
Літо притулилося прощально
До напіввідкритого вікна
До напіввідкритого вікна
Т. І...
Ну, ось і все, – тебе побачив,
Ну, ось і все, – тебе побачив,
А восени минають дні
Не так, як влітку, –
Не так, як влітку, –
О. Г... (Гансу)
Зелений змій, як зашморг, душить,
Зелений змій, як зашморг, душить,
Навіщо стрясати словами
Сьогодні поспішно плоди,
Сьогодні поспішно плоди,
Чимало можуть розказати
Про мене змучені пернаті,
Про мене змучені пернаті,
С. М...
То пісня тужно даленіє,
То пісня тужно даленіє,
Все, що визріло, скосить
Час із наших полів, –
Час із наших полів, –
Т. І...
Допоки квітнуть медоноси,
Допоки квітнуть медоноси,
Відквітнуть конвалії білі
У теплому лоні лісів
У теплому лоні лісів
Все може статися щомиті…
Чи, мов, підкошений впаду
Чи, мов, підкошений впаду
І бракне кисню у легенях,
І в серці солодко пече,
І в серці солодко пече,
О. Я…
І ніч, і сум, і піаніно
І ніч, і сум, і піаніно
І. Г...
Тече в минуле неквапливо
Тече в минуле неквапливо
Звільнившись вперше на світанні
Від неспокійних дум і снів, –
Від неспокійних дум і снів, –
Хоч багрецем укрила осінь
Навколишні сади рясні, –
Навколишні сади рясні, –
Коли до обріїв осінніх
Біжать квапливо літні дні, –
Біжать квапливо літні дні, –
Коли несподівано літо
Прискорить розмірений біг, –
Прискорить розмірений біг, –
Очманію від печалі,
Утомлюся від зітхань, –
Утомлюся від зітхань, –
Від радощів чи болів -
Сльозинки поміж вій, -
Сльозинки поміж вій, -
Хтось, напевно, вже забув,
Як у нашу хату
Як у нашу хату
А все-таки незрозуміло,
Коли тепер дивлюсь на став, –
Коли тепер дивлюсь на став, –
Як жаль, що мить біжить за миттю,
Життю вкорочуючи час, –
Життю вкорочуючи час, –
Дзюрчить вода крізь відстані і час,
І ні на мить замовкнути не хоче, –
І ні на мить замовкнути не хоче, –
Т. І...
Стрічай мене в своїм чеканні
Стрічай мене в своїм чеканні
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
Не потрібно, Вітю, сумувати
Та світами ширити жалі,
Та світами ширити жалі,
Я знову там, де луг і річка, –
І верболози хилиткі
І верболози хилиткі
Т. І...
Люблю тебе крізь відстані і час,
Люблю тебе крізь відстані і час,
Сниться все, що я бачив
І крізь що перейшов,
І крізь що перейшов,
Т. І...
Ось я піду – і ти заплачеш
Ось я піду – і ти заплачеш
Я – дивак, що весь вік без вагання
Видихався щоночі від втіх, –
Видихався щоночі від втіх, –
Мерехтлива віхола лютнева,
Попелом сріблястим уночі, -
Попелом сріблястим уночі, -
Україна… Кращої не бачив
Гри пейзажів, що уздовж доріг, –
Гри пейзажів, що уздовж доріг, –
За попелища і могили
На щедро скровленій землі, –
На щедро скровленій землі, –
Вона всміхнулася привітно
І відвернулася нараз, –
І відвернулася нараз, –
Р. А...
Знов даремно
Знов даремно
А. Ч...
Від весни до осені –
Від весни до осені –
Рожево-білий вихор цвіту
М’ячем підплигує щораз,
М’ячем підплигує щораз,
І світає, і смеркає
У душі і наяву, –
У душі і наяву, –
Т.Д...
Минає ніч. Ясніє схід, –
Минає ніч. Ясніє схід, –
Неминучі зустрічі й розлуки
Завжди повні радощів і мук, –
Завжди повні радощів і мук, –
Хоч я, до свят не шанобливий,
Але вони вражають дивом –
Але вони вражають дивом –
Ще на смородині півголій
Немає й натяку на цвіт,
Немає й натяку на цвіт,
Хоч молодість далеко, як Венера,
І рід наш не продовжую давно, –
І рід наш не продовжую давно, –
Так співає сьогодні душа,
Що аж серце вібрує щасливо, –
Що аж серце вібрує щасливо, –
Заясніло небо понад нами,
Увільнивши землю від імли, –
Увільнивши землю від імли, –
Вітрами сполохані, трави
Тривожно шумлять на лугах, –
Тривожно шумлять на лугах, –
К. Р...
Чи з тобою зустрінуся знову,
Чи з тобою зустрінуся знову,
Як тільки сонце навесні
Почне городи прогрівати, –
Почне городи прогрівати, –
Прощальним холодом, зима
До скла засмучено припала,
До скла засмучено припала,
Рожева тінь гарячого світання
Мигоче і ясніє на воді, –
Мигоче і ясніє на воді, –
Соромливо, мов дівка, весна
Заглядає крізь шпарки у вікна, –
Заглядає крізь шпарки у вікна, –
Життя моє, струмком дзвінким,
Крізь товщу літ біжить невпинно, –
Крізь товщу літ біжить невпинно, –
Мигтять в імлі безсонні ліхтарі
Чомусь так тьмяно, що не видно східців
Чомусь так тьмяно, що не видно східців
Голубу далечінь виднокраю
Не затьмарюють тіні хмарин, –
Не затьмарюють тіні хмарин, –
Обіймає, наче душить, -
Хоч біжи від нього геть,
Хоч біжи від нього геть,
Чи оплакують зиму дощі,
Чи весною від радості плачуть, –
Чи весною від радості плачуть, –
Мов соловейко, світ наповню співом
І піснею твій спокій обірву, –
І піснею твій спокій обірву, –
Пітьма, завісою своєю,
Покрила обриси дерев, –
Покрила обриси дерев, –
Переораний “градами” степ,
Наче попіл, сухий і гарячий, –
Наче попіл, сухий і гарячий, –
Мов пісня зроджена з любові,
Як сонце в далечі ясній, –
Як сонце в далечі ясній, –
Коли наповнені рови
Кругом іржавою водою, –
Кругом іржавою водою, –
Без упину гонить хвилі
Зрання вітровій.
Зрання вітровій.
Вабливим видивом весна,
Як прудконога юність вчора, –
Як прудконога юність вчора, –
Вище Вишгорода – небо, –
Небо без кінця…
Небо без кінця…
Розгулялась весна молода.
Витанцьовує всюди не марно, –
Витанцьовує всюди не марно, –
Підсихають потроху доріжки
Край осяяних сонцем узлісь, –
Край осяяних сонцем узлісь, –
Не зви мене на людні площі міста,
Бо я відвик од шуму й тісноти
Бо я відвик од шуму й тісноти
Вишивала сину мати сорочину,
Наче малювала бачену місцину, –
Наче малювала бачену місцину, –
Не втішай щодня мене,
Як малу дитину, –
Як малу дитину, –
Уперше так налякано журюся,
Уперше довго маюся без сну, –
Уперше довго маюся без сну, –
Крізь сон вслухаючись в слова
І світ не бачачи віднині, –
І світ не бачачи віднині, –
Приголомшена мати,
В закривавленій хаті,
В закривавленій хаті,
Нерозтрачена ніжність ізнову
нагадала з гарячих грудей
нагадала з гарячих грудей
Я радий, що ти згадала
Про те, що єднало раніш, –
Про те, що єднало раніш, –
Нема надій і віри вже нема
Що згине враз війна, неначе буря, –
Що згине враз війна, неначе буря, –
Вона сама спинилась біля мене
І дивно подивилася в мій бік, –
І дивно подивилася в мій бік, –
Я – непримітний подорожній, –
Мов каплю дощику в росі
Мов каплю дощику в росі
Бачиться в спогадах знову,
І розтривожує сни, –
І розтривожує сни, –
Коли удосвіта зникають
Сни, наче роки золоті, –
Сни, наче роки золоті, –
День мине, як сновидіння
Незабутня, дивна мить, –
Незабутня, дивна мить, –
Зашуміли зненацька вітри
Уночі, мов непрохані гості, –
Уночі, мов непрохані гості, –
Хоч іскристі блиски сніговіїв
Затінили сутінню блакить, –
Затінили сутінню блакить, –
У привокзальній колотнечі,
Неначе ангел, – звіддалік, –
Неначе ангел, – звіддалік, –
Як марень плетиво чуже,
В думках моїх і перед зором, –
В думках моїх і перед зором, –
Рідна мова мене не покине ніколи,
Люба пісня не зрадить до скону мені, –
Люба пісня не зрадить до скону мені, –
Немов одвічне передвістя
Невідворотних холодів, –
Невідворотних холодів, –
Золоті ви мої, матері України,
Не скоряйтесь печалям болючим повік, –
Не скоряйтесь печалям болючим повік, –
Чи, може, очі вже не ті,
Чи світло я не там шукаю, –
Чи світло я не там шукаю, –
Хоч мороз, як звір, лютує
І вирує сніговій, –
І вирує сніговій, –
Тремтять на холоді каштани
І сніг злітає з верховіть, –
І сніг злітає з верховіть, –
Не поспішаю вірити словам,
Які, бува, від вас почути хочу, –
Які, бува, від вас почути хочу, –
Знедавна, в зашморгу подій,
Не можу дихать, –
Не можу дихать, –
Палахкочуть вночі зорі сяйвом незгасним,
Відкриваючи зору ранкові світи, –
Відкриваючи зору ранкові світи, –
Заплющу очі – зиму бачу
В нетанній білості снігів,
В нетанній білості снігів,
Слухавку тримаю біля вуха,
Очі не відвожу від дверей, –
Очі не відвожу від дверей, –
З року в рік зростає ворожнеча
Між людьми, як повінь весняна, –
Між людьми, як повінь весняна, –
Нехай без рук, нехай без ніг,
Нехай приречено-незрячим,
Нехай приречено-незрячим,
З-під снігу бачиться потроху
Пожовкле листя полину,
Пожовкле листя полину,
Комашнею на світло – сніг
До вікна поривається теж, –
До вікна поривається теж, –
На дорозі надій – замети
Несподіваних розчарувань, –
Несподіваних розчарувань, –
Не муч мене розлукою німою,
Виснажувати душу - припини!..
Виснажувати душу - припини!..
Занурюю ноги в нетоптаний сніг,
Лишаючи слід на покрові хвилястім, –
Лишаючи слід на покрові хвилястім, –
Сніг іде від рання до смеркання
І не припиняється вночі, –
І не припиняється вночі, –
Розлучається осінь іще
Із зимою в імлі небовиду,
Із зимою в імлі небовиду,
Чи стало в світі холодніше,
Чи це уже зими межа, –
Чи це уже зими межа, –
Запалю наполохану свічку
Та зітру непокірну сльозу, –
Та зітру непокірну сльозу, –
День шуміли лякливо сади
І тривожно півні кукурікали,
І тривожно півні кукурікали,
Мене мало цікавить
той, хто втік од ломак,
той, хто втік од ломак,
Стигне вечір імлистий… Сніжок
У морознім повітрі кружляє, –
У морознім повітрі кружляє, –
Не хочу ранніх обумовлень
Детальних обрисів розваг,
Детальних обрисів розваг,
Затихли оплески... Ізнову
Аплодисментів чую шквал,
Аплодисментів чую шквал,
Запам'яталося відразу
Як довго й нудно плинув час,
Як довго й нудно плинув час,
Лиш трембіти голосні
Засурмлять мені в Карпатах, –
Засурмлять мені в Карпатах, –
Не розполохане нічим,
У мить спресоване, – дитинство
У мить спресоване, – дитинство
На площі Ринок – тисячі розваг
Приваблюють спокусливо туристів, –
Приваблюють спокусливо туристів, –
М.З...
У Львові кава особлива, –
У Львові кава особлива, –
Люблю світанки барвінкові,
Коли вгорі – сама блакить, –
Коли вгорі – сама блакить, –
Не вимагають вдумливих рецензій
Метелики чи квіти поміж трав,
Метелики чи квіти поміж трав,
Зненацька десь поділася утома
І в пам’яті згубилися жалі, –
І в пам’яті згубилися жалі, –
Середина осені собі
Багрецем вистелює стежини
Багрецем вистелює стежини
“Я люблю тебе, рідний мій краю…”, –
Незабутньої пісні мотив,
Незабутньої пісні мотив,
Сюркотіли коники в сокирках
І тумани пінились в ярах, –
І тумани пінились в ярах, –
Мигкоче золотом і воском,
Невтішно зору, листопад.
Невтішно зору, листопад.
І.Г...
Очевидець уважний подій
Очевидець уважний подій
Хоч і вересень дощиком схлипує,
Коли в купу збирає хмарки, –
Коли в купу збирає хмарки, –
Догоріло літо в полі золотому,
Як травневі зливи – роси на стерні...
Як травневі зливи – роси на стерні...
Пустіє спішно битий шлях,
У посірілих звивах смерку, –
У посірілих звивах смерку, –
Маленьке місто, сховане в імлі
Випарувань дніпрових і туманів, –
Випарувань дніпрових і туманів, –
Продимлена, обпечена,
Обвуглена земля, –
Обвуглена земля, –
Уже в повітрі запах диму
І дух зів’ялого листка, –
І дух зів’ялого листка, –
Тривожні шурхоти садів
Печаль народжують поволі –
Печаль народжують поволі –
Хочу завтрашній ранок зустріти
Без гвинтівки уже - не в бою, –
Без гвинтівки уже - не в бою, –
Треться вітер уперто об шибку,
Мов прилипнути хоче до скла, –
Мов прилипнути хоче до скла, –
Плаває по присмерку кімнати,
Протягами зріджене, тепло, –
Протягами зріджене, тепло, –
Поривчасті порухи вітру –
Без свіжості жодних ознак.
Без свіжості жодних ознак.
Не піддавайся радості, коли
Всі шумно й радо відкривають двері,
Всі шумно й радо відкривають двері,
Погриміло над рікою,
Похитало комиші, –
Похитало комиші, –
Пам'яті Руслана Арсієнка
Ллється сонячне світло в кімнату,
Вітерець неквапливо струмить, –
Вітерець неквапливо струмить, –
Якщо тепла в словах немає,
Або без щирості вони, –
Або без щирості вони, –
Бринить обвітрена блакить
Пташиними піснями, –
Пташиними піснями, –
Вже на сонці киплять вмиті росами квіти,
Потяглись аромати хмільні звідусіль, –
Потяглись аромати хмільні звідусіль, –
Г.К...
Не говори, що мало світла
Не говори, що мало світла
Допоки шов електрозварний
Кладу, єднаючи метал, –
Кладу, єднаючи метал, –
Глибока ніч, але не спиться
Мені самотньому чомусь, –
Мені самотньому чомусь, –
Помирають люди і міста,
Помирають птахи і рослини, –
Помирають птахи і рослини, –
Ти знов стоїш переді мною:
Весела, горда, молода, –
Весела, горда, молода, –
Уже разів, напевно, десять,
Чуттям обтяживши думки, –
Чуттям обтяживши думки, –
Зарано споріднює літо
Приємні очам кольори.
Приємні очам кольори.
Перестук, передзвін, перекличка
В іскрометному гоні коліс, –
В іскрометному гоні коліс, –
Не в душі притемнених глибинах,
Ані на освітлених устах, –
Ані на освітлених устах, –
Не були ніколи й не здавались раєм
Ледве-ледь осяяні жданим щастям дні,
Ледве-ледь осяяні жданим щастям дні,
Хоч бува стрічання нетривалим,
Наче жвава музика дощу, –
Наче жвава музика дощу, –
Переораний “градами” степ,
Як зола, – і сухий, і гарячий.
Як зола, – і сухий, і гарячий.
Л. Н...
“Посинілі півники під тином
“Посинілі півники під тином
Невже дощ надовго, невже він навік
До нашого краю, мов горе, причалив, –
До нашого краю, мов горе, причалив, –
Хлюпотить під дощем жовте листя
І дзюрчать стоголосо струмки, –
І дзюрчать стоголосо струмки, –
Весняний день, пташиними піснями,
На повний голос весело бринить
На повний голос весело бринить
Як закохаєшся, бува,
Або відлюбиш мимоволі, –
Або відлюбиш мимоволі, –
Співзвучно настрою, печаль
Бринить, як жайвір, без утоми.
Бринить, як жайвір, без утоми.
На лики дивлячись і дати,
Навколо прибраних алей, –
Навколо прибраних алей, –
Швидко множачи журини
Головні на дріб’язкові, –
Головні на дріб’язкові, –
Як почне нестримано співати
Поміж верб зелених соловей, –
Поміж верб зелених соловей, –
Обсипаний, поколотий,
Надій розбитих склом, –
Надій розбитих склом, –
Коли жура за радість стала
І віри блиск в очах потух, –
І віри блиск в очах потух, –
Ледве вщухла над рікою злива,
Ще вода затоплює луги, –
Ще вода затоплює луги, –
Немов тугі пориви вітру,
Між неоглядних трав і лоз, –
Між неоглядних трав і лоз, –
Я чую, як стогне від болю земля,
Я бачу, як корчиться в муках людина, –
Я бачу, як корчиться в муках людина, –
Коли твої бажання щирі,
Та честь і гідність на кону, –
Та честь і гідність на кону, –
Охоплені сонячним світлом,
В нерідній для них стороні, –
В нерідній для них стороні, –
Звеселяє й бентежить утішено
Розполохане серце весна, –
Розполохане серце весна, –
Прощальний блискіт зір ранкових
Печально стихнув і погас,
Печально стихнув і погас,
Мені здавалося колись,
Що непідвладний час осмуті, –
Що непідвладний час осмуті, –
Немов жебрак, щодня блукає
Пес безпритульний між людьми, -
Пес безпритульний між людьми, -
І. К...
І не пишеться вже, і не любиться,
І не пишеться вже, і не любиться,
Захурделило під вечір,
Побіливши чорноту, –
Побіливши чорноту, –
Пам'яті полеглих
Перезимую журно без тепла,
Засипаний безкрайніми снігами
Засипаний безкрайніми снігами
Десь там, за обрієм, є море
І дуже теплі вечори, –
І дуже теплі вечори, –
Забувши про наявність інших справ,
Так захопився жадібно тобою,
Так захопився жадібно тобою,
Укриває, наче ложе,
Землю ніжно цвіт, –
Землю ніжно цвіт, –
Уже пройшли десятиріччя,
Але, рокам наперекір,
Але, рокам наперекір,
Старенька яблуня навпроти
Проталих вікон день при дні
Проталих вікон день при дні
Лягає сніг, як пудра на обличчя,
На лоно похололої землі, -
На лоно похололої землі, -
Відшуміла завірюха,
Мов засушений листок,
Мов засушений листок,
Ледь ставши на ноги, одразу пішла
Онука до діда на руки, –
Онука до діда на руки, –
Уже ялинка, пишно вбрана,
Залита сяєвом вогнів,
Залита сяєвом вогнів,
Здибились заметами дороги,
Сніг, як пил, роздмухують вітри, –
Сніг, як пил, роздмухують вітри, –
На сонці сніг вилискує ропою
На білім тонкошерстім полотні,
На білім тонкошерстім полотні,
Струсивши крапельки дощу,
Заходжу знову в прохолоду,
Заходжу знову в прохолоду,
Небес бездонна глибина
До дна наповнена водою.
До дна наповнена водою.
Шурхоче листя під ногами
І холодів іще нема, -
І холодів іще нема, -
Повис завісою туман
І враз посутеніло,
І враз посутеніло,
Якби ти знову снилася мені
Так, мов колись – до головокружіння,
Так, мов колись – до головокружіння,
Не той мені сердечний побратим,
Хто одягає всюди вишиванку, –
Хто одягає всюди вишиванку, –
Вона мене на клоччя рвала,
Душила, різала, пекла, -
Душила, різала, пекла, -
Розбудило неньку
Сонечко раненько.
Сонечко раненько.
На листя опале,
Сніжинки упали
Сніжинки упали
То сніг іде, то сіє мжичка,
То землю вкутує імла, –
То землю вкутує імла, –
Багріє обрій кров’ю і димами
Помалу задихається земля.
Помалу задихається земля.
Що не день – то вужчає дорога
І мілкими робляться сліди
І мілкими робляться сліди
Так неждано і різко він випав,
З обважнілих зненацька небес,
З обважнілих зненацька небес,
Відблиск місяця на скло
Ліг відпочивати, -
Ліг відпочивати, -
Поволі вимерзли калюжі
В мілких вибоїнах доріг,
В мілких вибоїнах доріг,
Похололи пестощі дівочі,
Відлунали любі голоси, –
Відлунали любі голоси, –
Ти така, як і я, божевільна,
Ти така, як і я до цих пір, -
Ти така, як і я до цих пір, -
І стане білий день світлішим,
І неподільний сум мине,
І неподільний сум мине,
Поволі виплакалось небо
І заясніла небовись, -
І заясніла небовись, -
Осінній день – за літні дні світліший, –
Розцвічує не тільки далечінь,
Розцвічує не тільки далечінь,
Снігу нема на Покрову,
Як і немає тепла.
Як і немає тепла.
Самотній гуляю притишеним містом
У пошуку рим і небачених див, –
У пошуку рим і небачених див, –
Від землі до чистої блакиті,
Свіжістю осінньою налита,
Свіжістю осінньою налита,
Любисток ріс і папороть цвіла,
І мох пружнастий не їжачив спину,
І мох пружнастий не їжачив спину,
Осінь щедро в золото прибрала
Тишею налякані ліси,
Тишею налякані ліси,
Надивитися не можу
Я на очі голубі,
Я на очі голубі,
Імлою надвечірньою повите,
Осяяне ледь місяцем ясним, –
Осяяне ледь місяцем ясним, –
Згорає літо. Палахкоче
В ясних багаттях квітників, –
В ясних багаттях квітників, –
Тихне в обійстях гучна клопотнеча,
Наче повітрям окрадений міх.
Наче повітрям окрадений міх.
Певно, грозам щедрості забракло
Чи припасів дійсно вже нема,
Чи припасів дійсно вже нема,
Пішло чомусь усе не так,
Як на Майдані ми хотіли –
Як на Майдані ми хотіли –
Незабутня сторінка історії,
Мов удавлена в аркуш печать...
Мов удавлена в аркуш печать...
Обриси мляві дороги
Тонуть, пливуть, виринають –
Тонуть, пливуть, виринають –
Коли розсовують заслони
Хмарин захекано вітри, –
Хмарин захекано вітри, –
Ласкавий дотик губ тремтливих –
І я блаженно розтаю,
І я блаженно розтаю,
Засмаглих трав скорботний шурхіт
Пливе дрімотністю садів, –
Пливе дрімотністю садів, –
Сходяться й розходяться дороги,
Зводяться й розводяться мости –
Зводяться й розводяться мости –
Є між весною й осінню пора
Тонка, як волосінь, коротка, наче спалах, –
Тонка, як волосінь, коротка, наче спалах, –
Так місячно і зоряно над гаєм,
Що видно все між стовбурів і віт, –
Що видно все між стовбурів і віт, –
Знесилівши від курива й вина,
Сиджу в сповитій тишею кімнаті,
Сиджу в сповитій тишею кімнаті,
Зливаються докупи ночі й дні
Між стрілками двома на циферблаті –
Між стрілками двома на циферблаті –
Ізнов хмільний від рою мрій
Вбираю в очі барви травня.
Вбираю в очі барви травня.
В поритих зморшками долонях
Твоїх незмінно добрих рук
Твоїх незмінно добрих рук
Яскраво сонце виграє
За шибкою вікна, –
За шибкою вікна, –
Як за голкою нитка,
Я сную за тобою,
Я сную за тобою,
Просто задихаюсь я уже від тління
Сирістю покритих посинілих стін, –
Сирістю покритих посинілих стін, –
Вслухаючись у дальній шум весни,
завжди звільняю тіло від недуги,
завжди звільняю тіло від недуги,
А. Черняхівському
Не мовчи – говори скільки хочеш,
Бо, покинутий світом, оглух,
Бо, покинутий світом, оглух,
Відгула, відгриміла
Вже для нього війна.
Вже для нього війна.
Здрастуй, мамо, здрастуй невгамовна,
Світлоносна радосте моя,–
Світлоносна радосте моя,–
Щокою гріючи щоку,
Грудьми грудей торкаю, –
Грудьми грудей торкаю, –
Мов запізніла Божа милість
Чи щастя вистраждана мить, –
Чи щастя вистраждана мить, –
Вслухаючись у свій неспокій,
Напружуючи кожен м’яз, –
Напружуючи кожен м’яз, –
Гаснуть вранішні зорі,
Забуваються сни, -
Забуваються сни, -
Голову звільнивши від думок,
Намагаюсь в маренні заснути,
Намагаюсь в маренні заснути,
Допитливій онуці
Не було ще такого ніколи
Наяву чи в солодкому сні,
Наяву чи в солодкому сні,
Розходяться по видноколу
В сніги утоплені сліди, –
В сніги утоплені сліди, –
Мов похрускував лунко кістьми
Заблукалий дідусь на порозі,
Заблукалий дідусь на порозі,
Туман густіє вшир і вглибину,
маскуючи вибоїни дороги, –
маскуючи вибоїни дороги, –
Багато чув, чимало бачив,
Та не збайдужів, не змарнів, –
Та не збайдужів, не змарнів, –
Занурюю погляд поволі в блакить
Глибоку безмежного неба,
Глибоку безмежного неба,
Гойда-гойда, люлі-люлі,
Засинай, моя красуля, –
Засинай, моя красуля, –
Умовляли, мучили, вбивали
Нас за те, що гордими були
Нас за те, що гордими були
Повільним став і обважнілим,
Немов замулений струмок, –
Немов замулений струмок, –
Посивіли сумно постарілі трави
І покірно вкрились листя тягарем
І покірно вкрились листя тягарем
Скував мороз хрумтливим настом
Так добре влежані сніги,
Так добре влежані сніги,
Навшпиньки став, щоб вищим бути
І далі бачити навколо,
І далі бачити навколо,
Безкрайність і кінець
Уночі, коли мертвенна тиша
І холодна темрява густа, –
І холодна темрява густа, –
Мов почуттів яскравих ниті,
Які навік з’єднали нас, –
Які навік з’єднали нас, –
На безбідне майбутнє нащадкам,
Хтось примножує статки щодня, -
Хтось примножує статки щодня, -
Хоч і ллється золото з осик
На мою вибоїсту дорогу, –
На мою вибоїсту дорогу, –
Сивіють, напоєні мжичкою, трави
І димом пропахли вологі вітри,
І димом пропахли вологі вітри,
Вслухаюся невипадково
В утішне мурчання ночами –
В утішне мурчання ночами –
Зволожені туманами сади
Притишено шурхочуть падолистом,
Притишено шурхочуть падолистом,
Я вірші їй присвячував,
між невідкладних справ, -
між невідкладних справ, -
Пролетіло літо чи здалося,
Що вітри розвіяли тепло,
Що вітри розвіяли тепло,
Так тепло, сонячно і тихо,
Що повиходили усі
Що повиходили усі
Ти знаєш, друже, що таке війна
Не та, яка мелькає на екрані,
Не та, яка мелькає на екрані,
Відшукаєш мене там, де осінь
Падолистом вкриває сліди, –
Падолистом вкриває сліди, –
Спалахнули холодні заграви
Безголосих осінніх садів,
Безголосих осінніх садів,
Добігає літо до межі
За яку вагається ступати, -
За яку вагається ступати, -
Звично серпень схлипує дощами
Над принишклим плетивом доріг, –
Над принишклим плетивом доріг, –
Ніхто не відає, на жаль,
Ні в Києві, ні в Будапешті, –
Ні в Києві, ні в Будапешті, –
Замучений спекою серпень
Змарнів, мов зів’ялий букет,
Змарнів, мов зів’ялий букет,
Очима, повними надій,
Голубиш далеч неозору, –
Голубиш далеч неозору, –
Лежу, вслухаючись у тишу
І в болі грішної душі,
І в болі грішної душі,
С. К...
Все минеться неодмінно
Все минеться неодмінно
Україно, – мій чудовий краю,
Ти мене красою полонив
Ти мене красою полонив
Уклін тобі, світанку літній,
За тихий щебет сонних птиць,
За тихий щебет сонних птиць,
Я не можу тебе не любити,
Україно моя золота.
Україно моя золота.
Примостилася тихо на воду,
Позолочена сонцем, блакить
Позолочена сонцем, блакить
В зеленому вихорі літа,
Не сниться й не спиться мені, –
Не сниться й не спиться мені, –
Моя відрада безіменна,
Кохання грішне і святе, –
Кохання грішне і святе, –
На долю не поскаржуся ніколи,
Пригнічено звертаючись до вас, –
Пригнічено звертаючись до вас, –
К.Р…
Заховаюся від тебе
Заховаюся від тебе
Бувало так, що ради миру
І задля захисту від бід,
І задля захисту від бід,
Ти на світі єдина така
Недосяжно-далека, мов небо, –
Недосяжно-далека, мов небо, –
Під розлогою вербою,
На м’яких стеблинах трав, –
На м’яких стеблинах трав, –
Пропахлі порохом і димом,
Закіптявілі колоски
Закіптявілі колоски
Стали нижчими гори
І мілкішими ріки,
І мілкішими ріки,
Сяйне на мить із-поза хмари
Зненацька сонце крадькома, –
Зненацька сонце крадькома, –
Хотілось іще нещодавно
Мені солов’їного травня,
Мені солов’їного травня,
Я переповнить не боюсь
Дзвінкою радістю твій келих,
Дзвінкою радістю твій келих,
То мене улещують словами,
То лякають гнівно батогом, –
То лякають гнівно батогом, –
Покрито смутком всі дороги
І туга вийшла з берегів,
І туга вийшла з берегів,
Що раз було - не буде двічі,
Отож на повну і без гальм,
Отож на повну і без гальм,
А. Ш…
За волю, за славу, за честь України,
За волю, за славу, за честь України,
Україна – це я із тобою
І негаснучий вічно наш рід.
І негаснучий вічно наш рід.
Листок припав грудьми до скла,
І заглядає винувато
І заглядає винувато
В мені тебе - безмежне море,
В тобі мене - малий ручай, -
В тобі мене - малий ручай, -
Осяяна веселкою, блакить,
Неначе жар, палахкотить, –
Неначе жар, палахкотить, –
У запахах меліси і душиці,
Пливе за обрій грому гуркотня.
Пливе за обрій грому гуркотня.
Відлунює тиша від журу могил,
Між строєм хрестів і граніту, –
Між строєм хрестів і граніту, –
Волосся, звихрене руками,
І губ розбурхане тепло, –
І губ розбурхане тепло, –
Припала темінь до вікна
І – тиша зазвучала,
І – тиша зазвучала,
Моїм діянням свідки
Уже весна, а ще тепла немає,
Але це, знаю, тільки півбіди, –
Але це, знаю, тільки півбіди, –
Пролетів неприкаяний вітер
Над рожевим світінням садів
Над рожевим світінням садів
Старий, гладкий, смугастий кіт
Розлігся серед вулиці, –
Розлігся серед вулиці, –
Далеч яка –
Світла й легка,
Світла й легка,
Не журися, матусю, до сліз,
Не молися щораз до безтями,
Не молися щораз до безтями,
Життя зігнуло, мов підкову,
Давно сусідку, та стара
Давно сусідку, та стара
Дитинство пахне радощів слідами
Між сьогоденням і минулим –
Життя спресоване в роки,
Життя спресоване в роки,
То десь в Еміратах, як сніг, розтаю,
То мерзну в Республіці Комі, -
То мерзну в Республіці Комі, -
Не вмовляй, не гнівайся, не згадуй
І без мене довго не журись,
І без мене довго не журись,
То плутанина спогадів безладних,
То штовханина безкінечних мрій,
То штовханина безкінечних мрій,
Не сумую, не плачу, не кличу,
Не шукаю в минуле доріг,
Не шукаю в минуле доріг,
В.А.Б...
Заколисана тишею,
Заколисана тишею,
О.Т...
Сіються сніжинки без упину
Сіються сніжинки без упину
Нараз мені на думку спало
І розтривожило до сліз
І розтривожило до сліз
Коли побачив що нема
Її й не буде вже ніколи, –
Її й не буде вже ніколи, –
Нас віра врятує й безсмертя надій
Від гніву цинічної влади,
Від гніву цинічної влади,
Упершись поглядом у шибку,
Нараз побачила вона,
Нараз побачила вона,
Л.Д...
В промерзлій далечі німій,
В промерзлій далечі німій,
На кінчику притишеного дня,
Жар обрію, згасаючи, сія,
Жар обрію, згасаючи, сія,
Листопад, убогий і безсилий,
Притуливсь до мене, наче цвіль, –
Притуливсь до мене, наче цвіль, –
Заради святої свободи народу,
Я стерплю побої, неволю, брехню.
Я стерплю побої, неволю, брехню.
Вишгород межує з Межигір’ям
Горбиками древніми могил,
Горбиками древніми могил,
Країна невдоволена,
Настане час, настане мить
Відвертої розмови, –
Відвертої розмови, –
У шибку вимиту до блиску
Рясними краплями дощів, –
Рясними краплями дощів, –
Усе змішалося вже так,
Що неможливо відрізнити –
Що неможливо відрізнити –
Ізнов небес осінніх каламуть
Рясним дощем шумить несамовито.
Рясним дощем шумить несамовито.
Убогість німа листопада
Відбилася сумом в очах.
Відбилася сумом в очах.
Коли були гіркі й солоні
Байдуже зціплені вуста,
Байдуже зціплені вуста,
То скрізь овації хвалебні,
То всюди вигуки ганьби.
То всюди вигуки ганьби.
Вже довші ночі, глибша сутінь
Уздовж освітлених узбіч,
Уздовж освітлених узбіч,
До полів любов не на словах
Пізнаю й показую щороку, –
Пізнаю й показую щороку, –
Згадки – часом не притлумиш,
Мрії – віком не розгониш, –
Мрії – віком не розгониш, –
Індикатори світять, як зорі,
В гомінливому сяєві дня.
В гомінливому сяєві дня.
Чи то така вже наша доля,
Чи ми такими є самі,
Чи ми такими є самі,
Час розвіяв запахи солодкі
І помалу зблідли кольори.
І помалу зблідли кольори.
Коли навколо ані друзів,
Ні ворогів уже нема, –
Ні ворогів уже нема, –
Л.Б...
Чому ховаєшся за містом
Чому ховаєшся за містом
Г.К...
Опадає поволі листва,
Опадає поволі листва,
Щось не гріє душу, ні долоні
Золотої осені вогонь, –
Золотої осені вогонь, –
Запнута вогкою імлою,
Дрімлива тиша вечорів
Дрімлива тиша вечорів
Я так давно тебе побачив,
(А ти ж - мого дитинства дім),
(А ти ж - мого дитинства дім),
Не стихає біль, а щем
Точить кожний вечір -
Точить кожний вечір -
Печально золото осіннє
Бринить під подувом вітрів,
Бринить під подувом вітрів,
Сонцю не вдалося побороти
Хмар обвислих нестійкі ряди –
Хмар обвислих нестійкі ряди –
Новини з лікарні невтішні –
Згасає дочка, як свіча.
Згасає дочка, як свіча.
Настирно тікає щоднини
Старий годинник на стіні.
Старий годинник на стіні.
Час розірвав єднальну нить
Між гілкою й листком, –
Між гілкою й листком, –
Там, де улітку блукали ми
Вдвох попід вербами впалими, –
Вдвох попід вербами впалими, –
Обтрушує яблука вітер
Оточує колом, снує мимо мене,
Розвиднюється мляво восени –
І.Д…
Гірким любистком пахне осінь
У нуднім гомоні дощів,
У нуднім гомоні дощів,
Гнівно скаржуся дружині:
“Де тепер стара пила, -
“Де тепер стара пила, -
Як не повірити знову
В те, що бувають дива?
В те, що бувають дива?
Затінені тоном розлуки,
Яскраві узори стрічань, -
Яскраві узори стрічань, -
Наснився сон, як непомітна просинь,
Як тінь бліда погаслої зорі,
Як тінь бліда погаслої зорі,
Не спиться…
Г.Д…
Г.Д…
Зоря моя вечірня,
Далека, недосяжна, –
Далека, недосяжна, –
Скінчається історія
Прозора і легка.
Прозора і легка.
Я витерпів болі, розвіяв жалі,
Г.К…
Зачекай... Схаменися... Отямся...
Зачекай... Схаменися... Отямся...
Як пахне солодко життя,
Коли проймає тіло осінь
Коли проймає тіло осінь
Вночі з’явившись бозна-звідки,
Як неочікуваний гість, -
Як неочікуваний гість, -
Стала мати вдосвіта в куточку
Перед образами, як завжди,
Перед образами, як завжди,
Я. Ч…
Грай, бандуро, серед літа,
Грай, бандуро, серед літа,
Довгождані дощі принесли прохолоду,
Перевтомленій сонцем безжальним, землі,
Перевтомленій сонцем безжальним, землі,
Розхмарена вітром, ясніє блакить
Над змореним спекою полем.
Над змореним спекою полем.
Немає і сліду по діду,
З тих пір, як пішов на війну,
З тих пір, як пішов на війну,
Прохолодою вітер дихне –
І спадають обійми задухи,
І спадають обійми задухи,
Болить душа за Україну,
Бо не підводиться з колін,
Бо не підводиться з колін,
Зорі, умазані в небо, вилискують,
Наче ослизла луска.
Наче ослизла луска.
Час розмелює дні, наче жорна зерно,
Та не сіється в жмені ніякий набуток, –
Та не сіється в жмені ніякий набуток, –
Нудний запах зів’ялої м’яти
Розігнати безсилі вітри,
Розігнати безсилі вітри,
Україно – матінко гостинна,
Господине вправна споконвік, –
Господине вправна споконвік, –
Л.Д…
Звівши руки вгору, наче крила,
Звівши руки вгору, наче крила,
Солодкий запах матіоли
Мене сп’янив, неначе хміль,
Мене сп’янив, неначе хміль,
Твої сліди на скошеній траві
Росинками лякливими іскряться, –
Росинками лякливими іскряться, –
Іще пручаючись недугам,
Життя цінує кожну мить.
Життя цінує кожну мить.
Збагачене сонцем, очищене вітром, –
Вдихаю щомиті цілюще повітря.
Вдихаю щомиті цілюще повітря.
Мене розсудливість так хватко
Весь час тримає у руці,
Весь час тримає у руці,
Неначе лебідку довірливу лебідь
Від стужі дбайливо вкриває крилом, –
Від стужі дбайливо вкриває крилом, –
Шурхоче, шепоче, похрускує
Солома застелена хусткою,
Солома застелена хусткою,
Пропахлий порохом і димом,
Вогнем обпечений, як горно, –
Вогнем обпечений, як горно, –
Це все – таки, напевно, радість,
Якщо в буденності гіркій
Якщо в буденності гіркій
Сестрі Олі
Не раз уже, радіючи весні,
Із вирію лелеки повертали,
Із вирію лелеки повертали,
Львова стражденна окраїна
Снилася знов недарма –
Снилася знов недарма –
Я серцю не дам відпочити ніколи
І душу давно на тортури прирік,
І душу давно на тортури прирік,
Хата, покрита соломою,
Вбрана в яскравий кармін, –
Вбрана в яскравий кармін, –
І все – таки ніяк не розберу,
Нездвижно вдивляюся в очі її
І слухаю дуже уважно
І слухаю дуже уважно
Кружляє яструб гостроокий,
Щось видивляючись навкруг,
Щось видивляючись навкруг,
Хоч, наче вітер, час розвіяв,
І десь за обрії відніс, -
І десь за обрії відніс, -
Пахне сніг у лютому весною
І поволі тане, наче час
І поволі тане, наче час
Хто ти, така уперта,
Ніби надії біль,
Ніби надії біль,
Хляпнула зненацька хвилею дзвінкою
Вкладає спати лялечку
В колисочку – гойдалочку
В колисочку – гойдалочку
Пригадалися ночі прозорі
І безхмарної юності дні,
І безхмарної юності дні,
Немов озвалась молодість луною
Вона буває різною –
Веселою й сумною,
Веселою й сумною,
Без подиву і клопоту,
І перший сніг, і дощ останній,
Перевтомлена долею жінка,
Нагромадивши спину мішком,
Нагромадивши спину мішком,
Проводжаючи сина в дорогу,
Мати, голосом повним журби,
Мати, голосом повним журби,
Потаємність безрадісна ночі
В мерехтінні безжалісних зір
В мерехтінні безжалісних зір
Ти мене весь час не розуміла
І тому відчути не змогла,
І тому відчути не змогла,
Моє кохання безіменне,
Бездонне озеро спокус, -
Бездонне озеро спокус, -
Ніч, заласкавлена тьмяними блисками,
Стала удавана й чудна, як грим.
Стала удавана й чудна, як грим.
Не заховатися ніде
Уже від іменинниці –
Уже від іменинниці –
Дай, Боже, в дні мої останні
Безжурним бути і дзвінким,
Безжурним бути і дзвінким,
Ти – доля моя незлоблива
І віри незмінної суть.
І віри незмінної суть.
Г.Ф…
Ти серце очистила муками болю
Ти серце очистила муками болю
Снігурі сумують за снігами,
Догори підводячи дзьоби.
Догори підводячи дзьоби.
Вкриває очі й щоки, ніби шовк,
Між пальцями стікає змійкувато.
Між пальцями стікає змійкувато.
Зоріє тьмяно надвечір’я
В мовчанні сизої пітьми.
В мовчанні сизої пітьми.
Стерши вночі з небосхилу
Нишком ознаки дощів, -
Нишком ознаки дощів, -
Споглядаю, як у передмісті,
Холодком налякані сади,
Холодком налякані сади,
Пливло життя в байдужій веремії
Між берегів похмурих щодоби, -
Між берегів похмурих щодоби, -
Не скаржуся, не каюся, не плачу,
Змінилася кольором нині вона
Милуючись тобою, Україно,
Мов матір’ю слухняне дитинча, –
Мов матір’ю слухняне дитинча, –
Здається диво - сном життя,
Коли літа біжать за обрій,
Коли літа біжать за обрій,
Я. П…
Мене чомусь, коли приходить осінь,
П’янить сире повітря, наче хміль,
П’янить сире повітря, наче хміль,
Довірлива, ласкава, справедлива
І жадібна до радощів земних, -
І жадібна до радощів земних, -
Поки віра в душі ще жива
В твою славу і міць, Україно, -
В твою славу і міць, Україно, -
Зашуми непокірно, калино…
За вікном сріблясто засвітало,
Тобі одній не зраджу я нізащо,
Промайнуло літо, наче сон яскравий
Про мого дитинства швидкоплинні дні.
Про мого дитинства швидкоплинні дні.
Немов у спеку серед гаю,
Дзюрчанням радісним води,
Дзюрчанням радісним води,
Л. Д…
Вкриваючись одним плащем,
Удвох бродили під дощем
Удвох бродили під дощем
Впала в залу тиша показова,
Щойно стих овацій дужий шквал –
Щойно стих овацій дужий шквал –
А.Ч…
Половіючі ниви,
Половіючі ниви,
Стигне далеч імлиста
В мерехтінні зірок.
В мерехтінні зірок.
І. Г…
Коли птахи зірвалися на крик
Дзвінкий, як мідь ковка, навперебивки, -
Дзвінкий, як мідь ковка, навперебивки, -
Втомившись, певно, мандрувати світом
Чи заблукавши в плетиві доріг,
Чи заблукавши в плетиві доріг,
Чарівною повінню блакиті
Уже холоне вечір літній,
Пропахлий цвітом літа вітер
Вночі прикинувся, що спить
Вночі прикинувся, що спить
Мені без тебе світ – не світ,
А просто видиво буденне, -
А просто видиво буденне, -
Перехрестя стрічань і розлук,
Старих дубів сумне рипіння
Тоді звучатиме, як спів,
Тоді звучатиме, як спів,
Від радості чи з болю
Сльозинки поміж вій –
Сльозинки поміж вій –
Зливами умите, сонечком зігріте,
Іскряться під зорями росяні трави,
Співають безтямно в садах солов’ї.
Співають безтямно в садах солов’ї.
Не питай, де я був, що побачив, чим жив
І навіщо до тебе вернувся ніякий
І навіщо до тебе вернувся ніякий
Запашна прохолода весняної ночі
В передчутті грози та зливи,
Змовкає в небі щебет птиць.
Змовкає в небі щебет птиць.
Г. К...
Научи мене, мамо, співати
Тих пісень, що умієш сама.
Тих пісень, що умієш сама.
Дурманить травень пахощами трав
Сонце золотило обрій на світанні,
То серце стиснеться до болю
І затуманить зір сльоза, -
І затуманить зір сльоза, -
Життя моє – пустеля безнадії!..
Заплутались початки і кінці
Заплутались початки і кінці
В години радості й печалі,
В чужій і рідній стороні, -
В чужій і рідній стороні, -
Оживе, забринить, залоскоче
Згасли мрії, наче зорепади,
Висохло надії джерело.
Висохло надії джерело.
Я до тебе непомітно
На світанні підкрадуся
На світанні підкрадуся
Я тебе надовго не покинув,
Чарівний і незабутній край, -
Чарівний і незабутній край, -
О. П.-Р…
Нудиться вдосвіта квітень
Тужно холодним дощем.
Тужно холодним дощем.
Яка поезія, коли
Зорею жінка ясноока
Зорею жінка ясноока
Весна нестримно повнить соком,
Теплом і ніжністю землі, -
Теплом і ніжністю землі, -
Мов побував у рідному селі,
Омитім сонцем, вітром і росою,
Омитім сонцем, вітром і росою,
Тривожним шумом верховіть,
Наляканих грозою кленів, -
Наляканих грозою кленів, -
Ледве зникла прохолода нічки
Зорі усміхаються з – за хмари,
Ніби добрі очі з – під повік
Ніби добрі очі з – під повік
Давай пробачимо похмурі
Та прохолодні дні весні, -
Та прохолодні дні весні, -
Вклонюся низько матері у ноги
І пригорнуся ніжно до грудей.
І пригорнуся ніжно до грудей.
Сонцем зім’ятий і вітром пожмаканий,
Сніг зачаївся у затінку злякано
Сніг зачаївся у затінку злякано
Там, де пахне солодко аїром
І ряскою берега укіс, -
І ряскою берега укіс, -
В снігах намацуючи шлях,
Вітри махають крилами.
Вітри махають крилами.
Л.Д…
Подаруй мені, доле, на згадку
Все оте, що в житті пережив.
Все оте, що в житті пережив.
Славетній слов’янській родині
Дідусь низенький, кволий, щуплий,
Ліс озираючи навкіл,
Ліс озираючи навкіл,
З любов’ю і шаною до мами
Україно! Мій чудовий краю,
Ти мене красою полонив
Ти мене красою полонив
Відтісняє радість на узбіччя
Із душі удосвіта жура.
Із душі удосвіта жура.
Ну, як мені замовкнути, коли
Тріщить на річці полохливо крига,
Тріщить на річці полохливо крига,
Віддаляється сум, наче біль охололий,
Вислизає з душі, як німа гіркота,
Вислизає з душі, як німа гіркота,
Я так тебе ще мало знаю,
Та, хоч мої знання малі, -
Та, хоч мої знання малі, -
Марніє день, як присмерк синій,
Згасивши всі свої вогні.
Згасивши всі свої вогні.
Проводжаючи сина в дорогу,
Мати, голосом повним журби,
Мати, голосом повним журби,
С.Л…
Допитливими дотиками пальців,
Ти жадібно вивчаєш вздовж і вглиб
Ти жадібно вивчаєш вздовж і вглиб
Кволими зорями ледве освітлена
В тиші купається ніч.
В тиші купається ніч.
І. Г…
Це не кінець, Іване, а початок,
Це не кінець, Іване, а початок,
Чи слів його погасли звуки,
Допоки майбутнє в уяві
Моїй неспокійно бринить, -
Моїй неспокійно бринить, -
Застугонів ще з ночі вітер
Морозним пилом і затих.
Морозним пилом і затих.
Боже мій, - яка краса навколо!
Слів замало, хисту і снаги
Слів замало, хисту і снаги
О.Т...
Лиш романтикам сивим властиво,
Лиш романтикам сивим властиво,
04.- 05. 02.12
Мерехтіли краплі на тремтливих травах
І промоклий вітер парасольку рвав.
І промоклий вітер парасольку рвав.
Н. К…
Шарудить сніжинками зима
Шарудить сніжинками зима
Приваблює наївних диваків
Із року в рік залюблена картинка –
Із року в рік залюблена картинка –
Я люблю тебе, рідний мій краю,
Моя доля, відрада і спів.
Моя доля, відрада і спів.
Пращури завзяті та могучі
Будували храми і вали.
Будували храми і вали.
Обрій підрум’янений світанком
І хмарок ватаги в висоті, -
І хмарок ватаги в висоті, -
Крізь літа і відстані минуле
Невже не відчуваєте між рим
Мажору чи мінору ноти в творі?
Мажору чи мінору ноти в творі?
Я гадаю, що не випадково
В серце ти постукала мені
В серце ти постукала мені
Треба жити просто і спокійно,
А не умиватися слізьми.
А не умиватися слізьми.
Радію тобі, Україно моя,
Обминають мене заметілі,
Залишають мій край снігурі.
Залишають мій край снігурі.
Як жінки неприборканої подих,
Як відчуття нестерпної жаги, -
Як відчуття нестерпної жаги, -
Розкаже, буває, мовчання,
П’ять хвилин до початку розлуки
Живу, працюю і люблю,
Н.К…
Сльотливо, порожньо і сіро
Сльотливо, порожньо і сіро
Той день на інші був не схожий
На тлі побляклому небес, -
На тлі побляклому небес, -
У безгомінні дивнім, загадковім,
шукаючи од стужі, певно, схрон, -
шукаючи од стужі, певно, схрон, -
Хоч лиха пізнали чимало
І значно порідшав наш стрій –
І значно порідшав наш стрій –
Як смачно пахнуть пиріжки
В духовці маминій відтоді,
В духовці маминій відтоді,
Нарешті те збулося,
Чого я забажав:
Чого я забажав:
Коли я вже від осені учадів
І жар знайти безсилий у золі, -
І жар знайти безсилий у золі, -
Ледь – ледь повітря вітер колихне –
Галузок рух і листя трепетання
Галузок рух і листя трепетання
М’якої осені згасаюче тепло
Щодня в туманах розпливається і тане.
Щодня в туманах розпливається і тане.
Важкі гріхи й малі провини
Із давніх пір мені болять.
Із давніх пір мені болять.
Проходить осінь поза мною,
Згасивши всі свої вогні.
Згасивши всі свої вогні.
Хоч на вулиці ще не зима,
О, Боже мій, душі скорбота
Думок народжує рої.
Думок народжує рої.
З тягарем незавершених справ,
Підкорятися долі не згодний:
Підкорятися долі не згодний:
Н. К...
Розверзнеться небо, засяють зірниці,
Розверзнеться небо, засяють зірниці,
То на сонці золотисті,
То від місяця сріблясті, -
То від місяця сріблясті, -
Надвечірньою порою,
Цвірінчанням невпопад,
Цвірінчанням невпопад,
Там, де хлипка драговина
Простерлася понад рікою, -
Простерлася понад рікою, -
Відокремивсь од гурту й крізь просинь
Полетів до землі сторчака -
Полетів до землі сторчака -
Все минеться, забудеться – знаю,
Що залишаться тільки рядки…
Що залишаться тільки рядки…
Жовтнева заметіль
Приваблива напрочуд.
Приваблива напрочуд.
Невже не буде більш нагоди
Пірнути в пахощі весни,
Пірнути в пахощі весни,
Н. К…
Буває так, коли поволі
Дощ омиває нудно скло, -
Дощ омиває нудно скло, -
Певно, звик я до тебе, бо нині
Отієї любові нема,
Отієї любові нема,
Н.К...
Згасає сонце... Кінчиком крила
Згасає сонце... Кінчиком крила
О рідна мова українська, -
Ти наче пісня материнська
Ти наче пісня материнська
Не вереснева позолота
Із віт скрипучих яворів, -
Із віт скрипучих яворів, -
Невагомий, жовтий, тополиний
Лист кружляв над шляхом, наче птах,
Лист кружляв над шляхом, наче птах,
За щастям доля веде вслід
Мене з дитинства без упину.
Мене з дитинства без упину.
Знервовані, спокійні,
Купці та продавці, -
Купці та продавці, -
Донині з радістю і болем
Мій зір приваблюють поля
Мій зір приваблюють поля
Увечері, осінньою порою,
Осяявши далекий небосхил, -
Осяявши далекий небосхил, -
Свіжовмиті, рум’яні, духмяні,
Лунко падають яблука з віт
Лунко падають яблука з віт
Вересневе сонце охололо,
Лиш вітри вологі загули.
Лиш вітри вологі загули.
Яка ти, доле моя, вперта
І нездоланна яка ти!
І нездоланна яка ти!
Іще вовтузиться грайливо
У травах сонний вітерець.
У травах сонний вітерець.
Хіба можна цей світ не любити,
Повний радості, суму, краси?
Повний радості, суму, краси?
Зустрічались крадькома
Світло ясне і пітьма.
Світло ясне і пітьма.
В туманах сутінків осінніх,
У безгомінні вечорів, -
У безгомінні вечорів, -
Жовтим ластовинням обліпило
Тротуару щерблене лице
Тротуару щерблене лице
Привіт, маленька батьківщино,
Забута щастям сторона!
Забута щастям сторона!
Троянди вогник, як свіча,
То обпече, то обігріє, -
То обпече, то обігріє, -
Красива ти, моя любове, -
Весела, юна, як весна!..
Весела, юна, як весна!..
Не біжи… Зупинися… Вже осінь
Розпалила холодні вогні.
Розпалила холодні вогні.
Любі серцю змалечку простори,
В чергуванні світла й темноти, -
В чергуванні світла й темноти, -
Неначе сни в полон взяли
Солодкі запахи навколо, -
Солодкі запахи навколо, -
Мене всього спили до денця
Щоденних муз чужі уста
Щоденних муз чужі уста
Де віття вербове ще нижче обвисло
І стали зелені листочки - руді, -
І стали зелені листочки - руді, -
Гребу бадилля на городі,
А в хаті смажать деруни.
А в хаті смажать деруни.
Задощило небо і земля розмокла,
І лягли тумани берегом ріки
І лягли тумани берегом ріки
Далекий обрій, наче кратер,
У тріпотливому вогні -
У тріпотливому вогні -
Любове вічна, Україно,
Твого садка я кревний плід, -
Твого садка я кревний плід, -
Пальцями, устами і диханням
Обласкаю, зацілую, розбуджу.
Обласкаю, зацілую, розбуджу.
Іржаві пасма хуртовини
Обволокли мене під тином
Обволокли мене під тином
Передчуття німого болю
Мене пригноблює смерком,
Мене пригноблює смерком,
Стоїть на протягах осінніх,
Обтяжений плодами, сад.
Обтяжений плодами, сад.
Світлий день за даллю голубою
Сутінками ранніми поблід,
Сутінками ранніми поблід,
Неспівзвучність і слів, і мелодій
Весняних і осінніх ночей
Весняних і осінніх ночей
Чи появилось часу більше,
Чи стало менше з часом справ, -
Чи стало менше з часом справ, -
Якби були шляхи відкриті
Назад і стати молодим, -
Назад і стати молодим, -
Хоч набігався вже досхочу
За красунями марно по світу, -
За красунями марно по світу, -
Ні шереху, ні запаху, ні блиску
Твого волосся, тіла і очей, -
Твого волосся, тіла і очей, -
Коли світанок у воді
Збирає зорі обережно, -
Збирає зорі обережно, -
О. Т…
Якщо знов оминула удача –
Якщо знов оминула удача –
К. Н…
Ледве гілочка в шибку постука,
Ледве гілочка в шибку постука,
Пережити, вижити і жити
Серед глуму, злиднів і брехні,
Серед глуму, злиднів і брехні,
Я озвуся у тиші відлунками,
Заколисаних сном, громовиць.
Заколисаних сном, громовиць.
Таланту блиск не замаскує сутність
Нікчемної та підлої душі.
Нікчемної та підлої душі.
На підвіконні мальви сонні
Дзвінок не чують телефонний,
Дзвінок не чують телефонний,
Душі моєї дивний устрій
Лиш той, напевно, пізнає,
Лиш той, напевно, пізнає,
На ньому струмує напруга печалі,
Коли поміж нами розлуки завали.
Коли поміж нами розлуки завали.
Коли пішла понад рікою
Гроза од Вишгорода вбік, -
Гроза од Вишгорода вбік, -
Т. О…
Чи стала довшою дорога,
Чи стала довшою дорога,
Прориваючи спеки блокаду,
Наближалась грози канонада.
Наближалась грози канонада.
В шумі тихому беріз,
Пригадалося раптово,
Пригадалося раптово,
Курган прадавній край села
Був висотою в сорок другім.
Був висотою в сорок другім.
Упала бомба на світанні
Десь на городах край села.
Десь на городах край села.
Час од часу в подвір’ї під грушею
Дід Іван витворяє дива:
Дід Іван витворяє дива:
Золотіє листя на тополі,
Хоч вона душею молода.
Хоч вона душею молода.
Невинний погляд із – під вій
Її всього лиш упівока,
Її всього лиш упівока,
Кохай мене душею і словами,
Кохай мене у радості й журбі.
Кохай мене у радості й журбі.
Вклонюся низько матері у ноги
І пригорнуся ніжно до грудей.
І пригорнуся ніжно до грудей.
Проміння сонячного стріли
Пришили небо до землі.
Пришили небо до землі.
Я не знаю, що мені насниться,
І чи буде ще у мене сон,
І чи буде ще у мене сон,
Чорно – білі сни і кольорові,
Наче дні веселі та сумні.
Наче дні веселі та сумні.
Коли полин од спеки охолоне
І на листках росинки заіскрять, -
І на листках росинки заіскрять, -
Прогірклий запах жабуриння
Як дитина беззахисна,
Швидко плутаю сліди.
Швидко плутаю сліди.
Серце до серця горнулося вчора,
Грілося серце із серцем удвох.
Грілося серце із серцем удвох.
Коли дорослішають діти, -
Батьки старішими стають.
Батьки старішими стають.
Як гарно і любо у світі,
Де все навкруги до ладу, -
Де все навкруги до ладу, -
Птаха випорснула з рук, -
Вирвалося слово.
Вирвалося слово.
Ти знаєш правду про війну?
У рік жахливий сорок перший
У рік жахливий сорок перший
Наша молодість – ні, не пройшла,
А шумить обважнілим колоссям.
А шумить обважнілим колоссям.
Якби діди прийшли з війни,
Якби живим лишився тато, -
Якби живим лишився тато, -
Мені говорила бабуся,
Відводячи очі сумні,
Відводячи очі сумні,
Я покличу тебе за собою
І у ніч весняну поведу
І у ніч весняну поведу
Неначе ніч прямує за світанком, -
Іде отак вона за ним услід,
Іде отак вона за ним услід,
Збиває вітер яблуневий цвіт
І пелюстки дощ топить у калюжі,
І пелюстки дощ топить у калюжі,
Співом солов’їним у калині,
Голосом струмочків навесні, -
Голосом струмочків навесні, -
Що мені, веселому, робити
Поміж вас, як сироти, сумних?
Поміж вас, як сироти, сумних?
К. М…
Прокидається в серці неспокій,
Коли плач обертають у сміх.
Коли плач обертають у сміх.
Хоч ти у мене щастя не просила,
А лиш зітхала сумно перед тим,
А лиш зітхала сумно перед тим,
Не всі ми істину насправді
Шукати здатні до нуди, -
Шукати здатні до нуди, -
Наче дзвін урочистий
Із високих дзвіниць
Із високих дзвіниць
Cвітлій пам’яті
П. Г. Дворніка
П. Г. Дворніка
Починаю свій день не з порожнього
Споглядання в саду різних див.
Споглядання в саду різних див.
В. К…
Неспокійний вітер
Білим снігом цвіту
Білим снігом цвіту
Н. К…
Нам сумувати сьогодні незмога,
Нам сумувати сьогодні незмога,
Ти мене із ніжністю не згадуй,
Як дитячі соромливі сни,
Як дитячі соромливі сни,
Ще тільки сутінки прозорі
Збирає вечір у гурти, -
Збирає вечір у гурти, -
Душа жіноча, як криниця,
Цілюща й темна аж до тла.
Цілюща й темна аж до тла.