Автори /
Світлана Майя Залізняк
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Людинолюбство
•
«Людина єсьмь...»
•
Йде Персефона в темінь...
•
Пересторога
•
Сім’я
І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх…
•
Безчасся
•
Так бува…
Мурують банки, гранд-отелі, школи…
•
Заплющу очі...
Людей їдять пранці, нужда, горілка...
•
Без псевдо…
•
Старі будинки
•
Меланхолія
•
Вишні
•
Художниця
•
Гріх дитинства
•
Під омофором Вишньої ріки…
9 грудня 2011 року на подвір"ї Києво-Печерської лаври
•
«Ой ти дівчино, з горіха зерня…»
•
Стерня колюча...
•
Все обіцяло...
•
Ти, мов янгол...
•
Сотні просьб у коханих одвік…
•
Яріє Вчора, або в очікуванні...онуки
•
Не бійся наснитися...
•
Захисникам Сталіна
•
І борошно, й сито...
•
Майна!
•
Крізь пил і пух...
•
Снива
Прихвачусь мерщій до тіста.
•
В бік човна…
•
Й закреше блискавка...
•
Фініш
•
Я стомилась... (переклад з Марини Матвєєвої)
•
Серпантин
•
Іграшка
•
Захожий
•
Межа
•
Ілюзія
•
Травневий Дощ
•
Харитя
•
Змова
•
Дорогою в зоопарк
•
Внуча
•
Мушля
•
Пластівень
•
Прожект
•
Мальвіна
•
Малюк
•
Ностальгія
•
Алгоритм дощу
•
Початок
•
Вогнем і склом...
•
Хлопчик шепнув мені...
•
А з тобою п"яним весело...
•
Гість
•
Лотова дружина
•
Вірність
•
Під вечір...
•
Мелхола
•
Ялта
•
Як соломкою, п"єш мою душу...
•
Увечері
•
Він був ревнивцем...
•
Люба
•
Деревій
•
Кросна
•
Металобрухт
•
Діждалися...
•
А я народила від моря...
•
Лишиться вірш...
•
Краплі
•
Як славно, що кона любов...
•
Поміж буттям і смертю...
•
Місцини, до яких не судилося дійти до скону...
•
Страх землі
•
Шитво
•
Під голос чийсь я не співала...
•
Я тут - на сон...
•
Зелена ватра
•
Голос
•
Апокрифічний вірш
•
Алеєю Яготинського парку
•
Лава
•
Крізь очерет...
•
Оман
•
Старий
•
І знову – жовтень...
•
Окрайчик
•
Голосили вишні...
•
Ограда
•
Дивоглядія або Нищення
•
Ялина
•
Нелюдим
•
Орігамі
•
Пір’їна
•
Антитеза
•
Казка про...
•
Цуценя
•
Повернення
•
Гладіатор
•
Три смуги
•
По вірші...
•
Дорогоцінність
•
Дні
•
Край битих доріг...
•
Ланцет
•
Маківка
•
Псалом-заклиння
•
Лоліта
Буде день наш без печален, бо одна у нас мета.
•
Вересень
•
На бенкеті
•
Простила ближньому...
•
Крововилив
•
Кайф
•
Чайок із липою
•
Дзвенять наруччя...
•
Горе
•
Енігма
•
Корсар
•
Каміннячко
•
Два голоси
•
Чайка
•
Ми - разом, сполом...
•
Пандус прозріння
•
Талан
•
Реляція
•
У тарному цеху
•
Вельвічія
•
Линовище
•
Флер
•
Фуете
•
Спасибі...
•
Люблю...
•
Стіна
•
Остуда
•
І забуяє сад...
•
Серце
•
Перегомін
•
Шепіт свічки
•
Двоїсті ключі
•
На корі...
•
Просто неба
•
Висотомір
•
Камедетеча
•
Хода
•
Очі
•
Вже не любові я прошу...
•
Самоспалення
•
Гімн кохання
•
Сьогодні знов листа не принесли...
•
Розріст
•
Край вікна...
•
Поступ
•
Розгляд
•
В обійми неба...
•
Ніч святоблива... Ясно сяють зорі...
•
Блискавка
•
Осінь-черниця
•
Рівнозначність
•
Nosce te ipsum*
•
Розхрестя
•
Таїна
•
Молитва про Самоту
•
Vale!
•
Під чаїний стогін...
•
Гість
•
На вагу золота...
•
Єва. Три літа
•
Фея
•
Серед листочків...
•
Потя
•
Флейта
•
Курйоз
•
Гра
•
По зливі
•
Кантабіле
•
Тайфуни з ніжними іменами
•
Хуррем
•
Даная
•
Жриця
•
Нитка
•
Крізь серце
•
Обуда
•
Вигадливість
•
Гляссе
•
Хвиля
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ще з-за Говерли плентає Майбуть....
Ще вільним сняться пошморги на спинах.
Ще вільним сняться пошморги на спинах.
Тягну скарб літ
повз терен, глід, мигдаль...
повз терен, глід, мигдаль...
Йде Персефона в темінь – до Аїда...
Деметри сльози зріють в небесах,
Деметри сльози зріють в небесах,
А на нашій та вулиці насипано жита.
От як вийде челядь гулять – так як перемита.
От як вийде челядь гулять – так як перемита.
І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх…
Зима – для остигання й міркувань
Після любовей, герцю з вітряками.
Після любовей, герцю з вітряками.
Мурують банки, гранд-отелі, школи…
Людей їдять пранці, нужда, горілка...
Жив писарчук Пилип Невитриніс.
Дійшов до пункту:
Дійшов до пункту:
Люблю старі будинки цегляні
Поміж півоній, чорнобривців, лілій.
Поміж півоній, чорнобривців, лілій.
Лоза винограду – в чеканні… із лезом руки.
Смарагдові грона – лелітки дощу і проміння.
Смарагдові грона – лелітки дощу і проміння.
На молодик наснився Колізей -
Монументальний.
Монументальний.
Змиває дощ зелені барви Літа...
На листі проступили бурі плями.
На листі проступили бурі плями.
Перли на шиї, на серці - камінь...
Прислів"я
Прислів"я
9 грудня 2011 року на подвір"ї Києво-Печерської лаври
Влад вчиться на банкіра п`ятий рік,
А дівчини в блондина ще немає.
А дівчини в блондина ще немає.
художній переклад
із Анни Ахматової
із Анни Ахматової
Художній переклад
із Анни Ахматової
із Анни Ахматової
З Анни Ахматової
Ще голос мами – крізь бетон,
сіль,
сіль,
переклад
З Анни Ахматової
Все маю: і борошно, й сито,
І найговіркішу із муз,
І найговіркішу із муз,
Як динозавр,
лежить в багнюці кран...
лежить в багнюці кран...
Сполохав крок мій зграю горобців…
А я ж весела, біла і пухнаста!
А я ж весела, біла і пухнаста!
Прихвачусь мерщій до тіста.
Спідничку в Гаспрі виплела свекруха.
Плела повільно – днинок двадцять три.
Плела повільно – днинок двадцять три.
Із Тетяни Селіванчик (1952-2011)
Збирала на зиготу – з року в рік,
Із підробітку, з пенсії – по гривні.*
Із підробітку, з пенсії – по гривні.*
Я стомилась. Нема забуття. Виколисую біль.
Всі стремління – до тебе – не применшують лиха,
Всі стремління – до тебе – не применшують лиха,
Обожнення не буде. Я – без крил.
Координую рухи – по падінні...
Координую рухи – по падінні...
У „Мéтро” я корівку вибирала –
З м’якого хутра, з поглядом веселим.
З м’якого хутра, з поглядом веселим.
– Ти не вчорашній, ти смаглявий, свіжий,
Як хліб "Кавказьський" з перцем на хмелю.
Як хліб "Кавказьський" з перцем на хмелю.
Ти йшов до мене крізь капканів стрій.
Чиїсь вуста загоювали рани.
Чиїсь вуста загоювали рани.
Там небо струмувало на мохи...
Ти впевнив: не потрібні крила ширші
Ти впевнив: не потрібні крила ширші
Безтямно, шпарко, ніжно цілував
Пружнасті віти...
Пружнасті віти...
Я мию шиби. Лине спів...
Погожий ранок.
Погожий ранок.
Четвертий ранок ллє у Львові дощ…
Лиш пообіді – сонце й ложка манни.
Лиш пообіді – сонце й ложка манни.
Ми їдемо в маршрутному таксі.
Юрась півсонний – в тата на колінах.
Юрась півсонний – в тата на колінах.
Придбала Маргарита цуценя
Породи коллі, барви чаю з липи.
Породи коллі, барви чаю з липи.
В чиїх ти, Жанно, вимірах-полях?
До самозречення кохала мужа...
До самозречення кохала мужа...
Спогадок дивних у мені – ріка...
На свято нені принесла крижину!
На свято нені принесла крижину!
Якби мене, дивачку, запитав
Чаклун-мольфар: «Де хочеш вік дожити?» –
Чаклун-мольфар: «Де хочеш вік дожити?» –
Як п"янко пахне скошена трава!
Кортить у пахілля з дороги впасти,
Кортить у пахілля з дороги впасти,
Оцей малюк, можливо, вас уб"є -
Як виросте... Буденне лицедійство:
Як виросте... Буденне лицедійство:
...а я ряденечка в хурделицю купила.
Привабив погляд чужоземний крам.
Привабив погляд чужоземний крам.
Дивочні алгоритми у дощів.
У мене - зонт, в пегаса - паполома.
У мене - зонт, в пегаса - паполома.
В сім років я літала з абрикоси,
Що на причілку буйно розцвіла.
Що на причілку буйно розцвіла.
Цукрову пудру віршів на столі
Спокійно залишу - не вкраде Валя.
Спокійно залишу - не вкраде Валя.
Хлопчик шепнув мені:"Як це нестерпно!"
І хлопчика вельми жаль.
І хлопчика вельми жаль.
А з тобою п’яним весело –
Грузнеш у словес болоті.
Грузнеш у словес болоті.
Як і вчора, у вікна їдальні
Б’ються віхоли скалки дрібні.
Б’ються віхоли скалки дрібні.
І вирушив Лот за посланником Бога -
Величний і світлий - по чорній горі.
Величний і світлий - по чорній горі.
У нього немає лиця.
Є пес лабрадор, ліс і схови.
Є пес лабрадор, ліс і схови.
Усе робити треба гарно:
Кришити фрукти на компот,
Кришити фрукти на компот,
Піна білява з”їдає пісок по шматочку,
Ніби десерт, берег тане в кошлатих руках.
Ніби десерт, берег тане в кошлатих руках.
Як соломкою, п’єш мою душу.
Знаю, смак і хмільний, і гіркавий.
Знаю, смак і хмільний, і гіркавий.
Бриніла музика в саду
Гірким неперебутним горем.
Гірким неперебутним горем.
Він був ревнивцем – тривожним і ніжним,
Як сонечко Боже, мене любив.
Як сонечко Боже, мене любив.
Мені дитя всміхалося з юрми
Серед калюж,
Серед калюж,
У хаті нема рушників,
Гардин, ковроліну, сервізів.
Гардин, ковроліну, сервізів.
У чотирнадцять хлопці хочуть сексу -
І потрапляють у обійми хвойд.
І потрапляють у обійми хвойд.
В день свята моляться у храмі віддалік,
Ховають вирла від свого народу,
Ховають вирла від свого народу,
А я народила від моря.
Дитинка моя не кричить.
Дитинка моя не кричить.
На клумбі пломеніється фізаліс.
На лаві ґвалт здіймає дітвора.
На лаві ґвалт здіймає дітвора.
(переклад)
(переклад)
Навіщо, Господи, створивши білий світ,
У сповиток сяйний клав чорні русла?
У сповиток сяйний клав чорні русла?
(переклад)
В садочку гойдалка - найперша втіха!
Жила край поля, вабив горизонт…
Жила край поля, вабив горизонт…
Перед очима – сну вогке шитво.
Лежала біля ополонки рибка.
Лежала біля ополонки рибка.
(переклад)
присвята Вітру в полі
Повечоріло…
Сосни.
Сосни.
Мне голос был. Он звал утешно...
Махнув рукою Зевс на рід людський:
Пожадливі людці, підступні, хтиві…
Пожадливі людці, підступні, хтиві…
У сумці чаїться квиточок.
Прощаюся з парком без свідків.
Прощаюся з парком без свідків.
Зійшлися Небо і Земля –
І промайнула Іскра Божа.
І промайнула Іскра Божа.
Я бідолашної русалки снива бачу.
- Це - сни на дощ... – запевнює мольфар.
- Це - сни на дощ... – запевнює мольфар.
На пам’яті узліссі – старезний Барбарис.
А я біжу шукати гінке стебло Оману.
А я біжу шукати гінке стебло Оману.
До лавки дід сходив з новим ціпком.
Полив лимон... Закляк в задумі сивій...
Полив лимон... Закляк в задумі сивій...
Поетові дзвонила в літній дощ.
Час був неслушний – дідо смажив щуку.
Час був неслушний – дідо смажив щуку.
Є цяточка за Гадячем – Сватки.
Там плин часу безбурний, ідилічний.
Там плин часу безбурний, ідилічний.
12 жовтня 2008 р. Валерій Клочковський
із Хмельниччини спалив свою дружину Тетяну...
із Хмельниччини спалив свою дружину Тетяну...
Якщо із горла пророста Чужий,
З”їдаючи цукерки і обгортки
З”їдаючи цукерки і обгортки
Летовище, де нищать літаки.
Зі США - машина жовта для руйнацій.
Зі США - машина жовта для руйнацій.
В гірлянди слів і блискітки намиста
Ніколи ти не зодягав мене.
Ніколи ти не зодягав мене.
Відлюдькуватий дідо Никодим
Торік на волю відпустив папугу.
Торік на волю відпустив папугу.
В оранжереї ти мене зростив.
Підживлював, був люблячим, уважним.
Підживлював, був люблячим, уважним.
З тяжінням тіла все ж боротись варто.
Крізь пальців ґрати
Крізь пальців ґрати
Відходять
непоспішливо
непоспішливо
О, як тобі хотілося землі...
Шматок. Окраєць. Щоби син і древо...
Шматок. Окраєць. Щоби син і древо...
Зло радить:
„Оспівай тепер Добро -
„Оспівай тепер Добро -
Ось ти й прийшов.
А зарікався: ”Ні,
А зарікався: ”Ні,
...до тіла Гладіатор путь проклав.
Так прозивали позаочі хлопця,
Так прозивали позаочі хлопця,
Ти – перелюбник.
Ти – Вітрисько.
Ти – Вітрисько.
Люд - по гриби.
А я іду по вірші.
А я іду по вірші.
Ось гине орхідея на стежі...
Її згубили, як несли в кімнату.
Її згубили, як несли в кімнату.
Є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала...
Обвиває тини винограду здичілого парость…
Бозна-звідки занесене сім’я зійшло.
Бозна-звідки занесене сім’я зійшло.
За віщо Вседержитель покарав?
Послав мене, слабку, немов месію:
Послав мене, слабку, немов месію:
А мова рідна - золотавий лан,
Де кожен колос - ваговите слово.
Де кожен колос - ваговите слово.
Я опишу, мій Господи, все те,
Що відчуває жінка в мить ексцесу.
Що відчуває жінка в мить ексцесу.
Буде день наш без печален, бо одна у нас мета.
Trahit sua guemgue voluptas*
Вручала юнка всім по квітці.
Мене,
Мене,
Простила ближньому.
Кров цебенить...
Кров цебенить...
Віршем
стікає
стікає
Безногий чоловік у камуфляжі
До перехожих руку простяга…
До перехожих руку простяга…
А Підлість буває красивою.
Шляхетно бере під руку,
Шляхетно бере під руку,
Прабабусі Явдосі - у Вічність
Дніпропетровськ.
Вироюється місто...
Вироюється місто...
День перемовчу… Шал стече у ніч…
Від вітру шпуйного затулиш. Ти - постійний.
Від вітру шпуйного затулиш. Ти - постійний.
Беру лінійку, свічку, ручку,
Коли ти притемком заснеш...
Коли ти притемком заснеш...
У Заздрості очі кольору ночі.
Думки не дають їй спати...
Думки не дають їй спати...
Нарешті – прилетів у квітні сніг.
Так впевнено і владно вкрив перила...
Так впевнено і владно вкрив перила...
Рве струни циган... Я чекаю Сонця.
Кладу в мілку бляшанку мідяка.
Кладу в мілку бляшанку мідяка.
Молюся на турецьких килимах…
В черниці миловидної просфору
В черниці миловидної просфору
Весела пані в інвалідному візку...
В ногах – покупка: килимки жовтаві.
В ногах – покупка: килимки жовтаві.
Шукала гойні вірші між картин...
У дощ
У дощ
...а вчора на вокзалі у Лубнах
Прошак викрикував то слізно, то бадьоро:
Прошак викрикував то слізно, то бадьоро:
В халаті кольору старечих дум
Субтильна жінка
Субтильна жінка
Без тебе це містечко - океан.
Стою на скелі.
Стою на скелі.
В мені проростають лексеми,
Які притоптати несила...
Які притоптати несила...
Мовчати хочу.
Ви поговоріть,
Ви поговоріть,
Дні балерини різнокольорові.
Пізнати материнство - має шанс.
Пізнати материнство - має шанс.
Спасибі, Царю Неба, за цей сніг,
За горлицю, що на вербі воркує.
За горлицю, що на вербі воркує.
Люблю, як пахне листя восени –
Багряне, шелестке, скороминуще...
Багряне, шелестке, скороминуще...
Здавалося: цей ліс перебіжу –
І вироїться
І вироїться
падаю
в ріку
в ріку
Артемій. Раб... Вже купіль він пізнав.
Сріблиться хрестик... Пелюшки мокріють...
Сріблиться хрестик... Пелюшки мокріють...
Матері - Софіі Залізняк
Рід козацький - по усіх світах…
Гнат cлугує негру, Макс – арабу.
Гнат cлугує негру, Макс – арабу.
Передгроззя.
Чаєчки ячать...
Чаєчки ячать...
Як дивно: не боюся так орацій,
Під аркушем - червоної свічі,
Під аркушем - червоної свічі,
Ліс вигорів. Попід мостом текла...
Цитриново... Рожево... Сіро.... Чорно.
Цитриново... Рожево... Сіро.... Чорно.
А вчора я конала на хресті...
І радились мучителі пихаті:
І радились мучителі пихаті:
у передгроззя вишні гомонять.
Я чула вчора шелестку розмову.
Я чула вчора шелестку розмову.
Знов іду стрівати закохані вихорі, брів осяваючи дуги...
В моїх очах – чар хутірських жінок,
Тих, що очіпком прикривали коси.
Тих, що очіпком прикривали коси.
(переклад)
Плекаю гріх за смугами фіранок.
Я - деміург, пізнала ліпшу з мов,
Я - деміург, пізнала ліпшу з мов,
(переклад)
На вибрики твої вже не зважаю.
І не смакує маковий пиріг.
І не смакує маковий пиріг.
- Вже – Хуаніто... Та для мене – Йванко! -
Бабуся Віра змахує сльозу. -
Бабуся Віра змахує сльозу. -
Я – біла глина у твоїх руках.
Нестримно
Нестримно
Досить надіятися на людину,
Котрої дихання в ніздрях її:
Котрої дихання в ніздрях її:
Так приїздять в Минуле: літ багаж
Лишають у канаві при дорозі,
Лишають у канаві при дорозі,
переклад з російської Різдвяної пісні
(оригінал дивитися на сторінці "Актуальні переклади")
(оригінал дивитися на сторінці "Актуальні переклади")
Я б ще могла упасти на плече -
І слухати, як серце шаленіє.
І слухати, як серце шаленіє.
(переклад)
Я третю днину відчуваю вірш.
З передсвітанку п’ятниці - вагітна.
З передсвітанку п’ятниці - вагітна.
Невже моя душа не важча туби мазі,
П’ятнадцяти пігулок,
П’ятнадцяти пігулок,
То стрічались, то розминались,
розлучились на розтоках міст...
розлучились на розтоках міст...
Нехай - одна на всю Полтаву -
Крокую в масці я.
Крокую в масці я.
(переклад)
Гірка недомовленість білих конвалій
В задимлений вечір, твій погляд палкий -
В задимлений вечір, твій погляд палкий -
Я стріла Каїна і Авеля - вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Купила бабця Галя у четвер
Плисковатих "морських камінчиків".
Плисковатих "морських камінчиків".
Знайомий мій поет кохає жінку.
(Ніхто ту пані у лице не зна!)
(Ніхто ту пані у лице не зна!)
Прийди, милий, в мою хату, хазяїнувати...
Торік свободу ти підніс – коштовний дар,
А дверці клітки прочинив обачно...
А дверці клітки прочинив обачно...
Я на листок із віршем наступила –
Підвів мене старенький крокомір.
Підвів мене старенький крокомір.
У травні Фенікс... висидів пташа:
Зигзичка юна принесла яєчко.
Зигзичка юна принесла яєчко.
Ти так мій стан пекельно обіймав,
Так потойбічно зазирав у душу...
Так потойбічно зазирав у душу...
Він приплавшудив з Казахстану. Долюбля
Свою дружину, що лишав із сином.
Свою дружину, що лишав із сином.
Немилосердна спека полуденної пори.
Ховаю в море тіло.
Ховаю в море тіло.
- Мені - найбільший персик! - прохрипів
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Спітнілий чолов`яга в окулярах. -
Молюском
пірнаю
пірнаю
(переклад)
Не зазираю в очі, що не бачать.
Це - скута кригою лютневою глибокість.
Це - скута кригою лютневою глибокість.
(переклад)
(переклад)
А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир!
Маслини заморські тепер куштуватиме кожен.
Маслини заморські тепер куштуватиме кожен.
А губи так торкнулися щоки,
Як після зливи - гілочка жасмину.
Як після зливи - гілочка жасмину.
Non sum qualis eram*
А ми просо сіяли, сіяли...
З пісні
З пісні
Я вчора мандрувала:
Псел...
Псел...