Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Софія Кримовська (1979)

Рубрики / книга "свіТ...ЛО...тінь"

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   На папері
    А на папері насіяно снів.
    Може, вони проростуть почуттями?
  •   ***
    Зеленими були мої слова.
    Їм дозрівати б, щоб тобі медами
  •   ***
    На вікні вистигала кутя,
    мати страви лічила і ложки.
  •   Коли вицвітає рік
    Коли вицвітає рік, коли відлітає в грудень
    останній листок життя скупого календаря,
  •   ***
    Так шляхи біліли.
    Ніч. Авто. Зима.
  •   ***
    Десь і щось я знову недомріяла,
    між рядків читаючи листи.
  •   ***
    Ти мій лицарю сивий, романтика вийшла із моди.
    Я твоя королева, остання з усіх королев,
  •   Ні початку, ані кінця
    Ні початку, ані кінця.
    Дріботіла по східцях пам’ять.
  •   ***
    Снігом бавиться пізня осінь,
    снами дражниться ніч в авто.
  •   Або…
    А може не робитимеш аборт,
    не вб’єш дитя, зачате випадково?
  •   ***
    Інів ранковий парк.
    Небо у гайворонні.
  •   Осінь – тонка поетка
    Осінь прийшла і сіла поруч на лаві в парку,
    перебирала листя жовте. А я листки.
  •   ***
    Наостанок були слова
    і холодна рука, як вирок.
  •   Жінка
    Я просто жінка. Просто жінка я.
    П’ять букв у слові – ну куди простіше?
  •   Вона дива чекала
    Вона дива чекала. Тиждень.
    Аж посивів каштанів ряд.
  •   ***
    Несказана, неспівана, неспита,
    неюна, несолодка, як тоді.
  •   Щастя приїде
    Щастя приїде потягом.
    Візьме плацкарт і чай.
  •   Мандрівне
    Обмити втому у Дністрі
    і посуд вимити дочиста.
  •   Джаз
    Моя мелодія вітрів
    несе тобі у вікна листя.
  •   ***
    Сиротіє село. Бо у місті, звичайно, легше –
    супермаркети є і робота така-сяка.
  •   ***
    Вона фарбувала життя, як годиться, яскравим.
    Ні фарби жаліти не стала, ні рук, ні колін.
  •   ***
    У лісі дощі інші.
    У лісі дощі тиші.
  •   ***
    Пилом і полином перехрестя ляже.
    Ти зібрався, кажуть, у важкий похід.
  •   лю
    смикаю за рукава час
    то щоб швидше а то щоб став
  •   ***
    Сині айстри схололи, долоні замерзли. Кишень
    недостатньо для серця. А зимно найбільше у ньому.
  •   ***
    Антологія болю. Хронічного. Вже не до сліз,
    коли тіло звикає віками повзти і сахатись,
  •   Коханка
    Душа забилась у куток,
    трусила тіло лихоманка.
  •   ***
    Міряю слово болем.
    Болі – словами. Радше,
  •   ***
    Село селом. Похилені двори,
    дерева з омелою як вервечка.
  •   ***
    Як солодко, як боляче, як дивно
    заплакати над римами твоїми
  •   ***
    У селі згоріло кладовище.
    А палили ж бур’яни, гілля.
  •   Молитва
    В останню ніч торішнього страху,
    у першу ніч прощення і прощання
  •   Залель
    Залюль мене, залель, заколиши
    і залюби як люблять раз на вічність.
  •   Тіні
    Щось на тім причалі є,
    неприховано-прощальне,
  •   Віконне
    День зачинався прісно.
    Вікна транслюють січень.
  •   ***
    Може, сон – то не сон, а ілюзія білих модрин.
    Може, біль – то не біль, а статичність емоцій і тіла.
  •   Чернетка в томику Франка
    Засохле листя у «Зів’ялім листі».
    Чернетка з дев’яностих – кілька слів.
  •   ***
    Біля сільського храму
    підсніжників білі хмари
  •   ***
    Він мільярди лічить. Я – борги.
    В нього – вілли, в мене – півкімнати.
  •   ***
    Ще тріпоче ніч
    на плечі, як шовк
  •   Відлихо
    Крига. Зими кайдани.
    Весни. Та де ті весни?
  •   ***
    Не спалюй спогаду в мені
    останнім словом. Хочу тиші.
  •   Темні
    Дивні ми, чоловіче.
    Плакати би і годі.
  •   Гостя
    Прийшла і сіла. Гепнулася тобто
    у давнє крісло. Ексцентрична пані.
  •   Нічого не помітиш
    Нічого не помітиш у снігах.
    Прозорий простір метений вітрами.
  •   Переосмислення
    Такі переосмислення світів.
    Снігам болять і солі, і лопата.
  •   ***
    Повітря знов подібне кришталю.
    Дзвенять у ньому неопалі вишні.
  •   Між нами нічого
    Між нами нічого не сталося. Просто зима,
    холодна і довга. А ціни на газ – грітись марно.
  •   Жебрачка
    Де перетинаються дороги,
    де кипить базар, немов баняк,
  •   Вона і собаки
    Зима не лютує. Заледве за мінус.
    Ціпок і собаки. У торбі харчі.
  •   Осені вина
    Осені вина. Винна.
    Випила сонця вволю.
  •   ***
    Рук пелюстки - на плечі,
    Сонце очей - у серце.
  •   ***
    Три на чотири кімната,
    диван і стільці для гостей.
  •   Часи
    У кошику паски, ковбаси, бабка сирна,
    яєць десяток-два червоних і рудих.
  •   Було
    Він стишив кроки і спитав дорогу.
    Майнула думка – так уже було.
  •   Умань
    Тоді світало довго, майже тиждень,
    бо згарища чаділи і тополі
  •   Ти вийшов
    Ти вийшов зі світла в тінь.
    Із тіні – в туман і мряку.
  •   Хіба то сніг?
    Хіба то сніг? То небо оцвітає,
    кульбабово засіює над світом
  •   На молоці
    Замісила ніч на молоці –
    сходило до ранку дике тісто.
  •   ***
    Перейшла межу на стопу із лишком.
    Я твоя іще навіть не колишня.
  •   ***
    Моє світло прийшло на поріг до твого безвіконня.
    Захитало пилюку кутків, павутиння і тишу.
  •   Чекання
    Чого тобі? Чого піджав хвоста
    і дивишся на двері, як на Бога?
  •   Ця синя ніч
    Ця синя ніч скотилася з гори
    до самого порогу, в хризантеми.
  •   Моя дивна печаль
    Моя дивна печаль перебралась до тебе в оселю.
    У кутку умостилась, мов киця, і муркає тихо.
  •   ***
    Крила осінні летять у сніги чи весну.
    Інею порох. Горять хризантеми востаннє.
  •   ***
    Хмари граками – фрески осінні.
    Розпач і туга голих дерев.
  •   ***
    Ти дивний мій. Така важка печаль
    лягла на плечі і затисла горло.
  •   Світ облітає
    Світ облітає. У нього не вистачить сил
    золота стільки тримати на плечах у кленів...
  •   Світе мій...
    Світе мій, перейдемо убрід
    цю печаль і осінь, і провину.
  •   Я повертатимуся вчора
    Я повертатимуся вчора на зорі,
    у м’ятій сукні, з острахом і тихо.
  •   На папері
    А на папері насіяно снів.
    Може, вони проростуть почуттями?
  •   Затулю від осені вікно
    Затулю від осені вікно,
    бо у мене у кімнаті літо.
  •   Ще...
    Час розгойдує, наче вітер,
    біловипрані простирадла
  •   І знов до весни далеко
    І знов до весни далеко.
    Я плачу. Я ніби осінь.
  •   Неосінь
    Світло загусне. То так загусає на дощ.
    Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.
  •   ***
    Ти не тільки роки розгубила.
    Нитку снам перервала. І бісер
  •   ***
    Ми бачились востаннє так давно,
    на тім кінці заплутаних ілюзій.
  •   Нарешті
    Нарешті я відкашляла тебе.
    Такі сухоти – Господи помилуй!
  •   Сни
    Сни виповзають за рамки свідомості та
    реінкарнують нитками і пасмами шовку
  •   ***
    Я недопалки снів через ночі стомилась нести,
    на околиці смутку гойдати світанки солоні.
  •   ***
    У груші душа вразлива,
    світанками оповита.
  •   Гадаю на лататті
    Гадаю на лататті у воді...
    Водянику мій сивий, ти в полоні
  •   Роз’єдную половинки
    Роз’єдную половинки,
    на чорне ділю і біле.
  •   Ти мені снишся
    Ти мені снишся уперше такою, відколи
    падає чорна вода і кипить у калюжах.
  •   Я помилилася дверима
    Я помилилася дверима? –
    стандартні блоки під горіх.
  •   Зброя не потрібна більше
    Зброя не потрібна більше.
    Запеклися кров і крик.
  •   Задзеркалля
    Гублю у задзеркаллі
    ознаки, знаки, зуми.
  •   ***
    Зеленими були мої слова.
    Їм дозрівати б, щоб тобі медами
  •   ***
    Торік було спекотно у цей день.
    Розплавлена будинків цитадель
  •   Зорю засвітила пізню
    Зорю засвітила пізню,
    припала до вуст вустами.
  •   ***
    Між нами сизий сум як небо із граками
    коротких днів зими... І монітору тло..
  •   Важкі часи
    Важкі часи. Твоя прадавня суть
    у суперечці за любов і віру.
  •   ***
    тисячу "так" у такт
    тінню торкаю тінь
  •   відкоркую любов
    відкоркую любов
    не дограла
  •   ***
    Зацілує весна вуста.
    Фото фактом фіксує промінь.
  •   Доти
    Тоне в тумані спокій,
    тане в тумані тінь.
  •   - - -
    сонце таке холодне
    наче твоє сумління
  •   Світ...ло...тінь
    Світло тут, поміж нас, і зовні.
    На кордоні – вікна квадрат.
  •   то погляд на переможених
    то погляд на переможених:
    тамуючи жаль раптово так
  •   ***
    Не стало хати, тільки комин
    дірою в небо. Полинами
  •   Спас
    За долоню взяла – ворожити бралася наче,
    говорила про долю, любов, золоті літа,
  •   *****
    Мій ніжний хлопче, поміж нами слів
    на сім життів, або лише на подих...
  •   ***
    Сонячним зайчикам холодно на бетоні,
    пліснява стін лапи судомить, вуха.
  •   а нам з тобою холодно
    а нам з тобою холодно – зима
    дві пари рук сховали в рукавички
  •   Шовком коси манила
    Шовком коси манила,
    жаром важких коралів.
  •   стулили повіки хмари
    стулили повіки хмари –
    і небо заголосило
  •   Розчахнулися сни
    Розчахнулися сни і постала примара у світлі.
    Заскавчала душа, наче битий собака. – То я
  •   Я вицвіту колись
    Я вицвіту колись, пожовкну, як шпалери
    на стелі. Не дивись. Заплющ повіки дню.
  •   безсоромнощаслива
    безсоромнощаслива злива
    серед грудня в мороз не снилось
  •   Чорно-біле
    Сивіє світ. Посивіли вікна
    фіранки сині у тумані грудня.
  •   І небо було твоїм
    І небо було твоїм
    і я у ранковім сонці
  •   Залиши мене. Тут, у слові
    Залиши мене. Тут, у слові.
    Хоч апострофом, якщо звуком
  •   Городи ще не поховали груди
    Городи ще не поховали груди,
    ще навіть не труснуло, не мело.
  •   Квітень (із циклу
    Уквітчай мене, Квітне мій,
    обвінчай із вишневим цвітом.
  •   Світанком цілована рано
    Світанком цілована рано,
    Ледь пещена сонцем і вітром.
  •   повінь
    місяць у повні повінь
    повна печаль по вінця
  •   Перепливти. А як перепливти
    ***
    Перепливти. А як перепливти
  •   ти богом був, що впав з небес
    ***
    ти богом був, що впав з небес…
  •   Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
    Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
    Я попелище. Ані сліз. Ні зла.
  •   Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.
    ***
    Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки