Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Наталя Терещенко (1970)



Художня проза
  1. РІЗДВЯНИЙ КОЛОБОК
    (Композиція-ремікс для сцени
    Для дітей, що дорослішають,
    для дорослих, що бавляться казками.)

    Дійові особи: дід, баба, Колобок,
    Звірі: Ведмідь, Вовк, Лисиця.

    ДІД:
    Ну що старенька, скоро вже Різдво.
    А в нас у холодильнику не густо,
    Олії трохи. Пляшечка на двох.
    І півлітрова баночка капусти.
    А що в кладовці? Тут у нас мука,
    Турецьких дріжжів маємо пакунок,
    Чи не спекла б ти, жінко, колобка,
    Хоч на Різдво побалувати шлунок.
    БАБА:
    Тобі, старий, лиш волі трохи дай,
    Відразу прагнеш стати командиром.
    (думає)
    Мука, олія, дріжджі і вода...
    Можливо й вийде порцій на чотири.
    Ну що ж, умовив, то неси давай,
    Усе що треба: миску, сіль і воду,
    Муку з комірки. Буде коровай,
    Чи колобок. Тим більше -є нагода.
    (ідуть місити тісто, готувати колобок)
    (Зявляється Колобок)

    КОЛОБОК:
    Я Колобок! Як гордо це звучить!
    Я Колобок! Не птах і не тварина,
    Румяний і легенький, мов пір’їна,
    Ніде нічого в мене не стирчить,
    Не маю рук я, і не маю ніг,
    Вершина досконалості: оратор!
    Мінімалізм нарешті переміг.
    Малевич нишкне із його квадратом!
    ( обдивляється)
    Щось я занадто швидко вистигаю...
    Накритий стіл. Кутя стоїть, узвар,
    Я стільки часу тут вже марно згаяв,
    Пардон, старенькі... і оревуар!

    (викочується з хати і
    котиться далі, наспівуючи пісеньку)

    Я Колобок! Як гордо це звучить!
    Я Колобок! Не птах і не тварина,
    М’якенький і легенький, мов пірїна,
    Ніде нічого в мене не стирчить.....
    ...............................................

    ВЕДМІДЬ:
    Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
    Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

    КОЛОБОК:
    Я тут у справах, поза конкуренцій.
    Я Колобок, а як ім’я твоє?.

    ВЕДМІДЬ:
    А я Ведмідь. У нас тут безробіття.
    У Лісі криза. Холодно. Зима.
    Я був у сплячці до цієї миті.
    Та на Різдво прокинувся. Й дарма.

    КОЛОБОК
    Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
    Підеш до мене в справу на почин?

    ВЕДМІДЬ
    А ти мені заплатиш за роботу?
    Я й танцювати можу за харчі.

    КОЛОБОК
    Та без проблем, сиди, чекай на мене,
    Візьму тебе на професійну сцену..

    (котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

    ВОВК:
    Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
    Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

    КОЛОБОК:
    Я тут у справах, поза конкуренцій.
    Я Колобок, а як ім’я твоє?.

    ВОВК:
    Я Вовчик- Братік, будемо знайомі
    У лісі криза. Холодно. Зима.
    Все істивне скінчилося у домі.
    У лісі теж провізії нема.

    КОЛОБОК
    Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
    Підеш до мене в справу на почин?

    ВОВК:
    А ти мені заплатиш за роботу?
    Я й затанцюю навіть за харчі.

    КОЛОБОК
    Та без проблем, сиди, чекай на мене,
    Візьму тебе на професійну сцену.

    (котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)

    ЛИСИЦЯ:
    Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
    Так гарно пахнеш. І рум’янець є...

    КОЛОБОК:
    Я тут у справах, поза конкуренцій.
    Я Колобок, а як ім’я твоє?.

    ЛИСИЦЯ
    А я Лисичка. Ось, цілуй но лапку,
    У лісі криза. Холодно. Зима.
    Я навіть продала свою канапку
    І жодних меблів у норі нема.

    КОЛОБОК
    Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
    Підеш до мене в справу на почин?

    ЛИСИЦЯ
    А ти мені заплатиш за роботу?
    Я й затанцюю гарно за харчі.

    КОЛОБОК
    Та без проблем, сиди, чекай на мене,
    Візьму тебе на професійну сцену.

    ЛИСИЦЯ:
    Ходи но ближче, і скажи на вушко
    Чи є у тебе, хлібчика цілушка..

    КОЛОБОК:
    Красуне, д`урні вже превелись,
    Хоч і траплялись в казочках колись.
    Збираймо групу: «Лісовий дубок»,
    Країні й лісу треба КОЛОБОК!

    (ідуть збирати звірів)

    (У хатинці Дід з Бабою за столом.)
    ДІД:
    Ну що, стара, хоч на столі й не густо,
    І хтось у нас поцупив колобка,
    Та маємо узвар, кутю й капусту,
    Чим не Різдво?

    БАБА:
    Ох, діду, не лукав!
    Наш колобок був свіжий та румяний.
    А ти його, розвеза, прозівав!
    Вмикай но телевізор, капітане,
    Подивимось кохання в Домі -2.

    (Стукіт у двері)
    ГОЛОС КОЛОБКА:
    Господарю! Тут Колобок і звірі!
    Гостинців купа, їжа і питво!

    БАБА:
    Це КОЛОБОК! І вірю і не вірю!
    Таке буває лише на Різдво!

    ДІД:
    Іду, біжу, ворота відкривати,
    Хвилююся. І ноги ніби з вати...
    (заходить Колобок з командою)
    КОЛОБОК:
    Ми щойно, діду, із корпоративу,
    Приватна група запросила нас,
    То ми їх привітали так красиво,
    Що вже і поп-зірками стали враз!

    ВОВК:
    І заробіток маємо пристойний:
    Солодощі, і фрукти – перший клас,
    Є здоба, і ковбаси, і напої
    А надодачу- євро про запас.

    ВЕДМІДЬ:
    Давайте, діду, звернення в газету:
    «Приватний підприємець КОЛОБОК
    Організує виступ на банкетах,
    Із колективом «Лісовий Дубок.»

    ЛИСИЦЯ: (погладжуючи хвіст)
    Пишіть, що все у групі натуральне,
    Не маскі - шоу, і не татуаж
    Засади наші – високоморальні,
    Фольклор у звірів- вищий пілотаж.

    КОЛОБОК:
    Ну, що ж , панове, хутко до роботи,
    Заносьте в хату речі для реприз,
    Розкрутка групи- це моя турбота,
    І у горі кута- мінімалізм!

    ( усе товариство хором співає пісню Колобка)
    Наш Колобок! Як гордо це звучить!
    Наш Колобок! Не птах і не тварина,
    Легенький і м’якенький, мов пірїна,
    Ніде нічого в нього не стирчить,
    Не має рук він і не має ніг,
    Вершина досконалості – оратор!
    Мінімалізм нарешті переміг.
    Малевич нишкне з його квадратом!

    Лисиця танцює танець живота.
    Вовк та Ведмідь виконують акробатичні етюди.
    Баба з дідом їдять банани.
    ЗАНАВІС:)))

    Від автора:
    Мораль цієї баєчки така:
    Де б Україні взяти Колобка?



    ________________


    Коментарі (22)
    Народний рейтинг 5.75 | Рейтинг "Майстерень" 5.5 | Самооцінка -