•  АРІСТОДІМОС ЛІХНОС (З циклу “ПЕРЕКЛАДИ” )

ТВОРЕННЯ МІТУ ПРО КОХАНЦЯ ДІОНІСА І ПЕРСЕФОНИ

•  ВАРУБУ БДРУМБГУ (З циклу “ПЕРЕКЛАДИ” )

БОЛУНҐО І ЙОГО СМЕРТЬ

•  БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК

Він роздмухує дзвін, як рукав,
На тілі у нього замість руки ріка

•  ІДИЛІЯ

Від злого й від доброго
Щосили суглобами.

•  ДЕРЕВО

Вітри розносили сонця і сіно,
Піском заносячи усесвіт,

•  КУРЯЧИЙ ДЕМОН (1961)

Мов з океану явлене на сушу
Видовище, пір’їни — лід і присок

•  НАМІР

В краплину ліг, як в мандрівну труну,
Що — відсвіти, — світ видовжень, — азалій,

•  ПРОБУДЖЕННЯ В ПРОБУДЖЕННІ

Ні слова, навіть — шелесту, ні лун, —
Так — на перлину — все нутро — подразник.

•  НАВКОЛО ПЕРЕДУМОВ

Воює далі, хоч давно помер,
Самітній лицар в тилягах цеглястих.

•  НАВКОЛО ЗМІНИ ПРАПОРЦІВ

Свідомість, що — на мить, в анабіоз,
Знов засвітилася — й нову криву.

•  ВІДДИХ

На швидкість іншу — тліну інвентар,
І джерело — вмить — простягає ложку

•  ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВІДХИЛЕННЯ

У клітку — день, а він — без тіла — втік,
Лишивши капці й синє завивало,

•  ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА

Струс. Поле закрутилося тюрбаном
І — до ноги — структури апатичні.

•  РИТУАЛ

Вода сама — і лябіринт, й арбітр,
Який — світи — з долонь, як помідори.

•  МІРИ ВИДОВЖЕНЬ

Ніщо — ніде, лиш серце — лускокрилі,
Які — ледь — біль, що — на всю прірву — зблисне,

•  ХВИЛІ

Зловився короп, й рук нема тримати.
Лиш груди — меч, що — межі ворожнечі.

•  ОЧІКУВАННЯ

Ледь крапле тиша, й цілу ніч — вагар —
Тлін, що спізнився на останній потяг.

•  ВІДХИЛЕННЯ

З горлянки випурхнув й — під шкіру — горобець,
Щоб перебути поштовхи озону,

•  ПОЕЗІЇ ХАЛІДА ХАТАМІ (в перекладі з перської)

Все відійшло, крім склянки і вина,
А я — твій запах шкіри на долонях.

•  СВІТАНОК З ПИЩАВКОЮ НА ХВОСТІ

В повітрі нору — з кришок сну — борсук,
І потекли провалля і смереки