Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Епіграми, Наслідування Пародії, (1970)

Рубрики / ПРО НАС УСІХ

Критика
  1. Епіграми, епітафії та пародії
    На знаних і ще не надто знаних авторів.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг -- | Рейтинг "Майстерень" -- | Самооцінка -

  2. Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект
    "ПОЕТИЧНО СМІШНІ ТЕКСТИ"! Першість серед наших і не наших авторів.
    Хто ви, чемпіони ПОЕТИЧНО-СМІШНОГО ТЕКСТУ - майбутні переможці нашого Античемпіонату?!
    (Розробка проекту узгоджена і підтримана адміністрацією „Поетичних Майстерень” за умов абсолютної коректності щодо учасників)

    Боротьбу за найвище звання "ПОЕТИЧНО СМІШНИХ" - розпочато!
    Офіційно представлені -
    У легкій ваговій категорії визначення не проводяться. :(
    У середній ваговій категорії
  3. Михайло Карповий; Командор на "Гоголівській Академії" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
  4. Володимир К.Вакуленко; автор на "Гоголівській Академії" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
  5. Валентин Бендюг; автор на "Поетичні Майстерні" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
    У важкій та надважкій ваговій категорії
  6. Остап-Євстахій Лапський; лауреат Шевченківської премії 2007 оф.представл.на 5 стор.коментарів.
  7. Роман Лубківський; лауреат Шевченківської премії 1992 . Голова Комітету з призначення національної премії ім.Т.Г.Шевченка. оф.представл.на 5 стор.коментарів.

    Звичайно, об'єктивність передусім! І без образливих закидів. Поетичний сміх і глум - це різні речі! Глум - нє пройдьот!
    Ми можемо спробувати відзначати кращих античемпіонів у легкій, середній, і надважкій вазі поетично-смішного слова?
  8. Сенс Античемпіонату - у повноцінному доповненні ним звичних поетичних Чемпіонатів.
  9. Відзначення проводитиметься у таких „вагових” категоріях:

    1) Легка вага – легковажні аматори, які настирно публікують свої творіння в Інтернеті.
    2) Середня вага - претенденти на звання майстра поетично-смішного слова, які активно публікуються на літературних Інтернет-ресурсах, які, можливо, видали чи тільки готуються видати свої творіння книжками, альманахами;
    3) Важка і надважка вага - знані автори, корифеї поетично-смішного слова. Вони випустили у світ достатньо книжок, вони очолюють різні комітети і комісії, займають високі посади у спілках, чи просто Лауреати державних нагород.

  10. УМОВИ:
    1) Подавати своїх кандидатів може кожен зареєстрований на „Майстернях” автор, чий творчий доробок не менше за 10 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом „Майстерень”.

    2) Публіковані зразки повинні бути не випадковістю, не прикрим винятком, а стандартним авторським текстом.

    3) Цей текст, якщо автор з "Майстерень", обов'язково повинен знаходитись на сторінках "Майстерень". Якщо автор видаляє такий твір, то видаляємо й ми. :( (за вимогою ред.)

    4) При поданні зразків високої творчості, до опублікованого тексту потрібно додавати невелике, але змістовне пояснення причин подання.

    5) Проект - Результати Античемпіонату можна оголошувати щороку 20-25 грудня і 20-25 червня, після загального і прямого голосування усіх зареєстрованих на "Майстернях" авторів, чий творчий доробок не менше за 20 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом.
    ___________________________________________
  11. Які будуть пропозиції щодо назви поетичного Античемпіонату? (чи так і залишимо?)
    Щодо термінів, умов, іншого?..


  12. ЗРАЗОК ПОДАННЯ КАНДИДАТІВ:
    Спаринги у легкій ваговій категорії
    НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ.
    Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
    КОВЗАНЯР

    Б.-І. Антоничу

    Змагаюсь з ледом я
    бо ковзаняр.
    Бо маю на стопах вогненні
    криці.
    І не ховаюсь у лапатих
    снах ялиці.
    Я розділяю сніг
    на воду і на небо.
    Як справедливий цар.
    Бо на ногах ножі,
    а не якісь слизькі,
    підступні кеди.
    * * *

    Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
    ПЛАЧ ЄРЕМІЇ


    Удари грому. Малярія. Плащаниця.
    Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
    Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
    Уважним вухом слухаю стегно.
    Удари малярії по сідницях.
    Ліхтар на Єремії чує вікна.
    Провалля плащаниці. Кома вуха.
    Уважним дротом б'є стегно.
    Сніданок для таємних або ліквор.
    Відрижка їжею або зішесття Духа.
    Удари Єремії б'ють вікно.
    Смерділо рибою чи лихом.
    Пустеля. Не помер. Яка задуха.
    Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
    Петро - це камінь, я це - вухо.
    Христос. Голгофа. Риба. Хрест.

    КОМЕНТАР: очевидна глибока майстерність володіння поетично-смішним словом, незабутні метафори радують вимогливого до необтяжливої радості читача.
    * * *

    Максим Колиба
    Ви бачили?

    Публікація Максим Колиба, Львів 12 Травень 2002

    Ви бачили, як зранку навесні
    Приходить витязь світлий увісні?
    Із золотим мечем, і з щитом,
    І срібний герб на ньому витий.

    Ви бачили, як зранку навесні
    Крізь вікна стріли йдуть рясні?
    На стінах створюються сліди прекрасні
    Так, ніби то сини їх власні.

    Ви бачили, як навесні удень
    Красою розкидає старий пень?
    А на землі розвіюється листя,
    Немов священик вийшов із захристя.

    Ви бачили, як навесні удень
    По небу ходить молодий олень?
    А деколи надходить стадо коней,
    Що сиві є, а деколи й вороні.

    Ви бачили, як навесні під ніч
    Спадає тяжкість вся із пліч?
    І світлий та рогатий буйвол
    Всю темну ніч, як серп траву, рве.

    Як бачили, то ви щасливі.
    І живете в щасливій ниві,
    Бо все це є аж дуже красно -
    Побачити красу на очі власні.

    Максим Колиба
    Все

    Публікація Максим Колиба, Львів 30 Вересень 2002

    Мила. Мила могила.
    Довго цю могилу
    Предки наші рили.

    Спомин.
    Не мій, а долин.
    Довго моїм болем
    Грав я свої ролі.

    Рай.
    Це Божий край.
    Добре чекай
    І Рай свій май.

    Краса.
    Прекрасна коса.
    Яку мило чеса
    Та прекрасна краса.

    Любов.
    Як завжди в світі мов.
    Відчуваєш знов,
    Як булькоче кров.

    Все.
    Тебе несе
    То про те, про се.
    Та кінець вже. Все.

    КОМЕНТАР: А ви бачили, як "Красою розкидає старий пень?", ні? Даремно! А ось пан Максим стале бачить те, що оку, вуху, нюху і т.п. простого пошановувача не доступне. Але не переживайте, автор усе нам переповідає. Словом, і про Божий край. І Рай свій май. і "про те, про се. Та кінець вже. Все..." Поетично смішно?

    * * *

    Спаринги у середній ваговій категорії

    Михайло Карповий
    Ресурс перебування: Гоголівська академія. Статус: *Командор*,

    http://www.gak.com.ua/authors/427
    * * *
    Я тобою хворію. Мені не позбутись хвороби.
    Я виходжу надвір. Ти далека, немов горизонт.
    Я дивлюся у небо. У небі летять довбодзьоби.
    Нині осінь. А значить, у них міграційний сезон.

    Серед вати хмарин довбодзьоби співають надривно
    про загублене щастя, якого не видно ніде.
    І здається мені, наче я полетів би за ними,
    і здається мені, наче я довбодзьоб між людей.

    Та у мене нема навіть дзьоба. Мовчу вже про крила.
    Тож гукну їм услід: гулі-гулі, курли вашу мать!..
    Рівномірно розмазавши сльози і соплі по рилу,
    я цигарку палю. В далечінь довбодзьоби летять

    Михайло Карповий
    Ресурс перебування: Гоголівська академія.
    Статус: *Командор*,
    http://www.gak.com.ua/authors/427

    Мислитель
    У час, коли мислитель геніальний
    велику справу робить у вбиральні,
    напоготові має він перо,
    аби не потонули у мовчанні,
    як тонуть у воді під ним фекальні
    ним витужені маси, думи про
    буття, красу, людину та добро.

    І думи ці, вже непідвладні часу,
    як лайнер в океан, пускає в маси
    (людські, а не фекальні) видавець.
    І фоліант проковтуючи ласо,
    ніхто із читачів не здогадався,
    де розживався думами мудрець,
    що їх голів торкнувся та сердець.

    Усяка річ жвавесенько чи кволо
    у розвитку своєму пише коло
    і, руху не спиняючи свого,
    сплітається із колами навколо...
    Дізнався би мудрець високочолий,
    де саме я почитував його, –
    промовив би у захваті: ого!..

    КОМЕНТАР: Це жвавесеньке словосплетення захоплює читача бурхливістю поетично-смішного випорожнення окремої і незалежної від усілякого стандартного розуміння краси особистості! Високе авторське "Я" Михайла Карпового, сидячи (ймовірно) на поетично-смішному (горшку? - "ого!.."), високо парить в уяві своїй над головами усіляких Мислителів і кладе, і кладе їм на голови! (очевидно, спершу поетично-смішно беручи руками?..) Окрім глибоко смішного змісту шановний автор доводить свою поетично-смішну майстерність і поетично-смішною римою, особливо промовиста - "мовчанні" - "фекальні". Чим категорично ставить питання про смішну недолугість застарілих тверджень, як то - "мовчання - золото"! І не спиняється на цьому! "Г... не тоне"? а дзуськи вам - "тонуть у воді фекальні витужені маси "!
    Притаманна авторові М.Карповому і рівнонаближеність у своїх сердечних поетично-смішних почуттях, як до жінок, так і до довбодзьобів! І можливо навіть до довбодзьобів потяг сильніший. Ридаймо, нещасні! І, мариться, йому вже наче він "довбодзьоб між людей" (і втрачений для жінок? ЕПМ).
    Але ж (не відаю, як із усім іншим) і цей, дивовижний, гуманізм М.Карпового - на тлі загальної сердечної деградації - вартий найвищої відзнаки?! Недаремно Михайло Карповий дослужився до рівня Командора на сторінках "Гоголівської Академії"! Поетично-смішно? Ще й як!
    * * *

    Володимир Вакуленко-К.,
    Ресурс перебування: Гоголівська академія

    http://www.gak.com.ua/creatives/2/8273

    Смерть старого нотатника

    Під тісними піснями падають двері на п'яні обличчя
    Вимкнений змерз калорифер, б'ються вітри неприродні.
    Сірий папір на землі бите вікно не скаліче,
    Сотні неписаних скарг льоду, але вже без водню -

    Так сурогати води, все ж бо хімічний замінник!
    На дзигарях мінус два - стрілки відлічують іній.
    В обдертій шухляді роки, сивий зістарений збірник,
    Сіркою пахне новий, ватра зігріє всіх нині

    Ступлять бомжі на поріг, богу комп'ютерних оргій
    Щиру молитву складуть (Власне - голодному шлунку!)...
    Вчора згорів холодильник, нащо морози у морги?
    Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку.
    17.о2.2оо8

    КОМЕНТАР: Так, Володимир Вакуленко не такий яскравий, як Командор Карповий, але ж танго танцює не зі стулом, а з пляшкою, що таки зрозуміліше. Чесне, неприховане захоплення сурогатом робить йому честь, як і збірник, що пахне сіркою. Хто ще таким може похвалитись?
    Друкується наш кандидат і в альманахах, і власні книжечки має. Якісь нагороди навіть отримував. Серйозний автор. Та й потуга яка - які рими "оргій"- "морги", "шлунку" - "трунку", "обличчя"- "скаліче" - прямі і щирі, непересічні! Хоча зміст і нелегко простому, тверезому читачеві, як це мені, второпати - про що ж у творінні таки сказано? А стільки випити, аби порозумітися конечно - фізично не здатна. Отож приходять в голову жахливі видіння - український козак-характерник Володимир К.Вакуленко у тозі Нерона дихає сурогатним перегаром на чергового секретаря-референта і той, як і попередні, миттєво здихає... "Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку..." Прикольно? Може й ні, але зрозуміла поетично-смішна природа запахів!


    Спаринги у важкій, і надважкій ваговій категорії

    Остап Лапський, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка 2007 року в галузі поезії.
    http://maysterni.com/user.php?id=948

    231,
    Києву з Варшави

    З нагоди кандидування:
    на лауреата?!


    Світу шмат я обходив,
    бував то там, то там,
    смутило-тішило мене то те:
    то те?!
    Впереміжку являлись
    щастя і біда,
    але до рідного гнізда:
    любов не пропадала?!
    Внутрішньою заметіллю
    стежку до висот
    в мені: не занесло?!
    Не замете й завія зовня:
    у ходьбі настояну
    духовність?!

    Den des Ukrainers geistigen Wert?!
    8 лютого, В-ва 2004

    Джерело

    Якби

    Скажи насамперед:
    Собі самому
    Я був би приростком Москви,
    Варшави прихвоснем,
    якби себе не виявив:
    мого народу словом?!
    То воно, воно, воно
    Мене не довело
    До покручі духовної
    І в час, і у добу:
    Бездонних шлунків?!
    Українцеві воно,
    Скажу і вам,
    Є кругом рятівним:
    Надійним порятунком?!

    Джерело

    КОМЕНТАР: Поетично-смішно і нічого не потрібно нікому пояснювати! Ось справжнє мистецтво - все просто і ясно. Шевченківський лауреат. Тарасе Григоровичу - ви смієтеся чи плачете?


Коментарі (149)
Народний рейтинг 5.5 | Рейтинг "Майстерень" 5.5 | Самооцінка -

  • ПАНТЕОН НЕДОНАРОДЖЕНИХ РЯДКІВ
    ТІЛЬКИ ОДИН-ДВА РЯДКИ!
    (Взяли зі сторінок "Майстерень") - готові долучати "найкращі" ваші пропозиції.
    Подавати в лапках і без зазначення авторів і назви вірша, але із вказівкою із якого сайтау взято, будь-ласка.

    Але кожен бажаючий може ті чи інші рядки в "Пошук" дати і побачити справжнього автора?
    ____________________________________________________

    • "А моя правда - то чистий полин,
    Тож краще цукруй свої яйця..."

    • "А стрілка мчить, і мчить, і мчить.
    Життя ж біжить, біжить, біжить."

    • "А небо синє І хату
    Опльовують багаті..."

    • "А у куточку мурухтить зорею
    шматочок щастя взятий павуком..."

    • "А проліски світлі живуть і не знають,/
    що люди собі "на умі" вже їх мають..."

    • "Бо я, грабіжник, лицар без докори,
    Я Довбуш, Карамель,
    Я весь Махновий..."

    • "Відманює тигра прудкий павіан,
    Мерзенна істота, хвостата і боса..."

    • "Відразу ніхто нічого і не зрозумів і лиш мудрий анатом
    між гортанню і шлунком угледів язик
    який у польоті покрикував матом..."

    • "Ворна не краче бо грушу зрубали
    Дівчина пропала селянин втікає..."

    • "Десь тихо-тихо плаче совість..."

    • "...Живеш ти в омані,
    Й мене тягнеш у хлів/ Божевілля. Залиш мені сни!.."

    • "В минулому квітучі дні весни.
    Зима на носі, то ж вина плесни,
    Щоб серце знов наповнилось весною!
    Хіба життя щось інше, аніж сни?"

    • "Вино п'янке, горілку, пиво п'ю.
    Жіночий сік, багряні губи п'ю..."

    • "Ви бачили, як навесні удень
    Красою розкидає старий пень?
    а на землі розвіюється листя,
    Немов священик вийшов із захристя..."

    • "Все рівно прийде мить коли час зітре слід по тобі..."

    • "Впусти , впусти-у-у-о-у-о-у-у-у-впусти... Погрітися!!!.."

    • "Все. / Тебе несе / То про те, про се./Та кінець вже. Все."

    • "Гортаю життя - мов недбайлом написану
    Розторгану книгу - се я чи не я?
    Ховаю під кучму, як місяця лисину,
    Закинутий знову на круги своя..."

    • "З німою торбою стою під церквою і гавкаю..."

    • "Зізріла думка вимага паперу
    Як те зернятко грунту на весні
    Він необхідний був колись Вольтеру,
    Шевченку, Сковорді,.. тепер мені..."

    • "Зупинись Послухай мови
    Хоч звучить вона як вчора..."

    • "Епічно його образ лоскоче тихий сон..."

    • "Iнколи тихо гляну в вікно
    місяця мудрим оком..."

    • "І миша виє у норі совою..."
    "І, наче скрипка, яблуня скрипить..."
    "І хлів хропе, немов оркестер грому,.."

    • "Іноді, буває, часто навесні, / Коли ожива земля і синє небо...
    Іноді, коли не хилить сон, / І п"янкою ранньою зорьою
    Я довів собі один закон, / Що хотів би буть завжди з тобою."

    • "І від повітря та смогу /Щось в душі затепліло.
    І побачив він дівчину русу,/Довгоногу з очима Венери,
    Грацію та легкість руху,/Під купальником пружнії сфери..."

    • "Закидали нуклідами ззовні..."

    • "Краса, краса, краса.../ Як довгая коса,/
    як ці глибокі очі, / Що світяться щоночі..."

    • "Краса./Прекрасна коса/
    яку мило чеса / Та прекрасна краса."

    • "Купалина ніч... Я у ластах хвостатих
    Гойдалась з віночком в рухливій воді..."

    • "Любов. / Як завжди в світі мов. /
    Відчуваєш знов, / Як булькоче кров."

    • "Летіли лелеки і кашляли,
    Я кричав їм у слід, аж охрип..."

    • "Ми люди а не паразити
    Попробуймо як люди жити..."

    • "Може стрінуся зі Сковордою,
    Із Тарасом-підпаском в лугах,
    З Карамелем в печері-діброві,
    Чи із Довбушем серед Карпат..."

    • "Надвечір’я... Вишня дозріває,
    Вітерець ганяє перший хмиз..."

    • "Незлобливі зомбі відпочинуть в озері.
    Долетить не кожен, шлях їх фист далекий
    В парку листопадловім, білі як морозиво
    Вилітають в вирій, зомбі, як лелеки."

    • "Нещасним лебедем душа постійно хвора,
    Її недуга – перелом одного з крил..."

    • "- Не летіть ви сюди, чорнОгузи, -
    Хай вас негри усіх поїдять!
    Вистачить з нас і Чорнобиля…
    Отче наш… вашу мать, вашу мать…"

    • "Нікчемний ксерокс людського одягу..."

    • "Ніжно вкрили бетонною цвіллю..."

    • "Hіжно вкрали повітря з легень..."

    • "Не так вже легко, безперечно / Покинуть наше Житіє."

    • "Навіщо нам третя? Вже дві пишногрудих було,
    а прийде - якась вертихвістка, німфетка, Лоліта!.."

    • "Не те молитви, а не те прокляття
    Зривались на порепаний язик..."

    • "- Откуда Бандера Здесь появілса?
    В бандеровську форму, Он как нараділса!.."

    • "Ох, як батьки були багаті
    Любов’ю лиш до СВОГО Я..."

    • "Паперу думка зріла вимагає
    І кожен аркуш умовля: Засій!.."

    • "Парасольки, бачите, не треба:/Я сухим виходжу із води.
    Спритність-це дарунок неба,/ А без неї близько до біди..."

    • "Промивши очі, бачу шлях
    Синів, дочок і внуків..."

    • "Різкий скрегіт закамянілих повік..."

    • "Сонце погасило усі своі свічки - зачалась ніч."

    • "Та як зирну увужиться, як гад..."

    • "Та й всю можливу говірлу
    пером в папері відтворю..."

    • "То свято жіноче, що будить в мені
    Чекання весни, від якого я млію..."

    • "Темна ніч яскравим покривалом
    Тепло обіймає, душить, тисне..."

    • "Ти не помер ти все живий..."

    • "Удари грому. Малярія. Плащаниця.
    Ліхтар на дроті б'ється у вікно..."

    • "Хоривчику, ти пам'ятаєш,/
    Мене ти плавать не навчив?.."

    • "Хочеться ж в прах,/Стати власним сміттям..."

    • "Хижак небезпечний крадеться, як кіт
    Страшенної сили, тигрової масті -
    Роздерти на клапті тих бідних сиріт,
    Як роблять звичайно ці звірі смугасті..."

    • "Час надкушує нас. За світанком приходить світанок./
    Ми лишаєм себе по частинам у різних коханок..."

    • "Шукаючи свіжі сліди чужих мештів..."

    • "Шумить лутить шукає нáдій..."

    • "Я розділяю сніг
    на воду і на небо.
    Як справедливий цар.
    Бо на ногах ножі,
    а не якісь слизькі,
    підступні кеди..."

    • "Я сидів/ на холоднобрудноприємному підвіконні..."

    • "Я хотів заснути, / але ж сяють очі.
    Я хотів зітхнути, / але ж більно дуже...

    • Я хотів піти / але ж твої очі...
    сяють білим сяйвом / і я вже не хочу."

    • "Якщо ж у душі забажаєте мать ви /
    Всіх їх, то садіть ви усякі сади!"

    • "Якщо ми вірим В весняний жест,
    То добре знаєм Христос Воскрес!.." :(((

    • Як мавпа, гойдається вправно Тарзан -
    Безхвоста подоба її чоловіча."

    • "Важко пояснити мені її дибільний сміх..."
    ____________________________________________

    Перлини взяті зі сторінок Інтернет-видань і "Майстерень". Звідти і коментар:
    "Перлини-висловлювання розміром в одне речення, - не скажу, що вони зовсім ні до чого, деякі навіть дуже "до чогось" - враження первинні і насичені. Ось тільки чим?..."


    Коментарі (137)
    Народний рейтинг 5.5 | Рейтинг "Майстерень" 5.5 | Самооцінка -