•  Ex oblivione

Ще не ніч, вже не день – буйно в маки вбирається овид
Та у хмарах відлунює, гаснучи, мантра вогню;

•  Віхола

Рине світом віхола непроста,
Оббиває долі і рве літа,

•  Calme nocturne

Шепоче дощ, шовкові шиє ночі,
Роздерті кігтями шкодливих блискавиць,

•  Осінній сплін

Крони днів жебонять, розкуйовджені вранішнім вітром;
В цього світу хандра, а тому не до юних звитяг –

•  (>|<)

Утомленим мотилем
В коловерті проблем

•  Неприкаяність

Яничарами дні – на приступ.
З міста мрій твоїх – прах і зола;

•  Час безнадії

Світ – як жертва у зблиску леза;
схлип сансари, чиї колеса

•  Подорожнiй

Крiзь душi лабiринти-нетрi
Путiвцями та манiвцями

•  Ностальгiя

Коли виходять ритми з ладу,
Коли на ладан диха день,

•  Astro-Liebe

Застілля. Ймениннику тост виголошують
сто енний. Хто п’є, хто – розпушує пір’я.

•  Нічна меса

Древнє місто – мов храм, чути вітру органи;
Ми двоє у ньому, чужі і незвані.

•  Прорватись...

…Прорватись, продертись крізь розпачу хащі,
й на мить не спинятись, хоч далі все важче;

•  Здається, й ангели вже крила опустили...

Здається, й ангели вже крила опустили;
відмерли нерви, морок скрізь і сон…

•  Садо-муза

Емоцій вибух вщент ламає шлюзи,
Душа беззахисна дрижить на ста вітрах,

•  Шукати себе

Шукати себе. Знов шукати себе, ніби згубу
між піщинками слів, у мутному потоці думок.

•  На злобу дня

І все не те, і все не так,
І знов життя - навскоки.

•  Кармен

Все має ціну. Не минуться безкарно
Свобода й любов – щедро платимо з вен.

•  Давай, пограємо в життя...

Давай, пограємо в життя:
Ставай на Долі шахівницю, –

•  Розливається ніч...

Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.

•  Подивися, мій друже...

Подивися, мій друже, як Осінь
В місто входить, дівчисько руде,

•  ІМ’Я (Із Юліана Тувіма)

У життя мого ймення дівчати
Було, світле, як перший весняний

•  Прощання з нездійсненним

Покину марних мрій химери п’яні,
Почну новий, не обгорілий, лист, -

•  Реінкарнація

Вже своє відгуляв листопад, -
Тлінню стали осінні обнови,

•  Живи як усі

Живи як усі. Розучися у хмарах блукати,
Крила мрій непокірні віддай без вагань у ломбард,

•  Неприкаяна душа

Душа неприкаяна ходить по Раї,
У вічнім Раю вона раю шукає,

•  В сусідськім саді квітне алича...

В сусідськім саді квітне алича,
У небо тягне пелюсток долоні,

•  Храм тиші

Храм тиші у серці своєму зведу я
Із шуму дощу і відлуння громів

•  ***

Цілунком з губ моїх зомлілих
Слова несказані вкради;

•  Зимове

У прямокутнику вікна
Малює сніг діагоналі

•  Чорний вірш (Країні, якої нема)

Земле дивна, прекрасна й страшна,
Повна смутку і сміху дитячого,

•  Ангел-охоронець

Зів’яне скоро день, розтане вечір тихо
І нічка прокрадеться шкодливим кошеням,

•  Танець дощу

На вулиці стихлі, у парки застиглі,
Згасивши світ сонця, немовби свічу,

•  Анти-апатія

Душа перепалена горном епохи,
Лиш чорних думок осипається шлак.

•  В міжсезонні

В міжсезонні
хмари сонні

•  Ода Осені

Ах, Осене, моя безмовна панно,
Крізь тишу саду пада жовтий лист.

•  Тінь

У спеку липневу, в хурделиці січня
Вірніша за друзів, яких не зустрінь,

•  Він і Вона

апокаліпсис бачить
в заграві кожнісінькій вечора.

•  Погляд твій пророста в серці ранами рваними...

Погляд твій пророста в серці ранами рваними –
Й те, прохромлене, миром кохання стіка.

•  Риторичні запитання

Чи може щось солодшим буть
За аромат твого волосся,

•  Співай, красуне, схована за

Співай, красуне, схована за "ніком"
У павутинні літер трьох заклятих,

•  *** (Не рань мене місячним сяйвом у серце)

Не рань мене місячним сяйвом у серце,
Ти, ноче предивна, – немає вже сил.

•  Вересневий сонет

Симфонія погожих теплих днів
Змінилась блюзом сплаканого вітру,

•  Параноя

Невдячність вікон, вдягнених в безсоння,
Незрілість плоду, вицвілого в тлінь,

•  Передранок

Передранок.
Дум серпанок